www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шереметєви рос Шереметевы один з найвизначніших боярських родів Російського царства і Російської імперії до якого належа

Шереметєви

Шереметєви (рос. Шереметевы) — один з найвизначніших боярських родів Російського царства і Російської імперії, до якого належав воєвода, генерал-фельдмаршал Б. П. Шереметєв, перший кому в Росії подарований (в 1706 році) титул графа. Рід внесений до Бархатної книги.

Шереметєви
Герб
Названий як Sametová kniha
Країна  Велике князівство Московське,  Московське царство і  Російська імперія
 Шереметєви у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шереметєв.

Шлюб сина Б. П. Шереметєва з спадкоємицею О. М. Черкаського дав початок колосальному «Шереметєвському майну». Перший його володар, граф М. П. Шереметєв, залишився в російській історії як меценат, який побудував і прикрасив підмосковні садиби Останкіно і Кусково, а також заснував будинок-притулок. У Петербурзі Шереметєвим належав Фонтанний будинок. Крім графських родових гілок, існують і менш відомі нетитуловані гілки роду; одній із них належав Юринський замок.

Походження та історія роду Редагувати

Подібно до Романових, походять від Андрія Кобили і його сина Федора Кішки. П'ятим коліном (праправнуком) Кобили був Андрій Костянтинович Беззубцев на прізвисько Шеремет, а його брат — Семен Єпанча (кінець XV століття). Від Андрія Шеремета і пішли Шереметєви. Його прізвисько, за М. О. Баскаковим, на тюркських мовах означає «бідолаха»; оксфордський філолог Б. Г. Унбегаун трактує його як «лев Ахмат» (від перс. sir — «лев», пор. Шахматов). З деяких тюркських мов кереметь перекладається як «відмінний», «чудовий».

У XVI — XVII століттях з роду Шереметєвих вийшло багато бояр, воєвод, намісників, як за особисті заслуги, так і як рідня царській династії. Так, правнучка Андрія Шеремета Олена Іванівна була видана заміж за сина Івана Грозного царевича Івана, за однією з версій, убитого батьком в пориві гніву в 1581 році. П'ятеро онуків А. Шеремета стали членами Боярської думи. Шереметєви брали участь в численних походах і битвах XVI століття: у війнах з османами, Великим князівством Литовським, Кримським ханством, в Лівонській війні, казанських походах. За службу їм були подаровані вотчини в Московському, Ярославському, Рязанському, Нижегородському повітах Русі.

Значно зріс вплив Шереметєвих на державні справи в XVII столітті. В цей час Шереметєви були одними з 16 родів, представники якого могли бути бояри, минаючи чин окольничого. Боярин і воєвода Петро Микитович Шереметєв був керівником оборони Пскова від Лжедмитрія II. Його син, Іван Петрович, був знаменитим хабарником і розкрадачем. Його двоюрідний брат — Федір Іванович, також боярин і воєвода, був видатним державним діячем в першій половині XVII століття. Він сприяв обранню в царі Михайла Федоровича Романова, був на чолі московського уряду, а також прихильником посилення ролі Земського собору в питаннях управління державою і країною.

Графська гілка роду походить від фельдмаршала Бориса Шереметєва (1662–1719), який в 1706 році за утихомирення повстання в Астрахані був зведений у графи.

Шереметєви в XVI столітті Редагувати

  • Іван Андрійович (? — 1521) — старший син Андрія Шеремета, боярський син і воєвода, вбитий в бою з кримськими татарами в 1521, перший носій прізвища.
  • Василь Андрійович (? — 1548) — середній син Андрія Шеремета, московський дворянин і воєвода.
  • Іван Васильович Великий (? — 1577) — син Василя Андрійовича, боярин і воєвода.
  • Семен Васильович (? — +1561) — син Василя Андрійовича, військовий і державний діяч, боярин і воєвода.
  • Микита Васильович (? — 1564) — син Василя Андрійовича, військовий і державний діяч, окольничий, боярин і воєвода.
  • Іван Васильович Менший (? — 1577) — син Василя Андрійовича, боярин і воєвода, член Обраної ради.
  • Федір Васильович (бл. 1540 — бл. 1590) — син Василя Андрійовича, боярин і воєвода.
  • Петро Микитович (бл. 1564–1610) — син Микити Васильовича, сотник, боярин і воєвода.
  • Олена Іванівна — дочка Івана Меншого, дружина царевича Іоанна Івановича.

Шереметєви в XVII столітті Редагувати

  • Федір Іванович (бл. 1570–1650) — син Івана Васильовича Меншого, російський державний діяч.
  • Борис Петрович (? — 1650) — син Петра Микитовича, військовий і державний діяч, московський дворянин, боярин і воєвода.
  • Василь Петрович (? — 1659) — син Петра Микитовича, кімнатний стольник, боярин, воєвода в Нижньому Новгороді.
  • Іван Петрович (? — +1647) — син Петра Микитовича, діяч часів Смути і правління царя Михайла Федоровича.
  • Василь Борисович (1622–1682) — син Бориса Петровича, військовий і державний діяч, стольник, боярин, воєвода.
  • Петро Васильович Великий (? — 1690) — син Василя Петровича, військовий і державний діяч, боярин, воєвода.
  • Матвій Васильович (1629–1657) — син Василя Петровича, воєначальник і державний діяч, стольник і воєвода.
  • Борис Петрович (1652–1719) — син Петра Васильовича Великого, граф (1706), сподвижник Петра I, ближній боярин (1686), генерал-фельдмаршал (1701).
  • Михайло Борисович (1672–1714) — син Бориса Петровича, генерал-майор.

Шереметєви в XVIII столітті Редагувати

Герб при в'їзді в Шереметєвський палац на березі Фонтанки

Шереметєви в XIX столітті Редагувати

  • Дмитро Миколайович (1803—1871) — син графа Миколи Петровича Шереметєва, камергер і гофмейстер, відомий своєю благодійною діяльністю.
  • Сергій Дмитрович (1844–1918) — син Дмитра Миколайовича, історик і генеалог, громадський діяч, обер-егермейстер (1904), почесний член Імператорської Санкт-Петербурзької Академії Наук (1890), член Державної ради (1900).
  • Олександр Дмитрович (1859–1931) — син Дмитра Миколайовича, російський музичний меценат, начальник Придворної співацької капели, засновник Російського Пожежного товариства.
  • Василь Олександрович (1795–1862) — дійсний таємний радник (1857).
  • Василь Васильович (1794—1817) — убитий на «четверній дуелі» (24.11.1817 Шереметєв-Завадовський-Грибоєдов-Якубович) через балерину Істоміну.
  • Микола Васильович (1804—1849) — учасник Північного таємного товариства. Брат В. В. Шереметєва.

Шереметєви в XX столітті Редагувати

  • Сергій Дмитрович Шереметєв (1844—1918) — російський державний діяч, колекціонер, історик.
  • Дмитро Сергійович Шереметєв (1869—1943) — граф, флігель-ад'ютант, друг дитинства імператора Миколи II.
  • Олександр Дмитрович Шереметєв (1859—1931) — російський меценат і музикант-любитель.
  • Павло Сергійович Шереметєв (1871—1943) — граф, історик і художник.
  • Микола Петрович Шереметєв (1903—1944) — онук С. Д. Шереметєва, скрипаль і концертмейстер Театру Вахтангова, чоловік актриси Цецилії Мансурової.
  • Петро Петрович Шереметєв (нар. 13 вересня 1931, Кенітра, Марокко) — архітектор, меценат і громадський діяч. Голова Російського музичного товариства в Парижі і ректор Паризької російської консерваторії імені С. Рахманінова. Голова президії Міжнародної ради російських співвітчизників.
  • Василь Павлович Шереметєв (1922—1989) — художник, меценат.
  • Микола Дмитрович Шереметєв (15 (28) жовтня 1904, Москва — 5 лютого 1979, Париж), чоловік Ірини Феліксівни Юсупової (21 березня 1915, Петербург — 30 листопад 1983, Кормель), батько Ксенії Миколаївни Шереметєвої-Сфіріс, яка народилася 1 березня 1942 Римі.

Примітки Редагувати

  1. Н. Новиков. Родословная книга князей и дворян Российских и выезжих (Бархатная книга). В 2-х частях. Часть II. Тип: Университетская тип.  1787 г. Род Шереметьевых. стр. 124—128.
  2. Шереметев Василий Павлович. Смазанная акварель [ 14 грудня 2018 у Wayback Machine.]. 6 мая 2016.

Джерела Редагувати

  • Шереметєви // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Барсуков А. П. Рід Шереметєвих. [ 9 липня 2019 у Wayback Machine.] — СПб .: Тип. М. М. Стасюлевича, 1881—1904.
  • Барсуков А. П. Родовід Шереметєвих. [ 2 вересня 2019 у Wayback Machine.] — СПб .: Тип. М. М. Стасюлевича, 1904. — 42 с.
  • В. В. Богуславський, Є. І. Куксін Слов'янська енциклопедія. Київська Русь — Московія: в 2 т. Олма-прес, 2005. Т.1 стор. 66-67 ISBN 5-224-02249-5 ISBN 5-224-02250-9 = 5-85210-018-8
  • Долгоруков П. В. Російська родовід книга . — СПб. : Тип. Е. Веймара, 1856. — Т. 3. — С. 494.
  • De Agostini Знамениті династії Росії, Щотижневе видання, Випуск № 1 «Шереметєва», 2014
  • Станюкович В. К. Бюджет Шереметєвих (1798—1910) [ 24 грудня 2017 у Wayback Machine.] — М., 1927.
  • Селіванов І. В. Картина роду Шереметєвих // Бачене, почуте, передумане і перевідчуте. — М. тип. Мартинова, 1882. — С. 3-4.
  • Спадщина Шереметєвих в історії Росії: Збірник матеріалів Всеросійської науково-практичної конференції (2-3 листопада 2019 р, м Богородська, Нижегородської обл.) / За заг. ред. А. А. Сорокіна. Богородск, 2019. 228 с

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sheremetyevi ros Sheremetevy odin z najviznachnishih boyarskih rodiv Rosijskogo carstva i Rosijskoyi imperiyi do yakogo nalezhav voyevoda general feldmarshal B P Sheremetyev pershij komu v Rosiyi podarovanij v 1706 roci titul grafa Rid vnesenij do Barhatnoyi knigi 1 SheremetyeviGerbNazvanij yakSametova knihaKrayina Velike knyazivstvo Moskovske Moskovske carstvo i Rosijska imperiya Sheremetyevi u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sheremetyev Shlyub sina B P Sheremetyeva z spadkoyemiceyu O M Cherkaskogo dav pochatok kolosalnomu Sheremetyevskomu majnu Pershij jogo volodar graf M P Sheremetyev zalishivsya v rosijskij istoriyi yak mecenat yakij pobuduvav i prikrasiv pidmoskovni sadibi Ostankino i Kuskovo a takozh zasnuvav budinok pritulok U Peterburzi Sheremetyevim nalezhav Fontannij budinok Krim grafskih rodovih gilok isnuyut i mensh vidomi netitulovani gilki rodu odnij iz nih nalezhav Yurinskij zamok Zmist 1 Pohodzhennya ta istoriya rodu 2 Sheremetyevi v XVI stolitti 3 Sheremetyevi v XVII stolitti 4 Sheremetyevi v XVIII stolitti 5 Sheremetyevi v XIX stolitti 6 Sheremetyevi v XX stolitti 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaPohodzhennya ta istoriya rodu RedaguvatiPodibno do Romanovih pohodyat vid Andriya Kobili i jogo sina Fedora Kishki P yatim kolinom prapravnukom Kobili buv Andrij Kostyantinovich Bezzubcev na prizvisko Sheremet a jogo brat Semen Yepancha kinec XV stolittya Vid Andriya Sheremeta i pishli Sheremetyevi Jogo prizvisko za M O Baskakovim na tyurkskih movah oznachaye bidolaha oksfordskij filolog B G Unbegaun traktuye jogo yak lev Ahmat vid pers sir lev por Shahmatov Z deyakih tyurkskih mov keremet perekladayetsya yak vidminnij chudovij U XVI XVII stolittyah z rodu Sheremetyevih vijshlo bagato boyar voyevod namisnikiv yak za osobisti zaslugi tak i yak ridnya carskij dinastiyi Tak pravnuchka Andriya Sheremeta Olena Ivanivna bula vidana zamizh za sina Ivana Groznogo carevicha Ivana za odniyeyu z versij ubitogo batkom v porivi gnivu v 1581 roci P yatero onukiv A Sheremeta stali chlenami Boyarskoyi dumi Sheremetyevi brali uchast v chislennih pohodah i bitvah XVI stolittya u vijnah z osmanami Velikim knyazivstvom Litovskim Krimskim hanstvom v Livonskij vijni kazanskih pohodah Za sluzhbu yim buli podarovani votchini v Moskovskomu Yaroslavskomu Ryazanskomu Nizhegorodskomu povitah Rusi Znachno zris vpliv Sheremetyevih na derzhavni spravi v XVII stolitti V cej chas Sheremetyevi buli odnimi z 16 rodiv predstavniki yakogo mogli buti boyari minayuchi chin okolnichogo Boyarin i voyevoda Petro Mikitovich Sheremetyev buv kerivnikom oboroni Pskova vid Lzhedmitriya II Jogo sin Ivan Petrovich buv znamenitim habarnikom i rozkradachem Jogo dvoyuridnij brat Fedir Ivanovich takozh boyarin i voyevoda buv vidatnim derzhavnim diyachem v pershij polovini XVII stolittya Vin spriyav obrannyu v cari Mihajla Fedorovicha Romanova buv na choli moskovskogo uryadu a takozh prihilnikom posilennya roli Zemskogo soboru v pitannyah upravlinnya derzhavoyu i krayinoyu Grafska gilka rodu pohodit vid feldmarshala Borisa Sheremetyeva 1662 1719 yakij v 1706 roci za utihomirennya povstannya v Astrahani buv zvedenij u grafi Sheremetyevi v XVI stolitti RedaguvatiIvan Andrijovich 1521 starshij sin Andriya Sheremeta boyarskij sin i voyevoda vbitij v boyu z krimskimi tatarami v 1521 pershij nosij prizvisha Vasil Andrijovich 1548 serednij sin Andriya Sheremeta moskovskij dvoryanin i voyevoda Ivan Vasilovich Velikij 1577 sin Vasilya Andrijovicha boyarin i voyevoda Semen Vasilovich 1561 sin Vasilya Andrijovicha vijskovij i derzhavnij diyach boyarin i voyevoda Mikita Vasilovich 1564 sin Vasilya Andrijovicha vijskovij i derzhavnij diyach okolnichij boyarin i voyevoda Ivan Vasilovich Menshij 1577 sin Vasilya Andrijovicha boyarin i voyevoda chlen Obranoyi radi Fedir Vasilovich bl 1540 bl 1590 sin Vasilya Andrijovicha boyarin i voyevoda Petro Mikitovich bl 1564 1610 sin Mikiti Vasilovicha sotnik boyarin i voyevoda Olena Ivanivna dochka Ivana Menshogo druzhina carevicha Ioanna Ivanovicha Sheremetyevi v XVII stolitti RedaguvatiFedir Ivanovich bl 1570 1650 sin Ivana Vasilovicha Menshogo rosijskij derzhavnij diyach Boris Petrovich 1650 sin Petra Mikitovicha vijskovij i derzhavnij diyach moskovskij dvoryanin boyarin i voyevoda Vasil Petrovich 1659 sin Petra Mikitovicha kimnatnij stolnik boyarin voyevoda v Nizhnomu Novgorodi Ivan Petrovich 1647 sin Petra Mikitovicha diyach chasiv Smuti i pravlinnya carya Mihajla Fedorovicha Vasil Borisovich 1622 1682 sin Borisa Petrovicha vijskovij i derzhavnij diyach stolnik boyarin voyevoda Petro Vasilovich Velikij 1690 sin Vasilya Petrovicha vijskovij i derzhavnij diyach boyarin voyevoda Matvij Vasilovich 1629 1657 sin Vasilya Petrovicha voyenachalnik i derzhavnij diyach stolnik i voyevoda Boris Petrovich 1652 1719 sin Petra Vasilovicha Velikogo graf 1706 spodvizhnik Petra I blizhnij boyarin 1686 general feldmarshal 1701 Mihajlo Borisovich 1672 1714 sin Borisa Petrovicha general major Sheremetyevi v XVIII stolitti Redaguvati nbsp Gerb pri v yizdi v Sheremetyevskij palac na berezi FontankiPetro Borisovich 1713 1788 sin Borisa Petrovicha general anshef 1760 general ad yutant 1760 ober kamerger 1761 tovarish ditinstva imperatora Petra II kamerger kimnati princesi Anni Leopoldivni 1739 senator 1762 z 1768 u vidstavci Natalya Borisivna 1714 1771 v zamizhzhi knyaginya Dolgorukova dochka Borisa Petrovicha odna z pershih i najbilsh znamenitih v Rosiyi memuaristok Anna Petrivna 1744 1768 dochka Petra Borisovicha frejlina Mikola Petrovich Sheremetyev 1751 1809 sin Petra Borisovicha pokrovitel mistectv cholovik kriposnoyi aktrisi Paraski Zhemchugovoyi Sheremetyevi v XIX stolitti RedaguvatiDmitro Mikolajovich 1803 1871 sin grafa Mikoli Petrovicha Sheremetyeva kamerger i gofmejster vidomij svoyeyu blagodijnoyu diyalnistyu Sergij Dmitrovich 1844 1918 sin Dmitra Mikolajovicha istorik i genealog gromadskij diyach ober egermejster 1904 pochesnij chlen Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi Akademiyi Nauk 1890 chlen Derzhavnoyi radi 1900 Oleksandr Dmitrovich 1859 1931 sin Dmitra Mikolajovicha rosijskij muzichnij mecenat nachalnik Pridvornoyi spivackoyi kapeli zasnovnik Rosijskogo Pozhezhnogo tovaristva Vasil Oleksandrovich 1795 1862 dijsnij tayemnij radnik 1857 Vasil Vasilovich 1794 1817 ubitij na chetvernij dueli 24 11 1817 Sheremetyev Zavadovskij Griboyedov Yakubovich cherez balerinu Istominu Mikola Vasilovich 1804 1849 uchasnik Pivnichnogo tayemnogo tovaristva Brat V V Sheremetyeva Sheremetyevi v XX stolitti RedaguvatiSergij Dmitrovich Sheremetyev 1844 1918 rosijskij derzhavnij diyach kolekcioner istorik Dmitro Sergijovich Sheremetyev 1869 1943 graf fligel ad yutant drug ditinstva imperatora Mikoli II Oleksandr Dmitrovich Sheremetyev 1859 1931 rosijskij mecenat i muzikant lyubitel Pavlo Sergijovich Sheremetyev 1871 1943 graf istorik i hudozhnik Mikola Petrovich Sheremetyev 1903 1944 onuk S D Sheremetyeva skripal i koncertmejster Teatru Vahtangova cholovik aktrisi Ceciliyi Mansurovoyi Petro Petrovich Sheremetyev nar 13 veresnya 1931 Kenitra Marokko arhitektor mecenat i gromadskij diyach Golova Rosijskogo muzichnogo tovaristva v Parizhi i rektor Parizkoyi rosijskoyi konservatoriyi imeni S Rahmaninova Golova prezidiyi Mizhnarodnoyi radi rosijskih spivvitchiznikiv Vasil Pavlovich Sheremetyev 1922 1989 hudozhnik mecenat 2 Mikola Dmitrovich Sheremetyev 15 28 zhovtnya 1904 Moskva 5 lyutogo 1979 Parizh cholovik Irini Feliksivni Yusupovoyi 21 bereznya 1915 Peterburg 30 listopad 1983 Kormel batko Kseniyi Mikolayivni Sheremetyevoyi Sfiris yaka narodilasya 1 bereznya 1942 Rimi Primitki Redaguvati N Novikov Rodoslovnaya kniga knyazej i dvoryan Rossijskih i vyezzhih Barhatnaya kniga V 2 h chastyah Chast II Tip Universitetskaya tip 1787 g Rod Sheremetevyh str 124 128 Sheremetev Vasilij Pavlovich Smazannaya akvarel Arhivovano 14 grudnya 2018 u Wayback Machine 6 maya 2016 Dzherela RedaguvatiSheremetyevi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Barsukov A P Rid Sheremetyevih Arhivovano 9 lipnya 2019 u Wayback Machine SPb Tip M M Stasyulevicha 1881 1904 Barsukov A P Rodovid Sheremetyevih Arhivovano 2 veresnya 2019 u Wayback Machine SPb Tip M M Stasyulevicha 1904 42 s V V Boguslavskij Ye I Kuksin Slov yanska enciklopediya Kiyivska Rus Moskoviya v 2 t Olma pres 2005 T 1 stor 66 67 ISBN 5 224 02249 5 ISBN 5 224 02250 9 5 85210 018 8 Dolgorukov P V Rosijska rodovid kniga SPb Tip E Vejmara 1856 T 3 S 494 De Agostini Znameniti dinastiyi Rosiyi Shotizhneve vidannya Vipusk 1 Sheremetyeva 2014 Stanyukovich V K Byudzhet Sheremetyevih 1798 1910 Arhivovano 24 grudnya 2017 u Wayback Machine M 1927 Selivanov I V Kartina rodu Sheremetyevih Bachene pochute peredumane i perevidchute M tip Martinova 1882 S 3 4 Spadshina Sheremetyevih v istoriyi Rosiyi Zbirnik materialiv Vserosijskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi 2 3 listopada 2019 r m Bogorodska Nizhegorodskoyi obl Za zag red A A Sorokina Bogorodsk 2019 228 sPosilannya RedaguvatiIstoriya rodu Sheremetyevih v Gorbatovska poviti Fond 340 Sheremetyeva Opis arhivu dokumenti 1725 1915 Arhivovano 24 veresnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sheremetyevi amp oldid 35255181