Ніколас Берхем — ( нід. Nicolaes (Claesz.) Pieterszoon (Pietersz) Berchem the Elder; *1 жовтня 1620 — †18 лютого 1683) — голландський художник. Автор пасторальних пейзажів, картин на міфологічні й алегоричні теми, портретів.
| Ніколас Берхем | |
|---|---|
| нід. Nicolaes Pietersz Berchem the Elder | |
| | |
| портрет Ніколаса Берхема, офорт | |
| При народженні | Nicolaes Pietersz Berchem |
| Народження | 1 жовтня 1620 Харлем |
| Смерть | 18 лютого 1683 (62 роки) |
| Амстердам | |
| Країна | Нідерланди |
| Жанр | побутовий жанр, пейзаж, жанрова і міфологічна композиція |
| Навчання | у Яна ван Гойена, Николаса Муйарта, Яна Баптиста Веникса |
| Діяльність | художник, графік, візуальний митець |
| Напрямок | реалізм, голландське бароко(?) |
| Роки творчості | 1649 - 1680 |
| Вчитель | Пітер Клас |
| Відомі учні | Пітер де Гох і Karel Dujardind |
| Член | Гарлемська гільдія святого Луки |
| Твори | побутовий жанр, пейзаж, жанрова і міфологічна композиція |
| Батько | Пітер Клас |
| | |
| Ніколас Берхем у Вікісховищі |
Життєпис. Ранні роки. Редагувати
Походить з родини художника, його батько - Пітер Клас, відомий майстер натюрмортів. Первісну художню освіту отримав від батька. Є відомості, що і сам робив натюрморти. Але останні або не збережені, або приписані іншим майстрам.
Молодий художник не пішов батьківським шляхом, а почав робити спроби у різних жанрах. Цьому сприяли і контакти з іншими художниками, і низка вчителів, в майстернях яких він навчався і співпрацював. Серед них -
- Ян ван Гойен
- Питер де Греббер
- Ян Вилс
- Николас Муйарт
- Ян Баптист Веникс.
Дані про першу подорож до Італії суперечливі. Але достеменно, що він бачив картини італійських майстрів у Голландії і вивчав їх. Авторитет італійських майстрів в країні був досить високим, а низка нідерландських майстрів відвідала Італію і роками працювала там. Художня спільнота Голландії добре знала про мистецькі тенденції і художні досягнення італійських митців і від подорожніх, і від колег які повернулися. Не був осторонь і Ніколас Пітерс, що обрав псевдонім Берхем.
Статус майстра Редагувати
З 1642 року Берхем ( реєстрований як Клас Пітерсен) — став членом харлемської художньої гільдії св. Луки. Відтепер у нього з'явилися перші учні. Берхем звертається до створення офортів, що набули значного поширення в мистецтві Голландії 17 століття разом з олійним живописом. Офорти Берхема продавали видавці-друкарі в містах Харлем та Амстердам, що сприяло популяризації художника. В серії офортів з зображеннями худоби ( 1644 ) був відчутним вплив творів Николаса Муйарта. У 1645 році художник перейшов у голландську реформістську церкву. Свідком в церемонії переходу був Ян Вилс, з яким він підтримував дружні стосунки.
Італійські впливи Редагувати
Достеменних свідоцтв про подорож до Італії у 1640-ві роки не збережено, але є його малюнки з італійськими замальовками. За припущеннями, він подорожував з художником Яном Веніксом. В творчому діапазоні майстра з'явились теплі кольори і пейзажі з міфологічними персонажами. Художник не дотримується єдиної стилістики і працює як в стилі голландського реалізму, так і в стилістиці утрехтських караваджистів з елементами римського бароко. Художник створює ідилічні пейзажі, наближені як до національної традиції ( « Лід на каналі біля фортечних мурів», 1647,Музей Франса Галса ), так і до інтернаціональних пасторальних пейзажів з італійськими краєвидами.
Родина Редагувати
По поверненні з Італії Ніколас Берхем у 1646 бере з Катариною Клас де Грот, вихованкою Яна Вилса. В родині було четверо дітей, дві дочки і два сини. Один з синів теж стане художником ( Ніколас Берхем молодший ).
Нові подорожі Редагувати
Близько 1650 року Берхем разом з Якобом ван Рейсдалем створив подорож у Вестфалію ( Німеччина ). Ймовірно, після неї, він наново відвідав Італію. Разом з художником Яном Ботом обидва стануть відомими представниками італьянізованого напрямку в голландському пейзажному живопису 17 століття.
Праця в Харлемі і Амстердамі Редагувати
Після Італії художник в 1656 році придбав власний будинок з садом в Харлемі. Він стає деканом харлемської гільдії. За його пропозицією в гільдії закладена нова традиція: кожний з майстрів, що покидав місто і оселявся у іншому, передавав у дарунок один свій твір. Берхем, що відбував в Амстердам,одним з перших передав у дарунок свою картину. В Амстердамі Ніколас Берхем працював як гравер з картографом Николасом Висшером над новим географічним атласом.
Перший період праці в Амстердамі тривав десять років. Берхем повернувся до Харлему, але через сім років наново виїхав до Амстердаму, тепер вже назавжди.
Берхем помер у 1683 році, поховання відбулося в амстердамській церкві Вестеркерк.
Графічні твори Ніколаса Берхема Редагувати
Галерея Редагувати
Вибрані твори Редагувати
- «Яків у джерела»
- «Пейзаж з худобою»
- «Пейзаж з Лаваном та Рахиллю»
- «Полювання на кабана»
- «Селянка доїть козу»
- «Пророк»
- «Зима»
- «Лід на каналі біля фортечних мурів», 1647, Музей Франса Галса
- «Схід сонця»
- «Пейзаж з великими деревами»
- «Перехід через річку»
- «Благовістя пастухам»
- «Викрадення Зевсом Європи»
- «Відпочинок Святої родини на шляху до Єгипту»
- «Зупинка мисливців на березі річки»
- «Шлях»
- «Череда біля скелі»
- «Виховання Зевса», 1648, Мауріцхейс, Гаага
- «Полювання з соколами», 1650, Берлін
- «Апостоли Павло і Варнава у Лістрі», 1650
- «Італійський пейзаж з подорожніми», 1654, приватна колекція
- «Галантна сцена», 1655, Хартфорт, Коннектикут
- «Італійський краєвид з гірським плато», 1655, Віндзорський замок, Королівська колекція
- «Зевс і німфа Каллісто», 1656, прив. збірка.
- «Італійський краєвид з мостом», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Скелястий пейзаж і античні руїни», 1657, Стара Пінакотека, Мюнхен
- «Череда біля руїн римського акведуку»
- «Брод біля римських руїн», 1658, Центральний музей Утрехта
- «Порт південної країни», 1659, Колекція Уоллес, Лондон
- «Пейзаж з руїнами ввечері», 1663, приватна колекція
- «Пастухи біля римських руїн», Мауріцхейс, Гаага
- «Батальна сцена, напад на подорожніх», 1670, Мауріцхейс, Гаага
- «Два коня», Копенгаген
- «Алегорія Літа», Гаага
- «Пейзаж з пастухами і вівцями», Музей Бойманс ван Бенінген, Роттердам
- «Голова купецького каравану і маври в порту», Дрезденська картинна галерея
У повісті «Художник» Тарас Шевченко згадував Бергема серед тих майстрів, які зазнали великих злиднів у їх сучасному суспільстві.
Джерела Редагувати
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Hermann Hagels, Die Gemälde der niederländischen Maler Jacob van Ruisdael und Nicolaas van Berchem vom Schloß Bentheim im Verhältnis zur Natur des Bentheimer Landes, in: Jahrbuch des Heimatvereins der Grafschaft Bentheim 1968 (= Das Bentheimer Land Bd. 62), Nordhorn 1967, S. 41-52, besonders S. 50.
- W. A. P. Hoeben: Art. Berchem, Nicolaes (Claes Pietersz.) In: Saur´s Allgemeines Künstlerlexikon. Die Bildenden Künstler aller Zeiten und Völker Bd. 9, München/Leipzig, 1994, S. 237-238 (mit Werkverzeichnis).
- Cornelis Hofstede de Groot: Beschreibendes und kritisches Verzeichnis der Werke der hervorragendsten holländischen Maler des XVII. Jahrhunderts. Bd. IX, Esslingen a.N./Paris, 1926, S. 52.
- Arnold Houbraken: De Groote Schouburgh der Nederlantsche Kunstschilders en Schilderessen. Bd. II, Amsterdam 1719 (wortgetreuer Nachdruck Maastricht 1944), S. 86-90.
- Johannes Immerzeel jr., De Levens en Werken der Hollandsche en Vlaamsche kunstschilders, beeldhouwers, graveurs en bouwmeesters, van het begin der vijftiende eeuw tot heden. Bd. I, Amsterdam 1842, S. 41-42.
- Rolf Dieter Kamp, Jacob van Ruisdael: Nicolaes Berchem und Schloß Bentheim. Ein kunsthistorischer Beitrag über zwei holländische Landschaftsmaler des 17. Jahrhunderts. In: JbHVGB 1968 (= Das Bentheimer Land Bd. 62), Nordhorn 1967, 53-56, S. 56.
- Zeno Kolks: Niederländische Maler und Zeichner sehen die Grafschaft Bentheim vom 17.-20. Jh. (I), In: BentJb 1995 (= Das Bentheimer Land Bd. 133), Bad Bentheim 1994, S. 49-53.
- Zeno Kolks: Art. Berchem, Nicolaes. In: Emsländische Geschichte Bd. 7. Hrsg. von der Studiengesellschaft für Emsländische Regionalgeschichte, Dohren, 1998, S. 125-128.
- Lexikon der Kunst, Architektur, Bildende Kunst, Angewandte Kunst, Industrieformgestaltung, Kunsttheorie. Bd. 1, Leipzig, 1987, S. 483.
- E Schaar: Studien zu Nicolaes Berchem. Köln, 1958
- Ilse von Sick: Nicolaes Berchem. Ein Vorläufer des Rokoko. Berlin, 1930.
- Ausstellungskatalog: Nicolaes Berchem im Licht Italiens. Belser Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-7630-2487-2
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ніколас Берхем |