| Яків Морачевський | |
|---|---|
| Народився | 20 серпня 1874 с. Щаснівка, Козелецький повіт, Чернігівська губернія (нині – Сумська область, Україна) |
| Країна | Російська імперія, УНР |
| Alma mater | Чернігівська духовна семінарія, Московський Університет |
| Галузь | освіта |
| Заклад | Глухівський учительський інститут, Глухівський краєзнавчий музей |
| Посада | завідувач педагогічними курсами Глухівського учительського інституту (грудень 1924 — липень 1925), завідувач Глухівського краєзнавчого музею |
Роботи у Вікіджерелах |
Яків Морачевський (20 серпня 1874, Щаснівка, Козелецький повіт, Чернігівська губернія — ?) — український педагог, викладач, завідувач педагогічними курсами Гухівського педагогічного інституту (грудень 1924 - липень 1925), завідувач Глухівського краєзнавчого музею, один із засновників Остерського краєзнавчого товариства.
Життєпис ред.
Народився 20 серпня 1874 у Щаснівці Козелецького повіту Чернігівської губернії у родині православного священника.
Провчившись чотири роки в Чернігівській духовній семінарії, був відрахований за участь у «семінарському бунті».
Заробляв на життя приватними уроками.
1895 склав іспити на вчителя й отримав відповідну посаду в школі рідного Козелецького повіту.
1896 перейшов до Майнівської сільськогосподарської школи на посаду вчителя підготовчого класу, а пізніше – до Калузької молочної школи, що в Московщині. Упродовж 1899–1902 навчався на природничому факультеті Московського університету.
Із 1902 по 1915 викладав на зуболікарських курсах у Москві, а в 1910–1913 – у приватній Художній школі Мєшкова. 1915 захворів і залишив педагогічну діяльність.
Доба УНР та московсько-большевицька окупація ред.
Працював у видавця Вл. Черткова і водночас у видавництві «Посредник» та журналі «Маяк» Ів. Горбунова-Посадова.
Певний час вчителював у Старо-Баканській школі, а з квітня 1920 по 1923 виконував обов’язки завідувача шкільним підвідділом Козелецької повітнаросвіти і вчителя у Козелецькій семирічній школі.
У 1922–1923 викладав природознавство, методику природознавства та малювання спочатку на Козелецьких педкурсах, а потім – у Козелецькій школі.
Один із засновників Остерського краєзнавчого товариства.
У грудні 1924 – липні 1925 – завідувач Глухівськими педагогічними курсами, на які московські окупанти перетворили Глухівський учительський інститут.
З 1925 по 1926 працював в одній із шкіл Чернігова.
Із 1926 по 1933 на посаді завідувача Глухівського краєзнавчого музею.
Археологічна діяльність ред.
У 1928–1931 самостійно, а також сумісно із Конотопським і Сосницьким музеями, Кабінетом антропології ім. Хведора Вовка здійснював археологічні розвідки на теренах Глухівського, Путивльського, Середино-Будського, Конотопського, Шосткинського, Ямпільського районів старої північно-східної Гетьманщини. Серед інших вченим було обстежено й Волокитинське городище.
Володів московською та польською мовами.
Джерела ред.
- Альманах університетської слави. Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка (1874–2019) / гол. ред. Курок О. І. — Суми: ПВП «Видавничий будинок «Еллада», 2019. — 196 с.
Посилання ред.
- | Про університет. Сайт Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка [ 4 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- СУМСЬКА СТАРОВИНА. №XLI-XLII. 2013 [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- З днем народження, альма-матер! Глухівський національний педагогічний університет імені О. Довженка відзначив своє 145-річчя [ 4 лютого 2020 у Wayback Machine.].
Примітки ред.
- НА ІА НАН України. Ф. ВУАК. Оп. 1. Спр. 202/40.13 арк