1820 в Україні 1819 1818 1817 1821 1822 1823Десятиліття Див також Інші події 1820Список років в УкраїніЗміст 1 Пам ятні

←

1820
в
Україні

→

Десятиліття:

Див. також:

Інші події 1820
Список років в Україні

Пам'ятні дати та ювілеї Редагувати

900 років з часу (920 рік):
- першої сутички руських військ із печенігами.
875 років з часу (945 рік):
- повстання деревлян, які стратили князя Ігоря.
- початку правління княгині Ольги, дружини князя Ігоря.
850 років з часу (970 рік):
- війська Святослава Ігоровича пішли в похід на Константинополь.
750 років з часу (1070 рік):
- першої літописної згадки про Видубицький монастир під Києвом, заснований київським князем Всеволодом Ярославичем.
700 років з часу (1120 рік):
Переяславський князь Ярополк Володимирович провів успішний похід проти половців.
650 років з часу (1170 рік):
- Мстислав Ізяславич вигнав Гліба Юрійовича з Києва, однак незабаром помер, і Гліб Юрійович повернувся на князівство.
575 років з часу (1245 рік):
- битви поблизу міста Ярослав між військами галицько-волинських князів Данила і Василька Романовичів з одного боку і силами угорців, поляків та галицької боярської опозиції з іншого у 1245 році (17 серпня).
- початку подорожі князя Данила Романовича за ярликом у Золоту Орду.
225 років з часу (1595 рік):
- Козаками взято турецьке місто Синоп, вперше використовуючи при цьому козацькі підводні човни.
Северин Наливайко із запорожцями ходили до Волощини на поміч Австрії.
200 років з часу (1620 рік):
- відновлення православної ієрархії в Україні, коли Ієрусалимський патріарх Феофан висвятив на православного митрополита Іова Борецького у 1620 році (10 вересня).
- участь українських козаків у Цецорській битві війська Речі Посполитої з турецько-татарськими військами біля села Цецора поблизу Ясс (17 вересня — 7 жовтня).
125 років з часу (1695 рік початку спорудження на замовлення гетьмана Івана Мазепи Вознесенського собору в Переяславі.
100 років з часу (1720 рік) Указу Петра І про заборону друкувати книжки українською мовою.
75 років з часу (1745 рік початку спорудження у Львові собору Святого Юра — кафедрального собору греко-католицької церкви (архітектор Бернард Меретин).
50 років з часу (1770 рік) заклаждення на місці сучасного Запоріжжя — Олександрівської фортеці. Ця подія вважається датою заснування міста.
25 років з часу (1795 рік):
- третього поділу Речі Посполитої, за яким до Російської імперії відійшла Західна Волинь, а Річ Посполита перестала існувати як окрема держава. Всі її землі поділили між собою Росія, Австрія та Пруссія.
- заснування міста Одеси.

Видатних особистостей Редагувати

Народження Редагувати

600 років з дня народження (1220 рік):
- Олександр Ярославич (Невський), великий князь Київський (1249—1263 рр.), князь новгородський (1236—1251 рр.), великий князь володимирський (1252—1263 рр.); син Ярослава III Всеволодовича, прийомний син Батия, правнук Юрія Долгорукого; прославився перемогами над шведами у битві на Неві (1240) і лицарями Лівонського ордену (Льодове побоїще, 1242 р.).
400 років з дня народження (1420 рік):
- Семен Олелькович, останній князь Київський (1455—1470 рр.); правнук Великого литовського князя Ольгерда.
250 років з дня народження (1570 рік):
- Памво Беринда, український лексикограф, мовознавець («Лексіконъ славеноросскїй альбо Именъ тлъкованїє», 1627), письменник, друкар.
200 років з дня народження (1620 рік):
- Самойлович Іван, український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, гетьман Лівобережної України (1672—1687 рр.).
150 років з дня народження (1670 рік):
- Самійло Васильович Величко, український козацький літописець.
75 років з дня смерті (1745 рік):
- Березовський Максим Созонтович, український композитор, диригент, співак.

Смерті Редагувати

650 років з дня смерті (1170 рік):
- Мстислав Ізяславич (Мстислав II), князь переяславський (1146—1149, 1151—1154 рр.), пересопницький (1155—1156 рр.), волинський (1156—1170 рр.), Великий князь київський (1167—1169, 1170 рр.) з династії Рюриковичв.
550 років з дня смерті (1270 рік):
- Бела IV, король Угорщини і Хорватії (1235—1270 рр.) з династії Арпадів; свекор Данила Галицького.
350 років з дня смерті (1470 рік):
- Семен Олелькович, останній князь Київський, (1455—1470 рр.); правнук Великого литовського князя Ольгерда.
225 років з дня смерті (1595 рік):
- Римша Андрій, український і польський письменник («Хронологія») і перекладач.
75 років з дня смерті (1745 рік):
- Довбуш Олекса Васильович, український народний герой, ватажок повстання карпатських опришків (1738—1745 рр.)

Події Редагувати

відкриття князем Олександром Безбородьком в м. Ніжині гімназії вищих наук, що прирівнювалася до університету.
придушення виступів опришків під проводом Олекси Довбуша на Прикарпатті.
початок виступів опришків на чолі з Мироном Штолюком у Східній Галичині та Північній Буковині.

Особи Редагувати

Призначено, звільнено Редагувати

Народились Редагувати

1 січня, Іван Барусевич (1820 — після 1892) — греко-католицький священик, василіянин, довголітній учитель головної школи при василіянському монастирі в Дрогобичі і її директор у 1862—1868 роках, ігумен монастирів у Жовкві і Крехові.
2 січня, Лебединцев Петро Гаврилович (1820—1896) — український історик, археолог, педагог, журналіст, релігійний та освітній діяч.
21 лютого, Аполло Коженьовський (1820—1869) — польський письменник і революційний діяч.
19 березня, Дрентельн Олександр Романович (1820—1888) — російський державний діяч. Від 13(25) січня 1881 року — Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор, командувач військ Київського військового округу.
16 квітня, Скоморовський Келестин Захарович (1820—1866) — український письменник, греко-католицький священик, поет, мовознавець, перекладач. Член «Головної Руської Ради» в м. Львові (1848).
21 травня, Гірс Микола Карлович (1820—1895) — міністр закордонних справ Росії у 1882—1895 роках.
7 жовтня, Харитоненко Іван Герасимович (1820—1891) — український землевласник, промисловець-цукрозаводчик, філантроп і меценат з роду Харитоненків. Належав до найбагатших власників цукрових заводів в Україні.
10 грудня, Бахматюк Олекса (1820—1882) — український майстер декоративного розпису на кахлях.
Васько Гаврило Андрійович (1820—1866) — український живописець, портретист, відомий педагог, викладач рисунка та живопису у Київському університеті (1847—1863).
Грицуняк Антін Андрійович (1820—1900) — український народний розповідач з Тернопільщини, війт Чернихівців.
Карпенко Григорій Данилович (1820—1869) — український письменник, актор.
Назаренко Карп (1820 — ? 1890) — лірник.
Писаревський Петро Степанович (1820—1871) — український поет, автор бурлескних віршів і байок.
Честахівський Григорій Миколайович (1820—1893) — український маляр, приятель Тараса Шевченка, автор спогадів про нього.

Померли Редагувати

22 січня, Гудович Іван Васильович (1741—1820) — граф (з 5 квітня 1797), генерал-фельдмаршал російської імператорської армії з відомого козацько-старшинського роду Гудовичів.
23 лютого, Алоїз Фелінський (1771—1820) — польський поет та драматург, громадський і політичний діяч.
7 липня, Казимир Жевуський (1750—1820) — граф, польський аристократ гербу Кривда, урядник, депутат сейму Речі Посполитої.
24 вересня, Срезневський Іван Овсійович (1770—1820) — професор (з 1813) ров. красномовства, поезії й слов'янських мов Харківського університету.

Засновані, створені Редагувати

Зникли, скасовані Редагувати

Видання, твори Редагувати

Примітки Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про Україну.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1820 в Україні у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	1820 в Україні у Вікісховищі^?