Золотий кабінет шляхетного і вільного мистецтва живопису — назва книги з біографіями нідерландських художників, котру створив нідерландський письменник і драматург Корнеліс де Бі (1627-1715).
| Видання книги 1662 р. | |
| Автор | Корнеліс де Бі |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Het Gulden Cabinet vande Edel Vry Schilder-const |
| Дизайн обкладинки | гравер |
| Країна | Нідерланди |
| Мова | нідерландська |
| Тема | життєписи нідерландських художників з їх портретами |
| Жанр | панегірик і белетристика |
| Видавництво | Joannes Meyssensd |
| Видано | 1662 |
| Редактор | Joannes Meyssensd |
| Сторінок | с. 500 |
| Попередній твір | 1662 р. |
|
Дещо про автора Редагувати
Майбутній письменник народився в родині художника і гравера Адріана де Бі (1593–1668). Статки родини дозволили сплатити навчання сина в Левенському університеті. По закінченні навчання Корнеліс де Бі повернувся у рідне місто, де працював нотаріусом і торговцем книгами. Водночас він звернувся до створення віршів і виступав ритором та письменником, автором театральних п'єс. У творчому доробку Корнеліса близько п'ятдесяти двох (52) драматичних творів, переважно жартівливих, з котрих до 20 століття збережено двадцять сім (27). Знав щонайменше п'ять мов, серед котрих латина, мова університетської освіти, мова листування і ознака письменності того часу.
Але він уславився створенням книги з біографіями голландських і фламандських художників з додачею їх графічних портретів.
Дещо про видання Редагувати
Традиція опису біографій в європейській історії зародилася ще в добу античності. Цим займався давньоримський письменник Пліній старший. В добу італійського відродження запанувала доктрина значущості окремої особи (королівського роду чи шляхти, церковного князя, новітнього святого на кшталт Франциска Ассізького) та опису його житія та діянь за життя.
На нідерландських землях справу створення біографій голландською мовою (перш за все нідерландських художників) продовжив Карел ван Мандер, сам художник за фахом. 1604 року справу Карела продовжив літератор Корнеліс де Бі.
Корнеліс де Бі сам не планував цю роботу, замову на створення цього твору він отримав від видавця Яна Мейссена з міста Антверпен. Таким чином він отримав шанс продемонструвати власні літературні здібності та надати описи біографій митців своєї доби, котрі не могли дати ні Джорджо Вазарі, ні Карел ван Мандер. Але у видання були внесені і біографії митців, що працювали і у 16 столітті. Корнеліс де Бі використав усі можливості продемонструвати власну обізнаність у престижі і у тодішніх літературних настановах. Тексти біографій він створив частково віршами, частково прозою і частково латиною. Власний твір Корнеліса мав посвяту заможному колекціонеру Антону ван Лейєну з міста Антверпен, що надав автору низку біографічних відомостей про художників і граверів.
Але факти і перекази про митців минулого і сучасності Корнелісу де Бі надали також Луїджі Прімо (тобто художник Луїс Кузен), син Тербрюггена Річард та Еразм Квеллінус молодший. Рукопис твору збережений, його датують 1672 роком і зберігають у Державній бібліотеці Бельгії.
Перший розділ книги мав біографії митців, що працювали у 16 ст. і мав компілятивний характер, запозичений у Карела ван Мандера.
Другий розділ книги мав біографії діячів мистецтва, що були сучасниками літератора.
Третій розділ книги мав біографії не тільки художників, а і скульпторів, архітекторів і граверів, котрі не розмістились у другому розділі.
Найпростіше та економне рішення було з портретами. Використали давні портретні гравюри, вже колись надруковані видавцем Яном Мейссеном. Нові гравюри створили лише до тих, котрих ще не було.
Значення книги було в тому, що вона вперше зафіксувала біографії низки фламандських діячів мистецтва 17 ст, а автор не розділяв доктрини непрестижності і неважливості для мистецтва жанрів натюрморт, побутовий жанр, портрет чи пейзаж, що збіглося з мистецькими оцінками 20 століття. Недоліком твору були белетристика і анекдоти, котрі Корнеліс де Бі додав у біографії, аби зробити тексти привабливими для маловибагливих читачів. Видання мимоволі стане пам'яткою доби бароко з усіма її рисами риторичних і пишних літературних перебільшень.
Обрані портрети з першого розділу Редагувати
Обрані портрети з другого розділу Редагувати
Обрані портрети з третього розділу Редагувати
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
Джерела Редагувати
- http://anet.ua.ac.be/submit.phtml?UDses=46993207%3A572089&UDstate=1&UDmode=&UDaccess=&UDrou=%25Start:bopwexe&UDopac=opacehc&UDextra=digital=ehc~oloi=o:lvd:1881802~nodesk=1
- G. Lemmens, "Introduction", in: Cornelis de Bie, Het Gulden Cabinet, Soest, 1971
- Ch. Schuckman, "Did Hendrick ter Brugghen revisit Italy? Notes from an unknown manuscript by Cornelis de Bie." in: Hoogsteder-Naumann Mercury, 4 (1986)
- https://dictionaryofarthistorians.org/biec.htm [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (Корнеліс де Бі, довідка)