Шаманов Володимир Анатолійович

Володимир Анатолійович Шаманов (рос. Владимир Анатольевич Шаманов, нар. 15 лютого 1957 року, Барнаул) — військовий злочинець, російський політик. Депутат Державної Думи РФ VII скликання з 5 жовтня 2016 року. Колишній командувач повітряно-десантних військ Росії (24 травня 2009 — 5 жовтня 2016).

Володимир Анатолійович Шаманов
Володимир Анатолійович Шаманов
Депутат Державної Думи РФ VII скликання
Нині на посаді
На посаді з	5 жовтня 2016
Командувач Повітряно-десантних військ Росії
24 травня 2009 — 5 жовтня 2016
Президент	Дмитро Медведєв Володимир Путін
Наступник	Андрій Сердюков
Губернатор Ульяновської області
6 січня 2001 — 22 листопада 2004
Президент	Володимир Путін
Попередник	Юрій Горячев
Наступник	Сергій Морозов
Народився	15 лютого 1957(1957-02-15) (66 років) Барнаул, Алтайський край, Російська РФСР, СРСР
Відомий як	політик, військовий керівник, депутат Державної Думи РФ
Громадянство	Росія
Alma mater	Рязанське повітряно-десантне командне училище (1978), Військова академія імені М. В. Фрунзе (1989) і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (1998)
Політична партія	Єдина Росія
Звання	Генерал-полковник
Нагороди	Заслужений військовий спеціаліст Російської Федерації^d Нагородна зброя^d
Підпис
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Командував повітряно-десантними військами ЗС РФ під час участі їхніх підрозділів у збройній агресії Росії проти України.

З 12 травня 2014 року за дестабілізацію ситуації в Україні у списку санкцій Євросоюзу та України.

Життєпис

Генерал Володимир Шаманов брав участь в першій і другій чеченських війнах, де здобув прізвисько «Чеченський різник» та порівняння з імперським генералом Єрмоловим; за заслуги в карально-бойових операціях (див. розділ «Інциденти») йому присвоєно звання «Героя Росії».

У грудні 2000 року обраний губернатором Ульяновської області. Губернаторство генерала відмітилось низкою звинувачень у некомпетентності та лобіюванні інтересів бізнес-структур Микити Михалкова, який підтримав Шаманова під час виборів.

У листопаді 2004 року генерал зняв свою кандидатуру з чергових губернаторських виборів і отримав пост помічника прем'єр-міністра Михайла Фрадкова з питань соціального захисту військовослужбовців і взаємодії з ветеранськими організаціями.

У березні 2006 року переведений на посаду радника міністра оборони.

З листопада 2007 року займав посаду начальника Головного управління бойової підготовки і служби військ збройних сил Російської Федерації. Після російсько-грузинської війни з серпня 2008 очолив російське угрупування військ в Абхазії.

25 травня 2009 року генерал-лейтенант Володимир Шаманов призначений на посаду командувача повітряно-десантними військами Росії. Директор міжнародної правозахисної організації «Г'юман Райтс Вотч» по Європі і Центральній Азії Холлі Картнер вважає, що генерала потрібно було не підвищувати по службі, а віддавати під слідство.

з 5 жовтня 2016 року — депутат Державної Думи РФ VII скликання.

Російсько-українська війна

Країни, в яких Володимир Шаманов потрапив під санкції

Див. також: Війна на сході України

12 травня 2014 року Володимир Шаманов був включений до санкційного списку ЄС.

22 серпня 2014 року генерал-полковник Шаманов, на той час командувач ПДВ РФ, назвав звинувачення української сторони щодо розбитого підрозділу псковських десантників під Луганськом провокацією, і зробив заяву: «В нашій десантно-штурмовій дивізії всі живі й здорові».

У вересні 2015 року Володимир Шаманов був включений до санкційного списку (номер 166 у списку) запровадженого Україною у відповідь на російську збройну агресію.

Інциденти

У лютому 2005 року Європейський суд з прав людини визнав Шаманова відповідальним за операцію федеральних сил в селі Катир-Юрт в лютому 2000 року, яка характеризувалася «масованим застосуванням зброї невибіркового дії» і призвела до загибелі цивільних осіб і порушення права на життя. У ході цієї операції федеральні сили завдавали по селу масовані удари. Європейським судом було встановлено, що Шаманов не вжив необхідних заходів обережності при використанні важкого озброєння в населеному районі, який російське командування оголосило «зоною безпеки».^{[джерело?]} Слідом за рішенням європейського суду російська влада провела розслідування операції в Катир-Юрті, але у 2007 році справу припинили «за відсутністю складу злочину» у діях військових.^{[джерело?]}

В Алхан-Юрт і підлеглі Шаманова федеральні військовослужбовці в грудні 1999 року вбили не менше 14 жителів за обставин, які дозволяють кваліфікувати їх загибель як позасудову страту.^{[джерело?]}

18 серпня 2009 року Шаманов, командувач Повітрянодесантних військ РФ, використав армійський загін спецпризначення для того, щоб перешкодити обшуку на заводі власного зятя. Слідчий Олег Целіпоткін мав здійснити обшук заводу «Спорттек» у рамках кримінальної справи, завод належав Олексію Храмушину, зятю Шаманова. 7 жовтня 2009 року Шаманов отримав догану із формулюванням про «неповну службову відповідність» та «спробу використання службового становища з особистою метою».

Санкції

З 12 травня 2014 року у списку санкцій Євросоюзу — за розгортання російських повітряно-десантних сил у Криму.

З 2020 року — під санкціями Австралії.

24 лютого 2022 року, після вторгнення Росії в Україну, потрапив під санкції Канади, з березня під санкціями Швейцарії.

30 вересня 2022 року внесено до списку санкцій США. Також знаходиться у списку санкцій Великобританії, України та Нової Зеландії.

Примітки

1. . desantura.ru. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 31 травня 2017. 
2. Колишній командувач Повітрянодесантних військ ЗС РФ генерал-полковник Шаманов Володимир Анатолійович [ 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] ГУР МОУ
3. Санкционные списки против российских граждан и компаний
4. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 22 січня 2012. 
5. новостей, Независимое бюро. . nbnews.com.ua. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017. 
6. . www.province.ru. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 14 липня 2016. 
7. . Сайт Президента України. 16 вересня 2015. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015. 
8. . Ліга. 16 вересня 2015. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015. 
9. . Сайт Президента України. 2 вересня 2015. Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015. 
10. Korrespondent.net. (рос.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018. 
11. . 7 жовтня 2009. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018. 
12. Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 9 квітня 2023. 
13. Australia and sanctions. 
14. Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (16 березня 2022). Canada Gazette, Part 2, Volume 156, Number 6: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 9 квітня 2023. 
15. SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 9 квітня 2023. 
16. Russia-related Designations and Designations Updates; Publication of Russia-related Frequently Asked Question. 
17. ШАМАНОВ Володимир Анатолійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 9 квітня 2023. 

Див. також

• Список російських підрозділів вторгнення на території України

Посилання

• Шаманов Владимир Анатольевич // Сайт Министерства обороны Российской Федерации [ 14 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Колишній командувач Повітрянодесантних військ ЗС РФ генерал-полковник ШАМАНОВ Володимир Анатолійович. http://gur.gov.ua. ГУР МОУ. оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.