www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шпак рожевий Рожеві шпаки в Гайдарабаді ІндіяОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяЦарство Тва

Шпак рожевий

?
Шпак рожевий

Рожеві шпаки в Гайдарабаді, Індія
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Шпакові (Sturnidae)
Рід: Шпак (Sturnus)
Вид: Шпак рожевий
Біноміальна назва
Sturnus roseus
Карл Лінней, 1758

Ареал рожевого шпака      Гніздування      Зимування
Синоніми
Pastor roseus
Посилання
Вікісховище: Category:Sturnus roseus
Віківиди: Sturnus roseus
EOL: 1051049
ITIS: 563170
МСОП: 147655
NCBI: 451427
Fossilworks: 370411

Шпак рожевий (Sturnus roseus) — птах родини шпакових ряду горобцеподібних. Один з 14-16-ти видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний птах.

Яйця рожевого шпака

Морфологічні ознаки ред.

Довжина тіла 21—24 см, вага 65—90 г.

Ареал виду та поширення в Україні ред.

Гніздовий ареал охоплює Південно-східну Європу, Малу, Передню та Центральну Азію. В Україні зустрічається головним чином у південно-східних районах степової зони та в Криму, але випадки гніздування реєстрували у центральних і навіть північних областях країни. Зальоти відмічали у багатьох областях України.

Чисельність і причини її зміни ред.

Європейська популяція нараховує 58-210 тис. пар і становить 25-49% світової популяції виду .

В Україні чисельність коливається. На горі Опук в 1950 р. гніздилося 0.75-1 тис. пар, 1970 р. — приблизно 2,5 тис. пар, 1983—1999 р. — від 150 до 4-5 тис. пар. На Тарханкутському півострові у 1995—1996 рр. гніздилося близько 1-1,6 тис. пар, на фермах — понад 4 тис. пар. Трапляється у Полтавській (300), Запорізькій (400—500), Миколаївській (200 пар) областях. У 1991—2003 рр. в кількості від одиниць до кількох десятків особин траплявся в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Чернігівській, Сумській, Кіровоградській та Київській областях. До зниження чисельності призводять зменшення кормової бази, зростання антропогенного пресу.

Особливості біології ред.

З місць зимівлі прилітає на початку травня. Гніздиться колоніями на скелях, у норах по кручах та ярах, зрідка у будівлях. Моногам. Кладка відбувається у травні – червні, складається з 4–6 яєць. Пташенята з'являються на початку липня. Після завершення гніздування молоді з дорослими мандрують зграями у липні – серпні. Живиться сарановими, жуками, цикадами, збираючи їх на відкритих цілинних ділянках, перелогах, у лісосмугах та фруктових садах. У липні – серпні значну частину живлення складають стиглі плоди вишні, шовковиці тощо. Корисний птах — знищує сарану та інших прямокрилих.

Охорона ред.

Шпак рожевий занесений до Червоної книги України (1994, 2009). Знаходиться під охороною Бернської конвенції (Додаток ІІ).

Примітки ред.

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. − Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. − 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shpak rozhevijRozhevi shpaki v Gajdarabadi IndiyaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Shpakovi Sturnidae Rid Shpak Sturnus Vid Shpak rozhevijBinomialna nazvaSturnus roseusKarl Linnej 1758Areal rozhevogo shpaka Gnizduvannya ZimuvannyaSinonimiPastor roseusPosilannyaVikishovishe Category Sturnus roseusVikividi Sturnus roseusEOL 1051049ITIS 563170MSOP 147655NCBI 451427Fossilworks 370411Shpak rozhevij 1 Sturnus roseus ptah rodini shpakovih ryadu gorobcepodibnih Odin z 14 16 ti vidiv rodu odin z 2 h vidiv rodu u fauni Ukrayini V Ukrayini gnizdovij perelitnij ptah Yajcya rozhevogo shpaka Zmist 1 Morfologichni oznaki 2 Areal vidu ta poshirennya v Ukrayini 3 Chiselnist i prichini yiyi zmini 4 Osoblivosti biologiyi 5 Ohorona 6 Primitki 7 LiteraturaMorfologichni oznaki red Dovzhina tila 21 24 sm vaga 65 90 g Areal vidu ta poshirennya v Ukrayini red Gnizdovij areal ohoplyuye Pivdenno shidnu Yevropu Malu Perednyu ta Centralnu Aziyu V Ukrayini zustrichayetsya golovnim chinom u pivdenno shidnih rajonah stepovoyi zoni ta v Krimu ale vipadki gnizduvannya reyestruvali u centralnih i navit pivnichnih oblastyah krayini Zaloti vidmichali u bagatoh oblastyah Ukrayini Chiselnist i prichini yiyi zmini red Yevropejska populyaciya narahovuye 58 210 tis par i stanovit 25 49 svitovoyi populyaciyi vidu 2 V Ukrayini chiselnist kolivayetsya Na gori Opuk v 1950 r gnizdilosya 0 75 1 tis par 1970 r priblizno 2 5 tis par 1983 1999 r vid 150 do 4 5 tis par Na Tarhankutskomu pivostrovi u 1995 1996 rr gnizdilosya blizko 1 1 6 tis par na fermah ponad 4 tis par Traplyayetsya u Poltavskij 300 Zaporizkij 400 500 Mikolayivskij 200 par oblastyah U 1991 2003 rr v kilkosti vid odinic do kilkoh desyatkiv osobin traplyavsya v Odeskij Mikolayivskij Hersonskij Zaporizkij Chernigivskij Sumskij Kirovogradskij ta Kiyivskij oblastyah Do znizhennya chiselnosti prizvodyat zmenshennya kormovoyi bazi zrostannya antropogennogo presu Osoblivosti biologiyi red Z misc zimivli prilitaye na pochatku travnya Gnizditsya koloniyami na skelyah u norah po kruchah ta yarah zridka u budivlyah Monogam Kladka vidbuvayetsya u travni chervni skladayetsya z 4 6 yayec Ptashenyata z yavlyayutsya na pochatku lipnya Pislya zavershennya gnizduvannya molodi z doroslimi mandruyut zgrayami u lipni serpni Zhivitsya saranovimi zhukami cikadami zbirayuchi yih na vidkritih cilinnih dilyankah perelogah u lisosmugah ta fruktovih sadah U lipni serpni znachnu chastinu zhivlennya skladayut stigli plodi vishni shovkovici tosho Korisnij ptah znishuye saranu ta inshih pryamokrilih Ohorona red Shpak rozhevij zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 Znahoditsya pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi Dodatok II Primitki red Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Literatura red Kostin S Yu Shpak rozhevij Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit pid red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 478 Shpak rozhevij v Chervonij knizi Ukrayini Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shpak rozhevij amp oldid 40439606