Барбізо́нська шко́ла (фр. École de Barbizon) — умовна назва групи французьких художників-пейзажистів (Т. Руссо 1812–1867), Ж. Дюпре (1811–1889), Н. Діаз (1807–1876), Ш. Дюбіньї (1817–1878), К. Тройон (1810–1865)), що працювали в селі Барбізон у лісі Фонтенбло в 1830–1860 роках.
Виникнення Редагувати
Мистецтво Франції початку XIX ст. переживало важкий період боротьби між традиційним академізмом, що всіляко підтримував застарілі форми класицизму (і його новітної форми — ампіру) з романтизмом. Мистецтво Франції пройшло значний історичний шлях розвитку, в ньому пройшло розгалуження на відповідні жанри як показник зрілості національного мистецтва. Своє місце серед них посів і пейзажний жанр. Вже в XVII столітті митці — французи Ніколя Пуссен та Клод Лоррен розвинули і підняли престиж так званого героїчного пейзажу. Традиція створення героїчних пейзажів була такою могутньою, що зразки їх робив навіть відомий представник романтизму — Теодор Жеріко.
Попередники Барбізонської школи Редагувати
Але на початку XIX ст. пейзаж став приваблювати багатьох художників як об'єкт реалістичного відтворення. Свій вплив на твори французьких пейзажистів мали і поодинокі зразки картин Джона Констебла, що тоді зберігались в Парижі. Серед майстрів пейзажу цього періоду як французькі, так і іноземні майстри, серед них:
- англієць Бонінгтон Річард Паркс, що працював у Франції
- Ежен Делакруа
- Гюстав Курбе
- Каміль Коро
Якщо Делакруа і Гюстав Курбе звертались до створення пейзажів нечасто, то в творчості Каміля Коро — пейзаж посів провідне місце.
Головні представники Редагувати
Появу творів митців Барбізонської школи умовно пов'язують з виставкою в Салоні 1831 року, через рік після французької революції 1830 р. Серед представлених були твори засновника школи — Теодора Руссо, Жюль Дюпре та Діаза де ла Пенья. Вони звернулися до безпосереднього зображення природи, світла і повітря, зіграли важливу роль у розвитку реалістичного французького пейзажу. Насамперед це:
- Теодор Руссо
- Жуль Дюпре
- Франсуа Мілле
- Шарль Франсуа Добіньї
- Констан Тройон
- Анрі Арпіньї
- Нарсіс Діаз де ла Пенья та інші.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Барбізонська школа |
Джерела Редагувати
- Н. Яворская. Пейзаж барбизонской школы. Искусство. 1962 (рос).
- Эрмитаж. Каталог № 1, «Западноевропейская живопись», Л, «Аврора», 1976 (рос).