76-й щорічний Венеційський міжнародний кінофестиваль проходив з 28 серпня по 7 вересня 2019 року. Журі основного конкурсу фестивалю очолила аргентинська режисерка Лукресія Мартель. Фільмом відкриттям став фільм «Правда» японського режисера Корееда Хірокадзу .
| 76-й Венеційський кінофестиваль | |
|---|---|
| Місце проведення | Італія, Венеція |
| Голова журі | Лукресія Мартель |
| labiennale.org/en | |
| 76-й Венеційський міжнародний кінофестиваль у Вікісховищі |
Головний приз, нагороду «Золотий лев», отримав фільм «Джокер» режисера Тодда Філліпса.
Журі Редагувати
Основний конкурс:
- Лукресія Мартель, режисер ( Аргентина) - голова
- Пірс Хендлінг, історик кіно і критик, виконавчий директор Кінофестивалю в Торонто ( Канада)
- Мері Херрон, режисер ( Канада)
- Стейсі Мартін, актриса ( Франція)
- Родріго Прієто, кінооператор ( Мексика)
- Сін'я Цукамото, режисер ( Японія)
- Паоло Вірдзі, режисер і сценарист ( Італія)
Програма «Горизонти»:
- Сузанна Ніккьяреллі, режисер і сценарист ( Італія) - голова
- Марк Адамс, художній керівник Единбурзького кінофестивалю ( Велика Британія)
- Рашид Бушареб, режисер ( Франція)
- Альваро Брехнер, режисер ( Уругвай)
- Єва Санджорджі, художній керівник Віденського кінофестивалю ( Італія)
Конкурсна програма Редагувати
Основний конкурс Редагувати
| Лауреата «Золотого лева» виділено окремим кольором. |
| Лауреата Гран-прі журі виділено окремим кольором. |
В основний конкурс відібрано наступні фільми:
| Назва | Оригінальна назва | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|
| Про нескінченність | Om det oändliga | Рой Андерссон | Швеція, Німеччина, Норвегія |
| До зірок | Ad Astra | Джеймс Грей | США |
| Молочні зуби | Babyteeth | Шеннон Мерфи | Австралія |
| Ема | Ema[en] | Пабло Ларраін | Чилі |
| Молитва в ім'я Бога | Gloria Mundi[en] | Робер Гедігян | Франція |
| Почесний гість | Guest of Honour[en] | Атом Егоян | Канада |
| Садиба | A Herdade[en] | Тьягу Гедеш | Португалія, Франція |
| Джокер | Joker | Тодд Філліпс | США |
| Прачечна | The Laundromat | Стівен Содерберг | США |
| Мафія не та, що раніше | La mafia non è più quella di una volta[en] | Франко Мареско | Італія |
| Шлюбна історія | Marriage Story | Ноа Баумбах | США |
| Мартін Іден | Martin Eden[en] | Пьетро Марчелло | Італія, Франція |
| Мер Ріоне Саніти | Il sindaco del Rione Sanità[en] | Маріо Мартоне | Італія |
| Вишневий провулок, 7 | 繼園臺七號 | Юньфань | Гонконг |
| Офіцер і шпигун | J’accuse | Роман Полянський | Франція |
| Розфарбований птах | Nabarvené ptáče | Вацлав Мархоул | Чехія, Словаччина, Україна |
| Ідеальний кандидат | The Perfect Candidate[en] | Хайфа аль-Мансур | Німеччина, Саудівська Аравія |
| Суботній роман | 兰心大剧院[en] | Лоу Є | КНР |
| Правда | La vérité | Хірокадзу Корееда | Японія, Франція |
| В очікуванні варварів | Waiting for the Barbarians | Сіро Герра | США, Італія |
| Осина мережа | Wasp Network[en] | Олів'є Ассаяс | Франція, Бразилія |
Програма «Горизонти» Редагувати
| Переможця виділено окремим кольором. |
Наступні фільми були відібрані для показу в програмі «Горизонти»:
| Назва | Оригінальна назва | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|
| Шість з половиною метрів | متری شش و نیم[en] | Саід Рустайї | Іран |
| Атлантида | Валентин Васянович | Україна | |
| Повітряна кулька | 气球[en] | Пема Цеден | КНР |
| Бик | Bik eneich — Un fils | Мехді М. Барсауі | Туніс, Франція, Ліван, Катар |
| Біле на білому | Blanco en blanco[en] | Тео Корт | Іспанія, Чилі, Франція, Німеччина |
| Злочинна людина | ბოროტმოქმედი | Дмитро Мамулія | Грузія, Росія |
| Гіганти самотності | Giants Being Lonely | Грір Паттерсон | США |
| Хава, Марьям, Аіша | Hava, Maryam, Ayesha | Сахра Карімі | Афганістан |
| Мати | Madre | Родріго Сорогойєн | Іспанія, Франція |
| Мої дні слави | Mes jours de gloire | Антуан де Барі | Франція |
| Моффі | Moffie | Олівер Германус | ПАР, Велика Британія |
| Невія | Nevia | Нунція Де Стефано | Італія |
| Кров пелікана | Pelikanblut | Катрін Геббе | Німеччина, Болгарія |
| Повернутись | Revenir | Джессіка Палю | Франція |
| Ріальто | Rialto | Пітер Макі Барнс | Ірландія |
| Тінь води | Chola | Санал Кумар Сасідхаран | Індія |
| Сонце | Sole | Карло Сіроні | Італія |
| Вердикт | Verdict | Раймунд Рібай Гутьеррес | Філіппіни |
| Зумірікі | Zumiriki | Оскар Алегрія | Іспанія |
Нагороди Редагувати
Програма «Горизонти»:
Основні нагороди Редагувати
- Золотий лев - «Джокер», реж. Тодд Філліпс
- Гран-прі журі - Срібний лев - «Офіцер і шпигун», реж. Роман Поланскі
- Срібний лев за режисуру - Рой Андерссон за фільм «Про нескінченність»
- Кубок Вольпі за кращу чоловічу роль - Лука Марінеллі за роль у фільмі «Мартін Іден»
- Кубок Вольпі за кращу жіночу роль - Аріана Аскарід за роль у фільмі «Молитва в ім'я Бога»
- Приз за кращий сценарій - Лев - Юньфань за мультфільм «Вишневий провулок, 7»
- Спеціальний приз журі - «Мафія не та, що раніше», реж. Франко Мареска
- Премія Марчелло Мастроянні - Тобі Уоллес за роль у фільмі «Молочні зуби»
- Молодий лев - кращий режисерський дебют - Амьяд Абу Алала за фільм «Ти помреш в 20 років»
Нагороди за внесок у кінематограф Редагувати
- Почесний Золотий лев - Джулі Ендрюс і Педро Альмодовар
Програма «Горизонти» Редагувати
- Приз за кращий фільм - «Атлантида», реж. Валентин Васянович
- Приз за режисуру - Тео Корт за фільм «Біле на білому»
- Спеціальний приз журі - «Вердикт», реж. Реймунд Рібей Гутьеррез
- Приз кращому акторові - Самі Буажіла за роль у фільмі «Бик»
- Приз найкращій актрисі - Марта Ньєто за роль у фільмі «Мати»
- Приз за кращий сценарій - «Повернутися», реж. Джессіка Палю
Програма «Венеціанська класика» Редагувати
- Приз за кращий відреставрований фільм - «Екстаз» (1933), реж. Густав Махато
Автономні нагороди Редагувати
- премія фонду Міммо Ротелля[it] — Мік Джаггер, Дональд Сазерленд, фільм «Підгоріла помаранчева гересь»
Примітки Редагувати
- Открывается 76-й Венецианский кинофестиваль [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] ДИЛЕТАНТ. Исторический журнал для всех, 28 августа 2019 года
- . labiennale.org. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
- Wiseman, Andreas (24 червня 2019). . Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Vivarelli, Nick (18 липня 2019). . Variety. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
- Лариса Малюкова. Правда о «прачечной» // Новая газета. — 2019. — № 95 (23 октября). — С. 20. з джерела 6 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2021.
- Открытие Венецианского кинофестиваля [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Коммерсантъ, 28 августа 2019 года
- Модная Венеция-2019: Лучшие образы церемонии открытия [ 7 вересня 2020 у Wayback Machine.] интернет-журнал Marie Claire, 28 августа 2019 года
- ↑ (італ.). 24 серпня 2019. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 25 серпня 2019.
- ↑ Vivarelli, Nick (25 липня 2019). . Variety. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
- . labiennale.org. 25 липня 2019. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
- Лариса Малюкова. Система острова Дьявола // Новая газета. — 2019. — № 97 (23 октября). — С. 20. з джерела 6 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2021.
- ↑ Лариса Малюкова. Мужчина — прилагательное // Новая газета. — 2019. — № 96 (23 октября). — С. 18. з джерела 27 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2021.
- Лариса Малюкова. Прачечная «Осиная сеть» // Новая газета. — 2019. — № 98 (23 октября). — С. 21. з джерела 6 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2021.
- . labiennale.org. 25 липня 2019. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 28 липня 2019.