www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нідерландське бароко або Голландське бароко художній стиль і напрямок в культурі Північних Нідерландів що співіснував з

Нідерландське бароко

Нідерландське бароко або Голландське бароко — художній стиль і напрямок в культурі Північних Нідерландів, що співіснував з національними реалістичними традиціями, пізнім національним маньєризмом та класицизмом.

Витоки в мистецтві 16 ст. Редагувати

Витоки нідерландського бароко лежать у мистецтві 16 століття, місцевому та загально західноєвропейському. Недовгу на Півночі Європи добу Відродження змінив тривалий період маньєризму. Однак маньєризм з його штучністю і іноземними запозиченнями не скасовував могутніх реалістичних традицій нідерландського мистецтва. Показовою була творчість Пітера Брейгеля старшого, котрий здійснив подорож до Італії, але не перейшов на стилістику італійського маньєризму, залишаючись цілком у межах національної реалістичної традиції.

Частка майстрів, що перейшла на стилістику маньєризму, навпаки, настільки з ним поріднилася, що не переходила на стилістику бароко навіть при пануванні цього стилю у західноєвропейському мистецтві (Карел ван Мандер, Йоахім Втевал). Все це створило складку загальну картину місцевого варіанту бароко, що мало низку особливостей. Серед них ——

  • могутня місцева реалістична традиція
  • низький розвиток монументального живопису
  • невеликий розмір барокових картин голландських майстрів
  • практична відмова від релігійного живопису для храмів через заборони протестантизму
  • мала кількість місцевих аристократів, головних споживачів пишного бароко
  • неповнота стилістики бароко навіть у майстрів, що користувались знахідками бароко (Ян Лівенс, молодий Рембрандт, Вернер ван ден Волкерт)
  • живі традиції художніх зв'язків з бароко Італії зберегли лише майстри Утрехта, католицького центру Північних Нідерландів (Утрехтські караваджисти, Матіас Стомер)
  • темпи розвитку мистецтв не збігались у Голландії з такими у Фландрії (фламандське мистецтво розквітло вже на зламі 16-17 т., тоді як голландське на початку 17 ст. лише формувалось у національну школу))
  • бароко як стиль найповніше відбився у побуті і модах місцевої аристократії, лише частково зачепивши живопис, графіку, архітектуру, скульптуру.

Барокові впливи в живопису Редагувати

Матіас Стомер. «Саул та аендорська чаклунка», бл. 1635 р., приватна збірка


Ян Лівенс. «Автопортрет» (?)

Голландські художники Рембрандт та Вернер ван ден Волкерт ніколи не відвідували Італії і не стажувались там. Барокові впливи на їх творчість йшли від вивчення творів барокових митців без відвідувань відомий центрів бароко у Італії (Риму, Болоньї, Неаполя).

Збережені картини свідчать про їх знайомство з арсеналом барокових алегорій та базовими знаннями античності і міфології (парні картини роботи Вернера ван ден Волкерта « Амфітріта » та « Нептун », вигаданий портрет імператора Калігули, офорти Рембрандта і частка його ранніх картин, серії «П'ять почуттів», «Чотири пори чоловічого віку» Яна Лівенса ). Так, Вернер ван ден Волкерт міг бачити стінописи з міфологічними персонажами та орнаментами. Відомо, що він працював як художник-декоратор інтер'єрів. Але арсенал барокових образів вони могли засвоїти і з гравюр або з вивчення картин барокових майстрів Фландрії та Італії. Але їх барокові композиції не копіювали ні твори нідерландських маньєристів, ні твори учнів Рубенса, представників розвиненого бароко. Вони належить до першої генерації голландських майстрів, що мали впливи живопису бароко, як то було з творами Матіаса Стомера, Яна Лівенса чи молодого Рембрандта.

Якщо Матіас Стомер орієнтувався на знахідки караваджистів, а Ян Лівенс на манеру художників Венеції, то Вернер ван ден Волкерт йшов самостійним шляхом, не копіюючи караваджистів. Частка його творів абсолютно несподівана («Харон» роботи Волкерта) на тлі пересічних картин Яна Стена, Габріеля Метсю, Юдит Лейстер, її чоловіка Яна Мінзе Моленара, низки прихильників побутового жанру, пейзажу, натюрморту тощо.

Зразки біблійних композицій голландських художників з впливами бароко Редагувати

Ян Лівенс. «Якову і його дружині показують закривавлений одяг сина Йосипа», перша половина 17 ст., приватна збіка.


Скульптура нідерландського бароко Редагувати

Артус Квеллінус старший. «Меркурій», нова ратуша міста Амстердам
Артус Квеллінус старший. «Ендріс де Греф», Державний музей (Амстердам)

Скульптура як і створення монументів — капіталоємний різновид мистецтва. В Північних провінціях, що тривалий час боролися з могутньою Іспанською імперією за незалежність, потерпали від блокади міст, нестачі продовольства та інших негараздів війни, нормальних умов для розвитку скульптури первісно просто не було. Але стиль бароко передбачав і використання скульптур. Північнонідерландська барокова скульптура розвивалась у тісному взаємозв'язку зі скульптурою фламандців, де зберігали впливові позиції місцева аристократія та багатії купецького стану, орієнтовані на дворянську і аристократичну культуру. Скульптура фламандців була в свою чергу тісно пов'язана з бароковими центрами Італії і посідала провідні позиції поряд зі скульптурними школами Італії та Австрії. Скульпторів Піденних Нідерландів охоче запрошували на працю у країни північніші за Альпи — у Данське королівство, у князівства Німеччини, в Англію, в Голландію.

Артус Квеллінус старший — фламандець, типовий представник інтернаціонального стилю бароко, що панував в Західній Європі від Італії і Франції на півдні до німецьких князівств і Голландії на півночі континенту. Працював у більш стриманій манері, ніж скульптори-представники італійського бароко, що забезпечило митцю успішну роботу у Фландрії (теперішня Бельгія), в столиці Голландії — місті Амстердам (де працював чотирнадцять років), в німецькому герцогстві Шлезвіг.

Голландець Бартоломеус Еггерс художню майстерність здобував у місті Антверпен, його узяв у власну майстерню скульптор Пітер Вербрюгген старший (1615-1686). На початку 1650-х років він повернувся до Амстердама.

Серед перших творів після повернення - скульптурний декор ратуші у бригаді декораторів на чолі з Артусом Квеллінусом старшим(1609-1668), що був братом Пітера Вербрюггена старшого.

Вже на початковому етапі робіт його запросили до створення художнього надгробка фельдмаршалу Отто фон Спарре для Марієнкірхе у Берліні. Він не вважався найкращим скульптором серед північнонідерландських майстрів, бо часто працював як реалізатор чужих проектів. Тим не менше мав власну майстерню і працював для багатих замовників півночі Західнї Європи.

Серед нідерландських замовників скульптора — граф Йоган Мауріц ван Нассау-Зіген, фельдмаршал голландської армії і губернатор Голландської Бразилії, для садиби котрого (відомої як Мауріцгейс) Бартоломеус Еггерс виконав декілька скульптур. Попрацював скульптор і для короля Польщі Яна ІІІ Собеського, виконавши погруддя короля та його дружини Марії Казимири, що роками прикрашали замок-палац у місті Жовква.

Емігрантом у Голландію був і фламандський скульптор Франц ван Босвіт (1635—1692), що пройшов стажування у Італії. В Голландію він прибув 1685 року разом із художником - графіком Бонавентурою ван Овербеком (1660-1705). Босвіт спеціалізувався на скульпутрах і рельєфах зі слонової кістки та на виготовленні мініатюр.

Гендрік де Кейзер працював як архітектор і робив проекти для скульптур. За його проектом був створений пишний надгробок для поховання Вільгельма Мовчазного в делфтській Нівекерк (1614—1623), хоча сам особисто не побачив закінчення робіт — проект завершив його син, теж скульптор, Пітер де Кейзер.

Певна універсальність була притаманна фламандцю Р.Верхюльсту. Ромбоут Верхюльст тривалий час працював у Голландії, де зробив декілька барокових надгробків у містах Лейден та Утрехт, виготовляв садово-паркову скульптуру та декоративні твори для нової амстердамської ратуші («Венера», «Алегорія мовчання», «Алегорія відданості» та ін.)

Бароко і маньєризм в голландській графіці Редагувати

Гендрік Гольциус (малюнок), гравер Ян Санредам. « Меркурій і особи, котрими він керує», серія «Сім планет» і знаки зодіака, гравюра, 1597 р., Державна галерея, Штутгарт.

Вплив бароко на голландську архітектуру Редагувати

В 17 ст. розійшлися шляхи розвитку не тільки живопису, а й архітектури Південних та Північних Нідерландів. Риси, орієнтовані на класичний стиль, переважали в архітектурі Північних Нідерландів над репертуаром барокових форм. З арсеналу барокової архітектури в Голландії використовували лише стриманий бароковий декор (гра різновеликих об'ємів та великі вежі вже були в арсеналі північнонідерландських архітекторів до цього). Певні барокові елементи має і загалом класицистична Нова ратуша (нині - Королівський палац) у Амстердамі.

Садово-паркове мистецтво Редагувати

Ганс Вредеман де Вріс. Типовий голландський ренесансний сад (відокремленість парканами, асимерично вибудований палац, нескладний фонтан в центрі саду). 1601
Ганс Вредеман де Вріс. «Голландський садок», гравюра 1583

Голландські сади XVII сторіччя поруч із елементами бароко зберігали чимало рис, притаманних Відродженню і маньєризму.

Національною особливістю можна назвати захоплення голландців розведенням тюльпанів, квітки завезеної до Європи з Туреччини. Перші цибулини тюльпанів потрапили в середині 16 століття до Німмеччину завдяки дипломату Бусбеку . Вже 1559 р. новими квітами милувались мешканці міста Аугсбург. Квітка швидко розповсюдилася Західною Європою, а в Голландії набула епідемічного захоплення і небаченої популярності. Їх вирощуванням займались як ботаніки та аристократи, так і селяни, рибалки і навіть найманці. В країні виникла спеціалізована біржа тюльпанів, де продаж рідкісних сортів викликав ажиотаж як на продажах екзотики. Ботаніки і аматори діяльно займалися виведенням нових сортів. Коли якийсь садівник отримав тюльпан небаченого темно-фіолетового (майже чорного) кольору, в місті Гарлем (Нідерланди) влаштували свято. Новий тюльпан пронесли триумфальною ходою, а принц Оранський вітав садівника і дав тому в нагороду 100.000 гульденів. (Порівняння. Чотириповерховий будинок Рембрандта в Амстердамі коштував 13.000, а продали його за — 11.000 гульденів).

Ансамбль Гет-Лоо Редагувати

Парково-палацовий ансамбль Гет-Лоо виник як копія французького Версаля, але менших розмірів і в стриманіших формах. Попри те, що Версаль вважають перлиною класицизму, стиль Гет-Лоо часто визначають і як класицистичний, і як бароковий.

Як і в Версалі, формування ансамблю Гет-Лоо почалося з невеликого мисливського будинку вельможної родини принців Оранських. Необхідність мати парадну резиденцію на зразок уславленого Версалю і спонукала Вільгельма ІІІ Оранського (1650 — 1702) почати розбудову у 1686 — 1695 рр. До робіт запросили голландського майстра Якоба Романа і таємничого француза Даніеля Маро, точні роки життя якого не з'ясовані досі. Садово-паркове мистецтво Європи до кінця 17 століття пройшло майже 150-річний шлях збагачення і розвитку. Тому ансамбль Гет-Лоо увібрав майже усі знахідки попередніх садів. У Гет-Лоо були і італійські тераси, і барокові каскади, і декілька різновидів садових партерів, які так полюбляли у Франції.

Гет-Лоо парадний, але досить еклектичний зразок саду без надмірностей і гігантоманії Версалю. До того ж, в Голландії було мало земель, що обмежувало розміри ділянки парку. Але були і відмінності.

На роботи в Гет-Лоо запросили співвітчизника таємничого мандрівника і художника Корнеліса де Брейна, що теж перебував колись на Близькому Сході. Це - інженер і гідравлик Рогір ван Клиф. Останній працюватиме на будівельному майдані в палацово-парковому ансамблі Гет-Лоо Вільгельма Оранського, який зажадав, щоби верхівки його фонтанів в саду були трохи вищі за фонтани французького короля Луї XIV у Версалі. Король Франції таки отримав політичного ляпаса, бо голландський інженер Рогір ван Клиф справді виконав завдання Вільгельма Оранського.

Для голландських садів характерне несиметричне, бічне розташування помешкання володаря , неповна симетрія ділянок саду, сполучення декоративних дерев поряд з корисними сільськогосподарськими рослинами. Гет-Лоо був винятком, бо був королівською резиденцією, яку використовували лише влітку з представницькою метою.

Вибрані твори нідерландського бароко (галерея) Редагувати

Герард де Лересс. «Танок царя Давида перед ковчегом заповіту», 1686 р. Стулка органа в церкві Вестеркерк, Амстердам.
Ромбоут Верхюльст. «Надгробок Яна ван Ґалена», Нова церква, Амстердам.


Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. http://www.labirint.ru/books/176811/
  2. ↑ Линник И.В. «Голландская живопись 17 века и проблема атрибуции картин», Л, «Искусство», 1980, с. 48
  3. Линник И.В. «Голландская живопись 17 века и проблема атрибуции картин», Л, «Искусство», 1980, с. 56
  4. Линник И.В. «Голландская живопись 17 века и проблема атрибуции картин», Л, «Искусство», 1980, с. 47

Джерела Редагувати


Це незавершена стаття з мистецтва.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Niderlandske baroko abo Gollandske baroko hudozhnij stil i napryamok v kulturi Pivnichnih Niderlandiv sho spivisnuvav z nacionalnimi realistichnimi tradiciyami piznim nacionalnim manyerizmom ta klasicizmom Yan Livens Alegoriya p yati pochuttiv v odnij kartini 1622 r Verner van den Volkert Neptun 1619 r Derzhavnij muzej mistectv Kopengagen Zmist 1 Vitoki v mistectvi 16 st 2 Barokovi vplivi v zhivopisu 3 Zrazki biblijnih kompozicij gollandskih hudozhnikiv z vplivami baroko 4 Skulptura niderlandskogo baroko 5 Baroko i manyerizm v gollandskij grafici 6 Vpliv baroko na gollandsku arhitekturu 7 Sadovo parkove mistectvo 8 Ansambl Get Loo 9 Vibrani tvori niderlandskogo baroko galereya 10 Div takozh 11 Posilannya 12 Primitki 13 DzherelaVitoki v mistectvi 16 st RedaguvatiVitoki niderlandskogo baroko lezhat u mistectvi 16 stolittya miscevomu ta zagalno zahidnoyevropejskomu Nedovgu na Pivnochi Yevropi dobu Vidrodzhennya zminiv trivalij period manyerizmu Odnak manyerizm z jogo shtuchnistyu i inozemnimi zapozichennyami ne skasovuvav mogutnih realistichnih tradicij niderlandskogo mistectva Pokazovoyu bula tvorchist Pitera Brejgelya starshogo kotrij zdijsniv podorozh do Italiyi ale ne perejshov na stilistiku italijskogo manyerizmu zalishayuchis cilkom u mezhah nacionalnoyi realistichnoyi tradiciyi Chastka majstriv sho perejshla na stilistiku manyerizmu navpaki nastilki z nim poridnilasya sho ne perehodila na stilistiku baroko navit pri panuvanni cogo stilyu u zahidnoyevropejskomu mistectvi Karel van Mander Joahim Vteval Vse ce stvorilo skladku zagalnu kartinu miscevogo variantu baroko sho malo nizku osoblivostej Sered nih mogutnya misceva realistichna tradiciya 1 nizkij rozvitok monumentalnogo zhivopisu 2 nevelikij rozmir barokovih kartin gollandskih majstriv 2 praktichna vidmova vid religijnogo zhivopisu dlya hramiv cherez zaboroni protestantizmu mala kilkist miscevih aristokrativ golovnih spozhivachiv pishnogo baroko nepovnota stilistiki baroko navit u majstriv sho koristuvalis znahidkami baroko Yan Livens molodij Rembrandt Verner van den Volkert zhivi tradiciyi hudozhnih zv yazkiv z baroko Italiyi zberegli lishe majstri Utrehta katolickogo centru Pivnichnih Niderlandiv Utrehtski karavadzhisti Matias Stomer tempi rozvitku mistectv ne zbigalis u Gollandiyi z takimi u Flandriyi flamandske mistectvo rozkvitlo vzhe na zlami 16 17 t todi yak gollandske na pochatku 17 st lishe formuvalos u nacionalnu shkolu 3 baroko yak stil najpovnishe vidbivsya u pobuti i modah miscevoyi aristokratiyi lishe chastkovo zachepivshi zhivopis grafiku arhitekturu skulpturu Barokovi vplivi v zhivopisu Redaguvati nbsp Matias Stomer Saul ta aendorska chaklunka bl 1635 r privatna zbirka nbsp Yan Livens Avtoportret Gollandski hudozhniki Rembrandt ta Verner van den Volkert nikoli ne vidviduvali Italiyi i ne stazhuvalis tam Barokovi vplivi na yih tvorchist jshli vid vivchennya tvoriv barokovih mitciv bez vidviduvan vidomij centriv baroko u Italiyi Rimu Bolonyi Neapolya Zberezheni kartini svidchat pro yih znajomstvo z arsenalom barokovih alegorij ta bazovimi znannyami antichnosti i mifologiyi parni kartini roboti Vernera van den Volkerta Amfitrita ta Neptun vigadanij portret imperatora Kaliguli oforti Rembrandta i chastka jogo rannih kartin seriyi P yat pochuttiv Chotiri pori cholovichogo viku Yana Livensa 4 Tak Verner van den Volkert mig bachiti stinopisi z mifologichnimi personazhami ta ornamentami Vidomo sho vin pracyuvav yak hudozhnik dekorator inter yeriv Ale arsenal barokovih obraziv voni mogli zasvoyiti i z gravyur abo z vivchennya kartin barokovih majstriv Flandriyi ta Italiyi Ale yih barokovi kompoziciyi ne kopiyuvali ni tvori niderlandskih manyeristiv ni tvori uchniv Rubensa predstavnikiv rozvinenogo baroko Voni nalezhit do pershoyi generaciyi gollandskih majstriv sho mali vplivi zhivopisu baroko yak to bulo z tvorami Matiasa Stomera Yana Livensa chi molodogo Rembrandta Yaksho Matias Stomer oriyentuvavsya na znahidki karavadzhistiv a Yan Livens na maneru hudozhnikiv Veneciyi to Verner van den Volkert jshov samostijnim shlyahom ne kopiyuyuchi karavadzhistiv Chastka jogo tvoriv absolyutno nespodivana Haron roboti Volkerta na tli peresichnih kartin Yana Stena Gabrielya Metsyu Yudit Lejster yiyi cholovika Yana Minze Molenara nizki prihilnikiv pobutovogo zhanru pejzazhu natyurmortu tosho Zrazki biblijnih kompozicij gollandskih hudozhnikiv z vplivami baroko Redaguvati nbsp Yan Livens Yakovu i jogo druzhini pokazuyut zakrivavlenij odyag sina Josipa persha polovina 17 st privatna zbika nbsp Povernennya bludnogo sina Rembrandt blizko 1666 69 Ermitazh nbsp Hud Frans Gals Yevangelist Luka Odesa Ukrayina nbsp Rembrandt Pobittya kaminnyam svyatogo Stefana Lion Franciya nbsp Matias Stomer Yevangelisti Mark ta Luka 1635 r privatna zbirka nbsp Rembrandt Svyata Rodina i yangoli Ermitazh Rosiya nbsp Gabriel Metsyu Golgofa Metsyu Italiya Rim nbsp Gerard de Leress Vignannya Eleodora z hramu privatna zbirka 1674 r nbsp Yan Minze Molenar Uvinchannya Hrista ternovim vincem 1639 r katolicka cerkva sv OdulfusaSkulptura niderlandskogo baroko Redaguvati nbsp Artus Kvellinus starshij Merkurij nova ratusha mista Amsterdam nbsp Artus Kvellinus starshij Endris de Gref Derzhavnij muzej Amsterdam Skulptura yak i stvorennya monumentiv kapitaloyemnij riznovid mistectva V Pivnichnih provinciyah sho trivalij chas borolisya z mogutnoyu Ispanskoyu imperiyeyu za nezalezhnist poterpali vid blokadi mist nestachi prodovolstva ta inshih negarazdiv vijni normalnih umov dlya rozvitku skulpturi pervisno prosto ne bulo Ale stil baroko peredbachav i vikoristannya skulptur Pivnichnoniderlandska barokova skulptura rozvivalas u tisnomu vzayemozv yazku zi skulpturoyu flamandciv de zberigali vplivovi poziciyi misceva aristokratiya ta bagatiyi kupeckogo stanu oriyentovani na dvoryansku i aristokratichnu kulturu Skulptura flamandciv bula v svoyu chergu tisno pov yazana z barokovimi centrami Italiyi i posidala providni poziciyi poryad zi skulpturnimi shkolami Italiyi ta Avstriyi Skulptoriv Pidennih Niderlandiv ohoche zaproshuvali na pracyu u krayini pivnichnishi za Alpi u Danske korolivstvo u knyazivstva Nimechchini v Angliyu v Gollandiyu Artus Kvellinus starshij flamandec tipovij predstavnik internacionalnogo stilyu baroko sho panuvav v Zahidnij Yevropi vid Italiyi i Franciyi na pivdni do nimeckih knyazivstv i Gollandiyi na pivnochi kontinentu Pracyuvav u bilsh strimanij maneri nizh skulptori predstavniki italijskogo baroko sho zabezpechilo mitcyu uspishnu robotu u Flandriyi teperishnya Belgiya v stolici Gollandiyi misti Amsterdam de pracyuvav chotirnadcyat rokiv v nimeckomu gercogstvi Shlezvig Gollandec Bartolomeus Eggers hudozhnyu majsternist zdobuvav u misti Antverpen jogo uzyav u vlasnu majsternyu skulptor Piter Verbryuggen starshij 1615 1686 Na pochatku 1650 h rokiv vin povernuvsya do Amsterdama Sered pershih tvoriv pislya povernennya skulpturnij dekor ratushi u brigadi dekoratoriv na choli z Artusom Kvellinusom starshim 1609 1668 sho buv bratom Pitera Verbryuggena starshogo Vzhe na pochatkovomu etapi robit jogo zaprosili do stvorennya hudozhnogo nadgrobka feldmarshalu Otto fon Sparre dlya Mariyenkirhe u Berlini Vin ne vvazhavsya najkrashim skulptorom sered pivnichnoniderlandskih majstriv bo chasto pracyuvav yak realizator chuzhih proektiv Tim ne menshe mav vlasnu majsternyu i pracyuvav dlya bagatih zamovnikiv pivnochi Zahidnyi Yevropi Sered niderlandskih zamovnikiv skulptora graf Jogan Mauric van Nassau Zigen feldmarshal gollandskoyi armiyi i gubernator Gollandskoyi Braziliyi dlya sadibi kotrogo vidomoyi yak Mauricgejs Bartolomeus Eggers vikonav dekilka skulptur Popracyuvav skulptor i dlya korolya Polshi Yana III Sobeskogo vikonavshi pogruddya korolya ta jogo druzhini Mariyi Kazimiri sho rokami prikrashali zamok palac u misti Zhovkva Emigrantom u Gollandiyu buv i flamandskij skulptor Franc van Bosvit 1635 1692 sho projshov stazhuvannya u Italiyi V Gollandiyu vin pribuv 1685 roku razom iz hudozhnikom grafikom Bonaventuroyu van Overbekom 1660 1705 Bosvit specializuvavsya na skulputrah i relyefah zi slonovoyi kistki ta na vigotovlenni miniatyur Gendrik de Kejzer pracyuvav yak arhitektor i robiv proekti dlya skulptur Za jogo proektom buv stvorenij pishnij nadgrobok dlya pohovannya Vilgelma Movchaznogo v delftskij Nivekerk 1614 1623 hocha sam osobisto ne pobachiv zakinchennya robit proekt zavershiv jogo sin tezh skulptor Piter de Kejzer Pevna universalnist bula pritamanna flamandcyu R Verhyulstu Rombout Verhyulst trivalij chas pracyuvav u Gollandiyi de zrobiv dekilka barokovih nadgrobkiv u mistah Lejden ta Utreht vigotovlyav sadovo parkovu skulpturu ta dekorativni tvori dlya novoyi amsterdamskoyi ratushi Venera Alegoriya movchannya Alegoriya viddanosti ta in nbsp Bartolomeus Eggers Yan III Sobeskij korol Polshi pogruddya marmur Litnij sad Sankt Peterburg nbsp Bartolomeus Eggers Mariya Kazimira koroleva Polshi pogruddya marmur Litnij sad Sankt Peterburg nbsp Sk Bartolomeus Eggers za malyunkom Egidiusa Zadelera Rimskij imperator Yulij Cezar parkova skulptura 1674 r nbsp Sk Bartolomeus Eggers za malyunkom Egidiusa Zadelera Rimskij imperator Kaligula parkova skulptura 1674 nbsp Sk Bartolomeus Eggers za malyunkom Egidiusa Zadelera Mark Silvij Ot parkova skulptura 1674 nbsp Sk Bartolomeus Eggers za malyunkom Egidiusa Zadelera Tit Flavij Domician parkova skulptura 1674Baroko i manyerizm v gollandskij grafici Redaguvati nbsp Gendrik Golcius malyunok graver Yan Sanredam Merkurij i osobi kotrimi vin keruye seriya Sim planet i znaki zodiaka gravyura 1597 r Derzhavna galereya Shtutgart nbsp Yakob Matam za tvorom Adriana Pitersa van de Venne Kaliki perehozhi nbsp Yan Livens Hristos voskreshaye pomerlogo Lazarya ofort 1631 r nbsp Yan Livens Fatalna bijka mizh gravcyami v karti nbsp Yakob Matam za tvorom Yakoba de Gejna Povitrya seriya gravyur Elementi Muzej mistectv okrugu Los Anzheles nbsp Rembrandt Hristos zhene torgovciv z hramu ofort 1635 r nbsp Verner van den Volkert Satiri bilya Veneri sho spit 1612 r nbsp Gerrit van Gontgorst Avtoportret malyunok nbsp Graver Yakob Matam Apollon 1591 r Muzej mistectv okrugu Los Anzheles nbsp Graver Teodor Matam Titulna storinka do vidannya Yana Bokhorsta Opis mista Garlem 1628 r nbsp Graver Teodor Matam Alegoriya zhivopisu bl 1650 r nbsp Graver Teodor Matam Zalicyannya do 1675 r Vpliv baroko na gollandsku arhitekturu RedaguvatiV 17 st rozijshlisya shlyahi rozvitku ne tilki zhivopisu a j arhitekturi Pivdennih ta Pivnichnih Niderlandiv Risi oriyentovani na klasichnij stil perevazhali v arhitekturi Pivnichnih Niderlandiv nad repertuarom barokovih form Z arsenalu barokovoyi arhitekturi v Gollandiyi vikoristovuvali lishe strimanij barokovij dekor gra riznovelikih ob yemiv ta veliki vezhi vzhe buli v arsenali pivnichnoniderlandskih arhitektoriv do cogo Pevni barokovi elementi maye i zagalom klasicistichna Nova ratusha nini Korolivskij palac u Amsterdami nbsp Zahidna cerkva Amsterdam 1631 r nbsp arh Yakob van Kampen Barokova dzvinicya Zahidnoyi cerkvi 89 metriv 1637 r Amsterdam nbsp Barokovij dekor organa v Zahidnij cerkvi nbsp Nadgrobok princa Vilgelma I Oranskogo 1623 r zagalnij viglyad Nova cerkva misto DelftSadovo parkove mistectvo Redaguvati nbsp Gans Vredeman de Vris Tipovij gollandskij renesansnij sad vidokremlenist parkanami asimerichno vibudovanij palac neskladnij fontan v centri sadu 1601 nbsp Gans Vredeman de Vris Gollandskij sadok gravyura 1583Gollandski sadi XVII storichchya poruch iz elementami baroko zberigali chimalo ris pritamannih Vidrodzhennyu i manyerizmu Nacionalnoyu osoblivistyu mozhna nazvati zahoplennya gollandciv rozvedennyam tyulpaniv kvitki zavezenoyi do Yevropi z Turechchini Pershi cibulini tyulpaniv potrapili v seredini 16 stolittya do Nimmechchinu zavdyaki diplomatu Busbeku Vzhe 1559 r novimi kvitami miluvalis meshkanci mista Augsburg Kvitka shvidko rozpovsyudilasya Zahidnoyu Yevropoyu a v Gollandiyi nabula epidemichnogo zahoplennya i nebachenoyi populyarnosti Yih viroshuvannyam zajmalis yak botaniki ta aristokrati tak i selyani ribalki i navit najmanci V krayini vinikla specializovana birzha tyulpaniv de prodazh ridkisnih sortiv viklikav azhiotazh yak na prodazhah ekzotiki Botaniki i amatori diyalno zajmalisya vivedennyam novih sortiv Koli yakijs sadivnik otrimav tyulpan nebachenogo temno fioletovogo majzhe chornogo koloru v misti Garlem Niderlandi vlashtuvali svyato Novij tyulpan pronesli triumfalnoyu hodoyu a princ Oranskij vitav sadivnika i dav tomu v nagorodu 100 000 guldeniv Porivnyannya Chotiripoverhovij budinok Rembrandta v Amsterdami koshtuvav 13 000 a prodali jogo za 11 000 guldeniv Ansambl Get Loo RedaguvatiParkovo palacovij ansambl Get Loo vinik yak kopiya francuzkogo Versalya ale menshih rozmiriv i v strimanishih formah Popri te sho Versal vvazhayut perlinoyu klasicizmu stil Get Loo chasto viznachayut i yak klasicistichnij i yak barokovij Yak i v Versali formuvannya ansamblyu Get Loo pochalosya z nevelikogo mislivskogo budinku velmozhnoyi rodini princiv Oranskih Neobhidnist mati paradnu rezidenciyu na zrazok uslavlenogo Versalyu i sponukala Vilgelma III Oranskogo 1650 1702 pochati rozbudovu u 1686 1695 rr Do robit zaprosili gollandskogo majstra Yakoba Romana i tayemnichogo francuza Danielya Maro tochni roki zhittya yakogo ne z yasovani dosi Sadovo parkove mistectvo Yevropi do kincya 17 stolittya projshlo majzhe 150 richnij shlyah zbagachennya i rozvitku Tomu ansambl Get Loo uvibrav majzhe usi znahidki poperednih sadiv U Get Loo buli i italijski terasi i barokovi kaskadi i dekilka riznovidiv sadovih parteriv yaki tak polyublyali u Franciyi Get Loo paradnij ale dosit eklektichnij zrazok sadu bez nadmirnostej i gigantomaniyi Versalyu Do togo zh v Gollandiyi bulo malo zemel sho obmezhuvalo rozmiri dilyanki parku Ale buli i vidminnosti Na roboti v Get Loo zaprosili spivvitchiznika tayemnichogo mandrivnika i hudozhnika Kornelisa de Brejna sho tezh perebuvav kolis na Blizkomu Shodi Ce inzhener i gidravlik Rogir van Klif Ostannij pracyuvatime na budivelnomu majdani v palacovo parkovomu ansambli Get Loo Vilgelma Oranskogo yakij zazhadav shobi verhivki jogo fontaniv v sadu buli trohi vishi za fontani francuzkogo korolya Luyi XIV u Versali Korol Franciyi taki otrimav politichnogo lyapasa bo gollandskij inzhener Rogir van Klif spravdi vikonav zavdannya Vilgelma Oranskogo Dlya gollandskih sadiv harakterne nesimetrichne bichne roztashuvannya pomeshkannya volodarya nepovna simetriya dilyanok sadu spoluchennya dekorativnih derev poryad z korisnimi silskogospodarskimi roslinami Get Loo buv vinyatkom bo buv korolivskoyu rezidenciyeyu yaku vikoristovuvali lishe vlitku z predstavnickoyu metoyu nbsp Sad baroko Get Loo zagalnij viglyad nbsp Fontan v regulyarnomu parku Get Loo nbsp Kolonada v parku Get Loo nbsp Merezhivij parter v parku Get Loo nbsp Malij kaskad v parku Get LooVibrani tvori niderlandskogo baroko galereya Redaguvati nbsp Gerard de Leress Tanok carya Davida pered kovchegom zapovitu 1686 r Stulka organa v cerkvi Vesterkerk Amsterdam nbsp Rombout Verhyulst Nadgrobok Yana van Galena Nova cerkva Amsterdam nbsp Rombout Verhyulst Yakob van Rejgersberg 1681 Muzej Getti Kaliforniya nbsp Rombout Verhyulst Nadgrobok admirala Mihilya de Rejtera centralna chastina z tritonami 1681 Nova cerkva Amsterdam nbsp Rombout Verhyulst Villem Dzhozef van Gent 1676 nadgrobok Katedralnij sobor Utreht nbsp Rombout Verhyulst Sadova skulptura Flora Park zapovidnik Yahthyujs Sent GubertDiv takozh RedaguvatiSejchento Zhivopis baroko Zolota doba gollandskogo zhivopisu Karel van Mander Arnold Gaubraken Daniel Maro Bartolomeus Eggers Linnik Irina Volodimirivna Hudozhnij malyunok u Gollandiyi 17 stolittyaPosilannya Redaguvati nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Baroko nbsp Portal Niderlandi Primitki Redaguvati http www labirint ru books 176811 a b Linnik I V Gollandskaya zhivopis 17 veka i problema atribucii kartin L Iskusstvo 1980 s 48 Linnik I V Gollandskaya zhivopis 17 veka i problema atribucii kartin L Iskusstvo 1980 s 56 Linnik I V Gollandskaya zhivopis 17 veka i problema atribucii kartin L Iskusstvo 1980 s 47Dzherela RedaguvatiPigler A Barockthemen Budapest 1956 Fehner E Yu Gollandskaya pejzazhnaya zhivopis 17 veka v Ermitazhe L 1963 Jakob Rosenberg Seymour Slive and E H ter Kuile Dutch Art and Architecture 1600 to 1800 3rd ed 1977 Istoriya mirovoj zhivopisi Gollandskaya zhivopis XVII veka Tom 10 Izdatelstvo Belyj gorod God vypuska 2008 ISBN 978 5 7793 1556 2 ros Ocherki po istorii i tehnike gravyury M Izobrazitelnoe iskusstvo 1987 razdel Gollandskij ofort 17 veka Istoriya mirovoj zhivopisi Gollandskaya zhivopis XVII veka Tom 10 Podrobnee http www labirint ru books 176811 http flo com ua stati gollandskoe barokko 27 html Pol Dekarg Rembrandt Molodaya gvardiya 2000 Linnik I V Gollandskaya zhivopis 17 veka i problema atribucii kartin L Iskusstvo 1980 ros nbsp Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Niderlandske baroko amp oldid 38626390