www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бруклінський музей англ Brooklyn Museum один з найбільших і найстаріших художніх музеїв Північної Америки англ Brooklyn

Бруклінський музей

Бруклінський музей (англ. Brooklyn Museum) — один з найбільших і найстаріших художніх музеїв Північної Америки.

Бруклінський музей
англ. Brooklyn Museum
40°40′16″ пн. ш. 73°57′49″ зх. д. / 40.67130600002777641° пн. ш. 73.96375000002778677° зх. д. / 40.67130600002777641; -73.96375000002778677Координати: 40°40′16″ пн. ш. 73°57′49″ зх. д. / 40.67130600002777641° пн. ш. 73.96375000002778677° зх. д. / 40.67130600002777641; -73.96375000002778677
Тип художня галерея
Статус спадщини об'єкт Національного Реєстру Історичних місць США[d] і пам'ятка Нью-Йоркаd
Частина від New York Art Resources Consortiumd
Країна  США
Розташування Нью-Йорк,  США
Адреса 200 Eastern Parkway, Brooklyn, NY 11238
Стиль Боз-ар
Архітектор Мід МакКім, Френч Вайт, Деніел Честер
Засновано 1895
Відкрито 1895
Фонд 1,5 млн одиниць зберігання
Відвідувачі 500 тис. щорічно
Директор Арнольд Леман
Сайт brooklynmuseum.org
Бруклінський музей (США)
 Бруклінський музей у Вікісховищі

Загальні відомості Редагувати

Зібрання музею налічує більше півтора мільйонів експонатів, від шедеврів стародавнього Єгипту до творів сучасного мистецтва. Бруклінський музей є однією з визначних пам'яток архітектури Нью-Йорка. Музей розташований в будівлі стилю боз-ар, в районі Краун-Гайтс у центрі Брукліна. Площа музею: 52 000 кв.м. Щорічно музей відвідують близько 500 тисяч осіб. Споруда музею входить складовою частиною до ансамблю, де також Бруклінський ботанічний сад, Парк авеню, Авеню Зоопарк.

Історія Редагувати

Історію створення Бруклінського музею починають з 1823 р., коли Август Брем заснував Бруклінську бібліотеку. 1841 р. Бруклінська бібліотека була переведена у приміщення Бруклінського ліцею. Обидва окремі заклади були поєднані у один 1843 р. з метою створення Бруклінського інституту, котрий почав функціонувати ще як і художній заклад з власними виставками живопису і скульптури та публічними лекціями різної тематики. 1890 р. директор інституту Франклін Гупер сприяв заснуванню Бруклінського закладу наук і мистецтв з музеєм. Музей як складова частина Бруклінського інституту був відкритий для відвідин 1897 року. До 1970-х років створений тут музей був лише одним з підрозділів Бруклінського інституту.

Лише у 1970-ті рр. інститут був реорганізований, а його відділки отримали самостійність. Виникли:

І раніше Бруклін як місто відрізнявся помітною самостійністю і відокремленістю від Нью-Йорка. Бруклін був приєднаний до мегаполіса Нью-Йорка як лише один із його районів, але зберігає помітну автономію і відокремленість досі.

Головна споруда і колекції Редагувати

Анонім зі Стародавнього Єгипту. Фаянсова мавпа, амарнський період, 1352-1336 рр. до н.е.

Величезна споруда музею була вибудована 1885 року архітектурним бюро McKim, Mead, and White у ситлі неокласицизму. Для публіки музей було відкрито 1887 року. Будівля Бруклінського музею мала стати найбільшим музейним приміщенням у світі, проте до сьогодні завершено лише одну п'яту із запланованих музейних площ. Алегоричні фігури Бруклін (праворуч) та Манхеттен (ліворуч від портика) були створені 1916 року американським скульптором Деніеолом Честером Френчем (1850-1931). Спочатку фонди музею складалися з природничої та етнографічної колекцій та зібрання живопису. 1916 року єгиптолог Чарльз Вільбур подарував музею велику колекцію єгипетських старожитностей. На початок 21 ст. давньоєгипетська колекція музею вважається однією з найбільших у світі, але на початок 21 ст. поступається якістю колекціям давньоєгипетського мистецтва у Музеї мистецтва Метрополітен.

Архітектурні фрагменти міста Нью-Йорк Редагувати

Дещо незвичною колекцією Бруклінського музею є архітектурні фрагменти міста Нью-Йорк. В період дикого капіталізму Нью-Йорк шалено збільшувався і швидко поглинав навколишні містечка, селища і поселення. Процес поглинання супроводжувався спекуляцією земельними ділянками, перепродажем житлових будинків тощо. Нові володарі історичної забудови швидко руйнували її, не рахуючись з мистецькою вартістю як окремих споруд, так і мистецькою вартістю окремих архітектурних деталей. Рештки поруйнованого вивозили на смітники. Бруклінський музей створив відділ, що почав збирати і вивозити окремі архітектурні деталі майже з усіх районів Нью-Йорка — рельєфи, скульптури тощо. Так, широко відомі алегоричні скульптури «Бруклін» і «Манхеттен» 1916 року, котрі колись прикрашали пілони Манхеттенського мосту, були вивезені в музей саме з міркувань їх рятування від нищення.

Скандальна виставка Редагувати

1988 року тут було вперше у світі публічно показано картину Гюстава Курбе Походження світу (L'Origine du monde). Під час виставки «Сенсація: Молоді британські митці з колекції Саатчі», що проходила 1999 року, стався публічний скандал. Тодішній мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані назвав один з показаних творів «хворобливим» й поставив вимогу вилучити його з виставки, а також скасував 7,2 млг доларів щорічної субвенції музею. Проте керівництво музею не послухало Джуліані, а суд визнав скасування субвенції невиправданим, оскільки побачив у цій дії мера зазіхання на свободу мистецтва (див.: Перша поправка до Конституції США). Протягом 2003–2004 років під орудою архітектора Джеймса Польшека пройшла реконструкція музею, яка обійшлася в 60 млн доларів. Було проведено реконструкцію багатьох приміщень, а при вході до музею споруджено скляний павільйон. На площі перед музеєм каліфорнійське бюро дизайну Вет спорудило фонтан «Водяний балет».

Фонди Редагувати

Давньоєгипетське мистецтво Редагувати

Керамічна ваза з човном, 18 династія, 1390-1352 рр. до н.е. Бруклінський музе

Живопис Сполучених Штатів Редагувати

Музейна колекція графіки Редагувати

Африканське мистецтво Редагувати

Тварини в мініатюрах середньовічної Індії Редагувати

Ісламське мистецтво Редагувати

Живопис італійських майстрів Редагувати

Бернардино Луїні. «Мадонна на троні і янголи». Леонардески, Бруклінський музей.

Західноєвропейська скульптура в музеї Редагувати

Живопис майстрів Франції Редагувати

Вибрані твори митців інших країн Редагувати

Примітки Редагувати

  1. https://www.brooklynmuseum.org/about
  2. Національний реєстр історичних місць США — 1966.
    d:Track:Q3719
  3. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  4. Brooklyn Institute of Arts and Sciences v. City of New York, 64 F.Supp.2d 184 (E.D.N.Y. Nov 01, 1999)
  5. . Архів оригіналу за 13 березня 2015. Процитовано 25 вересня 2014. 
  6. . Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 25 вересня 2014. 
  7. http://law2.fordham.edu/publications/articles/200flspub6595.pdf[недоступне посилання з лютого 2019]

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

  • Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бруклінський музей
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bruklinskij muzej angl Brooklyn Museum odin z najbilshih i najstarishih hudozhnih muzeyiv Pivnichnoyi Ameriki Bruklinskij muzejangl Brooklyn Museum40 40 16 pn sh 73 57 49 zh d 40 67130600002777641 pn sh 73 96375000002778677 zh d 40 67130600002777641 73 96375000002778677 Koordinati 40 40 16 pn sh 73 57 49 zh d 40 67130600002777641 pn sh 73 96375000002778677 zh d 40 67130600002777641 73 96375000002778677Tip hudozhnya galereya 1 Status spadshini ob yekt Nacionalnogo Reyestru Istorichnih misc SShA d 2 i pam yatka Nyu JorkadChastina vid New York Art Resources ConsortiumdKrayina SShA 3 Roztashuvannya Nyu Jork SShAAdresa 200 Eastern Parkway Brooklyn NY 11238Stil Boz arArhitektor Mid MakKim French Vajt Deniel ChesterZasnovano 1895Vidkrito 1895Fond 1 5 mln odinic zberigannyaVidviduvachi 500 tis shorichnoDirektor Arnold LemanSajt brooklynmuseum orgBruklinskij muzej SShA Bruklinskij muzej u Vikishovishi Zmist 1 Zagalni vidomosti 2 Istoriya 3 Golovna sporuda i kolekciyi 4 Arhitekturni fragmenti mista Nyu Jork 5 Skandalna vistavka 6 Fondi 6 1 Davnoyegipetske mistectvo 6 2 Zhivopis Spoluchenih Shtativ 6 3 Muzejna kolekciya grafiki 6 4 Afrikanske mistectvo 6 5 Tvarini v miniatyurah serednovichnoyi Indiyi 6 6 Islamske mistectvo 6 7 Zhivopis italijskih majstriv 7 Zahidnoyevropejska skulptura v muzeyi 8 Zhivopis majstriv Franciyi 9 Vibrani tvori mitciv inshih krayin 10 Primitki 11 Dzherela 12 PosilannyaZagalni vidomosti RedaguvatiZibrannya muzeyu nalichuye bilshe pivtora miljoniv eksponativ vid shedevriv starodavnogo Yegiptu do tvoriv suchasnogo mistectva Bruklinskij muzej ye odniyeyu z viznachnih pam yatok arhitekturi Nyu Jorka Muzej roztashovanij v budivli stilyu boz ar v rajoni Kraun Gajts u centri Bruklina Plosha muzeyu 52 000 kv m Shorichno muzej vidviduyut blizko 500 tisyach osib Sporuda muzeyu vhodit skladovoyu chastinoyu do ansamblyu de takozh Bruklinskij botanichnij sad Park avenyu Avenyu Zoopark Istoriya RedaguvatiIstoriyu stvorennya Bruklinskogo muzeyu pochinayut z 1823 r koli Avgust Brem zasnuvav Bruklinsku biblioteku 1841 r Bruklinska biblioteka bula perevedena u primishennya Bruklinskogo liceyu Obidva okremi zakladi buli poyednani u odin 1843 r z metoyu stvorennya Bruklinskogo institutu kotrij pochav funkcionuvati she yak i hudozhnij zaklad z vlasnimi vistavkami zhivopisu i skulpturi ta publichnimi lekciyami riznoyi tematiki 1890 r direktor institutu Franklin Guper spriyav zasnuvannyu Bruklinskogo zakladu nauk i mistectv z muzeyem Muzej yak skladova chastina Bruklinskogo institutu buv vidkritij dlya vidvidin 1897 roku Do 1970 h rokiv stvorenij tut muzej buv lishe odnim z pidrozdiliv Bruklinskogo institutu Lishe u 1970 ti rr institut buv reorganizovanij a jogo viddilki otrimali samostijnist Vinikli Bruklinskij muzej Bruklinska akademiya muziki Bruklinskij botanichnij sad Bruklinskij muzej ditinstva tosho I ranishe Bruklin yak misto vidriznyavsya pomitnoyu samostijnistyu i vidokremlenistyu vid Nyu Jorka Bruklin buv priyednanij do megapolisa Nyu Jorka yak lishe odin iz jogo rajoniv ale zberigaye pomitnu avtonomiyu i vidokremlenist dosi Golovna sporuda i kolekciyi Redaguvati nbsp Anonim zi Starodavnogo Yegiptu Fayansova mavpa amarnskij period 1352 1336 rr do n e Velichezna sporuda muzeyu bula vibudovana 1885 roku arhitekturnim byuro McKim Mead and White u sitli neoklasicizmu Dlya publiki muzej bulo vidkrito 1887 roku Budivlya Bruklinskogo muzeyu mala stati najbilshim muzejnim primishennyam u sviti prote do sogodni zaversheno lishe odnu p yatu iz zaplanovanih muzejnih plosh Alegorichni figuri Bruklin pravoruch ta Manhetten livoruch vid portika buli stvoreni 1916 roku amerikanskim skulptorom Denieolom Chesterom Frenchem 1850 1931 Spochatku fondi muzeyu skladalisya z prirodnichoyi ta etnografichnoyi kolekcij ta zibrannya zhivopisu 1916 roku yegiptolog Charlz Vilbur podaruvav muzeyu veliku kolekciyu yegipetskih starozhitnostej Na pochatok 21 st davnoyegipetska kolekciya muzeyu vvazhayetsya odniyeyu z najbilshih u sviti ale na pochatok 21 st postupayetsya yakistyu kolekciyam davnoyegipetskogo mistectva u Muzeyi mistectva Metropoliten Arhitekturni fragmenti mista Nyu Jork RedaguvatiDesho nezvichnoyu kolekciyeyu Bruklinskogo muzeyu ye arhitekturni fragmenti mista Nyu Jork V period dikogo kapitalizmu Nyu Jork shaleno zbilshuvavsya i shvidko poglinav navkolishni mistechka selisha i poselennya Proces poglinannya suprovodzhuvavsya spekulyaciyeyu zemelnimi dilyankami pereprodazhem zhitlovih budinkiv tosho Novi volodari istorichnoyi zabudovi shvidko rujnuvali yiyi ne rahuyuchis z misteckoyu vartistyu yak okremih sporud tak i misteckoyu vartistyu okremih arhitekturnih detalej Reshtki porujnovanogo vivozili na smitniki Bruklinskij muzej stvoriv viddil sho pochav zbirati i vivoziti okremi arhitekturni detali majzhe z usih rajoniv Nyu Jorka relyefi skulpturi tosho Tak shiroko vidomi alegorichni skulpturi Bruklin i Manhetten 1916 roku kotri kolis prikrashali piloni Manhettenskogo mostu buli vivezeni v muzej same z mirkuvan yih ryatuvannya vid nishennya Skandalna vistavka Redaguvati1988 roku tut bulo vpershe u sviti publichno pokazano kartinu Gyustava Kurbe Pohodzhennya svitu L Origine du monde Pid chas vistavki Sensaciya Molodi britanski mitci z kolekciyi Saatchi sho prohodila 1999 roku stavsya publichnij skandal 4 Todishnij mer Nyu Jorka Rudolf Dzhuliani nazvav odin z pokazanih tvoriv hvoroblivim j postaviv vimogu viluchiti jogo z vistavki a takozh skasuvav 7 2 mlg dolariv shorichnoyi subvenciyi muzeyu Prote kerivnictvo muzeyu ne posluhalo Dzhuliani a sud viznav skasuvannya subvenciyi nevipravdanim oskilki pobachiv u cij diyi mera zazihannya na svobodu mistectva div Persha popravka do Konstituciyi SShA 5 6 7 Protyagom 2003 2004 rokiv pid orudoyu arhitektora Dzhejmsa Polsheka projshla rekonstrukciya muzeyu yaka obijshlasya v 60 mln dolariv Bulo provedeno rekonstrukciyu bagatoh primishen a pri vhodi do muzeyu sporudzheno sklyanij paviljon Na ploshi pered muzeyem kalifornijske byuro dizajnu Vet sporudilo fontan Vodyanij balet Fondi RedaguvatiDavnoyegipetske mistectvo Redaguvati Dokladnishe Mistectvo Starodavnogo Yegiptu nbsp Keramichna vaza z chovnom 18 dinastiya 1390 1352 rr do n e Bruklinskij muze nbsp Faraon z druzhinoyu Portretnij relyef amarnskogo periodu nbsp Stela Takenemet sho vitaye boga Osirisa grunt na derevini z kolorovim malyunkom 15 dinastiya do 653 do n e Fivi nbsp Zhinka ptaha keramika dodinastichna zhinocha skulptura nbsp Kniga smerti 31 1777e nbsp Bruklinskij papirus 664 332 do n e nbsp Pani Tyepu 18 ta dinastiya novogo carstva Amenhotep III bl 1390 1352 do n e z mogili 181 u Fivah 65 197 nbsp Parna statuya cholovika i druzhini Nebsena ta Nebsen Ta 18 ta dinastiya novogo carstva Tutmos IV abo Amenhotep III bl 1400 1352 do n e nbsp Kruglij flakon dlya kosmetiki z krishkoyu Nove carstvo 18 dinastiya nbsp Zhinochij portret Fayumskij portret 62 nbsp Portret nevidomogo v zolotomu vinku Fayumskij portret Zhivopis Spoluchenih Shtativ Redaguvati Dokladnishe Zhivopis Spoluchenih Shtativ nbsp Charlz Vilson Pil Dzhordzh Vashington bl 1776 nbsp Semyuel Finli Briz Morze Portret Dzhona Adamsa 1816 nbsp Edvard Giks Mirne korolivstvo bl 1830 1840 nbsp Dzhon Dzhejms Odyubon Dikij indik litografiya bl 1861 nbsp Istmen Dzhonson Rabi sho tikayut c 1862 nbsp Albert Pinkhem Rajder Vechirnya zagrava ta chervona korova 1870 1875 nbsp Vinslov Gomer Pivnichno shidne uzberezhzhya c 1883 nbsp Ralf Albert Blejklok Misyachne syajvo 1885 nbsp Dzhordzh Inness Svitanok 1887 nbsp Tomas Ikins Leticiya Vilson Dzhorda 1888 nbsp Edvin Lord Vikz Stara mechet u peredmisti Deli Indiya bl 1885 r nbsp Dzhon Singer Sardzhent Pol Ello malyuye z druzhinoyu 1889 nbsp Meri Kassat Tualet bl 1889 1894 nbsp Chajld Hassam Piznya pislyaobidnya pora Nyu Jork Zima bl 1900 nbsp Vilyam Glakens Nyu z yablukom 1909 1910 nbsp Dzhordzh Bellouz Rankovij snig Richka Gudzon 1910 nbsp Dzhordzhiya O Kif Sinye 1 1916 nbsp Marsden Gartli Pejzazh Nyu Meksiko 1916 1920Muzejna kolekciya grafiki Redaguvati nbsp Pol Ello Koshtovne hutro bl 1895 nbsp Antonis van Dejk Avtoportret ofort druk z avtorskoyi doshki matrici nbsp Rembrandt Tri dereva ofort 1643 nbsp Zhan Onore Fragonar Pershij urok majbutnogo vershnika do 1780 nbsp Tomas Rovlendson Karikatura Knizhkovij aukcion do 1815 nbsp Teodor Shassero Portret madam Monnero starshoyi 1839 nbsp Sharl Zhak Muzikant ofort bl 1847 nbsp Sharl Merion Vezha Gorlozh bl 1852 nbsp Zhan Fransua Mille tak zvana Velika pastushka bl 1862 nbsp Berta Morizo Muzika malyunok 1893 nbsp Hendrik Villem Mesdag Ribalski chovni na berezi 1896 nbsp Vinsent van Gog Kiparis malyunok 1889 nbsp Alfons Muha Afisha Vistavka Bruklinskogo muzeyu 1921Afrikanske mistectvo Redaguvati nbsp Figurka Ndob z Kongo nbsp Zolotij vershnik kultura Ashanti Gana Tvarini v miniatyurah serednovichnoyi Indiyi Redaguvati nbsp Anonim 18 st Dojka korovi Bruklinskij muzej Nyu Jork nbsp Anonim 17 st Keruvannya slonom Bruklinskij muzej Nyu JorkIslamske mistectvo Redaguvati nbsp Relyef z piskovika Mugal stil 17 st Indiya nbsp Zrazok arabskoyi kaligrafiyi bl 1895 nbsp Zumurrud Shah tikaye v gori bl 1570 nbsp Perska divchina z tamburinom zhivopis 19 st Zhivopis italijskih majstriv Redaguvati nbsp Bernardino Luyini Madonna na troni i yangoli Leonardeski Bruklinskij muzej nbsp Marko Palmeccano Svyata besida bl 1521 r Bruklinskij muzej SShA nbsp Lorenuco di Nikkolo Svyatogo Lavrentiya hovayut v mogili svyatogo Stefana 1410 1414 33 36 cm nbsp Sano di P yetro Triptih Madonna z nemovlyam Sv Yakovom i yevangelistom Ivanom bl 1460 1462 nbsp Nikolo Pizano Madonna z nemovlyam i Katerinoyu Aleksandrijskoyu do 1515 nbsp Bartolomeo Veneto Nevidoma senjora yak Mariya Magdalina 1520 i nbsp Dzhovanni Boldini Dzhejms Vistler 1897Zahidnoyevropejska skulptura v muzeyi Redaguvati nbsp Vilyam Bitti Dochka faraona znajshla koshik z malyukom Mojseyem do 1860 Bruklinskij muzej Nyu Jork nbsp Ogyust Roden Danayida 1903 nbsp Salvatore Albano Grishni yangoli do 1893 nbsp Moris Shtern Ranok 1926 nbsp Skulpturi roboti RodenaZhivopis majstriv Franciyi Redaguvati nbsp Fransua Mille Pastuh zi stadom nbsp Ezhen Delakrua Batko proklyav Dezdemonu bl 1850 1854 nbsp Onore Domye Dva advokati bl 1865 1870 nbsp Gyustav Kurbe Kraj basejnu 1867 nbsp Edgar Dega Portret madmuazel Ezheni Fiokr 1867 1868 nbsp Alfred Sislej Povin v seli More 1879 nbsp Gyustav Kajbott Kvituchi yabluni bl 1885 nbsp Zhul Breton Kinec robochogo dnya bl 1886 1887 nbsp Anri de Tuluz Lotrek Mulen Ruzh 1892 nbsp Klod Mone Cerkva u Vernoni 1894 nbsp Klod Mone Efekt soncya na budinku Parlamentu 1903 nbsp Klod Mone Palac dozhiv 1908 nbsp P yer Ogyust Renuar Kanski vinogradniki 1908Vibrani tvori mitciv inshih krayin Redaguvati nbsp Yan Kornelis Vermeyen Zhan de Karondele bl 1530 r nbsp Luyi Galle hudozhnik Proshannya z ubitimi ispancyami grafami Lamoralem Egmontom ta Gornom Filipom de Monmoransi 1851 nbsp Vereshagin Vasil Vasilovich Strata na hresti v Rimskij imperiyi 1887 r nbsp Vereshagin Vasil Vasilovich Shlyah vijskovopolonenih 1879 Bruklinskij muzejPrimitki Redaguvati https www brooklynmuseum org about Nacionalnij reyestr istorichnih misc SShA 1966 d Track Q3719 archINFORM 1994 d Track Q265049 Brooklyn Institute of Arts and Sciences v City of New York 64 F Supp 2d 184 E D N Y Nov 01 1999 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 13 bereznya 2015 Procitovano 25 veresnya 2014 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 bereznya 2015 Procitovano 25 veresnya 2014 http law2 fordham edu publications articles 200flspub6595 pdf nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Dzherela RedaguvatiOficijna storinka Arhivovano 3 lyutogo 2010 u Wayback Machine Brooklyn Museum records 1823 1963 from the Smithsonian Archives of American Art Arhivovano 11 listopada 2020 u Wayback Machine http www brooklynmuseum org about building php Arhivovano 16 bereznya 2015 u Wayback Machine Lawrence Deirdre 1999 The Evolution of a Library The Brooklyn Museum of Art Libraries and Archives Art Documentation 18 1 Posilannya Redaguvati nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Muzeyi nbsp Portal SShA nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bruklinskij muzej Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bruklinskij muzej amp oldid 39804816