Іван Йосипович Яворський (23 жовтня 1901, Турка, Австро-Угорщина, нині Львівської області, Україна — 21 червня 1957, Київ, похований у Дрогобичі) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1952—1957 роках.
| Яворський Іван Йосипович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 23 жовтня 1901 місто Турка, Австро-Угорщина, тепер Львівської області |
| Помер | 21 червня 1957 (55 років) місто Київ |
| Поховання | місто Дрогобич |
| Країна | Австро-Угорщина Польська Республіка СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний діяч |
| Знання мов | українська, польська і російська |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Партія | КПРС |
| Автограф | |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Народився в родині селянина-москвофіла. Батько у 1914 році заарештований австрійською владою і ув'язнений в концентраційному таборі Талергофі. Мати у 1915 році виїхала разом із дітьми в Російську імперію.
У 1920 році закінчив сім класів трудової школи (колишньої гімназії) Ростові-на-Дону. У 1920—1921 роках — студент першого курсу історико-філологічного факультету Донського університету в місті Ростові-на-Дону.
У 1921 році повернувся до Турки. Працював у приватній конторі адвоката Сохоцького в Турці.
З 1925 року був членом Комуністичної партії Західної України (КПЗУ). Очолював Турківський осередок КПЗУ. У 1928 році обраний секретарем Турківського повітового комітету КПЗУ. За революційну діяльність в 1929 і 1933 роках арештовувався, перебував у тюрмі міста Самбора під слідством.
З 1934 року був головою Турківського відділення легальної організації «Сельроб-єдність». Створив у Турці прорадянський літературний гурток «Світ» і спортивне товариство «Стрий», організовував адвокатський захист політичних в'язнів.
З вересня 1939 року входив до складу Турківського тимчасового повітового управління, працював комерційним директором Турківського деревообробного комбінату, заступником голови виконавчого комітету Турківської районної Ради депутатів трудящих, головою виконавчого комітету Турківської міської Ради депутатів трудящих.
З червня 1941 року евакуювався у східні райони СРСР, працював у колгоспах Краснодарського краю. Учасник німецько-радянської війни: з 1942 по 1943 рік служив у Радянській армії. Потім працював вчителем Урманської семирічної школи в Дагестанській АРСР.
З 1944 по 1947 рік — голова Турківської районної планової комісії, голова виконавчого комітету Турківської районної Ради депутатів трудящих.
12 травня — 15 листопада 1947 року — заступник голови виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих. Після виїзду на навчання голови облвиконкому Кравчука виконував обов'язки голови виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.
15 листопада 1947 — жовтень 1951 року — голова виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.
У вересні 1951 — вересні 1952 року — навчання на однорічних партійних курсах.
У вересні 1952 — 21 червня 1957 року — голова виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.
Похований у місті Дрогобичі на цвинтарі по вулиці Трускавецькій.
Родина ред.
Дружина — Циля Менделівна (Марківна) (1913—1990).
Нагороди ред.
- орден Леніна (23.01.1948)
- медалі
Література ред.
- Борці за возз'єднання. — Львів, 1989.