Померанець Помера нець 1 2 або бігара дія 3 також помара нча 4 5 помара нч 6 Citrus aurantium вид вічнозелених рослин ро

Помера́нець або бігара́дія, також помара́нча, помара́нч (Citrus × aurantium) — вид вічнозелених рослин роду цитрус, родини рутових. За походженням є гібридом мандарина (Citrus reticulata) та помело (Citrus maxima).

Померанець
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина:	Рутові (Rutaceae)
Рід:	Цитрус (Citrus)
Вид:	*Померанець (C. × aurantium)*
Біноміальна назва
*Citrus × aurantium* L., 1753

Етимологія Редагувати

У народі «помаранчем/-чою» часто називають звичайний апельсин (Cītrus sinēnsis), проте ці рослини належать до різних, хоча й споріднених видів. На честь померанця жовтогарячий колір також називають «помаранчевим». У польській мові щодо обох видів цитрусових вживається назва pomarańcza: померанець називається pomarańcza gorzka («помаранча гірка́»), апельсин — pomarańcza chińska («помаранча китайська»)^{[джерело?]}.

Назви «померанець», «помаранч/-а» походять від італ. pomarancia (утвореного від pomo — «яблуко» + arancia — «апельсин»): перша через посередництво рос. померанец і нім. Pomeranze, інші — через пол. pomarańcza.

Ще одна назва, «бігарадія» — від окс. bigarrada через посередництво фр. bigaradier («померанцеве дерево»), bigarade («плід померанця»).

Опис Редагувати

Плодове дерево 8—10 метрів заввишки. Походить з південно-східної Азії. Листки еліптичної форми. Квітки великі, білі, запашні, двостатеві. Плоди кулясто-приплюснуті, оранжево-червоні, неїстівні; шкірка товста, гірка, запашна; м'якуш кисло-гіркий.

Ареал Редагувати

Рослина походить з Південно-Східної Азії. Культурні форми померанцю вирощують в Індії, Середземномор'ї, на Близькому Сході, у субтропічних районах Кавказу і в Середній Азії.

Господарське використання Редагувати

З листків і квіток добувають ефірну олію, яку використовують у парфумерній промисловості. З плодів виготовляють напої, мармелади. Померанець застосовують як підщепу до інших видів цитрусових культур.

Різновиди Редагувати

До різновидів померанця відносять цитрадію — гібрид померанця і трилисточкового понцируса (трифоліати) та бергамот (бергамський апельсин) — гібрид померанця і лімети (солодкого лимона, солодкого лайма).

У геральдиці Редагувати

Зображення померанцевого дерева з плодами присутнє на гербі російського міста Ломоносов. Зміст герба був пов'язаний з назвою міста — до 1948 року воно звалося Оранієнбаум (за назвою знаменитого палацево-паркового ансамблю), що у перекладі з німецької і значить «померанцеве дерево».

Примітки Редагувати

Citrus sinensis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.). . https://r2u.org.ua (укр/рос). Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 24 березня 2022. «Апельси́нъ, рос. Citrus aurantium = помера́нець.»
Флора УРСР. Том 7. / За загальною редакцією М. В. Клокова і О. Д. Вісюліної. — К. : Видавництво Академії наук УРСР, 1955. — С. 98.
. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 28 березня 2016.
↑ Помаранча // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Помаранч // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Померанець [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Помаранчевий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Помаранчевий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
. www.cnrtl.fr. Centre National de Ressources Textuelles et Lexicales. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 15 листопада 2017.

Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Citrus sinensis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

[2] Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.). . https://r2u.org.ua (укр/рос). Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 24 березня 2022. «Апельси́нъ, рос. Citrus aurantium = помера́нець.»

[ФлораУРСР-3] Флора УРСР. Том 7. / За загальною редакцією М. В. Клокова і О. Д. Вісюліної. — К. : Видавництво Академії наук УРСР, 1955. — С. 98.

[4] . Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 28 березня 2016.

[СУМ-5] Помаранча // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[6] Помаранч // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[УРЕ-7] Померанець [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[8] Помаранчевий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[9] Помаранчевий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

[10] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[11] . www.cnrtl.fr. Centre National de Ressources Textuelles et Lexicales. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 15 листопада 2017.