www.wikidata.uk-ua.nina.az

Штрихування геральдика У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Штрихування Штрихува ння англ hatching фр ha

Штрихування (геральдика)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Штрихування.

Штрихува́ння (англ. hatching, фр. hachure, пол. kreskowanie, порт. trama) — у геральдиці метод умовної передачі кольорів герба в чорно-білому зображенні. Сучасна система запропонована в 1630-ті Сільвестром Петра Санктою[en] і Маркусом Вульсоном де ла Коломб'єром. Вперше тинктури були передані за допомогою штрихування фламандським гравером Яном Баптистом Зангрієм в 1600 році, а згодом Яковом Франкаром в 1623 році. Пропонувалися й інші варіанти, які, однак, не набули поширення. Також — шрафірува́ння (нім. Schraffierung, пол. szrafowanie, рос. шраффировка).

Кольорова і штрихована версії герба Мінден-Люббеке.

Таблиця Редагувати

Системи штрихування
[
  • п
  • о
  • р
]
Клас Метали Емалі (кольори) Stains
Тинктури Золото
Or 		Срібло
Argent 		Червінь
Gules 		Лазур
Azure 		Зелень
Vert 		Чернь
Sable 		Пурпур
Purpure 		Багрянець
Murrey 		Кров
Sanguine 		Брунатний
Tenné
Сучасна
Історичні
Зангрій (1600) Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д
Franquart 1623 Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д
Butkens 1626 Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д
Sancta 1634 Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д
"Caramuel" 1636 Н/Д Н/Д Н/Д
Sancta 1638, Colombière 1639 Н/Д Н/Д Н/Д
Caramuel 1639-1642 Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д
Thomas de Rouck 1645 Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д
Gelenius 1645 Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д
Segoing 1654 Н/Д Н/Д Н/Д


Написи, літери і символи планет Редагувати

Позначення тінктур початковими літерами їх назв у гербі роботи Джона Брауна, 1591

Потреба у відтворенні гербів без застосування фарб виникла в XVI столітті, коли мистецтво гравюри на дереві і міді стало розвиватися і досягло великої досконалості. З цього часу стали з'являтися друковані гербовники, серед яких уваги заслуговують виданий у Нюрнберзі в 1555 році Вергілієм Солісом і більш пізні гербовники Брентеля (1584), Зібмахера (1605) і Фюрста (1655).

У цих друкованих гербовниках вперше було застосовано нові способи умовного позначення геральдичних кольорів і металів. Спочатку для цієї мети використовували пояснювальні написи, що позначали тінктури і метали, а потім лише окремі літери. Цей метод знайшов застосування в працях Соліса, Мартіна Шрота (1576), Християна Урстиса (1580) і Зібмахера. Вони позначали кольори і метали початковими літерами їх німецьких, а іноді і латинських, назв: так, наприклад, R (roth) — червоний, В (blau) — синій, Sch (schwarz) — чорний, Рр — пурпур, G (gold) — золото, S (silber) — срібло і так далі.

У 1654 році Генріх Спільман застосував для зображення фініфтів і металів астрономічні символи: знак (Сонце) позначав золото; (Місяць) — срібло; ( Марс) — червлень; ( Юпітер) — блакить; ( Венера) — зелень; ( Сатурн) — чернь і ( Меркурій) — пурпур.

Обидва ці методи були незручні у використанні: вони виявилися абсолютно непридатними при зображенні гербів з дрібними і численними фігурами, особливо при зображенні складних гербів на малюнках малого розміру.

Точки і штрихи Редагувати

Система Петра Санкти. Варіант 1634 р. без позначення для пурпуру

Незручність згаданих вище способів викликала запровадження позначення геральдичних тінктур і металів за допомогою рисок і точок, якими покривається поле щита, відповідно їх умовному значенню. Перший досвід застосування подібного способу був зроблений в 1600 році Ян Баптист Зангрієм у своїй презентації гербів герцогства Брабант.

Наступним, хто застосував цей метод, був Яків Франкарт, який в 1623 році видав у Брюсселі опис поховання ерцгерцога Альберта Австрійського, прикрашене гравюрами на міді, до якого доклав таблицю штрихів для визначення геральдичних кольорів. Золото він запропонував зображати горизонтальними штрихами, срібло — залишаючи чисте місце, червлень — вертикальними, зелень — діагональними рисами ліворуч, чернь — взаємно пересічними діагональними, лазур — точками.

Такий графічний спосіб виявився найдоцільнішим і зручним і незабаром увійшов у загальне вживання, хоча і піддався згодом деяким змінам. У даний час загальноприйнятий метод зображення гербів за допомогою штрихування наступний: червоний колір (червлень) зображується через вертикальні штрихи; лазур — через горизонтальні; зелений — діагональними рисами, проведеними з геральдичного правого боку щита до лівого; чорний — вертикальними і горизонтальними пересічними рисами; золото — через пунктир (засіяння поля або фігур точками); срібло — залишається білим, тобто без рисок і точок; пурпур — діагональними рисками, проведеними від лівої сторони до правої (протилежно зеленому).

Сучасні графічні позначення геральдичних тінктур були запропоновані вченим єзуїтом Сільвестром Петра Санктою в його творі «Tesserae gentilitiae», виданому в Римі в 1638 році, а потім були прийняті всюди завдяки французькому геральдисту Марку Вульсону де ла Коломб'єру, який виклав їх у творі «Nouvelle methode de cognoistre les metaux et les couleurs sur la taille douce» (Париж, 1639).

Сам Коломб'єр стверджував, що Петра Санкта просто скопіював його систему без всяких змін, але точно така ж система (за винятком відсутності штрихування для пурпуру) зустрічається і в більш ранній роботі Петра Санкти, що відноситься до 1634 року.

Інші системи штриховки, запропоновані в XVII ст. нідерландцем Кристофором Буткенсом[en], іспанцем Хуаном Карамуелем, нідерландцем Томасом де Руком[en], а також Геленіусом[en], виявилися менш зручними і розповсюдження не набули.

Позначення геральдичних кольорів через штриховку при пластичному (en relief) зображенні гербів у більш давні часи не застосовувалося взагалі, і при цьому різниця кольорів пізнавалась через опуклість або заглиблення, у новіший же час штриховку дуже часто застосовують на печатках, монетах і на різних рельєфах, особливо для означення фону (тобто щитового поля), гербові ж фігури при цьому звичайно даються без штриховки.

Другорядні геральдичні кольори, що додалися згодом, також позначаються графічним способом. Натуральний колір не отримує, звичайно, ніякого особливого позначення, щоб відрізнити предмети натурального кольору від срібних, їх злегка відтіняють (художньої тінню або штрихуванням).

Штрихування завжди проводиться відносно сторін щита в незалежності від його положення.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Лакиер А. Б. Русская геральдика [ 10 серпня 2009 у Wayback Machine.]. — СПб., 1855. — С. 32.
  2. ↑ Арсеньев Ю. В. Геральдика. Лекции, читанные в Московском Археологическом институте в 1907–1908 году. — М.: ТЕРРА — Книжный клуб, 2001. — 384 с. — С. 156–161. ISBN 5-275-00257-2
  3. Jean Baptiste Zangre. Representation de l'Ancienne et Souveraine Duche de Brabant, ses Villes, Dignitez et Dependences, Comme Lothier, Limborghe et Pays de Outre Meuse. — Louvain, 1600.
  4. Schroeder, Johann Karl von. Über Alter und Herkunft der Heraldischen Schraffirungen // Herold. — 7. — N. F. Berlin, 1969/71. — P. 67-68. — L.

Джерела Редагувати

  • Fox-Davies, Arthur Charles. A Complete Guide to Heraldry. London: T.C. & E.C. Jack, 1909.
  • Арсеньев Ю. В. Геральдика. Лекции, читанные в Московском Археологическом институте в 1907–1908 году. — М.: ТЕРРА — Книжный клуб, 2001. — 384 с. — С. 156–161. ISBN 5-275-00257-2
  • Слейтер Стивен. Геральдика. Иллюстрированная энциклопедия" (2-е издание). -М.: Эксмо, 2008. ISBN 978-5-699-17805-6
  • Джованни Санти-Мадзини Геральдика. История, терминология, символы и значения гербов и эмблем, АСТ, Астрель, 2007. — 594 с. ISBN 978-5-17-027393-5, 978-5-271-10044-4, 88-370-2290-5 (рос.)
  • Donna M. Hrynkiw, (August 20, 1998).
  • Carol Rose, Giants, Monsters, and Dragons: An Encyclopedia of Folklore, Legend, and Myth, (2000) New York City: W.W. Norton. ISBN 0-393-32211-4.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shtrihuvannya Shtrihuva nnya angl hatching fr hachure pol kreskowanie port trama u geraldici metod umovnoyi peredachi koloriv gerba v chorno bilomu zobrazhenni Suchasna sistema zaproponovana v 1630 ti Silvestrom Petra Sanktoyu en 1 i Markusom Vulsonom de la Kolomb yerom Vpershe tinkturi buli peredani za dopomogoyu shtrihuvannya flamandskim graverom Yanom Baptistom Zangriyem v 1600 roci a zgodom Yakovom Frankarom v 1623 roci Proponuvalisya j inshi varianti yaki odnak ne nabuli poshirennya 2 Takozh shrafiruva nnya nim Schraffierung pol szrafowanie ros shraffirovka Kolorova i shtrihovana versiyi gerba Minden Lyubbeke Zmist 1 Tablicya 2 Napisi literi i simvoli planet 3 Tochki i shtrihi 4 Galereya 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaTablicya RedaguvatiSistemi shtrihuvannya por Klas Metali Emali kolori StainsTinkturi ZolotoOr SribloArgent ChervinGules LazurAzure ZelenVert ChernSable PurpurPurpure BagryanecMurrey KrovSanguine BrunatnijTenneSuchasnaIstorichniZangrij 1600 N D N D N D N DFranquart 1623 N D N D N D N DButkens 1626 N D N D N D N DSancta 1634 N D N D N D N D Caramuel 1636 N D N D N DSancta 1638 Colombiere 1639 N D N D N DCaramuel 1639 1642 N D N D N D N DThomas de Rouck 1645 N D N D N D N DGelenius 1645 N D N D N D N DSegoing 1654 N D N D N DNapisi literi i simvoli planet Redaguvati nbsp Poznachennya tinktur pochatkovimi literami yih nazv u gerbi roboti Dzhona Brauna 1591Potreba u vidtvorenni gerbiv bez zastosuvannya farb vinikla v XVI stolitti koli mistectvo gravyuri na derevi i midi stalo rozvivatisya i dosyaglo velikoyi doskonalosti Z cogo chasu stali z yavlyatisya drukovani gerbovniki sered yakih uvagi zaslugovuyut vidanij u Nyurnberzi v 1555 roci Vergiliyem Solisom i bilsh pizni gerbovniki Brentelya 1584 Zibmahera 1605 i Fyursta 1655 U cih drukovanih gerbovnikah vpershe bulo zastosovano novi sposobi umovnogo poznachennya geraldichnih koloriv i metaliv Spochatku dlya ciyeyi meti vikoristovuvali poyasnyuvalni napisi sho poznachali tinkturi i metali a potim lishe okremi literi Cej metod znajshov zastosuvannya v pracyah Solisa Martina Shrota 1576 Hristiyana Urstisa 1580 i Zibmahera Voni poznachali kolori i metali pochatkovimi literami yih nimeckih a inodi i latinskih nazv tak napriklad R roth chervonij V blau sinij Sch schwarz chornij Rr purpur G gold zoloto S silber sriblo i tak dali 2 U 1654 roci Genrih Spilman zastosuvav dlya zobrazhennya finiftiv i metaliv astronomichni simvoli znak nbsp Sonce poznachav zoloto nbsp Misyac sriblo nbsp Mars chervlen nbsp Yupiter blakit nbsp Venera zelen nbsp Saturn chern i nbsp Merkurij purpur 2 Obidva ci metodi buli nezruchni u vikoristanni voni viyavilisya absolyutno nepridatnimi pri zobrazhenni gerbiv z dribnimi i chislennimi figurami osoblivo pri zobrazhenni skladnih gerbiv na malyunkah malogo rozmiru 2 Tochki i shtrihi Redaguvati nbsp Sistema Petra Sankti Variant 1634 r bez poznachennya dlya purpuruNezruchnist zgadanih vishe sposobiv viklikala zaprovadzhennya poznachennya geraldichnih tinktur i metaliv za dopomogoyu risok i tochok yakimi pokrivayetsya pole shita vidpovidno yih umovnomu znachennyu Pershij dosvid zastosuvannya podibnogo sposobu buv zroblenij v 1600 roci Yan Baptist Zangriyem u svoyij prezentaciyi gerbiv gercogstva Brabant 3 Nastupnim hto zastosuvav cej metod buv Yakiv Frankart yakij v 1623 roci vidav u Bryusseli opis pohovannya ercgercoga Alberta Avstrijskogo prikrashene gravyurami na midi do yakogo doklav tablicyu shtrihiv dlya viznachennya geraldichnih koloriv Zoloto vin zaproponuvav zobrazhati gorizontalnimi shtrihami sriblo zalishayuchi chiste misce chervlen vertikalnimi zelen diagonalnimi risami livoruch chern vzayemno peresichnimi diagonalnimi lazur tochkami 2 Takij grafichnij sposib viyavivsya najdocilnishim i zruchnim i nezabarom uvijshov u zagalne vzhivannya hocha i piddavsya zgodom deyakim zminam U danij chas zagalnoprijnyatij metod zobrazhennya gerbiv za dopomogoyu shtrihuvannya nastupnij chervonij kolir chervlen zobrazhuyetsya cherez vertikalni shtrihi lazur cherez gorizontalni zelenij diagonalnimi risami provedenimi z geraldichnogo pravogo boku shita do livogo chornij vertikalnimi i gorizontalnimi peresichnimi risami zoloto cherez punktir zasiyannya polya abo figur tochkami sriblo zalishayetsya bilim tobto bez risok i tochok purpur diagonalnimi riskami provedenimi vid livoyi storoni do pravoyi protilezhno zelenomu 2 Suchasni grafichni poznachennya geraldichnih tinktur buli zaproponovani vchenim yezuyitom Silvestrom Petra Sanktoyu v jogo tvori Tesserae gentilitiae vidanomu v Rimi v 1638 roci a potim buli prijnyati vsyudi zavdyaki francuzkomu geraldistu Marku Vulsonu de la Kolomb yeru yakij viklav yih u tvori Nouvelle methode de cognoistre les metaux et les couleurs sur la taille douce Parizh 1639 Sam Kolomb yer stverdzhuvav sho Petra Sankta prosto skopiyuvav jogo sistemu bez vsyakih zmin ale tochno taka zh sistema za vinyatkom vidsutnosti shtrihuvannya dlya purpuru zustrichayetsya i v bilsh rannij roboti Petra Sankti sho vidnositsya do 1634 roku 4 Inshi sistemi shtrihovki zaproponovani v XVII st niderlandcem Kristoforom Butkensom en ispancem Huanom Karamuelem niderlandcem Tomasom de Rukom en a takozh Geleniusom en viyavilisya mensh zruchnimi i rozpovsyudzhennya ne nabuli 2 Poznachennya geraldichnih koloriv cherez shtrihovku pri plastichnomu en relief zobrazhenni gerbiv u bilsh davni chasi ne zastosovuvalosya vzagali i pri comu riznicya koloriv piznavalas cherez opuklist abo zagliblennya u novishij zhe chas shtrihovku duzhe chasto zastosovuyut na pechatkah monetah i na riznih relyefah osoblivo dlya oznachennya fonu tobto shitovogo polya gerbovi zh figuri pri comu zvichajno dayutsya bez shtrihovki 2 Drugoryadni geraldichni kolori sho dodalisya zgodom takozh poznachayutsya grafichnim sposobom Naturalnij kolir ne otrimuye zvichajno niyakogo osoblivogo poznachennya shob vidrizniti predmeti naturalnogo koloru vid sribnih yih zlegka vidtinyayut hudozhnoyi tinnyu abo shtrihuvannyam 2 Shtrihuvannya zavzhdi provoditsya vidnosno storin shita v nezalezhnosti vid jogo polozhennya Galereya RedaguvatiNeprijnyati sistemi shtrihuvannya nbsp Yan Baptista Zangrius 1600 nbsp Yakiv Frankar 1623 nbsp Kristofor Butkens 1626 nbsp Karamuel 1636 nbsp de Ruk 1645 nbsp Gelenius 1645Div takozh RedaguvatiShtrihuvannya geometriya Primitki Redaguvati Lakier A B Russkaya geraldika Arhivovano 10 serpnya 2009 u Wayback Machine SPb 1855 S 32 a b v g d e zh i k Arsenev Yu V Geraldika Lekcii chitannye v Moskovskom Arheologicheskom institute v 1907 1908 godu M TERRA Knizhnyj klub 2001 384 s S 156 161 ISBN 5 275 00257 2 Jean Baptiste Zangre Representation de l Ancienne et Souveraine Duche de Brabant ses Villes Dignitez et Dependences Comme Lothier Limborghe et Pays de Outre Meuse Louvain 1600 Schroeder Johann Karl von Uber Alter und Herkunft der Heraldischen Schraffirungen Herold 7 N F Berlin 1969 71 P 67 68 L Dzherela RedaguvatiFox Davies Arthur Charles A Complete Guide to Heraldry London T C amp E C Jack 1909 Arsenev Yu V Geraldika Lekcii chitannye v Moskovskom Arheologicheskom institute v 1907 1908 godu M TERRA Knizhnyj klub 2001 384 s S 156 161 ISBN 5 275 00257 2 Slejter Stiven Geraldika Illyustrirovannaya enciklopediya 2 e izdanie M Eksmo 2008 ISBN 978 5 699 17805 6 Dzhovanni Santi Madzini Geraldika Istoriya terminologiya simvoly i znacheniya gerbov i emblem AST Astrel 2007 594 s ISBN 978 5 17 027393 5 978 5 271 10044 4 88 370 2290 5 ros Donna M Hrynkiw The Yale Heraldic Beast August 20 1998 Carol Rose Giants Monsters and Dragons An Encyclopedia of Folklore Legend and Myth 2000 New York City W W Norton ISBN 0 393 32211 4 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Schraffieren hatching article in ArtLex Art Dictionary Grundlagen des Zeichnens und Ubungen Die Arten der Schraffur in der kunstlerischen Zeichnung Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shtrihuvannya geraldika amp oldid 40104227