? Ліквідамбар смолоносний |
|---|
| Біологічна класифікація |
| |
Посилання |
Ліквідамбар смолоносний, або амброве дерево (Liquidambar styraciflua) — вид рослин родини алтингієвих, листопадне (рідко вічнозелене або напівлистопадне) дерево, поширене в теплому помірному кліматі східної частини Північної Америки.
Історія ред.
Застосування в ацтеків ред.
У своєму фундаментальному творі «Загальна історія справ Нової Іспанії» (1547—1577) Бернардіно де Саагун, спираючись на відомості ацтеків про властивості рослин, навів різні відомості про ліквідамбар смолоносний, зокрема про те, що:
Є ще одне ліки, що називається сакасили ... Приймають проти ламкості кісток. Скажу, що воно добре покладене зверху разом з клейкою основою, такою як цауітлі або шочіокоцотлем.
Опис ред.
Середніх розмірів дерево, висотою 20-35 м (в окремих випадках до 41 м), з діаметром стовбура до 2 м і пірамідальною кроною. Стовбур прямий. Кора сіро-коричнева, тріщинувата. Гілки мають різні відтінки від яскраво-зеленого до жовто-коричневого; зазвичай з добре помітними корковими наростами, особливо у молодих дерев. Верхівкова брунька велика і, як правило, липка, покрита зеленими або оранжево-коричневими лусочками.
Листки пальчатолопастні, суцільні, 7-19 (рідко до 25) см завдовжки, широкі, з дрібно-пильчастими краями, сидять на черешку 6-10 см. Вони мають 5-7 лопатей і зовні нагадують листя деяких видів клена, але на відміну від їх розташування чергове, а не супротивне. У верхній частині яскраво-зелені, у нижній частині опушені в пазусі, при надломі приємно пахнуть. Восени забарвлюються в оранжеві, червоні та пурпурові тони.
Квітки однодомні, дрібні, непомітні, яскраві жовто-зелені з невеликим відтінком червоного. Жіночі квітки сидять на тонкому стебельці і закриті кулястою головкою. Чоловічі квіти зібрані в кисть. Цвіте рослина на початку-середині весни.
Супліддя кулясті, з великими колючками, 2,5-4 см у діаметрі, що складаються з численних (20-50) коробочок. Кожна коробочка містить у собі одну або дві маленькі насінини.
Поширення ред.
На півночі ареал цієї рослини обмежений південною частиною штату Нью-Йорк, на півдні — центральною частиною Флориди, північним узбережжям Мексиканської затоки та східним Техасом. Окремі популяції зустрічаються в Мексиці на південь від штату Нуево-Леон та у Гватемалі.
На території США росте в низовинах і на рівнині, в Мексиці та Гватемалі віддає перевагу гірській місцевості, де клімат прохолодніший.
Використання ред.
Ліквідамбар смолоносний дуже популярний як декоративне дерево, відомого своїм яскравим осіннім листям. Серед недоліків при посадках слід назвати неміцну деревину та ламкість гілок за сильного вітру. Опадаючі вдосталь плоди з шипами можуть засипати навколишню галявину, якщо їх вчасно не прибирати.
Крім природного ареалу, амброве дерево широко інтродуковане в ряді країн, у тому числі Аргентині, Австралії, Чилі, Європейських країнах, Гавайських островах, Новій Зеландії, ПАР, Уругваї та Зімбабве. На території США він особливо популярний у Каліфорнії, де став рости у дикому вигляді. Також культивується в Канаді на заході Британської Колумбії, а також у Торонто та в районі Ніагарського водоспаду.
Найкраще дерево росте на сирому кислому суглинку або глинистому ґрунті . Ліквідамбар витривалий до поганого стоку води, середньо витривалий до вмісту солей. На лужному ґрунті, особливо при нестачі поживних речовин, може з'явитися хлороз листя.
Деревина дуже тверда і дрібношарова, у серцевині має червонуватий відтінок і при розпилюванні на дошки має поперечні темні смуги. Використовується для виробництва шпону та балансу. Через те, що легко фарбується в чорний колір, іноді використовується замість чорного дерева (Diospyros ebenum) для виготовлення картинних рам та іншого схожого застосування. Як лісоматеріал або паливо використовувати не рекомендується, при використанні поза приміщеннями легко піддається гниттю.
Смола, що виділяється деревом і відома як рідка амбра, має менші терапевтичні якості в порівнянні з іншими видами ліквідамбару, і тому нині в медицині практично не використовується. Вона може бути безбарвною, червоною або жовтою і видає приємний запах сірої амбри. Раніше вона широко експортувалася до інших країн і вважалася чудовим бальзамом, заспокійливим та зміцнюючим засобом, а також використовувалася при лікуванні радикуліту, слабких нервів та інших хвороб. Змішана з тютюном, колись використовувалася для куріння при дворі мексиканських імператорів. У Франції тривалий час використовувалася як складова частина парфумерії для рукавичок тощо.
Амброві дерева були посаджені як складова частина ансамблю меморіалу на місці зруйнованого Всесвітнього Торгового Центру в Нью-Йорку, відкритого в 2011 році.
Культивовані сорти:
- 'Бургунді' - темно-червоне або пурпурне забарвлення листя може тривати протягом зими.
- 'Клайдесформ' - циліндричний або з вузькою пірамідальною формою, що повільно росте до 9 м; жовто-жовтогарячі осінні тони.
- 'Фестиваль' - циліндричний; блідо-зелене літнє листя; восени яскраві тони жовтого, рожевого та червоного; найменш витривала серед усіх сортів.
- 'Годуз' - строкатий; рожевий і червоно-рожевий восени.
- 'Гразам' - пірамідальний, з блискучим листям. Восени оранжеве, червоне та пурпурне листя.
- 'Гамбол' - карликова чагарникова форма, рідко виростає вище 2 м. Восени пурпурно-червоне листя.
- 'Морейн' - прямостояча, округла форма; швидкозростаючий сорт, червоне листя восени, витримує морози до -30 °C.
- 'Пало Альто' - різні відтінки червоного восени; найкраще росте у Каліфорнії.
- 'Парасол' - округла крона; зростає до 10 м; яскраво-червоний восени.
- 'Ротунлілоба' - безплідний сорт із закругленими лопатями листя.
- 'Слендер Сілхуєт' – дуже вузька циліндрична форма.
- 'Уорплесдон' - помаранчеві, червоні та пурпурні тони восени.
Література ред.
- Муравйова Д.А. Ліквідамбар (L. orientalis, L. styraciflua) // Тропічні та субтропічні лікарські рослини. - 2-ге вид., Пров. та дод. - М.: Медицина, 1983. - С. 140-141. - 336 с. Бернардіно де Саагун, Купрієнко С.А. Спільна історія про справи Нової Іспанії. Книги X-XI: Пізнання астеків у медицині та ботаніці / Ред. та пров. С. А. Купрієнко.. — К.: Видавець Купрієнко С.А., 2013. — 218 с. - (Месоамерика. Джерела. Історія. Людина). - ISBN 978-617-7085-07-1.
Посилання ред.
- Flora of North America: genus account [ 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] and species account [ 29 січня 2022 у Wayback Machine.]
- USGS: Liquidambar styraciflua distribution map [ 26 червня 2012 у Wayback Machine.] (pdf file).
Примітки ред.
- Саагун, 2013, с. 116—117.