Шлях свято́го Я́кова, або шлях до Сантья́го (ісп. Camino de Santiago) — паломницька дорога до могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела, головна частина якої пролягає Північною Іспанією. Відомий з IX століття. Завдяки своїй популярності та розгалуженості цей маршрут справив великий вплив в епоху Середньовіччя. Входить до числа пам'яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З початку 1980-х популярність маршруту безперервно зростає: так, якщо у 1978 по ньому пройшли всього 13 осіб, то в 2009 — понад 145 000. Також — Компосте́льське пало́мництво (грец. Peregrinatio Compostellana)
Дорога Святого Якова | |
---|---|
Route of Santiago de Compostela | |
Світова спадщина | |
Карта доріг святого Якова в Європі | |
42°52′50″ пн. ш. 8°32′38″ зх. д. / 42.88056111113877478° пн. ш. 8.54388888891667619° зх. д. | |
Країна | Іспанія |
Тип | Культурний |
Критерії | ii, iv, vi |
Об'єкт № | 669 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1993 (17 сесія) |
| |
Шлях святого Якова у Вікісховищі |
Історія ред.
Місто Сантьяґо-де-Компостела, куди веде цей шлях, є третьою за значенням святинею католицизму, поступаючись лише Єрусалиму та Риму. Причина такого шанування, яка дала місту прізвисько «християнської Мекки» — найбільша реліквія Іспанії, мощі апостола Якова, небесного покровителя країни.
Знайдення мощей ред.
Згідно з переказами, після мученицької кончини апостола в 44 на Святій землі, його останки були покладені в човен і пущені по хвилях Середземного моря. Чудовим чином цей човен приплив до Іспанії, де святий проповідував раніше, і був викинутий на берег в гирлі річки Ульї (там, де з'явиться пізніше місто). У 813 році, як свідчить церковний переказ, чернець-відлюдник Пелайо, що жив у цій місцевості, слідуючи за якоюсь дороговказною зіркою, виявив цей ковчег з мощами, які залишалися нетлінними.
У 896—899 король Альфонс III видав указ, за яким на місці знахідки над мощами була побудована невелика церква, а місце було названо Компостела (лат. Campus Stellae, «Місце, позначене зіркою»). Святий Яків, чудесно з'явившись під час битви з маврами — Сантьяґо Матаморос, став покровителем Іспанії та Реконкісти. Як апостол, що почав під час свого служіння далеку подорож зі Святої землі до Іспанії, він став вважатися покровителем паломників.
Зростання популярності маршруту ред.
Відтоді місто Компостела з похованням покровителя країни і одного з дванадцяти апостолів стало особливою святинею Іспанії, а також католицького світу. Для встановлення традиції велике значення мав, як свідчить легенда, сон імператора Карла Великого: йому приснився Чумацький шлях, який тягнувся до святого місця через Францію та Іспанію, а Господь закликав Карла розчистити «зоряну» дорогу від маврів. Імператор повів війська через Піренеї і звільнив Кастилію і Леон, Галісію, Наварру і Ла-Ріоху.
Першим відомим паломником був єпископ Годескальк (Готшальк) з Ле Пюї. Він здійснив подорож із Франції до Компостели взимку 950—951 років.
У XII столітті папа Калікст II дарував прочанам право на отримання індульгенції, що поставило Компостелу на один щабель з Єрусалимом і Римом. Вважають, що основні маршрути сформувалися приблизно в XI столітті; в 1160-ті роки для захисту паломників від вельми частих тоді розбійних нападів кастильська корона заснувала військово-лицарський орден Святого Якова.
У Середньовіччі кількість паломників, що переміщалися по дорогах, що ведуть у Компостелу, було колосальним. Але з часом епідемія чуми, різко скоротило населення Європи, а потім Реформація і політична нестабільність XVI століття привели до спаду популярності паломництва. У XIX столітті відбулося «відкриття» шляху Святого Якова вченими і мистецтвознавцями, які з подивом виявили далеко від основних культурних центрів і столиць, в невеликих містечках, видатні пам'ятки середньовічного мистецтва, що випали з уваги публіки в попередні кілька століть. У 1980-ті роки кількість паломників можна було перерахувати по пальцях, але з тієї пори відзначають наростальний інтерес, і кількість мандрівників з усіх континентів зростає.
Святу подорож в Сантьяго здійснили в різний час англійський король Едуард I, король Єрусалиму Іоанн де Брієн, Франциск Ассізький, Ян ван Ейк, відомий бразильський письменник Пауло Коельйо та багато інших.
Папа Римський Іван Павло II був в Сантьяґо двічі, один раз навіть пройшов невелику ділянку Дороги франків. Після візиту Папи Римського Івана Павла II в Сантьяґо-де-Компостела в 1982 році, Рада Європи визнала Шлях Святого Якова шляхом особливого значення для культури континенту, і закликала до відновлення і підтримання старих маршрутів паломництва. Маршрут був оголошений першим європейським культурним маршрутом в жовтні 1987 року, у 1993 році внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, у 2010 році святилище відвідав Папа Бенедикт XVI.
З 1999 року по «Дорозі Якова» паломництво здійснюють православні віряни України. У жовтні 2013 року було відкрито новий відрізок Шляху Святого Якова — з Медики на польсько-українському кордоні до Перемишля. Траса вестиме місцевостями прикордонної смуги, буде пов'язана з велосипедною доріжкою та зі шляхом ікон. На ринку в Перемишлі відкрито стовп, де показано, що з цього місця до Сантьяґо-де-Компостела 4 тисячі 31 кілометр. Довжина підкарпатського фрагменту Шляху святого Якова становить 219 кілометрів і збігається з колишньою королівською дорогою між Східною і Західною Європою Віа Регія.
Паломництво у наш час ред.
У наші дні десятки тисяч християнських паломників і багато інших мандрівників долають свій шлях до Сантьяґо-де-Компостела. Більшість подорожує пішки; дехто на велосипедах; кілька подорожей зроблено верхи на коні або на віслюку (як наприклад, британський письменник і гуморист Тім Мур). Крім паломників, дорогою Святого Якова йдуть мандрівники і туристи, які ходять маршрутом не з релігійних міркувань, а просто любителі подорожей. Крім того, багато хто здійснює духовне паломництво для того, щоб відволікти себе від марноти сучасного життя.
Статистика паломників ред.
Рік | Паломники | Рік | Паломники | Рік | Паломники | Рік | Паломники | Рік | Паломники | Рік | Паломники |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1970 | 68 | 1980 | 209 | 1990 | 4 918 | 2000 | 55 0043 | 2010 | 272 3831 | 2020 | 54 144 |
1971 | 4511 | 1981 | 299 | 1991 | 7 274 | 2001 | 61 418 | 2011 | 183 366 | 2021 | 178 9121 |
1972 | 67 | 1982 | 1 8681 | 1992 | 9 764 | 2002 | 68 952 | 2012 | 192 488 | ||
1973 | 37 | 1983 | 146 | 1993 | 99 4361 | 2003 | 74 614 | 2013 | 215 880 | ||
1974 | 108 | 1984 | 423 | 1994 | 15 863 | 2004 | 179 9441 | 2014 | 237 886 | ||
1975 | 74 | 1985 | 690 | 1995 | 19 821 | 2005 | 93 925 | 2015 | 262 436 | ||
1976 | 2431 | 1986 | 1 801 | 1996 | 23 218 | 2006 | 100 377 | 2016 | 277 915 | ||
1977 | 31 | 1987 | 2 905 | 1997 | 25 179 | 2007 | 114 026 | 2017 | 301 036 | ||
1978 | 13 | 1988 | 3 501 | 1998 | 30 126 | 2008 | 125 143 | 2018 | 327 378 | ||
1979 | 231 | 1989 | 5 7602 | 1999 | 154 6131 | 2009 | 145 878 | 2019 | 347 578 | ||
1) Рік Святого Якова — коли 25 липня випадає у неділю 2) Світові дні молоді |
Маршрути ред.
- Північний шлях (найстарший)
- Французький шлях (традиційний)
- найкоротший маршрут необхідний для отримання сертифікату паломника (118 км): Саррія — Портомарін — Палас-де-Рей — Меліде — Арсуа — Педросо — Сантьяго-де-Компостела.
- Португальський шлях
- Український шлях
Символи ред.
Черепашка, велику кількість яких можна знайти на берегах Ґалісії, вже давно стала символом Каміно де Сантьяґо. Протягом століть мушля набула міфічного, метафоричного і практичного значення, навіть якщо її актуальність може насправді походити від бажання паломників забрати додому «на пам'ять».
Існує дві версії з найбільш поширених міфів про походження символу смерті Святого Якова, який прийняв мученицьку смерть через відтинання голови в Єрусалимі в 44 році нашої ери. За даними іспанських легенд він проповідував Євангеліє в Іспанії, але повернувся до Юдеї, побачивши з'яву Діви Марії на березі річки Ебро.
Черепашка також виступає як метафора. Пази в корпусі, які збираються разом в одній точці, що представляють різні маршрути паломників, які врешті-решт прибувають на одне місце: гробниця Святого Якова в Сантьяґо-де-Компостела. Оболонка також є метафорою для паломників. Як хвилі океану миють гребінець черепашки на узбережжі Ґалісії, рука Бога також направляє паломників в Сантьяґо.
Черепашка також служить в практичних цілях для паломників на Каміно де Сантьяґо. Вона має правильний розмір для збору води для пиття або для їжі як з тимчасової миски.
Українці на Шляху святого Якова ред.
За офіційною статистикою, 2004 року Шляхом пройшли 30 українців, 2005 — 11, 2006 — 7, 2007 — 33, 2008 — 31, 2009 — 33, 2010 (так званий, «Святий Рік») — 65, 2011 — 48, 2012 — 91, 2013—143.
2014 року український тревел блогер Сергій Нагорний пройшов Португальським шляхом Святого Якова до мису Фіністерра, а також зняв серію відеоблогів про подорож.
2016 року у видавництві «Темпора» вийшла книга Максима Беспалова «Шлях на Край світу» про подорож українських пілігримів дорогами Camino de Santiago.
Валерій Маркус (Ананьєв) — український воїн, десантник, блогер, військовий волонтер, пройшовши через Францію та Іспанію до мису Фіністера.
Восени 2013 року письменниця Дзвінка Матіяш вирушила з чоловіком, фотографом Євгеном Іларіоновим, у паломництво дорогою святого Якова. 2017 року у «Видавництві Старого Лева» вийшла її книжка «Дорога святого Якова».
Шлях Святого Якова в Україні ред.
2015 року Шлях Святого Якова почав з'являтися і в Україні: перша ділянка має понад 100 км, вона поєднує Львів із прикордонним переходом у селі Шегині. У майбутньому маршрут планують продовжити до Києва.
Влітку 2021 року на Поділлі з'явився новий відрізок шляху святого Якова, який поєднав міста Вінниця, Бар та Кам'янець-Подільський протяжністю 250 км. Мальовничий маршрут Вінницької та Хмельницької областей став учасником проєктів від УКФ і ДАРТ. У майбутньому Camino Podolico - Подільський шлях святого Якова - планують сполучити з європейськими маршрутами.
Примітки ред.
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Н. Н. Непомнящий, А. Ю. Низовский. Испания, которую мы не знали. Исторический путеводитель. М., 2006, с. 122(рос.)
- http://www.vokrugsveta.ru/vs/article/1227/ [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- http://terijoki.spb.ru/lutheran/luth_articles.php?item=9 [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- http://www.palomnik.org/VeloPal/000-1000/000-100/000-010/6.html [ 23 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Н.Б. (28.10.2013). . Polskie Radio S.A. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28.10.2013.
- http://www.csj.org.uk/present.htm [ 15 липня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ . Архів оригіналу за 12 червня 2013. Процитовано 21 січня 2013.
- Chadwick, Henry (1976). Priscillian of Avila. Oxford University Press.
- . www.youtube.com. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 28 грудня 2020.
- . tempora.com.ua. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 6 листопада 2017.
- . Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018.
- Офіційний сайт Camino Podolico. Процитовано 20 червня 2023.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Shirley MacLaine, The Camino: A Journey of the Spirit (2001)
- Cees Nooteboom, Roads to Santiago (1996, English edition)
- Conrad Rudolph, Pilgrimage to the End of the World: The Road to Santiago de Compostela (2004)
- Walter Starkie, The Road to Santiago (1957) John Murray, reprinted 2003.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шлях святого Якова