www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ялпуг річка Ця стаття про річку Про озеро див Ялпуг та Ялпуг значення Я лпуг або Я лпух рум Ialpug річка в Молдові та Ук

Ялпуг (річка)

Ця стаття про річку. Про озеро див. Ялпуг та Ялпуг (значення).

Я́лпуг (або Я́лпух, рум. Ialpug) — річка в Молдові та Україні, у межах Болградського району Одеської області (південна Бессарабія). Впадає до озера Ялпуг (басейн Дунаю).

Ялпуг
міст через річку у м. Комрат, Молдова
45°40′37″ пн. ш. 28°35′31″ сх. д. / 45.67706400002777656° пн. ш. 28.59194700002777978° сх. д. / 45.67706400002777656; 28.59194700002777978
Витік с. Ялпуг, Чимішлійський район, Молдова
• координати 46°39′58″ пн. ш. 28°35′04″ сх. д. / 46.66619166669444496° пн. ш. 28.584486111138890152° сх. д. / 46.66619166669444496; 28.584486111138890152
Гирло озеро Ялпуг
• координати 45°40′37″ пн. ш. 28°35′31″ сх. д. / 45.67706400002777656° пн. ш. 28.59194700002777978° сх. д. / 45.67706400002777656; 28.59194700002777978
Басейн басейн Дунаю
Країни:

 Молдова
 Україна

Прирічкові країни:  Молдова (Гагаузія)
Регіон Болградський район
Тараклійський район
Гагаузія
Чимішлійський район
Довжина 114 км
Площа басейну: 3180 км²
Притоки: Ялпужель і Велика Салча
 Медіафайли у Вікісховищі

Опис Редагувати

Довжина 114 км (перша україномовна Українська загальна енциклопедія 1933 року видання наводить довжину річки у 107 км) площа водозбірного басейну 3180 км² (в межах України відповідно 10 км і 52  км²) . Похил річки 1,1 м/км. Долина у верхів'ях каньйоноподібна, у пониззі завширшки 3,5—4 км. Заплава завширшки 0,5—1,5 км, у нижній течії заболочена. Річище звивисте, влітку пересихає. Використовується на зрошування.

Розташування Редагувати

Ялпуг бере початок на південних схилах Центральномолдавської височини, біля села Ялпуг (Чимішлійський район, Молдова), де її живлять підземні джерела. У горішній частині тече Бессарабською височиною, в долішній — Причорноморською низовиною. Тече переважно на південь. Впадає до північної частини озера Ялпуг неподалік від західної околиці міста Болграда.

На території Молдови у заплаві річки Ялпуг розташована столиця Гагаузської автономії — місто Комрат, села Дезгінжа, Буджак, Кірсова, Бешалма, Конгаз, Новоселовка, Чумай, Мирне.

Історія Редагувати

З метою запобігання повеням шляхом концентрації паводкової хвилі, гідрологічний режим річки Ялпуг був змінений. З цією метою річище було випрямлено в канал, побудовані вали і греблі.

У руслі річки Ялпуг побудовано водосховища:

  • Водосховище (озеро) Комрат — розташоване вище за течією міста Комрат, об'єм понад 1 млн. м³ води. Загальні відомості про озеро: тип — руслове, регулювання стоку — сезонне, призначення: зрошення, рибоводство, рік уведення в експлуатацію — 1957, проект — Молдсільхозпроект
  • Водосховище (озеро) Конгаз — розташоване вище за течією села Конгаз, об'єм понад 1 млн. м³ води. Загальні відомості про озеро: тип — руслове, регулювання стоку — сезонне, призначення: зрошення, рибоводство, рекреація, рік введення в експлуатацію — 1961, проект — Молдсільхозпроект
  • Водосховище (озеро) Тараклія — розташоване вище за течією села Тараклія, об'єм понад 1 млн. м³ води. Загальні відомості про озеро: тип — руслове, регулювання стоку — сезонне, призначення: зрошення, водопостачання, рибоводство, рекреація, рік введення в експлуатацію — 1982, проект — Інститут Молдгіпроводгосп

Хімічний склад води

Норма стоку річки Великий Ялпуг на рік складає 35,1 млн. м3.

Загальна мінералізація води річки змінювалася від 352,75 мг/дм3 (26.08.1947 р.) до 10337 (22.09.2009 р., табл. 1). Лише 7,6 % проб води річки мали мінералізацію менше 1000 мг/дм3 (ГДК для водойм рибогосподарського призначення), 22,8 % — менше 1500 мг/дм3 (ГДК для водойм питного водопостачання) і 49,4 % — менше 3000 мг/дм3 (гранична межа придатності води для зрошення при її хімічній меліорації). Все це свідчить, що мінералізація води у річці Великий Ялпуг має значно вищу мінералізацію ніж вода оз. Ялпуг, яке є джерелом водопостачання м. Болграда.

Таблиця 1. Статистична характеристика сольового складу води річки Великий Ялпуг

Інгредієнти Уміст, мг/дм3 Коефіцієнт варіації, %
Мінімальний Максимальний Середній Стандартна

похибка

Стандартне відхилення
Ca2+ 24,4 394,0 157,42 9,66 83,18 19,26
Mg2+ 11,9 676 138,92 12,37 106,38 24,65
Na+ 0,55 2472 622,71 52,42 450,91 104,47
K+ 5 30 14,33 1,18 5,94 2,44
СО3"- 0 18 4,39 0,79 5,58 1,60
НСО3- 78,1 1178,5 432,42 25,70 211,10 51,22
SO4- 25,95 2800 1028,98 70,56 607,05 140,64
Cl- 60,3 3615 638,99 72,16 620,76 143,82
Мінералізація 352,75 10315 3023,72 211,6 1820,46 421,75
рН, од. 6,0 8,9 8,08 0,06 0,52 0,12

Вода річки Великий Ялпуг дуже забруднена такими компонентами сольового складу як сульфати й хлориди. Уміст SO42- у воді річки змінювався від 25,95 (26.08.1947 р.) до 2800 (22.09.2009 р.) мг/дм3. При цьому 97,5 % проб води мають значення SO42- вищі за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (100 мг/дм3) та 77,2 % проб — вищі за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (500 мг/дм3).

Концентрація хлоридів у воді річки за роки досліджень становила від 60 (26.08.1947 р.) до 3555 (22.09.2009 р.) мг/дм3. 69,6 % проб води річки мали уміст хлоридів вищий за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (300 мг/дм3), а 65,9 % проб — вищі за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (350 мг/дм3).

Уміст натрію (найбільш вагомого й токсичного катіона) у воді річки коливався від 0,55 (26.08.1947 р.) до 2472 (21.05.2012 р.) мг/дм3. В 95 % проб уміст натрію перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (120 мг/дм3), а в 88,9 % проб — ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (200 мг/дм3). Отже, уміст натрію у воді р. Великий Ялпуг значно вищий ніж у воді оз. Ялпуг і суттєво забруднює її й погіршує якість питної води у водозаборі м. Болграда.

Варто відмітити, що з роками, якість води в річці Великий Ялпуг погіршується, а її мінералізація поступово зростає за рахунок в першу чергу хлоридів, сульфатів, натрію та магнію. Середня мінералізація води річки за 2007—2012 рр. склала 4690,9 мг/дм3, що в 3,63 рази перевищує мінералізацію води цієї ж річки за 1947—1949 рр. (табл. 2). Уміст хлоридів, сульфатів, натрію та магнію у воді річки за цей період зріс відповідно у 5,9, 4,09, 3,38 та 6,47 рази.

Таблиця 2. Зміна хімічного складу й мінералізації води р. Великий Ялпуг у часі 

Інгредієнти 1947-1949 1970-1975 1987-1988 2007-2012
Уміст, мг/дм3
Ca2+ 64,96 146,10 131,90 200,37
Mg2+ 35,60 101,94 132,10 230,43
Na+ 310,53 434,49 684,6 1050,5
K+ - - 12,29 15,21
СО3«- - 0,39 8,5 8,81
НСО3- 291,22 486,28 282,03 407,4
SO4- 382,98 734,51 1242,60 1566,00
Cl- 207,00 429,17 595,11 1229,46
Мінералізація 1292,28 2332,71 3089,13 4690,86
рН, од. 7,70 7,87 8,33 8,58

Екологічний стан річки Редагувати

Основний антропогенний вплив на стан річки здійснюють промислові та господарські об'єкти міста Комрат, внаслідок незадовільного рівня розвитку системи водовідведення. Місто має централізовану систему каналізації, проте покриття нею міста складає менше 35 %. У Комраті тривалий час не працює та залишається в аварійному стані міська станція очищення стічних вод. Усі неочищені стічні води скидаються в річку Ялпуг, унаслідок чого збільшується кількість важких захворювань, таких як: гепатит, піелоневрит, туберкульоз, астма.

У сусідніх населених пунктах Дезгинжа, Кирсова та Бешалма покриття послугами каналізації складає 0 %, у селі Буджак — 52 %, проте в даному населеному пункті відсутні очисні споруди.

На даний час місцеві органи влади не планують будівництво та експлуатацію індивідуальних очисних споруд у кожному зазначеному населеному пункті ефективним рішенням. Найкращим варіантом вирішення проблеми вважається будівництво та експлуатація загальної для цих населених пунктів інфраструктури з очищення стічних вод.

Згідно з проведеними дослідженнями, вплив стоку річки Ялпуг на якість вод озера Ялпуг позначається лише в його північній частині.

Якість поверхневих вод

Протягом 2019-2020 року з метою визначення гідрохімічних показників якості поверхневих вод були проведені лабораторні дослідження. За їх результатами встановлено класи якості поверхневих вод.

Показники, що визначили значення V класу якості (дуже забруднені) вказані в таблиці 3.

Таблиця 3. Показники, що визначили значення V класу якості (дуже забруднені), від витоку до кордону з Україною (с. Мирне).

Водний

об’єкт

Секція

моніторингу

2019 2020
Травень Червень Серпень Листопад Лютий Липень Жовтень
р. Ялпуг с. Марієнфелд Na++K+
Мінералізація
Жерсткість
с. Буджак Na++K+ Na++K+ Na++K+
Азот нітратів ХСК
водосховище Комрат г. Комрат БСК БСК БСК БСК БСК Na++K+
Na++K+ Na++K+ Na++K+ Na++K+ ХПК Амонійний азот
pH Суспедовані речовини Мінеральний фосфор
ХПК Іони магнію
Хлорид-іони Хлорид-іони
р. Ялпуг с. Бешалма БСК
Na++K+
Розчинений кисень
Мінеральний фосфор
водосховище  Конгаз с. Конгаз БСК
Na++K+
Мінералізація
р. Ялпуг с. Світлий БСК
Na++K+
Мінералізація
водосховище  Тараклія г. Тараклія БСК БСК БСК Na++K+ БСК БСК
Na++K+ Na++K+ Na++K+ Na++K+ Na++K+
pH Суспедовані речовини ХПК Мінералізація
Суспедовані речовини Іони магнію
ХПК Хлорид-іони
Хлорид-іони
р. Ялпуг с. Новоселовка Na++K+
Мінералізація
с. Мирне БСК БСК БСК Na++K+ БСК Na++K+
Na++K+ Na++K+ Na++K+ Na++K+ Мінералізація
Іони магнію ХПК
Хлорид-іони

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 5 лютого 2021. 
  2. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 9 вересня 2020. 
  3. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 2 лютого 2021. 
  4. План управління Дунайсько-Прутським і Чорноморським басейновим округом [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.], затверджений Постановою Уряду Молдови № 955/2018, (рос.) розділ 2 стор 15-16
  5. Казак В., Гергелегіу В., Кожокару Д. «Гідрологічне дослідження гідрографічного басейну Ялпуг [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]» (рум.) 2017, стор. 66-71
  6. (рос). Агентство Регіонального Розвитку АТУ Гагаузія. 29.03.2018. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 26 січня 2021. 
  7. Робоча зустріч представників Молдови і України. Басейнове управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю. 19.12.2019. Процитовано 28.02.2021. 
  8. »Програма ревіталізації муніципія Комрат на 2019—2021 роки [ 11 серпня 2021 у Wayback Machine.]", (рос.), затверджено рішенням Комратської муніципальної ради від 20.03.2019 N96/1, стор.6
  9. (рос). Український гідрометеорологічний журнал, 2009, №5. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 26 січня 2021. 
  10. «Щомісячний бюлетень про якість навколишнього середовища на території Республіки Молдова [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]», (рум.). Міністерство сільського господарства, регіонального розвитку та навколишнього середовища Республіки Молдова, (бюлетень за травень, червень, серпень, листопад 2019 р; лютий, липень, жовтень 2020 р)
  11. «Положення про вимоги до якості навколишнього середовища для поверхневих вод [ 11 серпня 2021 у Wayback Machine.]», (рос.), затверджено Постановою Уряду Молдови від 12.11.2013 № 890, додаток 1

Джерела Редагувати


Це незавершена стаття з географії Молдови.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya pro richku Pro ozero div Yalpug ta Yalpug znachennya Ya lpug abo Ya lpuh rum Ialpug richka v Moldovi ta Ukrayini u mezhah Bolgradskogo rajonu Odeskoyi oblasti pivdenna Bessarabiya Vpadaye do ozera Yalpug basejn Dunayu Yalpugmist cherez richku u m Komrat Moldova45 40 37 pn sh 28 35 31 sh d 45 67706400002777656 pn sh 28 59194700002777978 sh d 45 67706400002777656 28 59194700002777978Vitik s Yalpug Chimishlijskij rajon Moldova koordinati 46 39 58 pn sh 28 35 04 sh d 46 66619166669444496 pn sh 28 584486111138890152 sh d 46 66619166669444496 28 584486111138890152Girlo ozero Yalpug koordinati 45 40 37 pn sh 28 35 31 sh d 45 67706400002777656 pn sh 28 59194700002777978 sh d 45 67706400002777656 28 59194700002777978Basejn basejn DunayuKrayini Moldova Ukrayina Odeska oblastPririchkovi krayini Moldova Gagauziya Region Bolgradskij rajon Taraklijskij rajon Gagauziya Chimishlijskij rajonDovzhina 114 kmPlosha basejnu 3180 km Pritoki Yalpuzhel i Velika Salcha Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Opis 2 Roztashuvannya 3 Istoriya 4 Ekologichnij stan richki 5 Primitki 6 DzherelaOpis RedaguvatiDovzhina 114 km persha ukrayinomovna Ukrayinska zagalna enciklopediya 1933 roku vidannya navodit dovzhinu richki u 107 km plosha vodozbirnogo basejnu 3180 km v mezhah Ukrayini vidpovidno 10 km i 52 km 1 2 Pohil richki 1 1 m km Dolina u verhiv yah kanjonopodibna u ponizzi zavshirshki 3 5 4 km Zaplava zavshirshki 0 5 1 5 km u nizhnij techiyi zabolochena Richishe zviviste vlitku peresihaye Vikoristovuyetsya na zroshuvannya Roztashuvannya RedaguvatiYalpug bere pochatok na pivdennih shilah Centralnomoldavskoyi visochini bilya sela Yalpug Chimishlijskij rajon Moldova 3 de yiyi zhivlyat pidzemni dzherela U gorishnij chastini teche Bessarabskoyu visochinoyu v dolishnij Prichornomorskoyu nizovinoyu Teche perevazhno na pivden Vpadaye do pivnichnoyi chastini ozera Yalpug nepodalik vid zahidnoyi okolici mista Bolgrada Na teritoriyi Moldovi u zaplavi richki Yalpug roztashovana stolicya Gagauzskoyi avtonomiyi misto Komrat sela Dezginzha Budzhak Kirsova Beshalma Kongaz Novoselovka Chumaj Mirne Istoriya RedaguvatiZ metoyu zapobigannya povenyam shlyahom koncentraciyi pavodkovoyi hvili gidrologichnij rezhim richki Yalpug buv zminenij Z ciyeyu metoyu richishe bulo vipryamleno v kanal pobudovani vali i grebli 4 U rusli richki Yalpug pobudovano vodoshovisha 5 Vodoshovishe ozero Komrat roztashovane vishe za techiyeyu mista Komrat ob yem ponad 1 mln m vodi Zagalni vidomosti pro ozero tip ruslove regulyuvannya stoku sezonne priznachennya zroshennya ribovodstvo rik uvedennya v ekspluataciyu 1957 proekt Moldsilhozproekt Vodoshovishe ozero Kongaz roztashovane vishe za techiyeyu sela Kongaz ob yem ponad 1 mln m vodi Zagalni vidomosti pro ozero tip ruslove regulyuvannya stoku sezonne priznachennya zroshennya ribovodstvo rekreaciya rik vvedennya v ekspluataciyu 1961 proekt Moldsilhozproekt Vodoshovishe ozero Tarakliya roztashovane vishe za techiyeyu sela Tarakliya ob yem ponad 1 mln m vodi Zagalni vidomosti pro ozero tip ruslove regulyuvannya stoku sezonne priznachennya zroshennya vodopostachannya ribovodstvo rekreaciya rik vvedennya v ekspluataciyu 1982 proekt Institut MoldgiprovodgospHimichnij sklad vodiNorma stoku richki Velikij Yalpug na rik skladaye 35 1 mln m3 Zagalna mineralizaciya vodi richki zminyuvalasya vid 352 75 mg dm3 26 08 1947 r do 10337 22 09 2009 r tabl 1 Lishe 7 6 prob vodi richki mali mineralizaciyu menshe 1000 mg dm3 GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 22 8 menshe 1500 mg dm3 GDK dlya vodojm pitnogo vodopostachannya i 49 4 menshe 3000 mg dm3 granichna mezha pridatnosti vodi dlya zroshennya pri yiyi himichnij melioraciyi Vse ce svidchit sho mineralizaciya vodi u richci Velikij Yalpug maye znachno vishu mineralizaciyu nizh voda oz Yalpug yake ye dzherelom vodopostachannya m Bolgrada Tablicya 1 Statistichna harakteristika solovogo skladu vodi richki Velikij Yalpug Ingrediyenti Umist mg dm3 Koeficiyent variaciyi Minimalnij Maksimalnij Serednij Standartna pohibka Standartne vidhilennyaCa2 24 4 394 0 157 42 9 66 83 18 19 26Mg2 11 9 676 138 92 12 37 106 38 24 65Na 0 55 2472 622 71 52 42 450 91 104 47K 5 30 14 33 1 18 5 94 2 44SO3 0 18 4 39 0 79 5 58 1 60NSO3 78 1 1178 5 432 42 25 70 211 10 51 22SO4 25 95 2800 1028 98 70 56 607 05 140 64Cl 60 3 3615 638 99 72 16 620 76 143 82Mineralizaciya 352 75 10315 3023 72 211 6 1820 46 421 75rN od 6 0 8 9 8 08 0 06 0 52 0 12Voda richki Velikij Yalpug duzhe zabrudnena takimi komponentami solovogo skladu yak sulfati j hloridi Umist SO42 u vodi richki zminyuvavsya vid 25 95 26 08 1947 r do 2800 22 09 2009 r mg dm3 Pri comu 97 5 prob vodi mayut znachennya SO42 vishi za GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 100 mg dm3 ta 77 2 prob vishi za GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 500 mg dm3 Koncentraciya hloridiv u vodi richki za roki doslidzhen stanovila vid 60 26 08 1947 r do 3555 22 09 2009 r mg dm3 69 6 prob vodi richki mali umist hloridiv vishij za GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 300 mg dm3 a 65 9 prob vishi za GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 350 mg dm3 Umist natriyu najbilsh vagomogo j toksichnogo kationa u vodi richki kolivavsya vid 0 55 26 08 1947 r do 2472 21 05 2012 r mg dm3 V 95 prob umist natriyu perevishuvav GDK dlya vodojm ribogospodarskogo priznachennya 120 mg dm3 a v 88 9 prob GDK dlya vodojm gospodarsko pobutovogo priznachennya 200 mg dm3 Otzhe umist natriyu u vodi r Velikij Yalpug znachno vishij nizh u vodi oz Yalpug i suttyevo zabrudnyuye yiyi j pogirshuye yakist pitnoyi vodi u vodozabori m Bolgrada Varto vidmititi sho z rokami yakist vodi v richci Velikij Yalpug pogirshuyetsya a yiyi mineralizaciya postupovo zrostaye za rahunok v pershu chergu hloridiv sulfativ natriyu ta magniyu Serednya mineralizaciya vodi richki za 2007 2012 rr sklala 4690 9 mg dm3 sho v 3 63 razi perevishuye mineralizaciyu vodi ciyeyi zh richki za 1947 1949 rr tabl 2 Umist hloridiv sulfativ natriyu ta magniyu u vodi richki za cej period zris vidpovidno u 5 9 4 09 3 38 ta 6 47 razi Tablicya 2 Zmina himichnogo skladu j mineralizaciyi vodi r Velikij Yalpug u chasi Ingrediyenti 1947 1949 1970 1975 1987 1988 2007 2012Umist mg dm3Ca2 64 96 146 10 131 90 200 37Mg2 35 60 101 94 132 10 230 43Na 310 53 434 49 684 6 1050 5K 12 29 15 21SO3 0 39 8 5 8 81NSO3 291 22 486 28 282 03 407 4SO4 382 98 734 51 1242 60 1566 00Cl 207 00 429 17 595 11 1229 46Mineralizaciya 1292 28 2332 71 3089 13 4690 86rN od 7 70 7 87 8 33 8 58Ekologichnij stan richki RedaguvatiOsnovnij antropogennij vpliv na stan richki zdijsnyuyut promislovi ta gospodarski ob yekti mista Komrat vnaslidok nezadovilnogo rivnya rozvitku sistemi vodovidvedennya 6 7 Misto maye centralizovanu sistemu kanalizaciyi prote pokrittya neyu mista skladaye menshe 35 U Komrati trivalij chas ne pracyuye ta zalishayetsya v avarijnomu stani miska stanciya ochishennya stichnih vod Usi neochisheni stichni vodi skidayutsya v richku Yalpug unaslidok chogo zbilshuyetsya kilkist vazhkih zahvoryuvan takih yak gepatit pielonevrit tuberkuloz astma 8 U susidnih naselenih punktah Dezginzha Kirsova ta Beshalma pokrittya poslugami kanalizaciyi skladaye 0 u seli Budzhak 52 prote v danomu naselenomu punkti vidsutni ochisni sporudi Na danij chas miscevi organi vladi ne planuyut budivnictvo ta ekspluataciyu individualnih ochisnih sporud u kozhnomu zaznachenomu naselenomu punkti efektivnim rishennyam Najkrashim variantom virishennya problemi vvazhayetsya budivnictvo ta ekspluataciya zagalnoyi dlya cih naselenih punktiv infrastrukturi z ochishennya stichnih vod Zgidno z provedenimi doslidzhennyami vpliv stoku richki Yalpug na yakist vod ozera Yalpug poznachayetsya lishe v jogo pivnichnij chastini 9 Yakist poverhnevih vodProtyagom 2019 2020 roku z metoyu viznachennya gidrohimichnih pokaznikiv yakosti poverhnevih vod buli provedeni laboratorni doslidzhennya 10 Za yih rezultatami vstanovleno klasi yakosti poverhnevih vod 11 Pokazniki sho viznachili znachennya V klasu yakosti duzhe zabrudneni vkazani v tablici 3 Tablicya 3 Pokazniki sho viznachili znachennya V klasu yakosti duzhe zabrudneni vid vitoku do kordonu z Ukrayinoyu s Mirne Vodnij ob yekt Sekciya monitoringu 2019 2020Traven Cherven Serpen Listopad Lyutij Lipen Zhovtenr Yalpug s Mariyenfeld Na K MineralizaciyaZherstkists Budzhak Na K Na K Na K Azot nitrativ HSKvodoshovishe Komrat g Komrat BSK BSK BSK BSK BSK Na K Na K Na K Na K Na K HPK Amonijnij azotpH Suspedovani rechovini Mineralnij fosforHPK Ioni magniyuHlorid ioni Hlorid ionir Yalpug s Beshalma BSKNa K Rozchinenij kisenMineralnij fosforvodoshovishe Kongaz s Kongaz BSKNa K Mineralizaciyar Yalpug s Svitlij BSKNa K Mineralizaciyavodoshovishe Tarakliya g Tarakliya BSK BSK BSK Na K BSK BSKNa K Na K Na K Na K Na K pH Suspedovani rechovini HPK MineralizaciyaSuspedovani rechovini Ioni magniyuHPK Hlorid ioniHlorid ionir Yalpug s Novoselovka Na K Mineralizaciyas Mirne BSK BSK BSK Na K BSK Na K Na K Na K Na K Na K MineralizaciyaIoni magniyu HPKHlorid ioniPrimitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 30 bereznya 2022 Procitovano 5 lyutogo 2021 Ukrayinska Zagalna Enciklopediya Kniga Znannya V 3 h t T 3 S Ya Pid gol red I Rakovskogo Lviv Stanislaviv Kolomiya Ridna shkola 1933 676 s Arhiv originalu za 17 bereznya 2022 Procitovano 9 veresnya 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2021 Procitovano 2 lyutogo 2021 Plan upravlinnya Dunajsko Prutskim i Chornomorskim basejnovim okrugom Arhivovano 1 veresnya 2021 u Wayback Machine zatverdzhenij Postanovoyu Uryadu Moldovi 955 2018 ros rozdil 2 stor 15 16 Kazak V Gergelegiu V Kozhokaru D Gidrologichne doslidzhennya gidrografichnogo basejnu Yalpug Arhivovano 6 zhovtnya 2021 u Wayback Machine rum 2017 stor 66 71 Rozvitok sistem vodopostachannya ta vodovidvedennya v municipiyi Komrat ros Agentstvo Regionalnogo Rozvitku ATU Gagauziya 29 03 2018 Arhiv originalu za 19 serpnya 2019 Procitovano 26 sichnya 2021 Robocha zustrich predstavnikiv Moldovi i Ukrayini Basejnove upravlinnya vodnih resursiv richok Prichornomor ya ta nizhnogo Dunayu 19 12 2019 Procitovano 28 02 2021 Programa revitalizaciyi municipiya Komrat na 2019 2021 roki Arhivovano 11 serpnya 2021 u Wayback Machine ros zatverdzheno rishennyam Komratskoyi municipalnoyi radi vid 20 03 2019 N96 1 stor 6 Modelyuvannya rozpovsyudzhennya zabrudnyuyuchih rechovin na akvatoriyi ozer Yalpug Kugurluj ros Ukrayinskij gidrometeorologichnij zhurnal 2009 5 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2021 Procitovano 26 sichnya 2021 Shomisyachnij byuleten pro yakist navkolishnogo seredovisha na teritoriyi Respubliki Moldova Arhivovano 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine rum Ministerstvo silskogo gospodarstva regionalnogo rozvitku ta navkolishnogo seredovisha Respubliki Moldova byuleten za traven cherven serpen listopad 2019 r lyutij lipen zhovten 2020 r Polozhennya pro vimogi do yakosti navkolishnogo seredovisha dlya poverhnevih vod Arhivovano 11 serpnya 2021 u Wayback Machine ros zatverdzheno Postanovoyu Uryadu Moldovi vid 12 11 2013 890 dodatok 1Dzherela RedaguvatiGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Lozovickij P S Ocinyuvannya yakosti vodi oz Yalpug m Bolgrad za solovim skladom ta mineralizaciyeyu P S Lozovickij Chasopis kartografiyi Vip 10 2014 S 250 281 Yalpuh Arhivovano 17 bereznya 2022 u Wayback Machine Ukrayinska zagalna enciklopediya Kniga Znannya V 3 h t T 3 S Ya Pid gol red I Rakovskogo Lviv Stanislaviv Kolomiya Ridna shkola 1933 676 s nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yalpug richka amp oldid 40120092