www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гарлемська гільдія святого Луки англ The Haarlem Guild of Saint Luke спочатку була християнською а пізніше міською гільд

Гарлемська гільдія святого Луки

Гарлемська гільдія святого Луки (англ. The Haarlem Guild of Saint Luke) спочатку була християнською, а пізніше міською гільдією для різних промислів, що підпадали під святих покровителів Луку Євангеліста та святого Елігія.

Мартен ван Гемскерк намалював цей вівтар, святий Лука зобразив Діву перед тим, як він виїхав з Гарлема до Італії в 1532 році.
Не плутати з Гільдія Святого Луки.

Історія Редагувати

Двері до оригінального монастиря кармелітів та Врувеброерскерка. Називається воротами Гульденбергспоортьє чи Золотими горами в Гроте-Хоутстраат

За життя Ґертґена до Сінт-Янса в Гарлемі, ймовірно, існувала гільдія живописців, але всі записи про таку організацію втрачені. Якби вона існувала, вона, ймовірно, була б пов’язана з Янскерком (Гарлем), де Ґертґен діяв як поважний живописець. Найраніша згадка про Гарлемську гільдію св. Луки відноситься до 1496 року, коли спадкоємці Йооста Величезного Альбуцдра, який був колишнім власником місця розташування вівтаря в Сінт-Бавокерку, поступилися всіма вівтарними правами, які до того часу мали був на Вознесіння Богородиці, до гільдії св. Луки та св. Елігія. Можливо, це також рік, коли Гільдія змінила свій вівтар з Янскерка на Бавокерк. Гільдія була призначена для живописців та ювелірів срібла, причому святий Лука був покровителем живописців, а святий Елігій - покровителем ковалів.

Найдавніший статут Редагувати

Найдавніший статут гільдії вже не існує, але найдавніший, що все ще знаходиться в архіві, - з 1514 року. Цей статут залишався в силі до моменту зникнення, після чого гільдійський вівтар знайшов тимчасове місце у Врувенброкерккерк, оскільки Бавокерк став протестантом, і всі гільдії покинули церкву. Vrouwenbroerskerk - це церква кармелітів, монастир якої зник, але архіви якої збереглися і сьогодні. З оригінального комплексу на Гроте Хаутстраат досі стоїть лише в’їзна брама. Ці архіви записано, що kessophel ( ризу ) була подарована вівтарем в 1575 році Елізабет ван Дорп. Після того, як Гарлем втратив облогу Гарлема в 1573 році, він став католицьким анклавом, який офіційно підпав під владу Філіпа II Іспанського. Лише в 1577 р. місцевий єпископ Годфрід ван Мірло поставив печатку на Satisfactie van Haarlem, де він пообіцяв присягнути Віллу Мовчазному, а не Філіпу II, за умови, що католики збережуть ті самі права, що і протестанти. Хоча Гарлем, як і Амстердам з його Альтернативою, повернув католицькі права цього Задоволення роком пізніше, саме ця особлива католицька репутація привернула багатьох з півдня, що додало багатства міста в його золотий вік.

У 1576 році 28 вересня було прийнято рішення зробити поклоніння святому Елігію, оскільки зараз був представлений лише святий Лука. Це стосувалося картини Мартіна ван Хемскерка, на якій не зображений святий Елігій, але показано, як святий Лука малював Богородицю. Ця картина була досить великою, і хоча на ній зображений гончарний (фаянсовий) пекар, як св. Лука, і скульптури та різьблення по дереву, на ній немає жодних ознак ковальської роботи. Підписаний папір, прикріплений внизу картини, записаний Карелом ван Мандером і стверджує, що Хемскерк писав його для своїх колег по гільдії. Хемскерк писав це до поїздки до Італії, а повернувшись, він став статутним майстром гільдії з 1550-1552 років. Очевидно, ковалі були незадоволені своїм представництвом в управлінні гільдією, і це спричинило гільдійський суперечку, оскільки золотарі розпалися у свою гільдію в 1576 році, лише повернувшись в статуті 1590 року

Статут 1590 року Редагувати

Після облоги Антверпена в 1585 р. багато сімей втекли на північ, і оскільки Антверпен був головним центром живопису, ринок Гарлема був заповнений професійними художниками, які змагалися з власними майстрами Гарлема. Для захисту ринку в 1590 р. був виданий новий статут про те, що це було необхідно, свідчить той факт, що незабаром після вибуху в більшості голландських міст, які перейшли до протестантизму і були втягнуті у Вісімдесятилітню війну, були видані нові статути.

Деякі членські гранти після Реформації Редагувати

Втрата реліквії св. Луки Редагувати

У 1517 р. Реліквію святого Луки подарував для вівтаря живописець Бартель Понс, який дістав її від кардинала Христофоро да Форлі (з додатковим титулом С. Марія Аракоелі). Ця реліквія супроводжувалась індульгенцією на 100 днів тому, хто скаже їхній Патерностер та Ава-марію біля вівтаря. Очевидно, Пітер Франс де Греббер передав цю реліквію францисканському братові Йоанну Клорібусу ван Брюгге в 1627 році на зберігання. У 1632 році майстри гільдії Сент-Лукаса були дуже засмучені цим, і Саломон де Брей намагався повернути його, але безуспішно. У 1641 році вони ще раз спробували повернути реліквію, але вона, схоже, зникла.

Невдала Хартія 1631 року Редагувати

Транскрипція запропонованої Саломоном де Бреєм ієрархії гільдії в 1631 р.

Імміграція фламандських живописців після падіння Антверпена в 1585 р. багато додала живописному співтовариству Гарлема, і художньо місто процвітало, вражаючи виробництвом олійних картин. Між 1605 і 1635 роками в Гарлемі було виготовлено понад 100 000 картин. Проте конкуренція за комісії була дуже високою, і статут 1590 року, мабуть, не вважався достатньо захисним. У 1631 р. знову вийшов новий статут, і цей статут настільки детальний, що розповідає нам набагато більше про мистецтво живопису та мистецьких справ, ніж про самих художників. Його підготував Саломон де Брей, і він описав ієрархію членів гільдії, яка, мабуть, зустріла багато опозиції. Його перше клопотання про прийняття цього статуту було відхилено з зауваженням, що воно було занадто довгим, а друга спроба взагалі не була прийнята. По суті, статут 1590 р. діяв доти, доки гільдія не була повністю розпущена в 1795 р. Указом Наполеона.

Майстри гільдії в 1631 році Редагувати

У вступі до статуту 1631 року майстри гільдій представляють міським отцям свою пропозицію статуту. Підписантами цієї пропозиції були Пітер де Молейн, Аутсерт Аріс Акерслот, Віллем Клас Хеда, Саломон де Брей, Корнеліс Корнеліш, Корнеліс Клаес ван Вірінґен, Флоріс ван Дейк та Ісаак Галінк.

Запропонована ієрархія гільдії у невдалій Хартії 1631 р.
Гільдія св. Луки Художники Художники: Майстри.
Дилери мистецтва, студенти, хлопці
Умільці: Витравники, склорізи, скульптори, різьбярі, металообробники.
Архітектори, геодезисти, математики, рідкісні види мистецтва.
Утриманці: Грубі малярі, виробники плит, майстри дзеркал, малярі. Інші види мистецтва:
Друкарі, гончарні пекарі, шредери, змішувачі фарб, гравери.
Нижні ремесла: Золоті та срібні майстри, палітурники, мідні, латунні, жерстяні та свинцеві майстри, сантехніки та черепиці.
Виробники скла, вишивальниці, виробники килимів, ткачі, ліхтарики та паяльники.

Спадщина Редагувати

Губернатори Гарлемської гільдії Святого Луки в 1675 році. Син Саломона Ян де Брей намалював себе другим зліва.

На жаль, архіви міста Гарлем Сент-Лукасгільда впали в розлад між періодом розпуску гільдій у Гарлемі (1795) та 1860 роками. Протягом багатьох років історики намагалися скласти списки архівних записів, використовуючи особисті архіви родини де Брей (особливо від Саломона де Брея в 1630-х роках) та сім'ї ван дер Вінн (особливо Вінсент Лоренш ван дер Вінн з 1650-х років). ) і в основному завдяки зусиллям Адріана ван дер Віллігена Pz. у 1866 і 1870 рр. Недавній опис Гесселя Мідеми допоміг зрозуміти пережитки, тоді як архіви Гарлема змогли придбати втрачені записи у захоплених дослідників 19 століття, які ніколи не повертали позичених матеріалів.


Джерела Редагувати

  • De archiefbescheiden van het St.Lukasgilde te Haarlem 1497-1798, Hessel Miedema, 1980,ISBN 90-6469-584-9
  • Архіви Північної Голландії, Гарлем.
  • Les artistes de Harlem (archive.org), Commons, див. С.42, збірник членів гільдії Адріаном ван де Віллігеном Pz (1810-1876), 1870

Примітки Редагувати

  1. ↑ Sint Lucas Gilde te Haarlem in 1631. Medegedeeld door den Adj.-Archivaris van Haarlem C. J. Gonnet, 1877, North Holland Archives, Haarlem.
  2. "Ter eeren S. Lucas heeft hy't bedreven/Dus ghemeen ghesellen heeft hy mede bedacht."
  3. See the RKD page for this artist
  4. Miedema, page 1039
  5. Pupil of Salomon de Bray, Miedema, page 604
  6. Miedema, page 1036
  7. ↑ De Geschiedenis van de St. Lucasgilden in Nederland, Amsterdam, by G.J. Hoogewerff, Kampen & zoon,1947
  8. The Haarlem archivist C.J. Gonnet published a book in 1877 on the Haarlem St. Lukasgilde archives. This was meant for historians wishing to do research on Haarlem painting, but who could not read the old handwriting.
  9. Museum exhibition: The Cradle of the Golden Age, November 2008, Frans Hals Museum
  10. ↑ charter 1631

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Garlemska gildiya svyatogo Luki angl The Haarlem Guild of Saint Luke spochatku bula hristiyanskoyu a piznishe miskoyu gildiyeyu dlya riznih promisliv sho pidpadali pid svyatih pokroviteliv Luku Yevangelista ta svyatogo Eligiya Marten van Gemskerk namalyuvav cej vivtar svyatij Luka zobraziv Divu pered tim yak vin viyihav z Garlema do Italiyi v 1532 roci Ne plutati z Gildiya Svyatogo Luki Zmist 1 Istoriya 1 1 Najdavnishij statut 1 2 Statut 1590 roku 2 Deyaki chlenski granti pislya Reformaciyi 3 Vtrata relikviyi sv Luki 4 Nevdala Hartiya 1631 roku 4 1 Majstri gildiyi v 1631 roci 5 Spadshina 6 Dzherela 7 Primitki 8 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Dveri do originalnogo monastirya karmelitiv ta Vruvebroerskerka Nazivayetsya vorotami Guldenbergspoortye chi Zolotimi gorami v Grote HoutstraatZa zhittya Gertgena do Sint Yansa v Garlemi jmovirno isnuvala gildiya zhivopisciv ale vsi zapisi pro taku organizaciyu vtracheni Yakbi vona isnuvala vona jmovirno bula b pov yazana z Yanskerkom Garlem de Gertgen diyav yak povazhnij zhivopisec Najranisha zgadka pro Garlemsku gildiyu sv Luki vidnositsya do 1496 roku koli spadkoyemci Joosta Velicheznogo Albucdra yakij buv kolishnim vlasnikom miscya roztashuvannya vivtarya v Sint Bavokerku postupilisya vsima vivtarnimi pravami yaki do togo chasu mali buv na Voznesinnya Bogorodici do gildiyi sv Luki ta sv Eligiya 1 Mozhlivo ce takozh rik koli Gildiya zminila svij vivtar z Yanskerka na Bavokerk Gildiya bula priznachena dlya zhivopisciv ta yuveliriv sribla prichomu svyatij Luka buv pokrovitelem zhivopisciv a svyatij Eligij pokrovitelem kovaliv Najdavnishij statut Redaguvati Najdavnishij statut gildiyi vzhe ne isnuye ale najdavnishij sho vse she znahoditsya v arhivi z 1514 roku Cej statut zalishavsya v sili do momentu zniknennya pislya chogo gildijskij vivtar znajshov timchasove misce u Vruvenbrokerkkerk oskilki Bavokerk stav protestantom i vsi gildiyi pokinuli cerkvu 1 Vrouwenbroerskerk ce cerkva karmelitiv monastir yakoyi znik ale arhivi yakoyi zbereglisya i sogodni Z originalnogo kompleksu na Grote Hautstraat dosi stoyit lishe v yizna brama Ci arhivi zapisano sho kessophel rizu bula podarovana vivtarem v 1575 roci Elizabet van Dorp Pislya togo yak Garlem vtrativ oblogu Garlema v 1573 roci vin stav katolickim anklavom yakij oficijno pidpav pid vladu Filipa II Ispanskogo Lishe v 1577 r miscevij yepiskop Godfrid van Mirlo postaviv pechatku na Satisfactie van Haarlem de vin poobicyav prisyagnuti Villu Movchaznomu a ne Filipu II za umovi sho katoliki zberezhut ti sami prava sho i protestanti Hocha Garlem yak i Amsterdam z jogo Alternativoyu povernuv katolicki prava cogo Zadovolennya rokom piznishe same cya osobliva katolicka reputaciya privernula bagatoh z pivdnya sho dodalo bagatstva mista v jogo zolotij vik U 1576 roci 28 veresnya bulo prijnyato rishennya zrobiti pokloninnya svyatomu Eligiyu oskilki zaraz buv predstavlenij lishe svyatij Luka 1 Ce stosuvalosya kartini Martina van Hemskerka na yakij ne zobrazhenij svyatij Eligij ale pokazano yak svyatij Luka malyuvav Bogorodicyu Cya kartina bula dosit velikoyu i hocha na nij zobrazhenij goncharnij fayansovij pekar yak sv Luka i skulpturi ta rizblennya po derevu na nij nemaye zhodnih oznak kovalskoyi roboti Pidpisanij papir prikriplenij vnizu kartini zapisanij Karelom van Manderom i stverdzhuye sho Hemskerk pisav jogo dlya svoyih koleg po gildiyi 2 Hemskerk pisav ce do poyizdki do Italiyi a povernuvshis vin stav statutnim majstrom gildiyi z 1550 1552 rokiv Ochevidno kovali buli nezadovoleni svoyim predstavnictvom v upravlinni gildiyeyu i ce sprichinilo gildijskij superechku oskilki zolotari rozpalisya u svoyu gildiyu v 1576 roci lishe povernuvshis v statuti 1590 roku Statut 1590 roku Redaguvati Pislya oblogi Antverpena v 1585 r bagato simej vtekli na pivnich i oskilki Antverpen buv golovnim centrom zhivopisu rinok Garlema buv zapovnenij profesijnimi hudozhnikami yaki zmagalisya z vlasnimi majstrami Garlema Dlya zahistu rinku v 1590 r buv vidanij novij statut pro te sho ce bulo neobhidno svidchit toj fakt sho nezabarom pislya vibuhu v bilshosti gollandskih mist yaki perejshli do protestantizmu i buli vtyagnuti u Visimdesyatilitnyu vijnu buli vidani novi statuti Deyaki chlenski granti pislya Reformaciyi Redaguvati1593 Kornelis Engelsh batko Jogannesa Kornelisa Verspronka 3 1597 Kornelis Klaes van Viringen 1600 Frans Piters de Grebber batko zhivopisciv Pitera Mariyi ta Alberta 1610 Frans Hals batko zhivopisciv Harmen Frans Rejnye ta Nikolaes Floris Klaes van Dejk 1612 Villem Bujteveh Isayas van de Velde Gerkules Segers 1613 Yan van de Velde 1614 Yakiv van Kampen 1616 Piter de Molin 1617 Yan van Gojyen 1623 Salomon van Rujsdael Piter Sanredam Piter Post Gans Bollonye Jogannes Bosshart 1628 Piter Sautman 4 Yan Matem sin Yakoba Metema Yan Vils 1630 Salomon de Brej batko zhivopisciv Yana Dirka ta Jozefa 1631 Villem de Purter Villem Klazun Heda Sara van Baalbergen 1632 Yan Kornelish Verspronk Piter de Grebber Yan Kolenb ye Piter van Berendreht Jogannes Berendreht 1633 Dzhudit Lejster 1634 Adrian van Ostade 1636 Dzhejkob Dak 1639 Filips Angel Floris van Shoten 1640 Philips Wouwerman 1642 Nikolaes Berhem u roli Klaesa Pitersena sina Pitera Klaesa Barent Gael 1643 Isaak van Ostade Gerrit Klaes Bleker Kornelis Gerric Deker 1644 Klaes van Berestejn 5 1645 Piter Kornelish Verbek 1646 Piter Vuverman Frans Post Gijom Dyubua 1647 Hendrik Mommers 1649 Vinsent van der Vinn 1651 Cezar van Everdingen 1653 Kornelis Vissher 1654 Kornelis Piyetersh Bega Jov Adriaensh Berkhajde 1655 Yan Vuverman 6 1659 Dzhozua de Grejv 1660 Gerrit Adrianshun Berkhajde Isaak van Nikelen 1661 Yan Stin Kornelis Belt Isaak Vermeer 1662 Rejyer van Blommendael 1663 Edvaert Kolliye 1664 Yakiv Salomons van Rujsdael Yan de Brej Tomas Heremans 1666 Piter Fris 1667 Yan de Brej 1669 Yakiv van Guhtenburg 1670 Yan van Huhtenburg 1671 Dirk de Brej 1678 Dirk Maas 1679 Kornelis Dusart 1688 Yan van Nikelen 1706 Frans DekerVtrata relikviyi sv Luki RedaguvatiU 1517 r Relikviyu svyatogo Luki podaruvav dlya vivtarya zhivopisec Bartel Pons yakij distav yiyi vid kardinala Hristoforo da Forli z dodatkovim titulom S Mariya Arakoeli Cya relikviya suprovodzhuvalas indulgenciyeyu na 100 dniv tomu hto skazhe yihnij Paternoster ta Ava mariyu bilya vivtarya Ochevidno Piter Frans de Grebber peredav cyu relikviyu franciskanskomu bratovi Joannu Kloribusu van Bryugge v 1627 roci na zberigannya 1 U 1632 roci majstri gildiyi Sent Lukasa buli duzhe zasmucheni cim i Salomon de Brej namagavsya povernuti jogo ale bezuspishno U 1641 roci voni she raz sprobuvali povernuti relikviyu ale vona shozhe znikla 7 Nevdala Hartiya 1631 roku Redaguvati nbsp Transkripciya zaproponovanoyi Salomonom de Breyem iyerarhiyi gildiyi v 1631 r 8 Immigraciya flamandskih zhivopisciv pislya padinnya Antverpena v 1585 r bagato dodala zhivopisnomu spivtovaristvu Garlema i hudozhno misto procvitalo vrazhayuchi virobnictvom olijnih kartin Mizh 1605 i 1635 rokami v Garlemi bulo vigotovleno ponad 100 000 kartin 9 Prote konkurenciya za komisiyi bula duzhe visokoyu i statut 1590 roku mabut ne vvazhavsya dostatno zahisnim U 1631 r znovu vijshov novij statut i cej statut nastilki detalnij sho rozpovidaye nam nabagato bilshe pro mistectvo zhivopisu ta misteckih sprav nizh pro samih hudozhnikiv Jogo pidgotuvav Salomon de Brej i vin opisav iyerarhiyu chleniv gildiyi yaka mabut zustrila bagato opoziciyi Jogo pershe klopotannya pro prijnyattya cogo statutu bulo vidhileno z zauvazhennyam sho vono bulo zanadto dovgim a druga sproba vzagali ne bula prijnyata 1 Po suti statut 1590 r diyav doti doki gildiya ne bula povnistyu rozpushena v 1795 r Ukazom Napoleona 7 Majstri gildiyi v 1631 roci Redaguvati U vstupi do statutu 1631 roku majstri gildij predstavlyayut miskim otcyam svoyu propoziciyu statutu Pidpisantami ciyeyi propoziciyi buli Piter de Molejn Autsert Aris Akerslot Villem Klas Heda Salomon de Brej Kornelis Kornelish Kornelis Klaes van Viringen Floris van Dejk ta Isaak Galink 10 Zaproponovana iyerarhiya gildiyi u nevdalij Hartiyi 1631 r 10 Gildiya sv Luki Hudozhniki Hudozhniki Majstri Dileri mistectva studenti hlopciUmilci Vitravniki sklorizi skulptori rizbyari metaloobrobniki Arhitektori geodezisti matematiki ridkisni vidi mistectva Utrimanci Grubi malyari virobniki plit majstri dzerkal malyari Inshi vidi mistectva Drukari goncharni pekari shrederi zmishuvachi farb graveri Nizhni remesla Zoloti ta sribni majstri paliturniki midni latunni zherstyani ta svincevi majstri santehniki ta cherepici Virobniki skla vishivalnici virobniki kilimiv tkachi lihtariki ta payalniki Spadshina Redaguvati nbsp Gubernatori Garlemskoyi gildiyi Svyatogo Luki v 1675 roci Sin Salomona Yan de Brej namalyuvav sebe drugim zliva Na zhal arhivi mista Garlem Sent Lukasgilda vpali v rozlad mizh periodom rozpusku gildij u Garlemi 1795 ta 1860 rokami Protyagom bagatoh rokiv istoriki namagalisya sklasti spiski arhivnih zapisiv vikoristovuyuchi osobisti arhivi rodini de Brej osoblivo vid Salomona de Breya v 1630 h rokah ta sim yi van der Vinn osoblivo Vinsent Lorensh van der Vinn z 1650 h rokiv i v osnovnomu zavdyaki zusillyam Adriana van der Villigena Pz u 1866 i 1870 rr 7 Nedavnij opis Gesselya Midemi dopomig zrozumiti perezhitki todi yak arhivi Garlema zmogli pridbati vtracheni zapisi u zahoplenih doslidnikiv 19 stolittya yaki nikoli ne povertali pozichenih materialiv Dzherela RedaguvatiDe archiefbescheiden van het St Lukasgilde te Haarlem 1497 1798 Hessel Miedema 1980 ISBN 90 6469 584 9 Arhivi Pivnichnoyi Gollandiyi Garlem Les artistes de Harlem archive org Commons div S 42 zbirnik chleniv gildiyi Adrianom van de Villigenom Pz 1810 1876 1870Primitki Redaguvati a b v g d Sint Lucas Gilde te Haarlem in 1631 Medegedeeld door den Adj Archivaris van Haarlem C J Gonnet 1877 North Holland Archives Haarlem Ter eeren S Lucas heeft hy t bedreven Dus ghemeen ghesellen heeft hy mede bedacht See the RKD page for this artist Miedema page 1039 Pupil of Salomon de Bray Miedema page 604 Miedema page 1036 a b v De Geschiedenis van de St Lucasgilden in Nederland Amsterdam by G J Hoogewerff Kampen amp zoon 1947 The Haarlem archivist C J Gonnet published a book in 1877 on the Haarlem St Lukasgilde archives This was meant for historians wishing to do research on Haarlem painting but who could not read the old handwriting Museum exhibition The Cradle of the Golden Age November 2008 Frans Hals Museum a b charter 1631Posilannya Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Garlemska gildiya svyatogo Luki amp oldid 38680997