www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бачинський Юліан Олександрович Юліан Олександрович Бачинський гербу Сас 1 28 березня 1870 с Новосілка нині Підгаєцька мі

Бачинський Юліан Олександрович

Юліан Олександрович Бачинський гербу Сас (28 березня 1870, с. Новосілка, нині Підгаєцька міська громада, Тернопільська область — 6 червня 1940, Медвеж'єгорськ, Карело-Фінська РСР або Ленінградська область, РРФСР (нині Республіка Карелія, Росія) — український політичний і громадський діяч, публіцист, член Української радикальної партії, а від 1899 року — Української соціал-демократичної партії, дипломат. Жертва сталінських репресій.

Юліан Олександрович Бачинський
Народився 28 березня 1870(1870-03-28)
с. Новосілка, нині Підгаєцька міська громада, Тернопільська область
Помер 6 червня 1940(1940-06-06) (70 років)
Ленінградська область або Карелія, СРСР
Громадянство  Австро-Угорщина →  УНР →  Польща →  СРСР
Діяльність Дипломат
Відомий завдяки Голова дипломатичної місії УНР у Вашингтоні (1919—1921)
Alma mater Львівський університет
Партія УСДП
Батько Бачинський Олександр Гаврилович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бачинський.

Псевдоніми, криптоніми: Сумний, Юродивий, Уяма, Julian B., Ю. Б.

Біографія Редагувати

Народився 28 березня 1870 року в Новосілках (присілок Куть; нині с. Новосілка Підгаєцький район, Тернопільська область, Україна, тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) в сім'ї Олександра та Євгенії Бачинських (з Филиповських). Батько був «сотрудником» (другим священиком). Утративши матір у 2,5 роки, виховувався у родині діда (по матері) о. Івана Филиповського, пароха Гусятина.

Навчався у Львівській гімназії з німецькою мовою викладання (1880—1882), Дрогобицькій реальній гімназії ім. Франца Йосифа (1882—1883). Закінчив Академічну гімназію у Львові (українську; 1890), того ж року вступив на правничий факультет Львівського університету (1894 року перервав навчання через однорічну військову службу, яку відбув у містах Їглаві та Пешті). Після закінчення університету (ймовірно, 1895) проходив практику в адвокатських конторах Львова. Навчався також у Берлінському університеті.

1890—1897 — один із провідних діячів Русько-української радикальної партії (РУРП).

У 1895 році опублікував книгу «Україна уярмлена» («Ukraina Irredenta») [ 23 серпня 2016 у Wayback Machine.], в якій, на підставі аналізу еміграції українців-галичан, став першим, хто обґрунтував (з марксистських позицій) потребу здобуття політичної незалежності України як головну передумову її дальшого соціально-економічного та культурного розвитку (під девізом: «Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!»). На першу публікацію праці Бачинського відгукнувся Іван Франко.

1899 року разом з групою інших членів РУРП створив Українську соціал-демократичну партію (УСДП), керував нею до 1914. У червні 1905 виїхав до Канади та США, в грудні 1906 повернувся до Львова. Три роки займався адвокатурою.

Член Загальної української ради від 5 травня 1915.

У 1915—1918 служив тиловим офіцером австро-угорської армії в Мішкольці (Угорщина).

Активний учасник української революції 1917—1920 років.

1918—1919 — член Української національної ради ЗУНР / ЗО УНР. Голова дипломатичної місії УНР у Вашингтоні (1919—1921).

Від 1921 мешкав у Відні, від 1923 — в Берліні. Після невдалої спроби виїхати до УСРР (у його багажі польська поліція виявила антипольські брошури та книжки його авторства українською, англійською, німецькою та російською мовами) заарештований у Львові 18 березня 1931, після чого один рік відсидів у львівській тюрмі. Після звільнення жив у Празі.

28 листопада 1933 прибув з донькою Оленою до Харкова, влаштувався на роботу в редакції «Української радянської енциклопедії». Але 6 листопада 1934 його заарештувало ОДПУ. За нібито спробу організувати в УСРР підпільну мережу «Об'єднання українських націоналістів» засуджений 28 березня 1935 до 10 років ув'язнення. Покарання відбував у Біломор-Балтійському таборі.

Помер 6 червня 1940 в околицях м. Медвеж'єгорська Карело-Фінської РСР (нині — районний центр Республіки Карелія, РФ); інша версія місця смерті — Ленінградська область.

Реабілітований 19 жовтня 1957.

Цікавий факт Редагувати

Живучи за кордоном, читав пресу про Голодомор в Україні, робив виписки у своєму записнику, але не повірив наведеним фактам і приїхав до СРСР, де ці його записки стали одним із доказів проти нього.

Творчий доробок Редагувати

Автор політологічної праці «Україна irredenta» («Україна уярмлена», (1895) [ 23 серпня 2016 у Wayback Machine.], книг «Українська імміграція в З'єдинених Державах Америки» [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] (1914), «Большевицька революція і Українці. Критичні замітки» [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] (1925; Друге, доповнене видання [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.], 1928), «Моя переписка з Михайлом Драгомановим» [ 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] та інших.

Примітки Редагувати

  1. III. Біографічні та генеалогічні розвідки: Олександр та Євген Бачинські
  2. ↑ Гуцал П., Мукомела М. Бачинський Юліан Олександрович / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 92—93. — ISBN 966-528-197-6.
  3. Бачинський М. (ЕСУ), Ониськів М. Бачинський Олександр Гаврилович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 91—92. — ISBN 966-528-197-6.
  4. ↑ Євген Нахлік. Драгоманівець — клерикал — марксист [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Zbruch. — 2013. — 11 серпня.
  5. Іван Франко. Ukraina irredenta [ 29 березня 2020 у Wayback Machine.]// Житє і слово. — 1895. — Т. IV, ч. 6. — С. 471—483.]
  6. Іван Франко. Нові книжки [ 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] // ЛНВ, 1900. Ч. 10.
  7. Помилування не просив... Доля Юліана Бачинського: Документи. Матеріали. Публікації / Упоряд.: Ю. Шаповал, О. Якубець

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yulian Oleksandrovich Bachinskij gerbu Sas 1 28 bereznya 1870 s Novosilka nini Pidgayecka miska gromada Ternopilska oblast 6 chervnya 1940 Medvezh yegorsk Karelo Finska RSR 2 abo Leningradska oblast RRFSR nini Respublika Kareliya Rosiya ukrayinskij politichnij i gromadskij diyach publicist chlen Ukrayinskoyi radikalnoyi partiyi a vid 1899 roku Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partiyi diplomat Zhertva stalinskih represij Yulian Oleksandrovich BachinskijNarodivsya 28 bereznya 1870 1870 03 28 s Novosilka nini Pidgayecka miska gromada Ternopilska oblastPomer 6 chervnya 1940 1940 06 06 70 rokiv Leningradska oblast abo Kareliya SRSRGromadyanstvo Avstro Ugorshina UNR Polsha SRSRDiyalnist DiplomatVidomij zavdyaki Golova diplomatichnoyi misiyi UNR u Vashingtoni 1919 1921 Alma mater Lvivskij universitetPartiya USDPBatko Bachinskij Oleksandr GavrilovichVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bachinskij Psevdonimi kriptonimi Sumnij Yurodivij Uyama Julian B Yu B 2 Zmist 1 Biografiya 2 Cikavij fakt 3 Tvorchij dorobok 4 Primitki 5 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 28 bereznya 1870 roku v Novosilkah prisilok Kut nini s Novosilka Pidgayeckij rajon Ternopilska oblast Ukrayina todi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina v sim yi Oleksandra 3 ta Yevgeniyi Bachinskih z Filipovskih Batko buv sotrudnikom drugim svyashenikom Utrativshi matir u 2 5 roki vihovuvavsya u rodini dida po materi o Ivana Filipovskogo paroha Gusyatina Navchavsya u Lvivskij gimnaziyi z nimeckoyu movoyu vikladannya 1880 1882 Drogobickij realnij gimnaziyi im Franca Josifa 1882 1883 Zakinchiv Akademichnu gimnaziyu u Lvovi ukrayinsku 1890 togo zh roku vstupiv na pravnichij fakultet Lvivskogo universitetu 1894 roku perervav navchannya cherez odnorichnu vijskovu sluzhbu yaku vidbuv u mistah Yiglavi ta Peshti Pislya zakinchennya universitetu jmovirno 1895 prohodiv praktiku v advokatskih kontorah Lvova Navchavsya takozh u Berlinskomu universiteti 4 1890 1897 odin iz providnih diyachiv Rusko ukrayinskoyi radikalnoyi partiyi RURP U 1895 roci opublikuvav knigu Ukrayina uyarmlena Ukraina Irredenta Arhivovano 23 serpnya 2016 u Wayback Machine v yakij na pidstavi analizu emigraciyi ukrayinciv galichan stav pershim hto obgruntuvav z marksistskih pozicij potrebu zdobuttya politichnoyi nezalezhnosti Ukrayini yak golovnu peredumovu yiyi dalshogo socialno ekonomichnogo ta kulturnogo rozvitku pid devizom Vilna velika politichno samostijna Ukrayina odna nerozdilna vid Syanu po Kavkaz Na pershu publikaciyu praci Bachinskogo vidguknuvsya Ivan Franko 5 6 1899 roku razom z grupoyu inshih chleniv RURP stvoriv Ukrayinsku social demokratichnu partiyu USDP keruvav neyu do 1914 U chervni 1905 viyihav do Kanadi ta SShA v grudni 1906 povernuvsya do Lvova Tri roki zajmavsya advokaturoyu 4 Chlen Zagalnoyi ukrayinskoyi radi vid 5 travnya 1915 U 1915 1918 sluzhiv tilovim oficerom avstro ugorskoyi armiyi v Mishkolci Ugorshina 4 Aktivnij uchasnik ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1920 rokiv 1918 1919 chlen Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi ZUNR ZO UNR Golova diplomatichnoyi misiyi UNR u Vashingtoni 1919 1921 Vid 1921 meshkav u Vidni vid 1923 v Berlini Pislya nevdaloyi sprobi viyihati do USRR u jogo bagazhi polska policiya viyavila antipolski broshuri ta knizhki jogo avtorstva ukrayinskoyu anglijskoyu nimeckoyu ta rosijskoyu movami zaareshtovanij u Lvovi 18 bereznya 1931 pislya chogo odin rik vidsidiv u lvivskij tyurmi Pislya zvilnennya zhiv u Prazi 28 listopada 1933 pribuv z donkoyu Olenoyu do Harkova vlashtuvavsya na robotu v redakciyi Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi Ale 6 listopada 1934 jogo zaareshtuvalo ODPU Za nibito sprobu organizuvati v USRR pidpilnu merezhu Ob yednannya ukrayinskih nacionalistiv zasudzhenij 28 bereznya 1935 do 10 rokiv uv yaznennya Pokarannya vidbuvav u Bilomor Baltijskomu tabori Pomer 6 chervnya 1940 v okolicyah m Medvezh yegorska Karelo Finskoyi RSR nini rajonnij centr Respubliki Kareliya RF insha versiya miscya smerti Leningradska oblast Reabilitovanij 19 zhovtnya 1957 4 Cikavij fakt RedaguvatiZhivuchi za kordonom chitav presu pro Golodomor v Ukrayini robiv vipiski u svoyemu zapisniku ale ne poviriv navedenim faktam i priyihav do SRSR de ci jogo zapiski stali odnim iz dokaziv proti nogo 7 Tvorchij dorobok RedaguvatiAvtor politologichnoyi praci Ukrayina irredenta Ukrayina uyarmlena 1895 Arhivovano 23 serpnya 2016 u Wayback Machine knig Ukrayinska immigraciya v Z yedinenih Derzhavah Ameriki Arhivovano 17 serpnya 2021 u Wayback Machine 1914 Bolshevicka revolyuciya i Ukrayinci Kritichni zamitki Arhivovano 17 serpnya 2021 u Wayback Machine 1925 Druge dopovnene vidannya Arhivovano 17 serpnya 2021 u Wayback Machine 1928 Moya perepiska z Mihajlom Dragomanovim Arhivovano 12 serpnya 2016 u Wayback Machine ta inshih Glossi 1904 Arhivovano 31 travnya 2016 u Wayback Machine Ukrayina irredenta Arhivovano 31 travnya 2016 u Wayback Machine Bachinskij Yu Ukrayina irredenta Yulian Bachinskij z peredm V Doroshenka 3 tye vid Berlin Vid vo ukr molodi 1924 XXVIII 237 s Arhivovano 28 lyutogo 2019 u Wayback Machine Primitki Redaguvati III Biografichni ta genealogichni rozvidki Oleksandr ta Yevgen Bachinski a b Gucal P Mukomela M Bachinskij Yulian Oleksandrovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 92 93 ISBN 966 528 197 6 Bachinskij M ESU Oniskiv M Bachinskij Oleksandr Gavrilovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 91 92 ISBN 966 528 197 6 a b v g Yevgen Nahlik Dragomanivec klerikal marksist Arhivovano 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Zbruch 2013 11 serpnya Ivan Franko Ukraina irredenta Arhivovano 29 bereznya 2020 u Wayback Machine Zhitye i slovo 1895 T IV ch 6 S 471 483 Ivan Franko Novi knizhki Arhivovano 12 serpnya 2016 u Wayback Machine LNV 1900 Ch 10 Pomiluvannya ne prosiv Dolya Yuliana Bachinskogo Dokumenti Materiali Publikaciyi Uporyad Yu Shapoval O YakubecDzherela RedaguvatiYuliyan Bachinskij vin pershim sformulyuvav ideyu Samostijnoyi Ukrayini Programa Gen ukrayinciv 18 studiya VIDEO Andrusyak T G Rimarenko Yu I Bachinskij Arhivovano 24 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Bachinskij Yu Bolshevicka revolyuciya i Ukrayina Kritichni zamitki Arhivovano 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Lviv Ukrayinskij prapor 1914 492 s Bachinskij Yu Ukrayinska immigraciya v Z yednanih Derzhavah Ameriki Arhivovano 28 sichnya 2022 u Wayback Machine Berlin Ukrayinskij prapor 1925 48 s Gucal P Mukomela M Bachinskij Yulian Oleksandrovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 92 93 ISBN 966 528 197 6 Bachinskij M ESU Oniskiv M Bachinskij Oleksandr Gavrilovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 91 92 ISBN 966 528 197 6 Krasivskij O Bachinskij Yulian Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 52 ISBN 978 966 611 818 2 Politichni instituti suspilstva v teoretichnij spadshini Yuliana Bachinskogo I I Begej Lviv fil Ukr Akad derzh upr pri Prezidentovi Ukrayini L Svit 1999 67 c Bibliogr 70 nazv Ivan Franko Ukraina irredenta Arhivovano 29 bereznya 2020 u Wayback Machine Zhitye i slovo 1895 T IV ch 6 S 471 483 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Shkrab yuk P V Bachinskij Yuliyan Oleksandrovich Arhivovano 18 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 209 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Novi knizhki Arhivovano 12 serpnya 2016 u Wayback Machine LNV 1900 Ch 10 Memorandum do vladi SShA do viznannya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1920 Memorandum to the government of the United States on the recognition of the Ukrainian people s republic angl Olena Tereshenko 29 misyaciv diplomatiyi v Americi sluzhinnya v im ya ukrayinskoyi derzhavnosti Do 145 richchya z dnya narodzhennya Yu Bachinskogo Arhivovano 8 travnya 2016 u Wayback Machine Stos Nahlik Ye Dragomanivec klerikal marksist Arhivovano 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Zbruch 2013 11 serpnya Nahlik Ye Frankova recepciya Ukrayini irredenta Arhivovano 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Zbruch 2016 4 serpnya Osadchuk M Marksist sho vinajshov ukrayinsku nezalezhnist Yulian Bachinskij ta Ukrayina Irredenta Arhivovano 31 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Istorichna pravda 2019 30 zhovtnya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bachinskij Yulian Oleksandrovich amp oldid 40075715