«Айрон Дюк» (англ. HMS Iron Duke (1912) — британський дредноут, головний у своєму типі часів Першої та Другої світових воєн, другий корабель Королівського флоту Великої Британії з таким ім'ям.
| «Айрон Дюк» | |
|---|---|
| HMS Iron Duke (1912) | |
| Дредноут «Айрон Дюк». 1914 | |
| Служба | |
| Тип/клас | Дредноут типу «Айрон Дюк» |
| Держава прапора | Велика Британія |
| Належність | Військово-морські сили Великої Британії |
| На честь | другий корабель флоту «Айрон Дюк» на честь британського полководця та державного діяча, фельдмаршала герцога Артура Веллслі |
| Корабельня | Портсмут, Нью-Йорк |
| Первинна вартість | £ 1 950 671 |
| Замовлено | 1910 |
| Закладено | 12 січня 1912 |
| Спущено на воду | 12 жовтня 1912 |
| Введено в експлуатацію | 10 березня 1914 |
| На службі | 1914–1946 |
| Перекваліфікований | 1927 році на корабель-мішень |
| Виведений зі складу флоту | 1924 |
| Статус | 2 березня 1946 року проданий на брухт |
| Нагороди | 1 бойова відзнака |
| Бойовий досвід | Перша світова війна Ютландська битва Друга світова війна |
| Ідентифікація | |
| Девіз | «Фортуна — супутниця доблесті» (лат. Virtuosi Fortune Comes) |
| Параметри | |
| Тоннаж | 25 401 тонна (стандартна) 30 030 тонн (повна) |
| Довжина | 189,81 м (загальна) |
| Ширина | 27,4 м |
| Осадка | 8,99 м |
| Бронювання | Головний пояс: 305 мм Палуба: 64 мм Башти головного калібру: 279 мм Барбети: 254 мм Бойова рубка: 229 мм Переборки: 102—152 мм Артилерійські льохи: 25-38 мм |
| Технічні дані | |
| Рухова установка | 18 водотрубних котлів Babcock & Wilcox 4 парові турбіни Parsons |
| Гвинти | 4 гребних гвинти |
| Потужність | 29 000 к.с. (22 000 кВт) |
| Швидкість | 21,25 вузел (39,4 км/год) |
| Автономність плавання | 7 800 морських миль (14 446 км) при швидкості 10 вузлів (18,5 км/год) |
| Екіпаж | 995–1 022 офіцери та матроси |
| Озброєння | |
| Артилерія | 10 (5 × 2) × 343-мм гармат BL 13.5-inch Mk V 12 (12 × 1) × 152-мм гармат BL 6-inch Mk VII 4 × 47-мм гармати QF 3-pounder Hotchkiss |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 × 533-мм торпедних апарати |
| Зенітне озброєння | 2 × 76-мм гармати QF 3-inch 20 cwt в установці HA Mk.II |
«Айрон Дюк» був закладений 12 січня 1912 року у корабельні на військово-морській базі Портсмут. 12 жовтня 1912 року він був спущений на воду, а 10 березня 1914 року увійшов до складу Королівського флоту Великої Британії.
Історія служби ред.
У березні 1914 року корабель увійшов до складу Домашнього флоту як флагманський корабель флоту. Під час Першої світової війни, в тому числі в Ютландській битві, «Айрон Дюк» служив флагманом Великого Флоту.
У травні 1916 року дредноут входив до головних сил Великого флоту, загальною кількістю 28 дредноутів та 9 крейсерів, що вступили в бій з німецьким Флотом відкритого моря. У цій морській битві дредноут завдав значних уражень німецькому лінкору «Кеніг» ще на початковій фазі зіткнення між головними силами двох флотів.
У січні 1917 року він був звільнений як флагман Великого флоту, його замінив лінкор «Квін Елізабет».
Після війни «Айрон Дюк» діяв у Середземному морі як флагман Середземноморського флоту. Лінкор брав участь в інтервенції союзників у громадянську війну в Росії, в подіях на Чорному морі, а також у греко-турецькій війні. Корабель сприяв евакуації біженців зі Смірни. У 1926 році його перевели до Атлантичного флоту, де він виконував функції навчального корабля.
«Айрон Дюк» залишався на службі лише ще кілька років; у 1930 році у відповідності до вимого Лондонського морського договору чотири лінкори його типу повинні були або бути списані або демілітаризовані іншим способом. Тому «Айрон Дюк» був перетворений на навчальний артилерійський корабель; його броню та значну частину озброєння було демонтовано, щоб зробити його непридатним для бою. Корабель служив у цій якості до початку Другої світової війни у вересні 1939 року, коли його причалили в Скапа-Флоу як корабель оборони гавані. 17 жовтня 1939 року чотири німецькі бомбардувальники Ju 88 ескадри KG 30 пошкодили старий корабель і він був вимушено посаджений на мілину, щоб уникнути затоплення. 16 березня 1940 року британський флот, що стояв на якорі в Скапа-Флоу, піддався черговому масованому авіаційному нальоту німецьких пікіруючих бомбардувальників Ju 88 I./KG.30; старий лінкор «Айрон Дюк» та важкий крейсер «Норфолк» дістали серйозних пошкоджень.
Решту війни старий дредноут продовжував служити зенітною платформою, і у 1946 році його продали на брухт та згодом розібрали.
Див. також ред.
Примітки ред.
- 1 бойова відзнака за участь у Ютландській битві (1916)
- 28 лінкорів: «Кінг Джордж V», «Аякс», «Центуріон», «Ерін», «Орайон», «Монарх», «Конкерор», «Тандерер», «Айрон Дюк», «Роял Оак», «Сьюпеб», «Канада», «Бенбоу», «Беллерофон», «Темерер», «Вангард», «Колоссус», «Коллінгвуд», «Св.Вінсент», «Нептун», «Мальборо», «Рівендж», «Геркулес», «Еджінкорт», «Барем», «Валіант», «Ворспайт», «Малайя»;
9 лінійних крейсерів: «Лайон», «Прінсесс Роял», «Квін Мері», «Тайгер», «Нью Зіланд», «Індефатігейбл», «Інвінсібл», «Інфлексібл», «Індомітебл»
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 11 березня 2021.
Посилання ред.
- . на naval-history.net. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 11 березня 2021. (англ.)
- H.M.S. Iron Duke (1912) [ 2 листопада 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- HMS Iron Duke (1912) [ 6 березня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Iron Duke (1912) |
- Burt, R. A. (1986). British Battleships of World War One. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-863-8.
- Burt, R. A. (2012). British Battleships, 1919—1939 (2nd ed.). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-052-8.
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
- Friedman, Norman (2015). The British Battleship 1906—1946. Barnsley, UK: Seaforth Publishing. ISBN 978-1-84832-225-7.