Якоб Матам (нід. Jacob Matham; 1571, Гарлем – 1631) — північнонідерландський гравер доби маньєризму і раннього бароко.
| Якоб Матам | |
|---|---|
| нід. Jacob Matham | |
| | |
| портрет з видання «Золотий кабінет» | |
| При народженні | нід. Jacob Matham |
| Народження | 1571 Гарлем, Нідерланди |
| Смерть | 1631 |
| Гарлем, Нідерланди | |
| Поховання | Церква святого Бавона |
| Національність | нідерландець |
| Країна | Нідерланди |
| Жанр | малюнок, гравюра за чужими творами |
| Навчання | учень Гендріка Гольціуса |
| Діяльність | гравер, рисувальник, гравер, художник, візуальний митець |
| Напрямок | пізній маньєризм, раннє бароко |
| Роки творчості | 1602 |
| Член | Гарлемська гільдія святого Луки |
| Діти | Theodor Mathamd, Adriaen Mathamd і Jan Mathamd |
| | |
| Якоб Матам у Вікісховищі |
Життєпис, ранні роки Редагувати
Якоб Матам походив із заможної католицької родини, що мешкала у місті Гарлем. Точної дати народження не збережено. Хрестини хлопця відбулися у Гарлемі 15 жвтня 1571 року.
Під ча облоги міста іспанськими загарбниками у 1572 році батько помер, але мати врятувала життя сина. Лише 1579 року вона вдруге пошлюбилась з художником Гендріком Гольціусом, котрому на той час було близько 22 років (другий чоловік був помітно молодшим за неї).
З молодих років Гольціус узяв хлопця на навчання у власну майстерню. У той період Гольціус створив портрет Якоба приблизно у віці тринадцять років. Невідомо, де саме опановував техніку створення гравюр юнак Якоб Матам, можливо, в майстерні Гольціуса. Відомо, що 1589 року він надрукував першу гравюру з власним підписом як ознакою її якості і свідоцтвом власної самостійності. Вже 1590 року він надрукував гравюри з творів Гендріка Гольціуса, непоганого малювальника як і більшість маньєристів.
Подорожі до Італії Редагувати
У жовтні 1590 року Гендрік Гольціус відбув у подорож до Італії на стажування, де перебував десять місяців. Він повернувся додому з новим досвідом. Якоб Матам продовжив працювати і створив декілька нових гравюр, серед них і з малюнків Карела ван Мандера та Гольціуса.
Навесні 1593 року вже Якоб Матам та приятель Франс Баденс (1571-1618) відбули у Венецію. В цей період він зробив замальовки творів Паоло Веронезе, Тиціана та Тінторетто. Було створено також дев'ять матриць для друку гравюр. котрі Матам відіслав до Гольціуса у Гарлем, бо це були гроші, їх прибуток. 1595 року Матам і Баденс прибули у папський Рим. У римі він зробив замальовки з фресок Рафаеля Санті та кавалера д'Арпіно. Встиг у Римі надрукувати шість гравюр з релігійною тематикою, бо Рим залишався відомим релігійним центром Західної Європи. Лише 1597 року він повернувся додому.
Керівництво графічною майстернею Редагувати
Близько 1600 року Гендрік Гольціус покинув створення гравюр заради живопису. Того ж 1600 року Якоб Матам сплатив вступний внесок і став членом гільдії св. Луки. 1605 року його оберуть деканом Гільдії.
В цей період він перебрав на себе керівництво графічною майстернею, що було їх родинним бізнесом. Напередодні була створена уславлена його гравюра із зображенням кашалота, котрого море викинуло на берег Голландії 1598 року. Вона користувалась популярністю, як і все екзотичне і незвичне у добу маньєризму і раннього бароко.
1617 року Гендрік Гольціус помер, але виготовлення і друк нових гравюр не припинилось. Якоб Матам, митець перехідної доби, брався переводити у гравюри твори будь-яких художників і буль якої стилістики, серед них Гендрік Гольціус, Паоло Веронезе, Тінторетто, Карел ван Мандер, Кавалер д'Арпіно, Пітер Пауль Рубенс, Бартоломеус Шпрангер.
В його творчому доробку нараховують більше трьох сотень гравюр.
Власна родина. Три сини-художники Редагувати
Наприкінці 16 століття (1599 року ?) він узяв шлюб із пані Марітге ван Пуленбург з відомої у Гарлемі католицької родини. Мав чотирьох синів, три з котрих стануть граверами та художниками і продовжать справу батька.
- Адріан Матам (1590–1660)
- Ян Матам (1600-1648)
- Теодор Матам (1606-1676)
Обрані твори (галерея) Редагувати
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Якоб Матам
Джерела Редагувати
- Bisanz-Prakken, Marian (2005). Rembrandt and His Time: Masterworks from the Albertina, Vienna Hudson Hills. ISBN 1-55595-257-7.
- HENRICVS FREDERICVS NASSAVIVS ILL mi GVILLELMI PRINCIPIS AVR.F. — 1602.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.