Я́мпільський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця, що розташовувалася у поліській зоні, в північній частині Сумської області.
| Ямпільський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Колишній район на карті Сумська область | |
| Основні дані | |
| Країна: | Україна |
| Область: | Сумська область |
| Код КОАТУУ: | 5925600000 |
| Утворений: | 1923 р. |
| Ліквідований: | 19 липня 2020 р. |
| Населення: | ▼ 23 816 (на 1.02.2016) |
| Площа: | 943.5 км² |
| Густота: | 26.9 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-5456 |
| Поштові індекси: | 41200-41244 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Ямпіль |
| Міські ради: | 1 |
| Селищні ради: | 2 |
| Сільські ради: | 13 |
| Міста: | 1 |
| Смт: | 2 |
| Села: | 56 |
| Селища: | 2 |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Губар Ольга Костянтинівна |
| Голова РДА: | Дворник Сергій Іванович |
| Вебсторінка: | Ямпільська РДА Ямпільська районна рада |
| Адреса: | 41200, смт. Ямпіль, бул. Ювілейний, 1 |
| Мапа | |
| | |
| Ямпільський район у Вікісховищі |
Загальні дані
Межує із Глухівським, Шосткинським, Середино-Будським районами Сумської області, а також з Севським районом Брянської області Російської Федерації. Загальна площа — 943,5 км².
Районом протікають річки: Шостка, Івотка, Бичиха, Кремля, Журавель, Шиїнка, Свіса, Муравейня, Ходуля, Смолянка, Пітушок, Усок, Ларионівка, Янівка, Косичиха.
Районний центр — селище міського типу Ямпіль, розташоване за 6 км від залізничної станції Янпіль і за 180 км від обл. центру, на р. Студенок та Івотка (остання — притока річки Десна, басейн Дніпра).
Ямпільський район — мальовнича місцевість з глибокими культурно-історичними традиціями, своєрідним ландшафтом і значними природними ресурсами: торф, біла, сіра та червона глина високої якості — придатна для виготовлення цегли, гончарних виробів.
Географія та господарство
Територія нинішньої Ямпільщини являла собою суцільну рівнину, тому найдавніші поселення виникали між річками та болотами, які служили захистом для тутешніх поселенців. Саме в цей час в лісах будуються перші «буди» і «гути», де місцеві жителі виготовляли дьоготь, поташ та скляні вироби. І сьогодні на півночі області існують населені пункти, до назви яких входять слова та словосполучення тих часів: Стара Гута, Гутка, Марчихина Буда, Середина—Буда. Ремісництво у феодальні часи поширюється в Ямполі, Орлівці: ткацтво, бондарство, виготовлення вовняних робів. Це сприяло розвиткові торгівлі. На ярмарках, здебільшого, продавали й купували товари натурального господарства: мед, гриби, ягоди, дичину, дьоготь, домашню худобу, птицю, бондарські та гончарні вироби.
Економіка
У 1850—1870 роках у Свесі та Хуторі-Михайлівському виникають цукрові заводи, майстерні. На базі Московсько-Київської залізниці будуються залізничне депо, мости.
Своїми глибокими культурно-історичними традиціями відзначається одне з сіл району — Воздвиженське, де у 1889 році нащадок давнього шляхетського роду, громадський діяч, педагог і мислитель М. М. Неплюєв. Він заснував особливу сільськогосподарську общину — Хрестовоздвиженське Трудове Братство, яке успішно функціонувало протягом кількох десятиліть і стало унікальним явищем в історії.
Сучасна економіка
Ямпільський район — прикордонні й митні ворота України. У місті Дружба й смт Ямпіль дислокуються загони прикордонних військ, діє Хутір-Михайлівський митний пост Глухівської митниці. Промисловість представлена чотирма підприємствами, найбільше з яких — ВАТ «Свеський насосний завод» та тридцятьма малими підприємствами.
Багатство району — ліси. Показник лісистості найбільший по області-31,2 %. Веденням лісового господарства займається Свеський держлісгосп, який об'єднує 5 лісництв, Ямпільський агролісгосп.
В сільському господарстві району на засадах приватної власності працюють 15 сільськогосподарських підприємств, з них: 12 — товариств з обмеженою відповідальністю, 3 — приватні підприємства. Крім того, в районі функціонує 28 фермерських господарств. Всіма категоріями господарств у 2006 році було засіяно 14,9 тис. га ріллі, не використано — 22 тис. га, або 59,6 %.
За 2006 рік всіма категоріями господарств вироблено валової продукції в порівняльних цінах на суму 49,6 млн грн., в тому числі по сільськогосподарських підприємствах — 6,7 млн грн., що залишається на рівні аналогічного періоду минулого року.
Голодомор
Населення району постраждало від акту геноциду, проведеного урядом СРСР у 1932-33 роках проти українського населення. Людські втрати від терору голодом перевищують жертви німецької окупаційної адміністрації в період Другої Світової війни.
Історія
Територія нинішнього Ямпільського району була заселена ще в сиву давнину. Про це свідчать знайдені археологами рештки поселень, посуд, наконечники стріл, якими користувались в епоху переходу від каменю до бронзи.
Ямпільщину оточують давньоруські міста: Путивль, Новгород-Сіверський, Рильськ, Глухів. Саме тут збирав новгород-сіверський князь Ігор Святославович військо для походу на половців, описаного в «Слові о полку Ігоревім».
Пізніше, в XVI-XVIII століттях, у цій місцевості виникають перші «буди» й «гути», де виготовляють дьоготь, поташ та скляні вироби. Так, Шатрище, Марчихину Буду, а згодом і Папірню можна вважати першими промисловими пунктами краю. Ремісництво у феодальні часи поширюється в Ямполі, Орлівці: ткацтво, бондарство, виготовлення вовняних робів. Це сприяло розвиткові торгівлі. На ярмарках, здебільшого, продавали й купували товари натурального господарства, бондарські та гончарні вироби.
В середині XVIII століття в Ямполі розквартировується козацька сотня Ніжинського полку. До сіл полку належали Орлівка, Свеса, Грем'ячка, Імшана, Усок, Паліївка, Білиця.
У 1850—1870 роках у Свесі та Хуторі-Михайлівському виникають цукрові заводи, майстерні. На базі Московсько-Київської залізниці будуються залізничне депо, мости.
Своїми глибокими культурно-історичними традиціями відзначається село Воздвиженське, де у 1889 році Микола Непюєв заснував особливу сільськогосподарську общину — Хрестовоздвиженське Трудове Братство, яке успішно функціонувало протягом кількох десятиліть і стало унікальним явищем історії слов'янських народів.
Статусу районного центру Ямпіль набув у 1923 році — спочатку Новгород-Сіверської, Глухівської, Конотопської округи Чернігівської області, потім з 1939 року Сумської області.
За два роки окупації під час німецько-радянської війни вбито 580 жителів краю, а 300 — силою відправили на каторжні роботи до Німеччини.
Боротьбою в тилу ворога керував Ямпільський підпільний райком партії, котрий діяв з жовтня по травень 1943 року. Його очолив Д. Д. Красняк, який разом з членами райкому С. М. Гнибідою та І. Г. Макаренком створили в Хінельському лісі партизанський загін. З лютого 1942 року партизанський загін став називатися «За Батьківщину». Влітку 1942 року в ньому нараховувалося 250 чоловік, а в листопаді — 432 чоловіки. У селах району було створено розгалужену мережу явок і підпільних груп. У березні 1943 року Ямпіль був звільнений регулярними частинами Червоної Армії, до яких приєдналися й партизани. Проте 20 березня радянські війська були змушені відступити. Ямпільчани знову відродили партизанський загін. У травні-червні в Брянських лісах у межиріччі Десни та Неруси точилися запеклі бої. Там загинула майже половина бійців Ямпільського партизанського загону, серед яких були командир С. М. Гнибіда та комісар Д. Д. Красняк.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 13 сільських рад, які об'єднують 61 населений пункт та підпорядковані Ямпільській районній раді.
Населення
Населення району 25 936 осіб (на 2011), у тому числі: міське — 17 046, сільське — 8 890.
Станом на січень 2015 року кількість мешканців району становила 24 199 осіб, з них міського населення — 16 272 (Ямпіль, Дружба та Свеса), сільського — 7 927 осіб.
За переписом 2001 року розподіл мешканців району (включно з райцентром) за рідною мовою був наступним:
- українська — 82,53 %
- російська — 16,89 %
- циганська — 0,22 %
- білоруська — 0,13 %
- вірменська — 0,04 %
- молдовська — 0,03 %
Освіта
У районі функціонують 22 загальноосвітні школи, в яких навчаються 2,7 тис. дітей, 5 дитячих дошкільних закладів, станція юних натуралістів, дитячо-юнацька спортивна школа, районний Центр дитячої та юнацької творчості. У 1999 році на базі Свеської загальноосвітньої школи № 2 I-III ступенів відкрито ліцей. Одержати середню спеціальну та професійну освіту молодь має можливість у Свеському аграрному ліцеї.
Медицина
Центральна районна, дві дільничні лікарні, одна амбулаторія загальної практики — сімейної медицини, дві сільські лікарські амбулаторії, вісім фельдшерсько-акушерських пунктів і шість фельдшерських пунктів. В районі діє лікарняна каса, членами якої є 1142 особи, (4,1 % населення району).
Культура
У районі працюють 19 клубних закладів, 21 бібліотека, дитяча музична школа та 2 її філіали, історико-меморіальний музей «Трудове братство М. М. Неплюєва». На території району діє 11 релігійних громад Української православної церкви Московського патріархату, три громади Церкви євангелістів християн-баптистів, три нетрадиційні релігійні общини. Релігійні громади Української православної церкви Московської патріархії мають 10 храмів. 19 серпня 2001 року до 10-ї річниці Незалежності України у селищі Ямпіль було побудовано Спасо-Преображенський храм.
У Ямпільському районі Сумської області на обліку перебуває 53 пам'ятки історії.
У Ямпільському районі Сумської області на обліку перебуває 4 пам'ятки архітектури.
Персоналії
Ямпільщина багата і щедра на видатних людей, які своїми талантами і невтомною працею зробили значний внесок у розвиток науки і культури:
- Олександр Богомазов — всесвітньо відомий художник, «український Пікассо»;
- С. І. Набоко — доктор геолого—мінералогічних наук, професор;
- Л. С. Пахомова — кандидат технічних наук, заслужений винахідник УРСР;
- С. Ф. Черненко — селекціонер — садівник, академік АН СРСР, професор, Герой Соціалістичної праці (1966);
- І. Т. Швець — доктор технічних наук, академік, ректор Київського університету ім. Т. Г. Шевченка;
- Г. Ф. Гришило — кандидат біологічних наук, професор;
- Н. С. Солодовник — генерал-лейтенант, військовий аташе Радянського посольства у Німеччині, випускник Кембриджського університету;
- Микола Неплюєв — богослов, громадський діяч, педагог і мислитель.
- Я. П. Головач — Герой Радянського Союзу
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ямпільського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 54,14 % (проголосували 10 836 із 20 013 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 48,48 % (5 253 виборців); Юлія Тимошенко — 11,59 % (1 256 виборців), Сергій Тігіпко — 8,80 % (954 виборців), Олег Ляшко — 5,87 % (636 виборців), Петро Симоненко — 5,37 % (582 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,79 %.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 30 червня 2020 року № 405/2020-рп «Про призначення С.Дворника головою Ямпільської районної державної адміністрації Сумської області»
- Адміністративно-територіальний устрій Ямпільського району [ 6 травня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 29 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 29 липня 2017.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 20 березня 2016.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ямпільський район (Сумська область) |
- Сторінка на сайті облради [ 22 березня 2014 у Wayback Machine.]