Шефіка́ Гаспри́нська (крим. Şefiqa Gasprinskiy, Şefiqa Gaspıralı, 14 жовтня 1886, Бахчисарай — 31 серпня 1975, Стамбул, Туреччина) — лідерка кримськотатарського руху «Виконавчий комітет мусульманок Криму» («Qadınlar Günü»), який діяв у Криму на початку ХХ століття. З її ім'ям пов'язано таке унікальне для ісламу того часу явище, як жіночий мусульманський рух. Дочка відомого кримськотатарського просвітителя, лідера джадидизма Ісмаїла Гаспринського. Дружина одного із засновників Азербайджанської Демократичної Республіки, Насіб-бека Усуббекова.
| Шефіка Гаспринська | |
|---|---|
| крим. Şefiqa Gaspıralı рос. ,Шефика Исмаиловна Гаспринская | |
| Народилася | 14 жовтня 1886 Бахчисарай, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Померла | 31 серпня 1975 (88 років) Стамбул, Туреччина |
| Поховання | Цвинтар Зінджирлікую |
| Країна | Російська імперія Азербайджанська Демократична Республіка Туреччина |
| Діяльність | редакторка, громадська діячка |
| Знання мов | турецька |
| Конфесія | іслам |
| Батько | Ісмаїл Гаспринський |
| Мати | Зухра Акчуріна |
| Брати, сестри | Rifat Gasprinskyd |
| У шлюбі з | Насіб-бек Усуббеков |
|
Діяльність Редагувати
У 1905 році Шефіка Гаспринська стала редакторкою створеного її батьком, Ісмаїлом Гаспринським, першого в Криму мусульманського жіночого журналу «Alem-i nisvan» («Жіночий світ»), який видавався кримськотатарською мовою. 1–11 травня 1917 року Шефіка Гаспринська в складі кримської делегації брала участь у роботі I Всеросійського мусульманського з'їзду в Москві. Пізніше вона була обрана делегаткою I Курултаю кримськотатарського народу, який відбувся в Бахчисараї 9 грудня 1917 року. Національний уряд кримськотатарського народу призначив її директоркою Сімферопольського жіночого педагогічного училища. Після розгрому Національного самоврядування кримськотатарського народу Шефіка Гаспринська залишає Крим і переїжджає в Баку, де організовує педагогічне училище. У Баку вона виходить заміж за прем'єр-міністра Азербайджану Насіб-бека Усуббекова. Після повалення національного азербайджанського уряду чоловік Шефіки Гаспринської був розстріляний, і вона емігрувала до Туреччини, де згодом працювала завідувачкою сирітського будинку. У 1930 році Шефіка заснувала й очолила в Стамбулі «Спілку кримськотатарських жінок». Крім цього вона займалася проблемами кримськотатарських емігрантів і благодійністю.
Джерела Редагувати
- Ганкевич В. Ю. Роль И. Гаспринского и его семьи в развитии народного образования среди крымско-татарских женщин на рубеже XIX—XX веков/ Крым и Россия: неразрывные исторические судьбы и культура. Материалы республиканской научно-общественной конференции. Симферополь, 1994, стр. 19 — 21.
- Абдульваапов. Н. Гапринская Шефика / Деятели крымскотатарской культуры (1921—1944): Библиографический словарь. Симферополь: Доля, 1999, стр. 69
Посилання Редагувати
(рос.)