|
Ярославське князівство — руське князівство з центром у місті Ярославлі. Існувало в 1218—1463 роках (номінально до 1471). Удільне князівство в складі Великого князівства Владимирського до середини XIV століття, потім велике князівство.
Історія Редагувати
Ярославське князівство виділилось з Ростовського після розподілу уділів між синами великого князя владимирського, Костянтина Всеволодовича. Волость, до якої входили землі по обох берегах Волги біля Ярославля дістались Всеволоду Костянтиновичу. Він правив до своєї смерті в битві проти монголів на річці Сіті у 1238 р.
Після монгольської навали Редагувати
Після Всеволода послідовно правили його сини Василь та Костянтин. Останній загинув у 1257 р. не залишивши нащадків чоловічої статі. Престол перейшов до малолітньої дочки Костянтина, Анастасії, при неформальному регентстві її матері Ксенії. У 1261 році Анастасія вийшла заміж за Федора Ростиславича Чорного, сина смоленського князя. Після смерті Анастасії в 1294 році її чоловік отримав ханського ярлика на Ярославль, і управління князівством повністю переходить до нього. Федору доводилося часто бувати в Золотій Орді, брати участь в монгольських походах; другим шлюбом він був одружений з ханською дочкою (у хрещенні — Анна). Від цього шлюбу походить друга династія князів Ярославля. У 1278 році в князівстві був мор невідомої смертельної хвороби, а в 1298 — посуха і голод.
Під владою потомків Федора Чорного Редагувати
Після смерті Федора Ростиславича Чорного з 1299 по 1321 в князівстві правив син Федора і Анни — Давид в співправительстві з братом Костянтином. Давид помер в 1321 р., залишивши двох синів — Василя і Михайла. За часів цих князів відбувся перший розділ Ярославського князівства: Василь Давидович Грізні Очі сидів на столі в Ярославлі, а Михайло отримав уділ в Молозі. Літописні зводи неодноразово повідомляють про князювання Василя в Ярославлі, причому підкреслюють його головне становище. Так, тільки Василь Давидович, єдиний з ярославських князів, їздив в 1340 р. в Орду, ймовірно, для отримання там ханського ярлика на своє князівство. Взимку 1340/41 р. він взяв участь у княжому з'їзді в Москві і в поході на Торжок. Саме за Василя видав свою дочку Євдокію Іван Калита, що зайвий раз свідчить про верховенство старшого сина Давида Федоровича в Ярославському князівстві.
Що ж до молодшого брата Василя, Михайла, то перша літописна згадка про нього під 1340 р. характеризує його не як Моложського князя, а як намісника великого князя Симеона Гордого в Торжку. Мабуть, до своєї смерті в 1345 р. Василь Давидович не мав влади в Ярославському князівстві, і воно залишалося єдиним. Ця єдність не порушувалося і в наступні роки. У всякому разі під 1361 літопис називає лише одного ярославського князя, котрий вирушив за ярликом до хана Хізра (Хідирь російських джерел) — Михайла, причому йому дано визначення «Ярославський». Мова, очевидно, повинна йти про Михайла Давидовича, прізвисько якого говорить за те, що саме він успадкував владу.
Останні князі Редагувати
Розпад Ярославського князівства на уділи почався між 1361 і 1375 рр., коли літописи згадують сина Михайла Давидовича як Моложского князя, а синів Василя Давидовича Василя і Романа — як ярославських князів, які виступали на чолі своїх особливих полків, тобто вже мали свої вотчини.
Василь Васильович правив до 1380 р., командував полком Лівої руки в Куликовській битві. Після його смерті послідовно правили його сини Іван Васильович і Федір Васильович.
Останнім Ярославським князем був Олександр Федорович Брюхатий. В 1463 р. він змушений був продати права на князіння Івану ІІІ, Великому князю Московському. До Ярославля був направлений московський намісник, та князь отримав привілей проживати у місті, де й помер у 1471 р.
Список Ярославських князів Редагувати
Династія Юрійовичів
- Всеволод Костянтинович 1210—1238
- Василь Всеволодович 1238—1249
- Константин Всеволодович 1249—255/7
Князівство успадкувала дочка Анастасія Василівна. 1260/1 року вона вийшла заміж за Федора Ростиславича Чорного із Смоленських Ростиславичів
Династія Ростиславичів:
- Федір Ростиславич Чорний 1260/1—1299
- Давид Федорович спільно 1299—1321
- Костянтин Федорович спільно 1299—1321
- Василь Давидович Грізні Очі 1321—1345
- Василь Васильович 1345—1380
- У Василя Васильовича були брати Гліб і Роман.
- Іван Васильович Большой ?—1426
- Федір Васильович 1426—1434
- Олександр Федорович Брюхатий 1434—1463
Останній князь змушений був передати своє князівство великому князю Московському Івану III.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ПСРЛ. т. XVIII. Издание 2-е. Симеоновская летопись. — М., 2007. — C. 101.
Посилання Редагувати
- Кучкин В. А. Ярославское княжество [ 21 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- ПСРЛ. т. XVIII. Издание 2-е. Симеоновская летопись. М. — 2007. — 328 с.
- Ярославское княжество [ 24 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з історії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |