51°24′00″ пн. ш.30°03′00″ сх. д. / 51.40000000002777369445539080° пн. ш. 30.0500000000277793787972769° сх. д. / 51.40000000002777369445539080; 30.0500000000277793787972769Координати: 51°24′00″ пн. ш.30°03′00″ сх. д. / 51.40000000002777369445539080° пн. ш. 30.0500000000277793787972769° сх. д. / 51.40000000002777369445539080; 30.0500000000277793787972769
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник у Вікісховищі
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(січень 2020)
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.(січень 2020)
Загоризонтна радіолокаційна станція «Дуга» на теренах заповідника
Мета заснуванняРедагувати
Збереження у природному стані найбільш типових природних комплексів Полісся, забезпечення підтримки та підвищення бар'єрної функції зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення, усталення гідрологічного режиму та відновлення територій, забруднених радіонуклідами, сприяння організації та проведенню наукових досліджень, зокрема за участю іноземних і вітчизняних фахівців.
Основні завданняРедагувати
Зменшення, екологічної небезпеки та збереження природних багатств ЗВіЗБ(О)В, запобігання винесенню радіонуклідів з території зон радіоактивного забруднення; відтворення і збереження природного різноманіття ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу; здійснення періодичної інвентаризації природних ресурсів, дослідження явищ та процесів, які відбуваються в екосистемах заповідника; проведення екологічного, медико-біологічного та радіаційного вивчення території; здійснення наукових досліджень у галузі охорони навколишнього природного середовища; забезпечення дотримання режиму охорони території Заповідника з усіма природними об'єктами; утримання території в належному санітарному та пожежобезпечному стані; організація протипожежної охорони природних комплексів; проведення екологічної освітньо-виховної роботи та інше.
ІсторіяРедагувати
Передумови створення об'єктів ПЗФ на території зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення з'явились задовго до 26 квітня 2016 року, коли був виданий Указ Президента України про його утворення. Протягом перших 5 років після аварії на ЧАЕС дослідники відзначали поступове відтворення тваринного і рослинного світу: сприятливими умовами для цього стали евакуація населення й припинення тут господарської діяльності. Вчені зафіксували зростання чисельності типових та появу рідкісних видів флори та фауни. Прогноз на майбутнє був сприятливий – очікувалось повільне перетворення антропогенних ландшафтів у наближені до природного стану природного комплексу Полісся. Цей процес отримав назву — «вторинні екологічні наслідки». З середини 90-х років науковці та громадськість повертались до питання створення заповідної території в зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення. Так, 2007 року Указом Президента України, на теренах Іванківського району Київської області було оголошено загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний». 2013 року Міністерство екології та природних ресурсів підтримало клопотання екоспільноти щодо створення Чорнобильського біосферного заповідника. Після трьох років підготовки, обговорень та погоджень всіх необхідних документів Президентом України було видано відповідний Указ. З середини 2017 року Заповідник активно розвивався як самостійна бюджетна установа, що належить до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження. З 2018 року Заповідник активно залучається до впровадження міжнародних проектів, а його науковим підрозділом організовуються перші наукові експедиції з вивчення флори і фауни на землях зони відчуження. Наразі Заповідник є учасником та партнером проєктів – GEF/UNEP, WWF, SATREPS, LIFE, ICLEAR, COST, SGP GEF, спрямованих на збереження та відтворення природних комплексів та об’єктів зони відчуження.
У грудні 2020 року Чорнобильський заповідник долучився до Глобальної інформаційної платформи даних з біорізноманіття - The Global Biodiversity Information Facility (GBIF: The Global Biodiversity Information Facility). Сторінка заповідника на GBIF
Як видавець даних опублікував 4 datasets (датасети або набори даних):
Два набори типу "контрольний список":
- Сhecklist of flora of the territory of Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve
- Checklist of species of animals of territory of Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve пос
Два набори даних типу знахідка (містять 367 знахідок, точок зустрічності):
- Records of Nyctereutes procyonoides from the territory of Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve, Ukraine – зібрано Заповідником;
- Nyctereutes procyonoides records in Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve, Ukraine, ELP project – зібрано у співпраці з Франкфуртським зоологічним товариством.
Чорнобильський заповідник у своїй роботі ефективно використовує сучасні ГІС-технології, зокрема мобільний додаток ArcGIS Survey 123 для збору й фіксації інформації та засоби ДЗЗ для моніторингу пожежної ситуації.
У листопаді 2021 року установі затверджено Проєкт організації території (наказ Мінприроди від 09.11. 2021 № 737).
У травні 2022 року Заповідник отримав статус наукової установи (Свідоцтво про державну атестацію наукової установи від 26.05.2022 № 00484).
В грудні того ж року Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник став повноправним землекористувачем 226 964,7 га земель зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення – розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.09.2022 № 799 «Про вилучення та надання земельних ділянок у постійне користування із зміною цільового призначення» затверджено Проєкт землеустрою.
російський танк біля Чорнобильської атомної станції
Чорнобильський заповідник був окупований російськими військовими з 24.02.2022 до 1.04.2022рр. Внаслідок окупації частково були зруйновані та понівечені офісні приміщення у м. Чорнобилі та спостережний пункт у с. Рагівка, повністю знищено приміщення у м. Чорнобиль на вул. Котовського, 4, знищено координаційний центр операти-вного управління пожежами та надзвичайними ситуаціями. Викрадено автотранспортні засоби, комп’ютерну та офісну техніку, тепловізори, фотопастки, дозиметри, сейфи з до-кументами, генератори, GPS-трекери, меблі, квадрокоптери, лабораторне приладдя, інструменти, засоби індивідуального захисту, спецодяг та особисті речі працівників. Розмір шкоди, завданої природним екосистемам, флорі та фауні Заповідника наразі повністю не оцінений. Найближ-чим часом планується проведення наукової експедиції із ви-значення збитків для заповідних екосистем
Геологічна будоваРедагувати
Основним геологічним чинником, що визначає геологічну будову території розташування Заповідника, є її причетність до великого тектонічного зрушення — Прип'ятського розлому, який служить прикордонною зоною двох найбільших структур Східноєвропейської платформи: Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини. Велику частину території посідає північне закінчення південно-західної монокліналі південного борту Дніпровсько-Донецької западини. Північно-західна частина території міститься в межах південно-східних кордонів Прип'ятської западини, а північна і північно-східна розташовані на південному закінченні Брагінського-Чернігівського виступу кристалічного фундаменту, який розподіляє Прип'ятський і Дніпровський грабени. Попри давній вік цієї структури, вона протягом усієї геологічної історії була і є тектонічно активною зоною, про що свідчать численні геологічні та геоморфологічні дані.
Геоморфологія та рельєфРедагувати
Терени заповідника, як і вся зона відчуження, лежать у межах фізико-географічної області Київського Полісся Поліської низовини Східноєвропейської рівнини. Геоморфологічна будова обумовлює значну диференціацію природних територіальних комплексів. На межиріччях переважають зандрові та моренно-зандрові рівнини. Зустрічаються кінцево-моренні гряди. В річкових долинах головна роль належить заплавам та акумулятивним терасам із еоловими формами рельєфу та заболоченими ділянками. У творенні рельєфу і диференціації природних територіальних комплексів (ПТК) важливу роль відіграють антропогенові відклади середньою потужністю 20-30 м з найбільшою — 50...60 м. За походженням їх відносять до льодовикового, воднольодовикового, алювіального, еолового, озерного, делювіального, органогенного та інших типів. Літологічно це, переважно, піщані та глинисто-піщані відклади з валунами і галькою, здебільшого, з кристалічних порід.
КліматРедагувати
На території Заповідника чітко вирізняються і мають приблизно рівну тривалість чотири сезони року. Зимовий сезон охоплює період грудень-лютий. Його початок пов'язаний з вторгненням арктичного повітря, що зумовлює різке похолодання, морозну і снігову погоду. Середньомісячні температури повітря нижчі 0°С. Найхолоднішим місяцем є січень. Взимку дуже розвинена циклонічна діяльність. Проходження західних і північно-західних циклонів нерідко супроводжується короткочасним потеплінням, інтенсивними снігопадами, потужними вітрами і хуртовинами. Південно-західні і південні циклони можуть призводити до тривалих відлиг і сходу снігового покриву. Весняна пора на тлі значних коливань температури, відзначається значним її підвищенням, інтенсивним таненням снігового покриву і швидким висиханням ґрунту. У квітні і травні нерідко спостерігається прохолодна погода, зумовлена вторгненням арктичного повітря. Літо у Заповіднику охоплює, зазвичай, період з кінця другої декади травня до кінця серпня. Погодні умови цього сезону відрізняються помітним підвищенням температури. Йому притаманні підвищена кількість опадів, переважно у вигляді злив, активна грозова діяльність. Зниження температур обумовлені проходженням циклонів з заходу та північного заходу. Заморозки, навіть на поверхні ґрунту, майже не відзначаються. У цей час можуть спостерігатися шквали та смерчі. Найтеплішим місяцем є липень, однак протягом близько третини років (з часу запровадження постійних спостережень) найвища температура спостерігається у серпні або червні. Осінь настає у вересні і триває, здебільшого, до кінця листопада. Протягом першої половини осені, зазвичай утримується суха, відносно тепла погода з вікнами так званого «бабиного літа». Друга половина осені відзначається загальним погіршенням погоди, що полягає у великій кількості похмурих днів з довгими дощами, туманами, подальшим зниженням температури. Атмосферна циркуляція у листопаді все частіше набуває характеру зимової, нерідко на нетривалий час встановлюється сніговий покрив. За даними багаторічних спостережень на метеостанції Чорнобиль, середня річна температура повітря становить 7,2˚С. Найхолодніший місяць року — січень. Його середня багаторічна температура дорівнює -6,1˚С, найтепліший — липень з середньою температурою повітря 18,9 ˚С. Засвідчені сплески температур повітря становили: абсолютний мінімум -35 ˚С, абсолютний максимум 39 ˚С.
ГідрологіяРедагувати
Поверхневі водні об'єкти Заповідника представлені річкою Прип'ять, її основною притокою — річкою Уж, малими річками нижчих порядків, заплавними озерами, штучними об'єктами (ставками і меліоративними каналами у різному ступені деградації, так званими затонами, які є відгородженими від основного русла старицями) та болотами.
Найбільшим водним об'єктом ЗВ є р. Прип'ять. Її довжина у межах ЗВ становить близько 60 км, а площа водозбору близько 2000 км². У межах зони відчуження Прип'ять має розвинену широку долину. Русло ріки до початку активного антропогенного впливу було досить звивисте і багате на меандри і стариці. Частина з них стала типовими заплавними озерами. Ширина русла на річковій ділянці (приблизно до впадіння р. Уж) переважно становить 100—250 м. До аварії на ЧАЕС річка була судноплавною, працювали порти Чорнобиль та Прип'ять, а судна на підводних крилах піднімались до м. Мозир. Регулярно проводились роботи з поглиблення та облаштування русла для потреб судноплавства. Найбільші переформування русла пов'язані зі спорудженням водойми-охолоджувача ЧАЕС. Для цього була відгороджена частина історичного русла довжиною близько 12 км, а лівіше від нього прокладено новий канал. Для захисту лівобережних сіл від повеней ще в середині 20 століття на частині заплави були облаштовані дамби. У післяаварійний період для обмеження водної міграції радіонуклідів були споруджені захисні дамби у ближній зоні ЧАЕС, їх загальна довжина перевищує 20 км, а також посилено кріплення берегів річки кам'яними насипами. Таким чином, найбільш забруднені стариці на сьогодні не сполучені з річкою. Гідрологічний режим р. Прип'ять характеризується тривалим весняним водопіллям (як правило, березень — липень), низькою літньою меженню, підвищеною водністю восени. Зимова межень в останні роки нестійка, з мінливою водністю, а на рівневий режим впливають заторні явища. Під час весняного водопілля спостерігається підйом рівнів води здебільшого на 2-4 м, у визначні повені — до 6 м. Середня річна витрата води у гирлі — бл. 450 м3/с, середній максимум водопілля 1300 м3/с, а максимальною витратою у сучасних кліматичних умовах слід вважати зафіксовану у 1979 р. (4500 м3/с).
Основним джерелом живлення річок Заповідника є сніговий покрив. Доля стоку талих вод становить близько 60 % річного; решта стоку розподіляється, в залежності від окремих річкових басейнів, на ґрунтове і дощове живлення. Такий характер живлення накладає свій відбиток на режим рівнів протягом року. Доля підземного живлення значна і коливається від 20 % до 33 % від сумарного стоку. Дощове живлення в основному впливає на формування стоку малих річок. Деякі річки (Сахан, Ілля, Брагінка та кілька інших водотоків) перекриті після 1986 року в одному або кількох місцях спеціальними фільтраційними дамбами з метою зменшення виносу радіонуклідів в р. Прип'ять, а також перегороджено кілька стариць та затонів. На річках перед дамбами місцями утворились різні за площею водні дзеркала. До 1986 року на сучасній території Заповідника, в основному на землях сільськогосподарських підприємств, було створено низку гідромеліоративних систем: «Уж-1», «Уж-2», «Товстий Ліс», «Сахан», «Галло», «Розсоха», «Ямпіль», «Усівська», «Прип'ятська» та інші. Після аварії на ЧАЕС господарський догляд за меліоративними системами не здійснювався, за винятком кількох магістральних каналів. Канали замулюються та заростають рослинністю, погіршується стан гідротехнічних споруд. Осушені території поступово повертаються у первісний природний стан, на них відновлюються водно-болотні угіддя.
Радіаційний станРедагувати
Зона відчуження є епіцентром аварії на ЧАЕС, яка визнається експертами як найбільша в історії ядерної енергетики. У межах зазначеної зони радіаційний вплив катастрофи на навколишнє середовище і людину досяг максимально небезпечних значень. Тому була проведена безпрецедентна за масштабами мирного часу евакуація населення, згорнута господарська діяльність, закриті промислові та сільськогосподарські підприємства. Характерною особливістю радіоактивного забруднення чорнобильського походження є просторова неоднорідність щільності, радіонуклідного складу та фізико-хімічних форм випадіння. Сьогодні радіаційна обстановка формується такими елементами: Цезій-137 — найбільш біологічно небезпечний ізотоп, обумовлює до 90 % дози зовнішнього опромінення персоналу (період напіврозпаду — близько 30 років). Стронцій-90 — має значну мобільність в екосистемах, ефективно вбудовується в ланцюг «ґрунт-рослина-тварина-опад-ґрунт», водорозчинний — є основним компонентом потоку радіоактивних речовин, які потрапляють за межі зони водним шляхом (період напіврозпаду — близько 29 років). Плутоній (ізотопи 238, 239, 240) — становить значну небезпеку для організму людини як внаслідок альфа-випромінювання, так і хімічної токсичності, однак не має значної екологічної та біологічної мобільності. Період напіврозпаду Pu-239 становить близько 24 тис. років. Ізотопи цього елементу будуть обумовлювати радіаційну ситуацію на території зони в дальній перспективі. Америцій-241 — продукт розпаду Pu-241. Єдиний радіонуклід аварійного викиду, активність якого зараз збільшується (період напіврозпаду становить 433 роки). Найбільші значення радіоактивного забруднення в межах Заповідника відзначені в районі західного сліду (c. Буряківка) та північного сліду аварійних радіоактивних випадінь (сс. Усів та Машеве). Концентрація радіонуклідів у поверхневих водах залежить від типу водойми та щільності поверхневого забруднення водозбору. Найбільші показники забруднення мають замкнуті водойми оз. Глибоке та Красненська стариця. Концентрація радіонуклідів в атмосферному повітрі має найбільші значення в пункті спостереження «Машеве», найменші — в пункті спостереження «Дитятки».
ФлораРедагувати
Територія за характером рослинності належить до зони широколистяних лісів. До 18-19 ст. була суцільно вкрита лісами, але на початок 20-го століття лісистість знизилась до 11-12 %. Причини цього полягали в інтенсивному використанні лісової деревини та лісових земель. Місцеве виробництва скла, поташу, видобуток руди вимагали великого обсягу паливної деревини. Завдяки меліорації з'явилась можливість освоєння лісових земель для сільського господарства. Внаслідок тривалого антропогенного впливу відбувалась фрагментація і знищення лісових комплексів і окремих видів. Острівний характер залишкових лісів надзвичайно ускладнив відновлення мозаїчно-ярусної структури фітоценозів.
Значне зниження родючості земель і неможливість їх подальшого сільськогосподарського використання змусили повернутись до лісовідновлення. Перші роботи зі штучного лісовідновлення
Сальвінія плавуча
розпочались у 20-х роках минулого століття, а в 50-60-х роках вони набули масового характеру. Протягом цього часу площа лісів збільшилась в 4 рази і сягнула близько 50 % території. Переважну їх більшість становлять монокультурні одновікові соснові насадження. Після 1986 року виконання лісівничих заходів було припинено і відновлено вже після 1992 року, коли було створене спеціалізоване лісове підприємство «Чорнобильліс». За час, що минув після аварії на ЧАЕС, частина покинутих сільськогосподарських угідь та населених пунктів безладно заростає, завдяки чому лісистість становить близько 58 %. За геоботанічним районуванням Заповідник розташований в Поліській підпровінції Європейської широколистяно-лісової області лісової зони. Значна частина території входить в Києво-Поліський геоботанічний округ дубово-соснових лісів, а її частина на лівому березі Прип'яті — в Полісько-
Щавель український
Придніпровський геоботанічний округ соснових, дубово-соснових лісів і грабових дібров, евтрофних боліт і заливних лугів. У Києво-Поліському окрузі територія Заповідника поширюється на частини Вільчансько-Чорнобильського, Народицько-Іванківського і Горностайпільсько-Димерського геоботанічних районів. У Полісько-Придніпровському окрузі охоплює Зимовищанський і частково Пергансько-Виступовицький та Південнополіський геоботанічні райони. Зимовищанський і Пергансько-Виступовицький райони, які прилягають до Південнополіського геоботанічного району, деякі фахівці також вважають його частинами.
Загалом, флора Заповідника налічує 1256 видів судинних рослин, 120 видів лишайників та 20 видів моху.
До видів рослин, внесених у Додаток 1 Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979), належать: альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.), сон широколистий (Pulsatilla patens (L.) Mill. s.l.), сальвінія плавуча (Salvinia natans (L.) All.), водяний горіх (Trapa natans L. s.l.), маточник вузьколистий (Dracocephalum ruyschiana L.), наголоватки волошкові (Jurinea cyanoides (L.) Rchb), дягель болотяний (Ostericum palustre (Bess.), гронянка багатороздільна (Botrychium multifidum (S. G. Gmel.) Rupr), Виявлено 46 видів флори, занесених до Червоної книги України, а саме: судинні рослини: дифазіаструм сплюснутий (Diphasiastrum complanatum (L.) Holub), дифазіаструм Цайллера (Diphasiastrum zeilleri (Rouy) Holub), плаунець торфовий (Lycopodiella inundata (L.) Holub), плаун колючий (Lycopodium annotinum L.), баранець звичайний (Huperzia selago (L.) Bemh. ex Schrank et Mart.), гронянка багатороздільна (Botrychium
Плаунець торфовий
multifidum (S.G. Gmel.) Rupr.), сальвінія плавуча (Salvinia natans (L.) All.), цибуля ведмежа, або черемша (Allium ursinum L.), осока затінкова (Carex umbrosa Host), ситняг австрійський (Eleocharis mamillata Lindb. f.), півники сибірські (Iris sibirica L.), ситник бульбистий (Juncus bulbosus L.), лілія лісова, або кучерява (Lilium martagon L.), зозульки бузинові: Фукса (Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo), м'ясочервоний (D. incarnata (L.) Soo s.l.), плямистий (D. maculata (L.) Soo s.l.), коручка чемерникоподібна, або широколиста (Epipactis helleborine (L.) Crantz), гудайєра повзуча (Goodyera repens (L.) R. Br.), зозулині сльози яйцеподібні (Listera ovata (L.) R. Br.), гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.), любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.), болотянка звичайна (Scheuchzeria palustris L.), берези низька (Betula humilis Schrank) і темна (B. obscura А. Kotula), смілка литовська (Silene lithuanica Zapal), альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.), росички середня (Drosera intermedia Hayne) і англійська (D. anglica Huds.), астрагал піщаний (Astragalus arenarius L.), пухирник середній (Utricularia intermedia Hayne) і малий (U. minor L.), сон широколистий (Pulsatilla patens (L.) Mill. s.l.) і лучний (P. pratensis (L.) Mill. s.l.), верби лапландська (Salix lapponum L.), чорнична (S. myrtilloides L.) і сиза (Salix starkeana Willd.), водяний горіх (Trapa natans L. s.l.); водорості: батрахоспермум драглистий (Batrachospermum gelatinosum (L.) DC.), хроодактилон
Сон широколистий
розгалужений (Chroodactylon ramosum (Thwait.) Hansg.); мохи: сфагн блискучий (Sphagnum subnitens Russow et Warnst.) і Вульфа (S. wulfianum Girg.), псевдокалієргон трирядний (Pseudocalliergon trifarium (F. Weber et D. Mohr) Loeske); гриби: рогатик товкачиковий (Clavariadelphus pistillaris (L.) Donk.).
На водоймах зони відчуження зростають рослинні ценози, внесені в Зелену книгу України, а саме: Альдрованда пухирчаста; Myriophylleta alterniflori; Trapeta natantis; глечиків жовтих (Nuphareta luteae); їжачої голівки маленької (Sparganieta minimi); Ceratophylleta submersi; Nymphaeeta albae; Nymphaeeta candidae; Potamogetoneta praelongi; Potamogetoneta obtusifolii; Potamogetoneta rutili; Salvinieta natantis. На західній межі зони відчуження розташовано ценоз ялинових лісів (Piceeta abietis). Всього — 13 угруповань.
ФаунаРедагувати
Баранець великий
Тваринний світ відповідає, в загальних рисах, складу фауни поліського регіону. На теренах заповідника помічено більше 300 видів хребетних тварин (із загалом 410, що зустрічаються в регіоні), з яких 75 видів (з 97 можливих) занесені до Червоної книги України. До Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи занесено 14 видів фауни: вечірниця мала
До аварії на ЧАЕС, терени Заповідника були доволі заселеною місцевістю з давньою історією. На сьогодні (2020-і) в межах Заповідника засвідчено 60 археологічних одиниць, які належать до різних історичних епох. Це городища ранньої залізної доби зі збереженими кільцеподібними валами, які перебувають поблизу сіл Бовище, Діброва та в лісовому масиві між селами Річиця й Нова Красниця, а також кургани на околицях м. Чорнобиль, сс. Залісся, Запілля, Черевач. У першій половині ХІХ ст. на цих землях налічувалося понад 17 православних храмів. На цей час збереглися лише два: церква Казанської ікони Божої Матері побудови 1898 року (с. Замошня) та дерев'яна церква Архістратига Михаїла, збудована близько 1800 року (с. Красне).
Chornobilskij radiacijno ekologichnij biosfernij zapovidnik prirodoohoronna teritoriya v Ukrayini biosfernij zapovidnik Roztashovanij u mezhah Ivankivskogo ta Poliskogo rajoniv Kiyivskoyi oblasti u Zoni vidchuzhennya Chornobilskoyi AES Utvorenij Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 26 kvitnya 2016 roku 1 na terenah Ivankivskogo ta Poliskogo rajoniv Kiyivskoyi oblasti v mezhah zoni vidchuzhennya i zoni bezumovnogo obov yazkovogo vidselennya ZViZB O V Plosha Zapovidnika stanovit 226 964 7 ga ce najbilsha odinicya prirodno zapovidnogo fondu na teritoriyi Ukrayini 2 adzhe do cogo najbilshim prirodnim zapovidnikom Ukrayini buv Krimskij prirodnij zapovidnik z plosheyu 44 000 ga Oficijnij slogan Misce de priroda mozhe buti soboyu Chornobilskij radiacijno ekologichnij biosfernij zapovidnikBrid richki UzhBrid richki Uzh51 24 00 pn sh 30 03 00 sh d 51 40000000002777369445539080 pn sh 30 0500000000277793787972769 sh d 51 40000000002777369445539080 30 0500000000277793787972769 Koordinati 51 24 00 pn sh 30 03 00 sh d 51 40000000002777369445539080 pn sh 30 0500000000277793787972769 sh d 51 40000000002777369445539080 30 0500000000277793787972769Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Kiyivska oblastPlosha 226 964 7 gaZasnovano 26 kvitnya 2016PosilannyaVebstorinka chornobyl gef comChornobilskij radiacijno ekologichnij biosfernij zapovidnik Ukrayina Chornobilskij radiacijno ekologichnij biosfernij zapovidnik u Vikishovishi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2020 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Zagorizontna radiolokacijna stanciya Duga na terenah zapovidnika Zmist 1 Meta zasnuvannya 2 Osnovni zavdannya 3 Istoriya 4 Okupaciya Zapovidnika 5 Geologichna budova 6 Geomorfologiya ta relyef 7 Klimat 8 Gidrologiya 9 Radiacijnij stan 10 Flora 11 Fauna 11 1 komahi 11 2 ribi 11 3 plazuni 11 4 ptahi 11 5 ssavci 12 Istoriko kulturna spadshina 13 Div takozh 14 Primitki 15 Posilannya ta dzherelaMeta zasnuvannya RedaguvatiZberezhennya u prirodnomu stani najbilsh tipovih prirodnih kompleksiv Polissya zabezpechennya pidtrimki ta pidvishennya bar yernoyi funkciyi zoni vidchuzhennya i zoni bezumovnogo obov yazkovogo vidselennya ustalennya gidrologichnogo rezhimu ta vidnovlennya teritorij zabrudnenih radionuklidami spriyannya organizaciyi ta provedennyu naukovih doslidzhen zokrema za uchastyu inozemnih i vitchiznyanih fahivciv 3 Osnovni zavdannya RedaguvatiZmenshennya ekologichnoyi nebezpeki ta zberezhennya prirodnih bagatstv ZViZB O V zapobigannya vinesennyu radionuklidiv z teritoriyi zon radioaktivnogo zabrudnennya vidtvorennya i zberezhennya prirodnogo riznomanittya landshaftiv genofondu tvarinnogo i roslinnogo svitu pidtrimannya zagalnogo ekologichnogo balansu zdijsnennya periodichnoyi inventarizaciyi prirodnih resursiv doslidzhennya yavish ta procesiv yaki vidbuvayutsya v ekosistemah zapovidnika provedennya ekologichnogo mediko biologichnogo ta radiacijnogo vivchennya teritoriyi zdijsnennya naukovih doslidzhen u galuzi ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha zabezpechennya dotrimannya rezhimu ohoroni teritoriyi Zapovidnika z usima prirodnimi ob yektami utrimannya teritoriyi v nalezhnomu sanitarnomu ta pozhezhobezpechnomu stani organizaciya protipozhezhnoyi ohoroni prirodnih kompleksiv provedennya ekologichnoyi osvitno vihovnoyi roboti ta inshe Istoriya RedaguvatiPeredumovi stvorennya ob yektiv PZF na teritoriyi zoni vidchuzhennya ta zoni bezumovnogo obov yazkovogo vidselennya z yavilis zadovgo do 26 kvitnya 2016 roku koli buv vidanij Ukaz Prezidenta Ukrayini pro jogo utvorennya Protyagom pershih 5 rokiv pislya avariyi na ChAES doslidniki vidznachali postupove vidtvorennya tvarinnogo i roslinnogo svitu spriyatlivimi umovami dlya cogo stali evakuaciya naselennya j pripinennya tut gospodarskoyi diyalnosti Vcheni zafiksuvali zrostannya chiselnosti tipovih ta poyavu ridkisnih vidiv flori ta fauni Prognoz na majbutnye buv spriyatlivij ochikuvalos povilne peretvorennya antropogennih landshaftiv u nablizheni do prirodnogo stanu prirodnogo kompleksu Polissya Cej proces otrimav nazvu vtorinni ekologichni naslidki Z seredini 90 h rokiv naukovci ta gromadskist povertalis do pitannya stvorennya zapovidnoyi teritoriyi v zoni vidchuzhennya ta zoni bezumovnogo obov yazkovogo vidselennya Tak 2007 roku Ukazom Prezidenta Ukrayini na terenah Ivankivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti bulo ogolosheno zagalnozoologichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Chornobilskij specialnij 2013 roku Ministerstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv pidtrimalo klopotannya ekospilnoti shodo stvorennya Chornobilskogo biosfernogo zapovidnika Pislya troh rokiv pidgotovki obgovoren ta pogodzhen vsih neobhidnih dokumentiv Prezidentom Ukrayini bulo vidano vidpovidnij Ukaz Z seredini 2017 roku Zapovidnik aktivno rozvivavsya yak samostijna byudzhetna ustanova sho nalezhit do sferi upravlinnya Derzhavnogo agentstva Ukrayini z upravlinnya zonoyu vidchuzhennya Z 2018 roku Zapovidnik aktivno zaluchayetsya do vprovadzhennya mizhnarodnih proektiv a jogo naukovim pidrozdilom organizovuyutsya pershi naukovi ekspediciyi z vivchennya flori i fauni na zemlyah zoni vidchuzhennya Narazi Zapovidnik ye uchasnikom ta partnerom proyektiv GEF UNEP WWF SATREPS LIFE ICLEAR COST SGP GEF spryamovanih na zberezhennya ta vidtvorennya prirodnih kompleksiv ta ob yektiv zoni vidchuzhennya U grudni 2020 roku Chornobilskij zapovidnik doluchivsya do Globalnoyi informacijnoyi platformi danih z bioriznomanittya The Global Biodiversity Information Facility GBIF The Global Biodiversity Information Facility Storinka zapovidnika na GBIFYak vidavec danih opublikuvav 4 datasets dataseti abo nabori danih Dva nabori tipu kontrolnij spisok Shecklist of flora of the territory of Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve Checklist of species of animals of territory of Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve posDva nabori danih tipu znahidka mistyat 367 znahidok tochok zustrichnosti Records of Nyctereutes procyonoides from the territory of Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve Ukraine zibrano Zapovidnikom Nyctereutes procyonoides records in Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve Ukraine ELP project zibrano u spivpraci z Frankfurtskim zoologichnim tovaristvom Chornobilskij zapovidnik u svoyij roboti efektivno vikoristovuye suchasni GIS tehnologiyi zokrema mobilnij dodatok ArcGIS Survey 123 dlya zboru j fiksaciyi informaciyi ta zasobi DZZ dlya monitoringu pozhezhnoyi situaciyi Z 2020 roku Zapovidnik ye zasnovnikom naukovo praktichnogo zhurnalu Chornobilskij naukovij hab CHERNOBYL science HUBU listopadi 2021 roku ustanovi zatverdzheno Proyekt organizaciyi teritoriyi nakaz Minprirodi vid 09 11 2021 737 U travni 2022 roku Zapovidnik otrimav status naukovoyi ustanovi Svidoctvo pro derzhavnu atestaciyu naukovoyi ustanovi vid 26 05 2022 00484 V grudni togo zh roku Chornobilskij radiacijno ekologichnij biosfernij zapovidnik stav povnopravnim zemlekoristuvachem 226 964 7 ga zemel zoni vidchuzhennya ta zoni bezumovnogo obov yazkovogo vidselennya rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 10 09 2022 799 Pro viluchennya ta nadannya zemelnih dilyanok u postijne koristuvannya iz zminoyu cilovogo priznachennya zatverdzheno Proyekt zemleustroyu U 2022 roci u spivavtorstvi z inshimi fahivcyami ChREBZ pidgotovleno Koncepciyu rozvitku nacionalnoyi doslidnickoyi infrastrukturi na bazi naukovih ustanov ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu UkrayiniOkupaciya Zapovidnika Redaguvati nbsp rosijskij tank bilya Chornobilskoyi atomnoyi stanciyiChornobilskij zapovidnik buv okupovanij rosijskimi vijskovimi z 24 02 2022 do 1 04 2022rr Vnaslidok okupaciyi chastkovo buli zrujnovani ta ponivecheni ofisni primishennya u m Chornobili ta sposterezhnij punkt u s Ragivka povnistyu znisheno primishennya u m Chornobil na vul Kotovskogo 4 znisheno koordinacijnij centr operati vnogo upravlinnya pozhezhami ta nadzvichajnimi situaciyami Vikradeno avtotransportni zasobi komp yuternu ta ofisnu tehniku teplovizori fotopastki dozimetri sejfi z do kumentami generatori GPS trekeri mebli kvadrokopteri laboratorne priladdya instrumenti zasobi individualnogo zahistu specodyag ta osobisti rechi pracivnikiv Rozmir shkodi zavdanoyi prirodnim ekosistemam flori ta fauni Zapovidnika narazi povnistyu ne ocinenij Najblizh chim chasom planuyetsya provedennya naukovoyi ekspediciyi iz vi znachennya zbitkiv dlya zapovidnih ekosistemGeologichna budova RedaguvatiOsnovnim geologichnim chinnikom sho viznachaye geologichnu budovu teritoriyi roztashuvannya Zapovidnika ye yiyi prichetnist do velikogo tektonichnogo zrushennya Prip yatskogo rozlomu yakij sluzhit prikordonnoyu zonoyu dvoh najbilshih struktur Shidnoyevropejskoyi platformi Ukrayinskogo shita i Dniprovsko Doneckoyi zapadini Veliku chastinu teritoriyi posidaye pivnichne zakinchennya pivdenno zahidnoyi monoklinali pivdennogo bortu Dniprovsko Doneckoyi zapadini Pivnichno zahidna chastina teritoriyi mistitsya v mezhah pivdenno shidnih kordoniv Prip yatskoyi zapadini a pivnichna i pivnichno shidna roztashovani na pivdennomu zakinchenni Braginskogo Chernigivskogo vistupu kristalichnogo fundamentu yakij rozpodilyaye Prip yatskij i Dniprovskij grabeni Popri davnij vik ciyeyi strukturi vona protyagom usiyeyi geologichnoyi istoriyi bula i ye tektonichno aktivnoyu zonoyu pro sho svidchat chislenni geologichni ta geomorfologichni dani Geomorfologiya ta relyef RedaguvatiTereni zapovidnika yak i vsya zona vidchuzhennya lezhat u mezhah fiziko geografichnoyi oblasti Kiyivskogo Polissya Poliskoyi nizovini Shidnoyevropejskoyi rivnini Geomorfologichna budova obumovlyuye znachnu diferenciaciyu prirodnih teritorialnih kompleksiv Na mezhirichchyah perevazhayut zandrovi ta morenno zandrovi rivnini Zustrichayutsya kincevo morenni gryadi V richkovih dolinah golovna rol nalezhit zaplavam ta akumulyativnim terasam iz eolovimi formami relyefu ta zabolochenimi dilyankami U tvorenni relyefu i diferenciaciyi prirodnih teritorialnih kompleksiv PTK vazhlivu rol vidigrayut antropogenovi vidkladi serednoyu potuzhnistyu 20 30 m z najbilshoyu 50 60 m Za pohodzhennyam yih vidnosyat do lodovikovogo vodnolodovikovogo alyuvialnogo eolovogo ozernogo delyuvialnogo organogennogo ta inshih tipiv Litologichno ce perevazhno pishani ta glinisto pishani vidkladi z valunami i galkoyu zdebilshogo z kristalichnih porid Klimat RedaguvatiNa teritoriyi Zapovidnika chitko viriznyayutsya i mayut priblizno rivnu trivalist chotiri sezoni roku Zimovij sezon ohoplyuye period gruden lyutij Jogo pochatok pov yazanij z vtorgnennyam arktichnogo povitrya sho zumovlyuye rizke poholodannya moroznu i snigovu pogodu Serednomisyachni temperaturi povitrya nizhchi 0 S Najholodnishim misyacem ye sichen Vzimku duzhe rozvinena ciklonichna diyalnist Prohodzhennya zahidnih i pivnichno zahidnih cikloniv neridko suprovodzhuyetsya korotkochasnim poteplinnyam intensivnimi snigopadami potuzhnimi vitrami i hurtovinami Pivdenno zahidni i pivdenni cikloni mozhut prizvoditi do trivalih vidlig i shodu snigovogo pokrivu Vesnyana pora na tli znachnih kolivan temperaturi vidznachayetsya znachnim yiyi pidvishennyam intensivnim tanennyam snigovogo pokrivu i shvidkim visihannyam gruntu U kvitni i travni neridko sposterigayetsya proholodna pogoda zumovlena vtorgnennyam arktichnogo povitrya Lito u Zapovidniku ohoplyuye zazvichaj period z kincya drugoyi dekadi travnya do kincya serpnya Pogodni umovi cogo sezonu vidriznyayutsya pomitnim pidvishennyam temperaturi Jomu pritamanni pidvishena kilkist opadiv perevazhno u viglyadi zliv aktivna grozova diyalnist Znizhennya temperatur obumovleni prohodzhennyam cikloniv z zahodu ta pivnichnogo zahodu Zamorozki navit na poverhni gruntu majzhe ne vidznachayutsya U cej chas mozhut sposterigatisya shkvali ta smerchi Najteplishim misyacem ye lipen odnak protyagom blizko tretini rokiv z chasu zaprovadzhennya postijnih sposterezhen najvisha temperatura sposterigayetsya u serpni abo chervni Osin nastaye u veresni i trivaye zdebilshogo do kincya listopada Protyagom pershoyi polovini oseni zazvichaj utrimuyetsya suha vidnosno tepla pogoda z viknami tak zvanogo babinogo lita Druga polovina oseni vidznachayetsya zagalnim pogirshennyam pogodi sho polyagaye u velikij kilkosti pohmurih dniv z dovgimi doshami tumanami podalshim znizhennyam temperaturi Atmosferna cirkulyaciya u listopadi vse chastishe nabuvaye harakteru zimovoyi neridko na netrivalij chas vstanovlyuyetsya snigovij pokriv Za danimi bagatorichnih sposterezhen na meteostanciyi Chornobil serednya richna temperatura povitrya stanovit 7 2 S Najholodnishij misyac roku sichen Jogo serednya bagatorichna temperatura dorivnyuye 6 1 S najteplishij lipen z serednoyu temperaturoyu povitrya 18 9 S Zasvidcheni spleski temperatur povitrya stanovili absolyutnij minimum 35 S absolyutnij maksimum 39 S Gidrologiya RedaguvatiPoverhnevi vodni ob yekti Zapovidnika predstavleni richkoyu Prip yat yiyi osnovnoyu pritokoyu richkoyu Uzh malimi richkami nizhchih poryadkiv zaplavnimi ozerami shtuchnimi ob yektami stavkami i meliorativnimi kanalami u riznomu stupeni degradaciyi tak zvanimi zatonami yaki ye vidgorodzhenimi vid osnovnogo rusla staricyami ta bolotami Najbilshim vodnim ob yektom ZV ye r Prip yat Yiyi dovzhina u mezhah ZV stanovit blizko 60 km a plosha vodozboru blizko 2000 km U mezhah zoni vidchuzhennya Prip yat maye rozvinenu shiroku dolinu Ruslo riki do pochatku aktivnogo antropogennogo vplivu bulo dosit zviviste i bagate na meandri i starici Chastina z nih stala tipovimi zaplavnimi ozerami Shirina rusla na richkovij dilyanci priblizno do vpadinnya r Uzh perevazhno stanovit 100 250 m Do avariyi na ChAES richka bula sudnoplavnoyu pracyuvali porti Chornobil ta Prip yat a sudna na pidvodnih krilah pidnimalis do m Mozir Regulyarno provodilis roboti z pogliblennya ta oblashtuvannya rusla dlya potreb sudnoplavstva Najbilshi pereformuvannya rusla pov yazani zi sporudzhennyam vodojmi oholodzhuvacha ChAES Dlya cogo bula vidgorodzhena chastina istorichnogo rusla dovzhinoyu blizko 12 km a livishe vid nogo prokladeno novij kanal Dlya zahistu livoberezhnih sil vid povenej she v seredini 20 stolittya na chastini zaplavi buli oblashtovani dambi U pislyaavarijnij period dlya obmezhennya vodnoyi migraciyi radionuklidiv buli sporudzheni zahisni dambi u blizhnij zoni ChAES yih zagalna dovzhina perevishuye 20 km a takozh posileno kriplennya beregiv richki kam yanimi nasipami Takim chinom najbilsh zabrudneni starici na sogodni ne spolucheni z richkoyu Gidrologichnij rezhim r Prip yat harakterizuyetsya trivalim vesnyanim vodopillyam yak pravilo berezen lipen nizkoyu litnoyu mezhennyu pidvishenoyu vodnistyu voseni Zimova mezhen v ostanni roki nestijka z minlivoyu vodnistyu a na rivnevij rezhim vplivayut zatorni yavisha Pid chas vesnyanogo vodopillya sposterigayetsya pidjom rivniv vodi zdebilshogo na 2 4 m u viznachni poveni do 6 m Serednya richna vitrata vodi u girli bl 450 m3 s serednij maksimum vodopillya 1300 m3 s a maksimalnoyu vitratoyu u suchasnih klimatichnih umovah slid vvazhati zafiksovanu u 1979 r 4500 m3 s Osnovnim dzherelom zhivlennya richok Zapovidnika ye snigovij pokriv Dolya stoku talih vod stanovit blizko 60 richnogo reshta stoku rozpodilyayetsya v zalezhnosti vid okremih richkovih basejniv na gruntove i doshove zhivlennya Takij harakter zhivlennya nakladaye svij vidbitok na rezhim rivniv protyagom roku Dolya pidzemnogo zhivlennya znachna i kolivayetsya vid 20 do 33 vid sumarnogo stoku Doshove zhivlennya v osnovnomu vplivaye na formuvannya stoku malih richok Deyaki richki Sahan Illya Braginka ta kilka inshih vodotokiv perekriti pislya 1986 roku v odnomu abo kilkoh miscyah specialnimi filtracijnimi dambami z metoyu zmenshennya vinosu radionuklidiv v r Prip yat a takozh peregorodzheno kilka staric ta zatoniv Na richkah pered dambami miscyami utvorilis rizni za plosheyu vodni dzerkala Do 1986 roku na suchasnij teritoriyi Zapovidnika v osnovnomu na zemlyah silskogospodarskih pidpriyemstv bulo stvoreno nizku gidromeliorativnih sistem Uzh 1 Uzh 2 Tovstij Lis Sahan Gallo Rozsoha Yampil Usivska Prip yatska ta inshi Pislya avariyi na ChAES gospodarskij doglyad za meliorativnimi sistemami ne zdijsnyuvavsya za vinyatkom kilkoh magistralnih kanaliv Kanali zamulyuyutsya ta zarostayut roslinnistyu pogirshuyetsya stan gidrotehnichnih sporud Osusheni teritoriyi postupovo povertayutsya u pervisnij prirodnij stan na nih vidnovlyuyutsya vodno bolotni ugiddya Radiacijnij stan RedaguvatiZona vidchuzhennya ye epicentrom avariyi na ChAES yaka viznayetsya ekspertami yak najbilsha v istoriyi yadernoyi energetiki U mezhah zaznachenoyi zoni radiacijnij vpliv katastrofi na navkolishnye seredovishe i lyudinu dosyag maksimalno nebezpechnih znachen Tomu bula provedena bezprecedentna za masshtabami mirnogo chasu evakuaciya naselennya zgornuta gospodarska diyalnist zakriti promislovi ta silskogospodarski pidpriyemstva Harakternoyu osoblivistyu radioaktivnogo zabrudnennya chornobilskogo pohodzhennya ye prostorova neodnoridnist shilnosti radionuklidnogo skladu ta fiziko himichnih form vipadinnya Sogodni radiacijna obstanovka formuyetsya takimi elementami Cezij 137 najbilsh biologichno nebezpechnij izotop obumovlyuye do 90 dozi zovnishnogo oprominennya personalu period napivrozpadu blizko 30 rokiv Stroncij 90 maye znachnu mobilnist v ekosistemah efektivno vbudovuyetsya v lancyug grunt roslina tvarina opad grunt vodorozchinnij ye osnovnim komponentom potoku radioaktivnih rechovin yaki potraplyayut za mezhi zoni vodnim shlyahom period napivrozpadu blizko 29 rokiv Plutonij izotopi 238 239 240 stanovit znachnu nebezpeku dlya organizmu lyudini yak vnaslidok alfa viprominyuvannya tak i himichnoyi toksichnosti odnak ne maye znachnoyi ekologichnoyi ta biologichnoyi mobilnosti Period napivrozpadu Pu 239 stanovit blizko 24 tis rokiv Izotopi cogo elementu budut obumovlyuvati radiacijnu situaciyu na teritoriyi zoni v dalnij perspektivi Americij 241 produkt rozpadu Pu 241 Yedinij radionuklid avarijnogo vikidu aktivnist yakogo zaraz zbilshuyetsya period napivrozpadu stanovit 433 roki Najbilshi znachennya radioaktivnogo zabrudnennya v mezhah Zapovidnika vidznacheni v rajoni zahidnogo slidu c Buryakivka ta pivnichnogo slidu avarijnih radioaktivnih vipadin ss Usiv ta Masheve Koncentraciya radionuklidiv u poverhnevih vodah zalezhit vid tipu vodojmi ta shilnosti poverhnevogo zabrudnennya vodozboru Najbilshi pokazniki zabrudnennya mayut zamknuti vodojmi oz Gliboke ta Krasnenska staricya Koncentraciya radionuklidiv v atmosfernomu povitri maye najbilshi znachennya v punkti sposterezhennya Masheve najmenshi v punkti sposterezhennya Dityatki Flora RedaguvatiTeritoriya za harakterom roslinnosti nalezhit do zoni shirokolistyanih lisiv Do 18 19 st bula sucilno vkrita lisami ale na pochatok 20 go stolittya lisistist znizilas do 11 12 Prichini cogo polyagali v intensivnomu vikoristanni lisovoyi derevini ta lisovih zemel Misceve virobnictva skla potashu vidobutok rudi vimagali velikogo obsyagu palivnoyi derevini Zavdyaki melioraciyi z yavilas mozhlivist osvoyennya lisovih zemel dlya silskogo gospodarstva Vnaslidok trivalogo antropogennogo vplivu vidbuvalas fragmentaciya i znishennya lisovih kompleksiv i okremih vidiv Ostrivnij harakter zalishkovih lisiv nadzvichajno uskladniv vidnovlennya mozayichno yarusnoyi strukturi fitocenoziv Znachne znizhennya rodyuchosti zemel i nemozhlivist yih podalshogo silskogospodarskogo vikoristannya zmusili povernutis do lisovidnovlennya Pershi roboti zi shtuchnogo lisovidnovlennya nbsp Salviniya plavucharozpochalis u 20 h rokah minulogo stolittya a v 50 60 h rokah voni nabuli masovogo harakteru Protyagom cogo chasu plosha lisiv zbilshilas v 4 razi i syagnula blizko 50 teritoriyi Perevazhnu yih bilshist stanovlyat monokulturni odnovikovi sosnovi nasadzhennya Pislya 1986 roku vikonannya lisivnichih zahodiv bulo pripineno i vidnovleno vzhe pislya 1992 roku koli bulo stvorene specializovane lisove pidpriyemstvo Chornobillis Za chas sho minuv pislya avariyi na ChAES chastina pokinutih silskogospodarskih ugid ta naselenih punktiv bezladno zarostaye zavdyaki chomu lisistist stanovit blizko 58 Za geobotanichnim rajonuvannyam Zapovidnik roztashovanij v Poliskij pidprovinciyi Yevropejskoyi shirokolistyano lisovoyi oblasti lisovoyi zoni Znachna chastina teritoriyi vhodit v Kiyevo Poliskij geobotanichnij okrug dubovo sosnovih lisiv a yiyi chastina na livomu berezi Prip yati v Polisko nbsp Shavel ukrayinskijPridniprovskij geobotanichnij okrug sosnovih dubovo sosnovih lisiv i grabovih dibrov evtrofnih bolit i zalivnih lugiv U Kiyevo Poliskomu okruzi teritoriya Zapovidnika poshiryuyetsya na chastini Vilchansko Chornobilskogo Narodicko Ivankivskogo i Gornostajpilsko Dimerskogo geobotanichnih rajoniv U Polisko Pridniprovskomu okruzi ohoplyuye Zimovishanskij i chastkovo Pergansko Vistupovickij ta Pivdennopoliskij geobotanichni rajoni Zimovishanskij i Pergansko Vistupovickij rajoni yaki prilyagayut do Pivdennopoliskogo geobotanichnogo rajonu deyaki fahivci takozh vvazhayut jogo chastinami Zagalom flora Zapovidnika nalichuye 1256 vidiv sudinnih roslin 120 vidiv lishajnikiv ta 20 vidiv mohu Iz Yevropejskogo chervonogo spisku na teritoriyi Zapovidnika zrostayut p yat vidiv roslin verblyudka gisopolista Corispermum hyssopifolium L smilka litovska Silene lithuanica Zapal kozelci ukrayinski Tragopogon ucrainicus Artemcz zinovat Lindemanna Chamaecytisus lindemannii V Krecz Klaskova shavel ukrayinskij Rumex ucrainicus Fisch ex Spreng Do vidiv roslin vnesenih u Dodatok 1 Konvenciyi pro ohoronu dikoyi flori i fauni ta prirodnih seredovish isnuvannya v Yevropi Bern 1979 nalezhat aldrovanda puhirchasta Aldrovanda vesiculosa L son shirokolistij Pulsatilla patens L Mill s l salviniya plavucha Salvinia natans L All vodyanij gorih Trapa natans L s l matochnik vuzkolistij Dracocephalum ruyschiana L nagolovatki voloshkovi Jurinea cyanoides L Rchb dyagel bolotyanij Ostericum palustre Bess gronyanka bagatorozdilna Botrychium multifidum S G Gmel Rupr Viyavleno 46 vidiv flori zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini a same sudinni roslini difaziastrum splyusnutij Diphasiastrum complanatum L Holub difaziastrum Cajllera Diphasiastrum zeilleri Rouy Holub plaunec torfovij Lycopodiella inundata L Holub plaun kolyuchij Lycopodium annotinum L baranec zvichajnij Huperzia selago L Bemh ex Schrank et Mart gronyanka bagatorozdilna Botrychium nbsp Plaunec torfovijmultifidum S G Gmel Rupr salviniya plavucha Salvinia natans L All cibulya vedmezha abo cheremsha Allium ursinum L osoka zatinkova Carex umbrosa Host sitnyag avstrijskij Eleocharis mamillata Lindb f pivniki sibirski Iris sibirica L sitnik bulbistij Juncus bulbosus L liliya lisova abo kucheryava Lilium martagon L zozulki buzinovi Fuksa Dactylorhiza fuchsii Druce Soo m yasochervonij D incarnata L Soo s l plyamistij D maculata L Soo s l koruchka chemernikopodibna abo shirokolista Epipactis helleborine L Crantz gudajyera povzucha Goodyera repens L R Br zozulini slozi yajcepodibni Listera ovata L R Br gnizdivka zvichajna Neottia nidus avis L Rich lyubka dvolista Platanthera bifolia L Rich bolotyanka zvichajna Scheuchzeria palustris L berezi nizka Betula humilis Schrank i temna B obscura A Kotula smilka litovska Silene lithuanica Zapal aldrovanda puhirchasta Aldrovanda vesiculosa L rosichki serednya Drosera intermedia Hayne i anglijska D anglica Huds astragal pishanij Astragalus arenarius L puhirnik serednij Utricularia intermedia Hayne i malij U minor L son shirokolistij Pulsatilla patens L Mill s l i luchnij P pratensis L Mill s l verbi laplandska Salix lapponum L chornichna S myrtilloides L i siza Salix starkeana Willd vodyanij gorih Trapa natans L s l vodorosti batrahospermum draglistij Batrachospermum gelatinosum L DC hroodaktilon nbsp Son shirokolistijrozgaluzhenij Chroodactylon ramosum Thwait Hansg mohi sfagn bliskuchij Sphagnum subnitens Russow et Warnst i Vulfa S wulfianum Girg psevdokaliyergon triryadnij Pseudocalliergon trifarium F Weber et D Mohr Loeske gribi rogatik tovkachikovij Clavariadelphus pistillaris L Donk Na vodojmah zoni vidchuzhennya zrostayut roslinni cenozi vneseni v Zelenu knigu Ukrayini a same Aldrovanda puhirchasta Myriophylleta alterniflori Trapeta natantis glechikiv zhovtih Nuphareta luteae yizhachoyi golivki malenkoyi Sparganieta minimi Ceratophylleta submersi Nymphaeeta albae Nymphaeeta candidae Potamogetoneta praelongi Potamogetoneta obtusifolii Potamogetoneta rutili Salvinieta natantis Na zahidnij mezhi zoni vidchuzhennya roztashovano cenoz yalinovih lisiv Piceeta abietis Vsogo 13 ugrupovan Fauna Redaguvati nbsp Baranec velikijTvarinnij svit vidpovidaye v zagalnih risah skladu fauni poliskogo regionu Na terenah zapovidnika pomicheno bilshe 300 vidiv hrebetnih tvarin iz zagalom 410 sho zustrichayutsya v regioni z yakih 75 vidiv z 97 mozhlivih zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi zaneseno 14 vidiv fauni vechirnicya mala Nyctalus leisleri vidra richkova Lutra lutra ris zvichajna Lynx lynx norka yevropejska Mustela lutreola bober yevropejskij Castor fiber baranec velikij Gapella media derkach Crex crex triton grebinchastij Triturus cristatus kumka chervonochereva Bombina bombina rajka derevna Hyla arborea vusach velikij dubovij nbsp Liskulka Cerambyx cerdo sinnicya Edip Coenonympha oedipus murashka ruda lisova Formica rufa p yavka medichna Hirudo medicinalis Iz Yevropejskogo chervonogo spisku vidznacheno 16 vidiv nichnicya vijchasta Myotis nattereri liskulka Muscaridinus avellanarius vovk Canis lupus vedmid burij Ursus arctos vidra richkova Lutra lutra ris zvichajna Lynx lynx shulika rudij Milvus milvus orlan bilohvist Heliaeetus albicilla derkach Crex crex ocheretyanka prudka Acrocephalus paludicola p yavka medichna Hirudo medicinalis murashinij lev zvichajnij Myrmeleon formicarius vusach velikij dubovij zahidnij Cerambyx cerdo mnemozina Parnassius mnemosyne Prochanok Edip Coenonympha oedipus murashka ruda lisova Formica rufa Znachna kilkist vidiv ptahiv perebuvaye pid ohoronoyu Konvenciyi pro zberezhennya migruyuchih vidiv dikih tvarin Do dodatku 1 Bernskoyi konvenciyi zaneseni 179 vidiv fauni Viyavleno 75 vidiv fauni zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini a same kilchasti chervi p yavka medichna Hirudo medicinalis Linnaeus komahi Redaguvati krasunya diva Calopteryx virgo Linnaeus nbsp Krasunya diva dozorec imperator Anax imperator Leach kordulegaster kilchastij Cordulegaster boltoni Donovan babka perev yazana Sympetrum pedemontanum Allioni stafilin volohatij Emus hirtus Linnaeus zhuk olen Lucanus cervus cervus Linnaeus vusach zemlyanij hrestonosec abo koreneyid hrestonosec Cerambyx cergo Linnaeus vusach purpuronadkril Kellera Purpuricenus kaehleri Linnaeus vusach pahuchij muskusnij Aromia moschata Linnaeus mahaon Papilio machaon Linnaeus podalirij Iphiclides podalirius Linnaeus poliksena Zerynthia polyxena Denis et Schiffermuller apollon Parnassius apollo Linnaeus mnemozina Parnassius mnemosyne Linnaeus zhovtyuh torfovishnij Colias palaeno Linnaeus strichkarka topoleva Limenitis populi Linnaeus nbsp Minoga ukrayinska minlivec velikij Apatura iris Linnaeus sinnicya Gero Coenonympha hero Linnaeus sinyavec Buadyuvalya Polyommatus boisduvalii Herrich Schaffer brazhnik mertva golova Acherontia atropos Linnaeus brazhnik prozerpina Proserpinus proserpina Pallas vedmedicya velika Pericallia matronula Linnaeus vedmedicya gospodinya Callimorpha dominula Linnaeus lyarra anafemska Larra anathema Rossi ksilokopa abo bdzhola teslyar zvichajna Xylocopa valga Gerstaecker dzhmil yaskravij Bombus muscorum Linnaeus dzhmil chervonuvatij Bombus Megabombus ruderatus Fabricius krugloroti minoga ukrayinska Eudontomyzon mariae Berg ribi Redaguvati sterlyad Acipenser ruthenus Linnaeus nbsp Marena dniprovskaoseter Acipenser gueldenstaedtii Brandt et Ratzeburg yalec Leuciscus leuciscus Linnaeus virozub Rutilus frisii Nordmann bistryanka Alburnoides rossicus Berg marena dniprovska Barbus borysthenicus Dybowski min richkovij Lota lota Linnaeus jorzh zvichajnij Gymnocephalus baloni Holcik et Hensel jorzh nosar Gymnocephalus acerinus Guldenstadt plazuni Redaguvati midyanka zvichajna Coronella austriaca Laurenti ptahi Redaguvati leleka chornij Ciconia nigra Linnaeus shulika chornij Milvus migrans Boddaert lun stepovij Circus pygargus Linnaeus zmiyeyid Circaetus gallicus Gmelin pidorlik malij Aquila pomarina C L Brehm orlan bilohvist Haliaeetus albicilla Linnaeus teteruk Lyrurus tetrix Linnaeus gluhar Tetrao urogallus Linnaeus oryabok Tetrastes bonasia Linnaeus nbsp Oryabok sirij zhuravel Grus grus Linnaeus kulik soroka Haematopus ostralegus Linnaeus baranec velikij Gallinago media Latham golub sinyak Columba oenas Linnaeus pugach Bubo bubo Linnaeus sova bolotyana Asio flammeus Pontoppidan sova borodata Strix nebulosa Forster sivoraksha Coracias garrulus Linnaeus zhovna zelena Picus viridis Linnaeus sorokopud sirij Lanius excubitor Linnaeus nbsp nbsp Pam yatna moneta Chornobil Vidrodzhennya Ris yevrazijskassavci Redaguvati ryasonizhka mala Neomys anomalus Cabrera nichnicya stavkova Myotis dasycneme Boie nichnicya vodyana Myotis daubentonii Kuhl vechirnicya dozirna Nyctalus noctula Schreber vechirnicya veletenska Nyctalus lasiopterus Schreber netopir pigmej Pipis trellus pygmaeus Leach netopir lisovij Pipistrellus nathusii Keyserling et Blasius nbsp Koni Przhevalskogo lilik dvokolirnij Vespertilio murinus Linnaeus pergach abo kazhan piznij Eptesicus serotinus Schreber mishivka lisova Sicista betulina Pallas gornostaj Mustela erminea Linnaeus norka yevropejska Mustela lutreola Linnaeus lisovij thir Mustela putorius Linnaeus vidra richkova Lutra lutra Linnaeus ris Lynx lynx Linnaeus loshad Przhevalskogo Equus przewalskii 4 zubr Bison bonasus vedmid burij Ursus arctos Linnaeus Istoriko kulturna spadshina RedaguvatiDo avariyi na ChAES tereni Zapovidnika buli dovoli zaselenoyu miscevistyu z davnoyu istoriyeyu Na sogodni 2020 i v mezhah Zapovidnika zasvidcheno 60 arheologichnih odinic yaki nalezhat do riznih istorichnih epoh Ce gorodisha rannoyi zaliznoyi dobi zi zberezhenimi kilcepodibnimi valami yaki perebuvayut poblizu sil Bovishe Dibrova ta v lisovomu masivi mizh selami Richicya j Nova Krasnicya a takozh kurgani na okolicyah m Chornobil ss Zalissya Zapillya Cherevach U pershij polovini HIH st na cih zemlyah nalichuvalosya ponad 17 pravoslavnih hramiv Na cej chas zbereglisya lishe dva cerkva Kazanskoyi ikoni Bozhoyi Materi pobudovi 1898 roku s Zamoshnya ta derev yana cerkva Arhistratiga Mihayila zbudovana blizko 1800 roku s Krasne Div takozh RedaguvatiPoliskij derzhavnij radiacijno ekologichnij zapovidnik Chornobilskij specialnij zakaznikPrimitki Redaguvati Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 26 kvitnya 2016 roku 174 2016 Pro stvorennya Chornobilskogo radiacijno ekologichnogo biosfernogo zapovidnika Suspilne novini Zdichavili korovi risi vovki lisici yak zhivut tvarini u Chornobilskij zoni vidchuzhennya Ovcharenko Maksim 25 zhovtnya 2018 Chornobilskij zapovidnik i Universitet Fukusima rozpochinayut spilni doslidzhennya Nacionalnij Promislovij Portal ukr Procitovano 25 kvitnya 2023 Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Kin dikij redbook land kiev ua Procitovano 24 travnya 2023 Posilannya ta dzherela RedaguvatiOficijnij sajt Chornobilskij radiacijno ekologichnij biosfernij zapovidnik Oficijna grupa Facebook Chornobilskij zapovidnik i Universitet Fukusima rozpochinayut spilni doslidzhennya http uprom info Nacionalnij promislovij portal 25 zhovtnya 2018 Procitovano 25 zhovtnya 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chornobilskij radiacijno ekologichnij biosfernij zapovidnik amp oldid 40534298
