www.wikidata.uk-ua.nina.az

Курка Про рід курей Gallus див рід Домашня куркаКвочка з виводком курчатОхоронний статусСвійськийБіологічна класифікація

Курка

Про рід курей Gallus див. Курка (рід).
?
Домашня курка

Квочка з виводком курчат
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Посилання
Вікісховище: Chickens
Віківиди: Gallus domesticus
ITIS: 176086
NCBI: 9031

Ку́ри сві́йські або дома́шня ку́рка (Gallus gallus domesticus) — свійські птахи, найпоширеніші птахи планети. На 2003 рік у світі налічувалося близько 24 мільярдів курей. За тривалу історію одомашнення людиною виведена велика кількість різних порід. Розводять їх заради м'яса та яєць, крім того, від них отримують перо і пух.

Назва Редагувати

Назва «кури», однина «курка» походить від прасл. *kurъ («півень»), утворене за допомогою суфікса -r- від звуконаслідувального вигуку *ku або *kur; пов'язується з перс. xurōs‎ — «півень» і дінд. kúlālah — порода курей. Наукова назва утворена від лат. gallus — «півень», та domesticus — «сві́йський, домашній».

Історія одомашнення Редагувати

Різні види диких птахів у різні часи виявляли на всіх континентах: глухар — в Європі, цесарки — в Африці, Туреччині та Америці і золотий півень — в Азії.

Вважається, що домашні кури походять від диких банківських півнів (Gallus gallus), що мешкають в Азії. Дика попередниця курки була дрібною, вагою не більше кілограма. Харчувалася насінням, комахами, равликами, вміла літати, гнізда робила на землі. Самка відкладала від 4 до 13 яєць. Окрім банківських або червоних джунгльових курей до роду Курка (Gallus) належать ще три види: Gallus sonnerati, Gallus lafayettei і Gallus varius. Диких представників роду і сьогодні можна зустріти в Індії, Індокитаї, південному Китаї, Індонезії та на Філіппінах.

Ранні свідоцтва, на які посилався в своїх працях і Чарлз Дарвін, вказували на одомашнення курки в районі Індії близько 2000 років до н. е. Пізніше дослідники стверджували, що це могло статися близько 3200 років до н. е. і навіть раніше в іншому регіоні Азії. Нині є ряд фактів, що свідчать про давнішу історію одомашнення курей — 6000—8000 років до н. е. в Південно-Східній Азії та Китаї.

Найбільшими виробниками курки є США (18,29 млн тонн за рік), Бразилія (13,6 млн тонн), Китай (12,7 млн тонн), Індія (4,2 млн тонн), Росія (3,75 млн тонн), Мексика (3,27 млн тонн).

Породи Редагувати

У світі існує безліч порід курей, різних на вигляд, за забарвленням, особливостями розведення і напрямком використання. У різних порід яйця мають різний колір: білий, коричневий, зелений, блакитний, червоний тощо. Нині у європейському стандарті з птахівництва нараховується близько 180 порід курей, проте в цілому у світі їх понад 600. З господарської точки зору породи розділяють на три головні групи:

  • яєчні породи,
  • яєчно-м'ясні породи,
  • м'ясні породи.

Породи мають свої особливості. Яєчні кури — невеликого розміру, швидко ростуть, рано дозрівають. Кури яєчно-м'ясних порід більші, з добре розвиненими м'язами, менш скороспілі. До давно відомих яєчних порід належать:

  • Іспанська (англ. Spanish)
  • Італійська (нім. Italiener) або леггорн (англ. Leghorn)
  • Гамбурзька (англ. Hamburg або Hamburgh)
  • Червоношапкова (англ. Red Cap)
  • Андалузька (англ. Andalusian)
  • Мінорка (англ. Minorca)

Більшість з них, окрім леггорна, втратили своє значення в умовах сучасного великомасштабного виробництва яєць. У дрібних приватних господарствах ці і деякі інші з не насиджуючих порід вимагають великого простору для прогулянок, а взимку — гарно опалюваних приміщень.

У промисловому птахівництві, що включає м'ясну промисловість і виробництво яєць, використовуються гібридні породи і кроси курей. При цьому основними завданнями племінної роботи є виведення спеціалізованих яйценосних та м'ясних ліній, випробування їх на поєднання і схрещування для виведення гібридних несучок і бройлерів.

Зовнішній вигляд Редагувати

Кури важать від 1,5 до 5 кг залежно від породи. При цьому півні зазвичай важчі за самок: різниця у вазі може складати до 1 кг. Крім того, існують карликові породи — від 500 г до 1,2 кг.

У курей яскраво виражений статевий диморфізм. Чоловічі особини відрізняються від жіночих в першу чергу яскравим оперенням, яке особливо виділяється на довгому пишному хвості і шиї. У півнів в нижній частині плесна утворюються кісткові вирости — шпори. І курка, і півень мають на голові виразно помітну борідку і гребінь. Вони є органами терморегуляції і дозволяють перенаправляти кровотік до шкіри. В більшості випадків гребінь у півня більший, ніж у курки. Розрізняють гребені:

  • листоподібний (з декількома зубцями),
  • трояндоподібний,
  • стручкоподібний та інших форм.

У курчат є менш виражений гребінь і борідка тілесного кольору. Дзьоб злегка зігнутий. Забарвлення дзьоба і плесна у більшості порід однакове — жовте, біло-рожеве, чорне чи інше. Колір оперення різноманітний — білий, сірий, помаранчевий, рудий, коричневий, червоний, чорний.

Спосіб життя і утримання Редагувати

Для курей потрібен незначний простір для життя і прогулянок. Вони не дуже чутливі до несприятливих погодних умов, тому переважно добре зимують в звичайному сараї і хлівах. В умовах промислового птахівництва курей розміщають в пташниках (на підлозі або в клітках).

Серед курей можливі випадки канібалізму, якщо одна птаха починає клювати рану іншої особини, а також через стрес у зв'язку з переповненістю курників або через брак в раціоні білків, метіоніну чи певних мікроелементів (зокрема, сірки). У промисловому виробництві з метою запобігання подібним інцидентам (канібалізму, розкльовуванню) і для підвищення споживання корму застосовується метод обрізання дзьоба (дві третини верхньої і одна третина нижньої половини). Цей процес (дебікування) болючий для курей, оскільки їх дзьоб пронизаний тонкими нервовими закінченнями.

Годування Редагувати

Курячий шлунок має 2 відділи — залозистий і м'язистий. Основне перетирання і подрібнення їжі відбувається в м'язистому шлунку. Для цього птах повинен мати можливість ковтати гравій або гальку діаметром 3—5 мм, її можна додавати в годівницю разом з мінеральними кормами.

Кури всеїдні: вони харчуються дрібним насінням, травами і листям, черв'яками і навіть невеликими ссавцями, такими як миші. У домашніх господарствах основний корм курей — це різні види зернових культур, найпопулярніші з яких — овес, ячмінь, гречка і пшениця. Часто кури риють землю у пошуках комах, личинок і насіння. Додавання до зернового корму зелені і тваринної їжі взимку, коли птиця не може сама знаходити черв'яків та клювати траву, корисне. Це збільшує яйценосність.

Також куркам потрібні вітаміни, особливо яєчним породам. У наш час цю потребу задовольняють комбіновані корми. Постійну норму встановити не можна (взимку більше, ніж влітку на волі). Рахують в середньому близько 85 г зерна на одну курку. Взимку корм дається двічі: вранці і ввечері, влітку — один раз. Часте годування, у зв'язку з великою різноманітністю кормів, робить курей примхливими, вимогливими і призводить до ожиріння.

У промислових умовах кури зазвичай харчуються спеціалізованими кормами, в які додають білки і зернові культури. У раціон включають зерно 2—3 видів —— кукурудзу, ячмінь та інше (65—70 % від маси всіх сухих кормів), макуху і шроти (8—12 %), сухі тваринні корми — рибне і м'ясокісткове борошно (3—5 %), сухі дріжджі (1—3 %), коренеплоди, трав'яне борошно, мінеральні корми та вітаміни. У країнах з розвиненим птахівництвом для курей різного віку комбікормова промисловість випускає готові повнораціонні комбікорми.

Розмноження Редагувати

Квочка гріє курчат

В даний час загальноприйняте статеве співвідношення в племінному стаді — один півень на 8—12 курок. Статева скороспілість курок (вік до того, коли знесено перше яйце) — 5—6 місяців. Линяння в хороших несучок продовжується 2—3 тижні, в поганих — два місяці і більше. Після неї яйцекладка за хороших умов годування і утримання відновлюється. Кури здатні нести яйця зазвичай протягом 10 років. У промислових господарствах економічно вигідно використовувати курей лише протягом першого року яйцекладки, оскільки яйценоскість з віком знижується на 10—15 % щороку, у племінних господарствах — кожні 2—3 роки, причому на 2—3-й рік залишають лише високопродуктивну птицю. Племінне стадо зазвичай на 55—60 % складається з молодих курок, на 30—35 % — з дволіток і на 10 % — з триліток. Півнів використовують до двох років, найцінніших — до трьох років.

Захворювання Редагувати

Серед виявлених захворювань курей трапляється інфекційний бронхіт.

Кури в культурі Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Курка
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курка
  1. Раковський, І. (гол. ред.). Українська загальна енциклопедія. — Львів, Станиславів, Коломия : Рідна школа, 1930–1933. — Т. 2. — С. 422. з джерела 3 березня 2016
  2. «Firefly Encyclopedia of Birds». [ 15 жовтня 2006 у Wayback Machine.](англ.)
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  4. Книга Дарвіна «The Variation of Animals and Plants Under Domestication» [ 2015-09-24 у Wayback Machine.] (перше видання опубліковане в 1868 році)(англ.).
  5. Наприклад, D.G.M. Wood-Gush (1959).
  6. Див. огляд Daniele Focosi «Multicellular Eukarya Genome Sequencing Projects» [ 16 квітня 2009 у Wayback Machine.](англ.).
  7. . Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018. 

Джерела та література Редагувати

  • Анатомія свійських птахів: навч. посіб. / Л. П. Горальський [та ін.] ; за ред. д-ра вет. наук, проф. Л. П. Горальського, В. Т. Хомича. — 2-ге вид. — Житомир: Полісся, 2014. — 247, [1] с. : рис. — Бібліогр.: с. 237. — 500 прим. — ISBN 978-966-655-730-1
  • Ветеринарно-санітарний контроль та оцінка якості продуктів птахівництва: нав. посібник для студ. та виклад. із спец. «Вет. медицина» / Р. Й. Кравців, І. В. Куциняк, Р. В. Біленчук, О. О. Дашковський. — Л. : Галицька вид. спілка, 2004. — 180 с. : фото.цв. — Бібліогр.: с.179-180. — ISBN 966-7893-52-9
  • Використання амарантового борошна в годівлі племінних курей-несучок та його вплив на інкубаційні якості яєць і виводимість курчат: дис. … канд. с.-г. наук : 06.02.02 / Тринів Ігор Васильович ; Львів. нац. ун-т вет. медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького. — Л., 2010. — 144 арк. — Бібліогр.: арк. 104—144.
  • Вирощування і розведення курей / В. І. Сікачина, В. І. Оненко. — К. : [б.в.], 2001. — 112 с.: іл. — (Бібліотека ветеринарної медицини ; 5-6/2001).
  • Довідник з хвороб птиці / [В. В. Герман, Б. Т. Стегній, П. І. Вербицький та ін.]; За ред. В. В. Германа. — Харків: «NTMT», 2002. — 296 с.
  • Довідник з цитології, ембріології та гістології свійських тварин / Л. П. Горальський [та ін.] ; за ред. д-рів вет. наук, проф. Л. П. Горальського, В. Т. Хомича ; Житомир. нац. агроекол. ун-т. — Житомир: ЖНАЕУ, 2018. — 259 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 256—257. — 300 прим. — ISBN 978-617-7684-09-0
  • Довідник птахівника / Сахацький М. І., Івко І. І., Іонов І. А.та ін.; під редакцією М. І. Сахацького.  ‒ Харків, 2001. — 160 с.
  • Інкубація яєць та утримання курчат: корисні поради фахівців / пер. з рос. О. В. Кузьменко. — Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2005. — 110 с.: рис., табл. — (Господарю в подарунок). — ISBN 966-548-988-7
  • Кури та індички: практичні поради фахівців / пер. з рос. Ю. В. Русакова ; уклад. В. Булгаков. — Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2004. — 128 с.: іл. — (Господарю в подарунок). — ISBN 966-548-917-8
  • Мікроелементи у годівлі сільськогосподарської птиці: монографія / Сичов М. Ю. [та ін.] ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. — Київ: Компринт, 2016. — 113 с. — Бібліогр.: с. 85-113. — 100 прим. — ISBN 978-966-929-396-1
  • Практикум із годівлі  сільськогосподарських тварин: навч. посіб. / Ібатулін І. І., Кононенко В. Д., Столюк В. Д. та ін.; під ред. акад. УААН І. І. Ібатуліна. — К.: Аграрна освіта, 2009. — 328 с.
  • Прийоми і методи поліпшення племінних та продуктивних якостей яєчних курей: дис… канд. с.-г. наук: 06.02.01 / Статнік Ірина Яківна ; Інститут птахівництва УААН. — Бірки, 2005. — 134 арк.: рис., табл.
  • Птахівництво і технологія  виробництва яєць та м'яса птиці / В. І. Бесулін, В. І. Гужва та ін. ; за ред. В. І. Бесуліна. — Біла Церква, 2003. — 448 с.
  • Селекційно-генетичні та біологічні особливості курей різної селекції: монографія / Н. В. Пустова ; за ред. Й. З. Сірацького. − К. : Люксар, 2009. − 151 с. : табл. − Бібліогр. : с. 134−150 (268 назв). − ISBN 978-966-96176-9-9.
  • Технологія виробництва продукції  птахівництва / [Бородай В. П., Сахацький М. І., Вертійчук А. І. та ін.]. — Вінниця: Нова Книга, 2006. — 360 с.
  • Технологія  виробництва  продукції  птахівництва: навч. посібн. / Бородай В. П., Пономаренко Н. П., Похил О. М. та ін. — К. : Агроосвіта, 2013. — 272 с. — ISBN 978-966-2007-27-5

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pro rid kurej Gallus div Kurka rid Domashnya kurkaKvochka z vivodkom kurchatOhoronnij statusSvijskijBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Kuropodibni Galliformes Rodina Fazanovi Phasianidae Pidrodina Fazanni Phasianinae Rid Kurka Gallus Vid Bankivskij piven Gallus gallus Pidvid Gallus gallus domesticus Linnaeus 1758 PosilannyaVikishovishe ChickensVikividi Gallus domesticusITIS 176086NCBI 9031Ku ri svi jski 1 abo doma shnya ku rka Gallus gallus domesticus svijski ptahi najposhirenishi ptahi planeti Na 2003 rik u sviti nalichuvalosya blizko 24 milyardiv kurej 2 Za trivalu istoriyu odomashnennya lyudinoyu vivedena velika kilkist riznih porid Rozvodyat yih zaradi m yasa ta yayec krim togo vid nih otrimuyut pero i puh Zmist 1 Nazva 2 Istoriya odomashnennya 3 Porodi 4 Zovnishnij viglyad 5 Sposib zhittya i utrimannya 6 Goduvannya 7 Rozmnozhennya 8 Zahvoryuvannya 9 Kuri v kulturi 10 Div takozh 11 Primitki 12 Dzherela ta literatura 13 PosilannyaNazva RedaguvatiNazva kuri odnina kurka pohodit vid prasl kur piven utvorene za dopomogoyu sufiksa r vid zvukonasliduvalnogo viguku ku abo kur pov yazuyetsya z pers xurōs piven i dind kulalah poroda kurej 3 Naukova nazva utvorena vid lat gallus piven ta domesticus svi jskij domashnij Istoriya odomashnennya RedaguvatiRizni vidi dikih ptahiv u rizni chasi viyavlyali na vsih kontinentah gluhar v Yevropi cesarki v Africi Turechchini ta Americi i zolotij piven v Aziyi Vvazhayetsya sho domashni kuri pohodyat vid dikih bankivskih pivniv Gallus gallus sho meshkayut v Aziyi Dika poperednicya kurki bula dribnoyu vagoyu ne bilshe kilograma Harchuvalasya nasinnyam komahami ravlikami vmila litati gnizda robila na zemli Samka vidkladala vid 4 do 13 yayec Okrim bankivskih abo chervonih dzhunglovih kurej do rodu Kurka Gallus nalezhat she tri vidi Gallus sonnerati Gallus lafayettei i Gallus varius Dikih predstavnikiv rodu i sogodni mozhna zustriti v Indiyi Indokitayi pivdennomu Kitayi Indoneziyi ta na Filippinah Ranni svidoctva na yaki posilavsya v svoyih pracyah i Charlz Darvin 4 vkazuvali na odomashnennya kurki v rajoni Indiyi blizko 2000 rokiv do n e Piznishe doslidniki 5 stverdzhuvali sho ce moglo statisya blizko 3200 rokiv do n e i navit ranishe v inshomu regioni Aziyi Nini ye ryad faktiv sho svidchat pro davnishu istoriyu odomashnennya kurej 6000 8000 rokiv do n e v Pivdenno Shidnij Aziyi ta Kitayi 6 Najbilshimi virobnikami kurki ye SShA 18 29 mln tonn za rik Braziliya 13 6 mln tonn Kitaj 12 7 mln tonn Indiya 4 2 mln tonn Rosiya 3 75 mln tonn Meksika 3 27 mln tonn 7 Porodi RedaguvatiDokladnishe Porodi kurejU sviti isnuye bezlich porid kurej riznih na viglyad za zabarvlennyam osoblivostyami rozvedennya i napryamkom vikoristannya U riznih porid yajcya mayut riznij kolir bilij korichnevij zelenij blakitnij chervonij tosho Nini u yevropejskomu standarti z ptahivnictva narahovuyetsya blizko 180 porid kurej prote v cilomu u sviti yih ponad 600 Z gospodarskoyi tochki zoru porodi rozdilyayut na tri golovni grupi yayechni porodi yayechno m yasni porodi m yasni porodi Porodi mayut svoyi osoblivosti Yayechni kuri nevelikogo rozmiru shvidko rostut rano dozrivayut Kuri yayechno m yasnih porid bilshi z dobre rozvinenimi m yazami mensh skorospili Do davno vidomih yayechnih porid nalezhat Ispanska angl Spanish Italijska nim Italiener abo leggorn angl Leghorn Gamburzka angl Hamburg abo Hamburgh Chervonoshapkova angl Red Cap Andaluzka angl Andalusian Minorka angl Minorca Bilshist z nih okrim leggorna vtratili svoye znachennya v umovah suchasnogo velikomasshtabnogo virobnictva yayec U dribnih privatnih gospodarstvah ci i deyaki inshi z ne nasidzhuyuchih porid vimagayut velikogo prostoru dlya progulyanok a vzimku garno opalyuvanih primishen U promislovomu ptahivnictvi sho vklyuchaye m yasnu promislovist i virobnictvo yayec vikoristovuyutsya gibridni porodi i krosi kurej Pri comu osnovnimi zavdannyami pleminnoyi roboti ye vivedennya specializovanih yajcenosnih ta m yasnih linij viprobuvannya yih na poyednannya i shreshuvannya dlya vivedennya gibridnih nesuchok i brojleriv Zovnishnij viglyad RedaguvatiKuri vazhat vid 1 5 do 5 kg zalezhno vid porodi Pri comu pivni zazvichaj vazhchi za samok riznicya u vazi mozhe skladati do 1 kg Krim togo isnuyut karlikovi porodi vid 500 g do 1 2 kg U kurej yaskravo virazhenij statevij dimorfizm Cholovichi osobini vidriznyayutsya vid zhinochih v pershu chergu yaskravim operennyam yake osoblivo vidilyayetsya na dovgomu pishnomu hvosti i shiyi U pivniv v nizhnij chastini plesna utvoryuyutsya kistkovi virosti shpori I kurka i piven mayut na golovi virazno pomitnu boridku i grebin Voni ye organami termoregulyaciyi i dozvolyayut perenapravlyati krovotik do shkiri V bilshosti vipadkiv grebin u pivnya bilshij nizh u kurki Rozriznyayut grebeni listopodibnij z dekilkoma zubcyami troyandopodibnij struchkopodibnij ta inshih form U kurchat ye mensh virazhenij grebin i boridka tilesnogo koloru Dzob zlegka zignutij Zabarvlennya dzoba i plesna u bilshosti porid odnakove zhovte bilo rozheve chorne chi inshe Kolir operennya riznomanitnij bilij sirij pomaranchevij rudij korichnevij chervonij chornij Sposib zhittya i utrimannya RedaguvatiDlya kurej potriben neznachnij prostir dlya zhittya i progulyanok Voni ne duzhe chutlivi do nespriyatlivih pogodnih umov tomu perevazhno dobre zimuyut v zvichajnomu sarayi i hlivah V umovah promislovogo ptahivnictva kurej rozmishayut v ptashnikah na pidlozi abo v klitkah Sered kurej mozhlivi vipadki kanibalizmu yaksho odna ptaha pochinaye klyuvati ranu inshoyi osobini a takozh cherez stres u zv yazku z perepovnenistyu kurnikiv abo cherez brak v racioni bilkiv metioninu chi pevnih mikroelementiv zokrema sirki U promislovomu virobnictvi z metoyu zapobigannya podibnim incidentam kanibalizmu rozklovuvannyu i dlya pidvishennya spozhivannya kormu zastosovuyetsya metod obrizannya dzoba dvi tretini verhnoyi i odna tretina nizhnoyi polovini Cej proces debikuvannya bolyuchij dlya kurej oskilki yih dzob pronizanij tonkimi nervovimi zakinchennyami Goduvannya RedaguvatiKuryachij shlunok maye 2 viddili zalozistij i m yazistij Osnovne peretirannya i podribnennya yizhi vidbuvayetsya v m yazistomu shlunku Dlya cogo ptah povinen mati mozhlivist kovtati gravij abo galku diametrom 3 5 mm yiyi mozhna dodavati v godivnicyu razom z mineralnimi kormami Kuri vseyidni voni harchuyutsya dribnim nasinnyam travami i listyam cherv yakami i navit nevelikimi ssavcyami takimi yak mishi U domashnih gospodarstvah osnovnij korm kurej ce rizni vidi zernovih kultur najpopulyarnishi z yakih oves yachmin grechka i pshenicya Chasto kuri riyut zemlyu u poshukah komah lichinok i nasinnya Dodavannya do zernovogo kormu zeleni i tvarinnoyi yizhi vzimku koli pticya ne mozhe sama znahoditi cherv yakiv ta klyuvati travu korisne Ce zbilshuye yajcenosnist Takozh kurkam potribni vitamini osoblivo yayechnim porodam U nash chas cyu potrebu zadovolnyayut kombinovani kormi Postijnu normu vstanoviti ne mozhna vzimku bilshe nizh vlitku na voli Rahuyut v serednomu blizko 85 g zerna na odnu kurku Vzimku korm dayetsya dvichi vranci i vvecheri vlitku odin raz Chaste goduvannya u zv yazku z velikoyu riznomanitnistyu kormiv robit kurej primhlivimi vimoglivimi i prizvodit do ozhirinnya U promislovih umovah kuri zazvichaj harchuyutsya specializovanimi kormami v yaki dodayut bilki i zernovi kulturi U racion vklyuchayut zerno 2 3 vidiv kukurudzu yachmin ta inshe 65 70 vid masi vsih suhih kormiv makuhu i shroti 8 12 suhi tvarinni kormi ribne i m yasokistkove boroshno 3 5 suhi drizhdzhi 1 3 koreneplodi trav yane boroshno mineralni kormi ta vitamini U krayinah z rozvinenim ptahivnictvom dlya kurej riznogo viku kombikormova promislovist vipuskaye gotovi povnoracionni kombikormi Rozmnozhennya Redaguvati nbsp Kvochka griye kurchatV danij chas zagalnoprijnyate stateve spivvidnoshennya v pleminnomu stadi odin piven na 8 12 kurok Stateva skorospilist kurok vik do togo koli zneseno pershe yajce 5 6 misyaciv Linyannya v horoshih nesuchok prodovzhuyetsya 2 3 tizhni v poganih dva misyaci i bilshe Pislya neyi yajcekladka za horoshih umov goduvannya i utrimannya vidnovlyuyetsya Kuri zdatni nesti yajcya zazvichaj protyagom 10 rokiv U promislovih gospodarstvah ekonomichno vigidno vikoristovuvati kurej lishe protyagom pershogo roku yajcekladki oskilki yajcenoskist z vikom znizhuyetsya na 10 15 shoroku u pleminnih gospodarstvah kozhni 2 3 roki prichomu na 2 3 j rik zalishayut lishe visokoproduktivnu pticyu Pleminne stado zazvichaj na 55 60 skladayetsya z molodih kurok na 30 35 z dvolitok i na 10 z trilitok Pivniv vikoristovuyut do dvoh rokiv najcinnishih do troh rokiv Zahvoryuvannya RedaguvatiSered viyavlenih zahvoryuvan kurej traplyayetsya infekcijnij bronhit Kuri v kulturi RedaguvatiKurka chi yajce nbsp Zolotij piven ta kurka rozpis na vertikalnomu suvoyi avtorstva nevidomogo korejskogo hudozhnika Div takozh RedaguvatiAyam Cemani absolyutno chorna poroda kurejPrimitki RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu KurkaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kurka Rakovskij I gol red Ukrayinska zagalna enciklopediya Lviv Stanislaviv Kolomiya Ridna shkola 1930 1933 T 2 S 422 Arhivovano z dzherela 3 bereznya 2016 Firefly Encyclopedia of Birds Arhivovano 15 zhovtnya 2006 u Wayback Machine angl Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 Kniga Darvina The Variation of Animals and Plants Under Domestication Arhivovano 2015 09 24 u Wayback Machine pershe vidannya opublikovane v 1868 roci angl Napriklad D G M Wood Gush 1959 Div oglyad Daniele Focosi Multicellular Eukarya Genome Sequencing Projects Arhivovano 16 kvitnya 2009 u Wayback Machine angl Top Chicken Producers in the world Arhiv originalu za 6 sichnya 2018 Procitovano 5 sichnya 2018 Dzherela ta literatura RedaguvatiAnatomiya svijskih ptahiv navch posib L P Goralskij ta in za red d ra vet nauk prof L P Goralskogo V T Homicha 2 ge vid Zhitomir Polissya 2014 247 1 s ris Bibliogr s 237 500 prim ISBN 978 966 655 730 1 Veterinarno sanitarnij kontrol ta ocinka yakosti produktiv ptahivnictva nav posibnik dlya stud ta viklad iz spec Vet medicina R J Kravciv I V Kucinyak R V Bilenchuk O O Dashkovskij L Galicka vid spilka 2004 180 s foto cv Bibliogr s 179 180 ISBN 966 7893 52 9 Vikoristannya amarantovogo boroshna v godivli pleminnih kurej nesuchok ta jogo vpliv na inkubacijni yakosti yayec i vivodimist kurchat dis kand s g nauk 06 02 02 Triniv Igor Vasilovich Lviv nac un t vet medicini ta biotehnologij im S Z Gzhickogo L 2010 144 ark Bibliogr ark 104 144 Viroshuvannya i rozvedennya kurej V I Sikachina V I Onenko K b v 2001 112 s il Biblioteka veterinarnoyi medicini 5 6 2001 Dovidnik z hvorob ptici V V German B T Stegnij P I Verbickij ta in Za red V V Germana Harkiv NTMT 2002 296 s Dovidnik z citologiyi embriologiyi ta gistologiyi svijskih tvarin L P Goralskij ta in za red d riv vet nauk prof L P Goralskogo V T Homicha Zhitomir nac agroekol un t Zhitomir ZhNAEU 2018 259 s ris tabl Bibliogr s 256 257 300 prim ISBN 978 617 7684 09 0 Dovidnik ptahivnika Sahackij M I Ivko I I Ionov I A ta in pid redakciyeyu M I Sahackogo Harkiv 2001 160 s Inkubaciya yayec ta utrimannya kurchat korisni poradi fahivciv per z ros O V Kuzmenko Doneck TOV VKF BAO 2005 110 s ris tabl Gospodaryu v podarunok ISBN 966 548 988 7 Kuri ta indichki praktichni poradi fahivciv per z ros Yu V Rusakova uklad V Bulgakov Doneck TOV VKF BAO 2004 128 s il Gospodaryu v podarunok ISBN 966 548 917 8 Mikroelementi u godivli silskogospodarskoyi ptici monografiya Sichov M Yu ta in Nac un t bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Kiyiv Komprint 2016 113 s Bibliogr s 85 113 100 prim ISBN 978 966 929 396 1 Praktikum iz godivli silskogospodarskih tvarin navch posib Ibatulin I I Kononenko V D Stolyuk V D ta in pid red akad UAAN I I Ibatulina K Agrarna osvita 2009 328 s Prijomi i metodi polipshennya pleminnih ta produktivnih yakostej yayechnih kurej dis kand s g nauk 06 02 01 Statnik Irina Yakivna Institut ptahivnictva UAAN Birki 2005 134 ark ris tabl Ptahivnictvo i tehnologiya virobnictva yayec ta m yasa ptici V I Besulin V I Guzhva ta in za red V I Besulina Bila Cerkva 2003 448 s Selekcijno genetichni ta biologichni osoblivosti kurej riznoyi selekciyi monografiya N V Pustova za red J Z Sirackogo K Lyuksar 2009 151 s tabl Bibliogr s 134 150 268 nazv ISBN 978 966 96176 9 9 Tehnologiya virobnictva produkciyi ptahivnictva Borodaj V P Sahackij M I Vertijchuk A I ta in Vinnicya Nova Kniga 2006 360 s Tehnologiya virobnictva produkciyi ptahivnictva navch posibn Borodaj V P Ponomarenko N P Pohil O M ta in K Agroosvita 2013 272 s ISBN 978 966 2007 27 5Posilannya RedaguvatiKuri Arhivovano 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 797 1000 ekz Kurka svijska Arhivovano 12 bereznya 2017 u Wayback Machine URE Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kurka amp oldid 39671201