Ротанев HD196524 Дані дослідженняЕпоха J2000 0Сузір яПряме піднесення 20г 37х 32 94сСхилення 14 35 42 3 Видима величина

**HD196524**
Дані дослідження Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення	20^г 37^х 32,94^с
Схилення	+14° 35′ 42,3″
Видима величина (V)	3,64
Характеристики
Спектральний клас	F5/?
показник кольору U−B	0,10
яскравість B	4,160±0,002
показник кольору B−V	0,425±0,015
яскравість V	3,676±0,002
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y	0,29
індекс m1	0,17
індекс c1	0,61
індекс H_β	2,66
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість	3,720
Мінімальна яскравість	3,730
Астрометрія
Власний рух (μ)	за пр. піднес.: 118,28± 1,33 мас/рік за схиленням: -47,65± 1,09 мас/рік
Паралакс (π)	33,49 ± 0,88 мас
Відстань	97,39 світлових років 29,86 парсек
Подробиці
Маса	M_☉
Інші позначення
*be Del A, HD 196524, HIP 101769, HR 7882, BD+14 4369, GSC 1100-1720, WDS J20375+1436AB
Посилання
SIMBAD	дані для HD196524

Ротанев (β Дельфіна) — найяскравіша зоря у сузір'ї Дельфіна. Розташована на відстані близько 97,4 світлових років від Сонця.

Назва ред.

Власна назва зорі (лат. Rotanev) вперше з'явилася в другому виданні «Палермського каталогу» 1814 року. Вважається, що вона походить від прізвища Нікколо Каччаторе^[en] (італ. Niccolò Cacciatore), який працював помічником Джузеппе Піацці. італ. Cacciatore означає «мисливець», у перекладі латиною — Venator. Якщо записати його задом наперед, виходить назва зорі.

Подвійна зоря ред.

Зоря є подвійною. Головна компонента цієї системи належить до хімічно пекулярних зір і має спектральний клас F5. Водночас спектральний клас іншої компоненти залишається невизначеним.

Див. також ред.

Перелік хімічно пекулярних зір (20h-22h)

Джерела ред.

↑ Renson P. and Manfroid J. (may 2009). . Astronomy and Astrophysics 498: 961–966. Bibcode:2009A&A...498..961R. doi:10.1051/0004-6361/200810788. Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 26 лютого 2018.
↑ ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
Дельфін // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 127. — ISBN 966-613-263-X.
. November 2016. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 26 лютого 2018.
Олександр Шевчук (2014). . Колосок (Львів: СТ «Міські інформаційні системи») (11 (77)): 32—39. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 6 грудня 2017.
Ричард Аллен (2017). Звезды. Легенды и научные факты о происхождении астрономических имен. Litres. ISBN 5040383401.
Richard Hinckley Allen (1963). Delphinus. Star Names: Their Lore and Meaning. Dover Books. Процитовано 28 листопада 2017.

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[CPcat-1] Renson P. and Manfroid J. (may 2009). . Astronomy and Astrophysics 498: 961–966. Bibcode:2009A&A...498..961R. doi:10.1051/0004-6361/200810788. Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 26 лютого 2018.

[HIPcat-2] ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200

[aes_127-3] Дельфін // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 127. — ISBN 966-613-263-X.

[WGSN_bulletin2-4] . November 2016. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 26 лютого 2018.

[Колосок_32-5] Олександр Шевчук (2014). . Колосок (Львів: СТ «Міські інформаційні системи») (11 (77)): 32—39. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 6 грудня 2017.

[Аллен_2017-6] Ричард Аллен (2017). Звезды. Легенды и научные факты о происхождении астрономических имен. Litres. ISBN 5040383401.

[Allen_1963-7] Richard Hinckley Allen (1963). Delphinus. Star Names: Their Lore and Meaning. Dover Books. Процитовано 28 листопада 2017.