www.wikidata.uk-ua.nina.az

Яловий Михайло Омелянович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яловий Lib Член КПРС Юліян ШполІм я при наро

Яловий Михайло Омелянович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яловий.

Юліян Шпол
Ім'я при народженні Михайло Омелянович Яловий
Псевдонім Юліян Шпол, Михайло Красний, Мих. Кр-ий, М. Я.
Народився 5 червня 1895(1895-06-05)
Дар-Надежда, Дар-Надеждинська волость, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 3 листопада 1937(1937-11-03) (42 роки)
Сандармох, Повенецьке міське поселенняd, Медвеж'єгорський районd, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР
Поховання Сандармох
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність Українець
Діяльність письменник
Сфера роботи література, проза, поезія і драма
Мова творів українська
Роки активності 1918—1937
Жанр вірш, проза, драма
Magnum opus «Золоті лисенята»
Членство Гарт і ВАПЛІТЕ
Партія Українська комуністична партія (боротьбистів), соціалісти-революціонери і КП(б)У
  Роботи у  Вікіджерелах

Миха́йло Омеля́нович Ялови́й (псевдонім Юлія́н Шпо́л, 5 червня 1895(18950605), Дар-Надежда, Дар-Надеждинська волость, Контянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 3 листопада 1937, Сандармох, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР) — український поет, прозаїк і драматург родом з Полтавщини. Належав до літературної організації «Гарт» і ВАПЛІТЕ (її перший президент), найближчий однодумець Миколи Хвильового.

Жертва сталінського терору. Один з представників розстріляного відродження.

Біографія Редагувати

Михайло Яловий народився 1895 р. в селі Дар-Надежда Костянтиноградського повіту Полтавської губернії в сім'ї волосного писаря. Окрім Михайла, в сім'ї було ще двоє синів — Костянтин і Григорій. Середню освіту здобув у Миргородській гімназії, по закінченні якої 1916 р. вступає на медичний факультет Київського університету Святого Володимира. Тут він повністю поринає в революційну діяльність, ставши членом однієї з найвпливовіших у тогочасному політичному житті партії соціалістів-революціонерів.

Від початку Лютневої революції повертається до Костянтинограда, де очолює революційний комітет. Пізніше він увійде до складу виконкому Костянтиноградської ради робітничих і солдатських депутатів. Після виокремлення в 1918 р. лівого крила українських есерів в окрему партію («боротьбистів») Яловий стає одним із найпомітніших її діячів. Бере активну участь у виданні газет «Боротьба» та «Селянська біднота» (в останній згодом обіймає посаду головного редактора). Приблизно у цей самий період він працює також редактором газети «Селянин і робітник» інструкторсько-агітаційного поїзда Голови ЦВК України Григорія Петровського. Він провадить активну підпільну роботу в Одесі та на Херсонщині, зорганізовує боротьбу з німецькими окупаційними військами, гетьманцями. 1919 р. в складі делегації «боротьбистів» відвідує Галичину.

1920 р. вступає до КП(б)У. Деякий час Яловий перебуває в Москві як представник українського уряду. 1921 р. разом із Михайлем Семенком та Василем Олешком засновує «Ударну групу поетів-футуристів», 1925 р. разом із Олексою Слісаренком та Миколою Бажаном переходить до «Гарту», але вже наприкінці цього року спільно з Олесем Досвітнім, Миколою Хвильовим, Майком Йогансеном, Олексою Слісаренком, Миколою Кулішем, Аркадієм Любченком, Остапом Вишнею, Юрієм Смоличем, Петром Панчем, Іваном Дніпровським, Олександром Копиленком, Григорієм Епіком, Іваном Сенченком, Василем Вражливим та іншими створює власну Вільну Академію Пролетарської Літератури, ставши її першим президентом.

Пізніше Ялового, Досвітнього та Хвильового виключили із ВАПЛІТЕ з метою збереження організації, але врешті-решт організація також мусила «добровільно» саморозпуститися. Михайла Ялового було заарештовано (точних відомостей немає) в другій половині квітня 1933 р. 31 травня 1933 р. його виключили з лав КП(б)У за контрреволюційну діяльність. Ялового було звинувачено в шпигунській діяльності, «шумськізьмі» та підготовці замаху на Павла Постишева й засуджено до 10 років виправно-трудових таборів. На засіданні особливої трійки УНКВД Ленінградської області справу було переглянуто повторно й за рішенням від 9 жовтня 1937 р. Ялового було засуджено до найвищої міри покарання — розстрілу. Вирок було виконано 3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох під Медвеж'єгорськом (Карелія). 19 червня 1957 р. вирок було скасовано за «відсутністю складу злочину».

Творчість Редагувати

Літературну діяльність Михайло Яловий розпочав у 1918 р. 1919 р. в газеті «Селянин і робітник» під прибраним ім'ям Михайло Красний публікуються його агітаційні поезії, а 1920 р. в газеті «Селянська біднота» друкується казка для дорослих «Треба розжувати». Результатом дворічної співпраці з футуристами стала збірка поезій «Вéрхи» (1923), яка здобулася на неоднозначну оцінку критики. В 1923–1926 рр. Яловий майже повністю присвячує себе публіцистиці. Саме в цей період з'являються статті про Михайля Семенка, Гната Михайличенка, Василя Чумака, Андрія Заливчого, деякі питання літературної дискусії.

1925 р. в журналі Всесвіт друкується оповідання «Три зради», а 1929 р. виходить найвідоміший твір Ялового, написаний у романтичному ключі роман «Золоті лисенята». Роман мав неабияку популярність і виходив двічі поспіль 1929 р. (3000 прим.) та 1930 р. (5000 прим.).

Також Михайло Яловий випробував свої сили і в драматургії, в результаті чого з'явилася комедія «Катіна любов, або будівельна пропаганда» (1928). Окрім того він також автор сценарію українського фільму «Василина» (за повістю Івана Нечуя-Левицького «Бурлачка», 1928) та «Пух і прах» (1929) а також двох перекладів з німецької: вірш Йоганеса Бехера «Берлін» та Альфреда Ліхтенштайна «Дощова ніч».

Видання Редагувати

  • Треба розжувати. — 1920.
  • Вéрхи. — Київ—Москва—Берлін : Ґольфштрем, 1923. — 48 с.
  • Катіна любов, або будівельна пропаганда. — Харків, 1928. — 108 с.
  • Золоті лисенята. — Харків : Книгоспілка, 1929. — 268 с. (2-ге вид. — Х. : Книгоспілка, 1930. — 234 с.)
  • Вибрані твори / упорядкування, передмова, примітки та коментарі Олександра Ушкалова. — Київ : Смолоскип, 2007. — 531 с. (ISBN 966-8499-46-8)

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Твори Редагувати


    Це незавершена стаття про українського письменника.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    		Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
    1. ↑ Czech National Authority Database
      d:Track:Q13550863
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yalovij Lib Chlen KPRS Yuliyan ShpolIm ya pri narodzhenni Mihajlo Omelyanovich YalovijPsevdonim Yuliyan Shpol Mihajlo Krasnij Mih Kr ij M Ya Narodivsya 5 chervnya 1895 1895 06 05 Dar Nadezhda Dar Nadezhdinska volost Kostyantinogradskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 3 listopada 1937 1937 11 03 42 roki Sandarmoh Povenecke miske poselennyad Medvezh yegorskij rajond Karelska ARSR RRFSR SRSRPohovannya SandarmohKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnist UkrayinecDiyalnist pismennikSfera roboti literatura 1 proza 1 poeziya 1 i drama 1 Mova tvoriv ukrayinskaRoki aktivnosti 1918 1937Zhanr virsh proza dramaMagnum opus Zoloti lisenyata Chlenstvo Gart i VAPLITEPartiya Ukrayinska komunistichna partiya borotbistiv socialisti revolyucioneri i KP b U Roboti u VikidzherelahMiha jlo Omelya novich Yalovi j psevdonim Yuliya n Shpo l 5 chervnya 1895 18950605 Dar Nadezhda Dar Nadezhdinska volost Kontyantinogradskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiya 3 listopada 1937 Sandarmoh Karelska ARSR RRFSR SRSR ukrayinskij poet prozayik i dramaturg rodom z Poltavshini Nalezhav do literaturnoyi organizaciyi Gart i VAPLITE yiyi pershij prezident najblizhchij odnodumec Mikoli Hvilovogo Zhertva stalinskogo teroru Odin z predstavnikiv rozstrilyanogo vidrodzhennya Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Vidannya 4 Literatura 5 Posilannya 6 TvoriBiografiya RedaguvatiMihajlo Yalovij narodivsya 1895 r v seli Dar Nadezhda Kostyantinogradskogo povitu Poltavskoyi guberniyi v sim yi volosnogo pisarya Okrim Mihajla v sim yi bulo she dvoye siniv Kostyantin i Grigorij Serednyu osvitu zdobuv u Mirgorodskij gimnaziyi po zakinchenni yakoyi 1916 r vstupaye na medichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira Tut vin povnistyu porinaye v revolyucijnu diyalnist stavshi chlenom odniyeyi z najvplivovishih u togochasnomu politichnomu zhitti partiyi socialistiv revolyucioneriv Vid pochatku Lyutnevoyi revolyuciyi povertayetsya do Kostyantinograda de ocholyuye revolyucijnij komitet Piznishe vin uvijde do skladu vikonkomu Kostyantinogradskoyi radi robitnichih i soldatskih deputativ Pislya viokremlennya v 1918 r livogo krila ukrayinskih eseriv v okremu partiyu borotbistiv Yalovij staye odnim iz najpomitnishih yiyi diyachiv Bere aktivnu uchast u vidanni gazet Borotba ta Selyanska bidnota v ostannij zgodom obijmaye posadu golovnogo redaktora Priblizno u cej samij period vin pracyuye takozh redaktorom gazeti Selyanin i robitnik instruktorsko agitacijnogo poyizda Golovi CVK Ukrayini Grigoriya Petrovskogo Vin provadit aktivnu pidpilnu robotu v Odesi ta na Hersonshini zorganizovuye borotbu z nimeckimi okupacijnimi vijskami getmancyami 1919 r v skladi delegaciyi borotbistiv vidviduye Galichinu 1920 r vstupaye do KP b U Deyakij chas Yalovij perebuvaye v Moskvi yak predstavnik ukrayinskogo uryadu 1921 r razom iz Mihajlem Semenkom ta Vasilem Oleshkom zasnovuye Udarnu grupu poetiv futuristiv 1925 r razom iz Oleksoyu Slisarenkom ta Mikoloyu Bazhanom perehodit do Gartu ale vzhe naprikinci cogo roku spilno z Olesem Dosvitnim Mikoloyu Hvilovim Majkom Jogansenom Oleksoyu Slisarenkom Mikoloyu Kulishem Arkadiyem Lyubchenkom Ostapom Vishneyu Yuriyem Smolichem Petrom Panchem Ivanom Dniprovskim Oleksandrom Kopilenkom Grigoriyem Epikom Ivanom Senchenkom Vasilem Vrazhlivim ta inshimi stvoryuye vlasnu Vilnu Akademiyu Proletarskoyi Literaturi stavshi yiyi pershim prezidentom Piznishe Yalovogo Dosvitnogo ta Hvilovogo viklyuchili iz VAPLITE z metoyu zberezhennya organizaciyi ale vreshti resht organizaciya takozh musila dobrovilno samorozpustitisya Mihajla Yalovogo bulo zaareshtovano tochnih vidomostej nemaye v drugij polovini kvitnya 1933 r 31 travnya 1933 r jogo viklyuchili z lav KP b U za kontrrevolyucijnu diyalnist Yalovogo bulo zvinuvacheno v shpigunskij diyalnosti shumskizmi ta pidgotovci zamahu na Pavla Postisheva j zasudzheno do 10 rokiv vipravno trudovih taboriv Na zasidanni osoblivoyi trijki UNKVD Leningradskoyi oblasti spravu bulo pereglyanuto povtorno j za rishennyam vid 9 zhovtnya 1937 r Yalovogo bulo zasudzheno do najvishoyi miri pokarannya rozstrilu Virok bulo vikonano 3 listopada 1937 r v urochishi Sandarmoh pid Medvezh yegorskom Kareliya 19 chervnya 1957 r virok bulo skasovano za vidsutnistyu skladu zlochinu Tvorchist RedaguvatiLiteraturnu diyalnist Mihajlo Yalovij rozpochav u 1918 r 1919 r v gazeti Selyanin i robitnik pid pribranim im yam Mihajlo Krasnij publikuyutsya jogo agitacijni poeziyi a 1920 r v gazeti Selyanska bidnota drukuyetsya kazka dlya doroslih Treba rozzhuvati Rezultatom dvorichnoyi spivpraci z futuristami stala zbirka poezij Verhi 1923 yaka zdobulasya na neodnoznachnu ocinku kritiki V 1923 1926 rr Yalovij majzhe povnistyu prisvyachuye sebe publicistici Same v cej period z yavlyayutsya statti pro Mihajlya Semenka Gnata Mihajlichenka Vasilya Chumaka Andriya Zalivchogo deyaki pitannya literaturnoyi diskusiyi 1925 r v zhurnali Vsesvit drukuyetsya opovidannya Tri zradi a 1929 r vihodit najvidomishij tvir Yalovogo napisanij u romantichnomu klyuchi roman Zoloti lisenyata Roman mav neabiyaku populyarnist i vihodiv dvichi pospil 1929 r 3000 prim ta 1930 r 5000 prim Takozh Mihajlo Yalovij viprobuvav svoyi sili i v dramaturgiyi v rezultati chogo z yavilasya komediya Katina lyubov abo budivelna propaganda 1928 Okrim togo vin takozh avtor scenariyu ukrayinskogo filmu Vasilina za povistyu Ivana Nechuya Levickogo Burlachka 1928 ta Puh i prah 1929 a takozh dvoh perekladiv z nimeckoyi virsh Joganesa Behera Berlin ta Alfreda Lihtenshtajna Doshova nich Vidannya RedaguvatiTreba rozzhuvati 1920 Verhi Kiyiv Moskva Berlin Golfshtrem 1923 48 s Katina lyubov abo budivelna propaganda Harkiv 1928 108 s Zoloti lisenyata Harkiv Knigospilka 1929 268 s 2 ge vid H Knigospilka 1930 234 s Vibrani tvori uporyadkuvannya peredmova primitki ta komentari Oleksandra Ushkalova Kiyiv Smoloskip 2007 531 s ISBN 966 8499 46 8 Literatura RedaguvatiGerasimova G P Yalovij Mihajlo Omelyanovich Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 734 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Yalovij Mihajlo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Majstrenko Ivan Istoriya mogo pokolinnya Spogadi uchasnika revolyucijnih podij v Ukrayini Edmonton 1985 Ushkalov Oleksandr Drastuj Yuliane Shpol Yulian Shpol Vibrani tvori Kiyiv Smoloskip 2007 Ushkalov Oleksandr Zoloti lisenyata povertayutsya Arhivovano 11 listopada 2014 u Wayback Machine Yulian Shpol zhittya i tvorchist Harkiv Majdan 2012 Shevchenko S V Mihajlo Yalovij zauvagi do tvoriv pro rozstrilyanogo mitcya Imperiya teroru K Feniks 2021 S 46 55 342 ISBN 978 966 136 780 6Posilannya RedaguvatiYalovij Mihajlo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2124 2125 1000 ekz Biblioteka ukrayinskoyi literaturi Biografiya Arhivovano 16 lipnya 2011 u Wayback Machine Ukrayinske zhittya v Sevastopoli Arhivovano 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Tvori Redaguvati Zoloti lisenyata v Elektronnij biblioteci ukrayinskoyi literaturi nbsp Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela a b v g Czech National Authority Database d Track Q13550863 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yalovij Mihajlo Omelyanovich amp oldid 40717168