www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чубут У Вікіпедії є статті про інші географічні об єкти з назвою Чубу т ісп Chubut провінція в південній частині Аргенти

Чубут

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Чубут.

Чубу́т (ісп. Chubut) — провінція в південній частині Аргентини, між 42-тою і 46-ю паралелями південної довготи, що межує із провінцією Санта-Крус на півдні, Ріо-Неґро на півночі, із Чилі на заході та омивається Атлантичний океаном на сході. Назва провінції походить з мови теуелче chupat — «прозорий» — назва річки Чубут.

Чубут
—  Провінція  —

ісп. Chubut
валл. Talaith Chubut

Герб провінції Чубут Прапор провінції Чубут
Столиця Росон
Найбільше місто Комодоро-Рівадавія
Країна  Аргентина
Межує з: сусідні адмінодиниці
Ріо-Неґро, Санта-Крус, X Регіон Лос-Лаґос, XI Регіон Айсен ?
Департаментів 15
Офіційна мова Іспанська
Населення (2010)
 - повне 506 668 (18-та)
 - густота 0,92 (23-тя)
Етнікон Chubutense
Площа
 - повна 224 686 км² (3-тя)
Висота
 - максимальна
(Cerro Dos Picosd)
 - мінімальна (Salinas Grandesd і Salinas Chicasd)
Часовий пояс UTC-3
ВВП 4,65 млрд. $
ІРЛП 0,833 (2010)
Дата заснування 28 липня 1865
Губернатор Маріо Дас Невес
Вебсайт chubut.gov.ar
Код ISO 3166-2 AR-U
Провінція Чубут на мапі Аргентини

Провінція Чубут на мапі Аргентини
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Чубут

Географія Редагувати

Провінція Чубут входить до складу природного регіону Патагонія. На заході провінції розташовуються Анди, решту території займають патагонські плато. Плато вкриті степом, а в горах переважає лісова рослинність.

На сході Чубут омивається Аргентинським морем, яке утворює зокрема півострів Вальдес і затоку Сан-Хорхе.

Клімат у Андах холодний і вологий. Температури знижуються з півночі на південь. Центр провінції має сухий континентальний клімат зі значними коливаннями температур. Саме у цій місцевості 1950 року було зареєстровано найнижчу температуру в Аргентині за ХХ ст.: −34 °C. На узбережжі і в долинах річок клімат більш м'який, хоча також достатньо сухий.

Найбільшими річками провінції є Чубут і Сенгерр. В Андах розташована велика кількість льодовикових озер, зокрема Пуело, Епуєн, Чоліла, Рівадавія, Футалауфкен, Менендес, Амутуй-Кімей, Хенераль-Вінтер, Ла-Плата і Фонтана. Поза межами Анд також є два великих озера: Ель-Мустерс і Колуе-Уапі.

Історія Редагувати

Півострів Вальдес

До приходу колонізаторів землі, де зараз знаходиться провінція Чубут, були заселені індіанцями теуельче.

Першим європейцем, який побував у цих місцях, став Фернан Магеллан 1520 року. Через десять років Сімон де Алькасаба-і-Сотомайор дослідив значну частину місцевості і заснував тут перше іспанське місто Пуерто-де-лос-Леонес, яке втім не проіснувало довго.

У XVII—XVIII ст. у Чубуті проповідували місіонери, серед яких слід відзначити Ніколаса Маскарді.

7 січня 1779 року на півострові Вальдес було засновано фортецю і порт Сан-Хосе-де-ла-Канделарья. Поселення було полишене 1784 року, а 7 серпня 1810 року знищене індіанцями.

Росон 1900 року

28 липня 1865 року 153 валлійських іммігранти заснували поселення Росон на берегах річки Чубут.

1866 року розпочалося будівництво залізниці у провінції. Внаслідок цього виникли міста Пуерто-Мадрин і Трелев.

У 1874—1876 роках прибула нова хвиля валлійських поселенців, які заснували ще декілька міст.

11 жовтня 1878 року було створене губернаторство Патагонія, до складу якого входила зокрема і провінція Чубут. Столицею губернаторства стало місто Мерседес-де-Патагонес (нині В'єдма). 21 жовтня було обрано першого губернатора, ним став Альваро Баррос.

1881 року було підписано договір про кордони з Чилі, завдяки чому було законодавчо підкріплене право володіння Аргентини Патагонією.

16 жовтня 1884 року губернаторство Патагонія було поділене на кілька національних територій, зокрема Чубут. Першим губернатором став Луїс Хорхе Фонтана. Столицею було обрано місто Росон.

1902 року після англо-бурської війни до Чубута прибула хвиля бурських переселенців, що оселилися в околицях міста Сарм'єнто.

31 травня 1944 року від національної території Чубут було відокремлено землі на південь від 45º паралелі (площею 42 330 км²), на яких разом з 55 418 км² території Санта-Крус було утворено військову зону Комодоро-Рівадавія.

Законом від 15 червня 1955 року було розформовано військову зону Комодоро-Рівадавія і надано національній території Чубут статус провінції. Втрата містом Комодоро-Рівадавія статусу і привілеїв столиці спричинила перманентний конфлікт між жителями колишньої військової зони і рештою провінції, який не вичерпано й досі.

У лютому 1957 року було створено єпархію Комодоро-Рівадавія, під юрисдикцію якої підпали провінції Чубут, Санта-Крус і Вогняна Земля.

1 травня 1958 року було обрано першого губернатора провінції Чубут.

Економіка Редагувати

Основою економіки провінції Чубут є видобування нафти і природного газу бутану. На Чубут припадає 13 % видобутку нафти Аргентини і майже 2 % газу. Вуглеводні становлять 66 % експорту провінції. Також у провінції є значні поклади свинцю, золота і срібла.

Також розвинене рибальство, на Чубут припадає 21 % загальнонаціонального вилову риби.

Найрозвиненішими галузями промисловості є нафтопереробна і металургійна. У місті Пуерто-Мадрин знаходиться найбільший у Південній Америці алюмінієвий завод.

Сільське господарство розвинене у долинах річок. Вирощуються суниця, малина, сарсапарель, вишня, чорниця, яблуко, виноград. На початку XXI ст. розпочалося виробництво білого вина. Скотарство представлене здебільшого вівчарством.

З 1960-х років розвивається туризм. Основними туристичними принадами є півострів Вальдес, Анди, місцеві річки, озера і ліси.

2010 року Чубут став третьою серед провінцій Аргентини за рівнем експорту. 36 % продукції провінції реалізується за кордоном.

Освіта Редагувати

Освіта у провінції Чубут (2009)
Рівень Навчальних закладів Учнів Працівників
 Дошкільні 199 21 267 1 837
 - державні 152 17 383 1 320
 - приватні 47 3 884 517
 Початкові 234 59 866 4 728
 - державні 207 53 335 4 078
 - приватні 27 6 531 650
 Середні 180 50 114 2 686
 - державні 144 43 360 2 079
 - приватні 36 6 754 607
 Вищі 28 7 941 414
 - державні 15 6 032 259
 - приватні 13 1 909 155

Адміністративно-територіальний поділ Редагувати

Департамент Адміністративний центр Рік створення Населення (2010) Площа (км²) Мапа
В'єдма Пуерто-Мадрин 1955 81.025 12.940
Кушамен Лелеке 1955 20.566 16.250
Ескаланте Комодоро-Рівадавія 1955 182.631 14.015
Флорентіно-Амегіно Камаронес 1955 1.558 16.088
Футалеуфу Ескель 1895 43.903 9.435
Гайман Гайман 1895 12.947 11.076
Гастре Гастре 1955 1.693 16.335
Лангіньєо Тека 1955 3.664 15.339
Мартірес Лас-Плумас 1955 774 15.445
Пасо-де-Індьйос Пасо-де-Індьйос 1955 2.079 22.300
Росон Росон 1895 131.148 3.922
Ріо-Сенгер Альто-Ріо-Сенгер 1955 6.192 22.335
Сарм'єнто Сарм'єнто 1904 11.422 14.563
Теуельчес Хосе-де-Сан-Мартін 1955 5.361 14.750
Тельсен Тельсен 1955 1.705 19.893

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чубут

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010. 
  2. Архівована копія. оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011. 
  3. . Архів оригіналу за 23 серпня 2010. Процитовано 14 лютого 2011. 
  4. . Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 14 лютого 2011. 
  5. ↑ . Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2011. 
  6. . Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011. 
  7. без урахування університетів
  8. INDEC (2010). Перепис 2010. Результати по провінції Чубут (HTML). Архів оригіналу за 26-06-2013. Процитовано 13-01-2011. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Chubut Chubu t isp Chubut provinciya v pivdennij chastini Argentini mizh 42 toyu i 46 yu paralelyami pivdennoyi dovgoti sho mezhuye iz provinciyeyu Santa Krus na pivdni Rio Negro na pivnochi iz Chili na zahodi ta omivayetsya Atlantichnij okeanom na shodi Nazva provinciyi pohodit z movi teuelche chupat prozorij nazva richki Chubut Chubut Provinciya isp Chubutvall Talaith ChubutGerb provinciyi Chubut Prapor provinciyi ChubutStolicya RosonNajbilshe misto Komodoro RivadaviyaKrayina ArgentinaMezhuye z susidni adminodiniciRio Negro Santa Krus X Region Los Lagos XI Region Ajsen Departamentiv 15Oficijna mova IspanskaNaselennya 2010 1 povne 506 668 18 ta gustota 0 92 23 tya Etnikon ChubutensePlosha povna 224 686 km 3 tya Visota maksimalna Cerro Dos Picosd minimalna Salinas Grandesd i Salinas Chicasd Chasovij poyas UTC 3VVP 4 65 mlrd IRLP 0 833 2010 2 Data zasnuvannya 28 lipnya 1865Gubernator Mario Das NevesVebsajt chubut gov arKod ISO 3166 2 AR UProvinciya Chubut na mapi ArgentiniProvinciya Chubut na mapi ArgentiniVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Chubut Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Ekonomika 4 Osvita 5 Administrativno teritorialnij podil 6 Posilannya 7 PrimitkiGeografiya RedaguvatiProvinciya Chubut vhodit do skladu prirodnogo regionu Patagoniya Na zahodi provinciyi roztashovuyutsya Andi reshtu teritoriyi zajmayut patagonski plato Plato vkriti stepom a v gorah perevazhaye lisova roslinnist Na shodi Chubut omivayetsya Argentinskim morem yake utvoryuye zokrema pivostriv Valdes i zatoku San Horhe Klimat u Andah holodnij i vologij Temperaturi znizhuyutsya z pivnochi na pivden Centr provinciyi maye suhij kontinentalnij klimat zi znachnimi kolivannyami temperatur Same u cij miscevosti 1950 roku bulo zareyestrovano najnizhchu temperaturu v Argentini za HH st 34 C Na uzberezhzhi i v dolinah richok klimat bilsh m yakij hocha takozh dostatno suhij Najbilshimi richkami provinciyi ye Chubut i Sengerr V Andah roztashovana velika kilkist lodovikovih ozer zokrema Puelo Epuyen Cholila Rivadaviya Futalaufken Menendes Amutuj Kimej Heneral Vinter La Plata i Fontana Poza mezhami And takozh ye dva velikih ozera El Musters i Kolue Uapi nbsp Ozero Futalaufken nbsp Ozero Puelo nbsp Dolina richki Chubut nbsp Lodovik Torresilyas nbsp Ozero Verde nacionalnij park Los Alerses nbsp Dolina Eskel nbsp Pingvini Chubuta nbsp Skam yanilij lis Sarm yentoIstoriya Redaguvati nbsp Pivostriv ValdesDo prihodu kolonizatoriv zemli de zaraz znahoditsya provinciya Chubut buli zaseleni indiancyami teuelche Pershim yevropejcem yakij pobuvav u cih miscyah stav Fernan Magellan 1520 roku Cherez desyat rokiv Simon de Alkasaba i Sotomajor doslidiv znachnu chastinu miscevosti i zasnuvav tut pershe ispanske misto Puerto de los Leones yake vtim ne proisnuvalo dovgo U XVII XVIII st u Chubuti propoviduvali misioneri sered yakih slid vidznachiti Nikolasa Maskardi 7 sichnya 1779 roku na pivostrovi Valdes bulo zasnovano fortecyu i port San Hose de la Kandelarya Poselennya bulo polishene 1784 roku a 7 serpnya 1810 roku znishene indiancyami nbsp Roson 1900 roku28 lipnya 1865 roku 153 vallijskih immigranti zasnuvali poselennya Roson na beregah richki Chubut 1866 roku rozpochalosya budivnictvo zaliznici u provinciyi Vnaslidok cogo vinikli mista Puerto Madrin i Trelev U 1874 1876 rokah pribula nova hvilya vallijskih poselenciv yaki zasnuvali she dekilka mist 3 11 zhovtnya 1878 roku bulo stvorene gubernatorstvo Patagoniya do skladu yakogo vhodila zokrema i provinciya Chubut Stoliceyu gubernatorstva stalo misto Mersedes de Patagones nini V yedma 21 zhovtnya bulo obrano pershogo gubernatora nim stav Alvaro Barros 1881 roku bulo pidpisano dogovir pro kordoni z Chili zavdyaki chomu bulo zakonodavcho pidkriplene pravo volodinnya Argentini Patagoniyeyu 16 zhovtnya 1884 roku gubernatorstvo Patagoniya bulo podilene na kilka nacionalnih teritorij zokrema Chubut Pershim gubernatorom stav Luyis Horhe Fontana Stoliceyu bulo obrano misto Roson 1902 roku pislya anglo burskoyi vijni do Chubuta pribula hvilya burskih pereselenciv sho oselilisya v okolicyah mista Sarm yento 31 travnya 1944 roku vid nacionalnoyi teritoriyi Chubut bulo vidokremleno zemli na pivden vid 45º paraleli plosheyu 42 330 km na yakih razom z 55 418 km teritoriyi Santa Krus bulo utvoreno vijskovu zonu Komodoro Rivadaviya Zakonom vid 15 chervnya 1955 roku bulo rozformovano vijskovu zonu Komodoro Rivadaviya i nadano nacionalnij teritoriyi Chubut status provinciyi Vtrata mistom Komodoro Rivadaviya statusu i privileyiv stolici sprichinila permanentnij konflikt mizh zhitelyami kolishnoyi vijskovoyi zoni i reshtoyu provinciyi yakij ne vicherpano j dosi U lyutomu 1957 roku bulo stvoreno yeparhiyu Komodoro Rivadaviya pid yurisdikciyu yakoyi pidpali provinciyi Chubut Santa Krus i Vognyana Zemlya 1 travnya 1958 roku bulo obrano pershogo gubernatora provinciyi Chubut Ekonomika RedaguvatiOsnovoyu ekonomiki provinciyi Chubut ye vidobuvannya nafti i prirodnogo gazu butanu Na Chubut pripadaye 13 vidobutku nafti Argentini i majzhe 2 gazu Vuglevodni stanovlyat 66 eksportu provinciyi 4 Takozh u provinciyi ye znachni pokladi svincyu zolota i sribla Takozh rozvinene ribalstvo na Chubut pripadaye 21 zagalnonacionalnogo vilovu ribi Najrozvinenishimi galuzyami promislovosti ye naftopererobna i metalurgijna 5 U misti Puerto Madrin znahoditsya najbilshij u Pivdennij Americi alyuminiyevij zavod Silske gospodarstvo rozvinene u dolinah richok Viroshuyutsya sunicya malina sarsaparel vishnya chornicya yabluko vinograd Na pochatku XXI st rozpochalosya virobnictvo bilogo vina Skotarstvo predstavlene zdebilshogo vivcharstvom Z 1960 h rokiv rozvivayetsya turizm Osnovnimi turistichnimi prinadami ye pivostriv Valdes Andi miscevi richki ozera i lisi 2010 roku Chubut stav tretoyu sered provincij Argentini za rivnem eksportu 36 produkciyi provinciyi realizuyetsya za kordonom 5 nbsp Polya Chubuta nbsp GES Florentino Amegino nbsp Girskolizhnij kurort La Oya nbsp Vivcharstvo u ChubutiOsvita RedaguvatiOsvita u provinciyi Chubut 2009 6 Riven Navchalnih zakladiv Uchniv Pracivnikiv Doshkilni 199 21 267 1 837 derzhavni 152 17 383 1 320 privatni 47 3 884 517 Pochatkovi 234 59 866 4 728 derzhavni 207 53 335 4 078 privatni 27 6 531 650 Seredni 180 50 114 2 686 derzhavni 144 43 360 2 079 privatni 36 6 754 607 Vishi 7 28 7 941 414 derzhavni 15 6 032 259 privatni 13 1 909 155Administrativno teritorialnij podil RedaguvatiDepartament Administrativnij centr Rik stvorennya Naselennya 2010 8 Plosha km MapaV yedma Puerto Madrin 1955 81 025 12 940 nbsp Kushamen Leleke 1955 20 566 16 250 nbsp Eskalante Komodoro Rivadaviya 1955 182 631 14 015 nbsp Florentino Amegino Kamarones 1955 1 558 16 088 nbsp Futaleufu Eskel 1895 43 903 9 435 nbsp Gajman Gajman 1895 12 947 11 076 nbsp Gastre Gastre 1955 1 693 16 335 nbsp Langinyeo Teka 1955 3 664 15 339 nbsp Martires Las Plumas 1955 774 15 445 nbsp Paso de Indjos Paso de Indjos 1955 2 079 22 300 nbsp Roson Roson 1895 131 148 3 922 nbsp Rio Senger Alto Rio Senger 1955 6 192 22 335 nbsp Sarm yento Sarm yento 1904 11 422 14 563 nbsp Teuelches Hose de San Martin 1955 5 361 14 750 nbsp Telsen Telsen 1955 1 705 19 893 nbsp Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ChubutOficijnij sajt uryadu provinciyi Arhivovano 22 lipnya 2011 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 20 grudnya 2010 Procitovano 24 grudnya 2010 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 sichnya 2011 Procitovano 5 sichnya 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 23 serpnya 2010 Procitovano 14 lyutogo 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 31 travnya 2011 Procitovano 14 lyutogo 2011 a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 10 lyutogo 2012 Procitovano 14 lyutogo 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 29 kvitnya 2011 Procitovano 20 kvitnya 2011 bez urahuvannya universitetiv INDEC 2010 Perepis 2010 Rezultati po provinciyi Chubut HTML Arhiv originalu za 26 06 2013 Procitovano 13 01 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chubut amp oldid 40686279