Шарль Жак (фр. Charles Jacque 23 травня, 1813, — 7 травня, 1894 ) — французький художник, гравер, ілюстратор, карикатурист 19 ст.
| Шарль Жак | |
|---|---|
| Charles-Émile Jacque | |
| | |
| Автопортрет, офорт 1846 р. | |
| При народженні | Charles-Émile Jacque |
| Народження | 23 травня 1813 Військова школа, VII округ Парижа, Франція |
| Смерть | 7 травня 1894 (80 років) |
| Париж | |
| Поховання | Пер-Лашез і Grave of Jacqued :
|
| Національність | Франція |
| Країна | Франція |
| Жанр | побутовий жанр, анімалістичний жанр |
| Навчання | Париж, Барбізон |
| Діяльність | Анімаліст, ілюстратор, майстер офорту, художник, художник-гравер, фотограф, графік |
| Напрямок | реалізм |
| Вплив | Барбізонська школа |
| Член | Барбізонська школа |
| Твори | побутова картина, анімалістичний жанр |
| Діти | Émile Jacqued і Frédéric Jacqued |
| Брати, сестри | Léon Jacqued |
| Нагороди | |
| | |
| Шарль Жак у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Походив з сільської родини і мав бідне дитинство. Батьки віддали хлопця у майтерню графіка, аби той навчився якомусь ремеслу. Відомо, що він опановував графічні технології і виготовляв мапи. 1830 року його батьки оселились в Бургундії. Хлопець розчарувався у навчанні і часто повертався у Бургундію. Практично на цьому його художнє навчання закінчилося.
Солдатська служба ред.
Аби заробляти на життя, Шарль Жак подався у солдати і був переправлений у Бельгію. Служба тривала сім років і молодик дослужився до звання капрала. Серед війсьових операцій, у котрих від брав участь - облога міста Антверпен. 1835 року він звільяється і відчуває, що нікому не потрібен.
Заробітчанин у Лондоні ред.
Він подався 1836 р. у Лондон в надії заробити гроші. Практично малоосвічений селянин і вояк у минулому (і без надійного фаху) мало що міг запропонувати великому місту. Він пішов у наймити до друкарів і знову повернувся до графіки. До лондонського періоду відносяться його дереворити до чергового британського видання Шекспіра і праця у різних друкарнях. 1838 р. він повернувся у Францію, де працював ремісником по перекладу картин у графічні ілюстрації (репродукційна гравюра). Лише згодом, опанувавши ремесло і образи голландських граверів минулого, сам звернувся до творчості. Але присмак технік старих майстрів був присутнім в його творах, що помітили консервативні сучасники. Згодом він виборов декотрий авторитет як графік.
В художній колонії Барбізон ред.
В середині 19 ст. в Парижі спалахнула епідемія холери (1849 рік). Серед тих, хто покинули місто, були і художники Жан-Франсуа Мілле та Теодор Руссо. Вони узяли з собою і Шарля Жака. В селі Барбізон останній звернувся до побутового жанру і анімалістичного жанру, почав малювати причепурені сільські сценки з численними пастушками, коровами, курами, вівцями. Він і запам'ятався багатьом, як художник овець та численних сільських сцен. Він почав переходити від графіки до живопису олійними фарбами.
На відміну від картин і офортів Жана-Франсуа Мілле твори митця відрізнялися солодкавістю і причепуреністю. Його селянки - молоді, привабливі і стрункі, а їх бідність - живописна і зовсім не страшна. Ніяких ознак співчуття до пригнобленого стану французького селянства в картинах Шарля Жака не було, як не було і розуміння драм такого стану. Часто він звертався до зображень свійських тварин, що були нейтральними зображеннями на потребу невибагливого художнього ринку. Сільська свідомість Шарля Жака відбилася навіть в тому, що він створив посібник для розпліднення і утримання курей. Здається, його посібник для розпліднення курей мав більшу популярність, ніж його живопис, бо витримав декілька передруків.
Мав двох синів. Еміль Жак (1848-1912) і Фредерик Жак (1859-1931) були другорядними французьими художниками.
Як художник книг і часописів ред.
Разом із граверами Феліксом Бракмоном і Феліксом Бюго він відродив у мистецтві Франції культуру офорту.
Як художник і карикатурист, він працював у виданнях «Pittoresque», «Le Charivari », « Le Musée Philipon», для газети «L'Illustration ». Аби заробляти на життя, брався робити ілюстрації до нових видань книг, серед котрих Шарль Перро «Казки», Крістофер Вордсворт «Живописна Греція».
Вибрані офорти ред.
Галерея картин ред.
Примітки ред.
- ↑ Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 431. — ISBN 978-2-914611-48-0
- свідоцтво про народження
- Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 200.
- Jean Adhémar
Джерела ред.
- Pierre-Olivier Fanica, Charles Jacque, 1813-1894: École de Barbizon : graveur original et peintre animalier (Montigny-sur-Loing: Art Bizon, 1995) In French. ISBN 2-9509265-0-9
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шарль Жак