www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жовна зелена у парку в ЧернівцяхОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Ц

Жовна зелена

?
Жовна зелена

Жовна зелена у парку в Чернівцях
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Рід: Жовна (Picus )
Вид: Жовна зелена
Біноміальна назва
Picus viridis
(Linnaeus, 1758)

Поширення жовни зеленої
Посилання
Вікісховище: Picus viridis
Віківиди: Picus viridis
EOL: 1177650
ITIS: 554121
МСОП: 141791
NCBI: 100825
Fossilworks: 369018

Жовна́ зелена, дятел зелений (Picus viridis) — вид птахів роду Жовна родини Дятлових. Один з двох видів роду у фауні України. В Україні гніздовий, осілий та кочовий вид; представлений номінативним підвидом P. v. viridis.

Опис Редагувати

Морфологічні ознаки Редагувати

Самка — вуса повністю чорні

Середнього розміру дятел з яскравим забарвленням. Схожий на жовну сиву (Picus canus), з якою нерідко плутають. Дорослий самець зверху оливково-зелений; на голові червона «шапочка»; довкола ока чорна пляма, яка переходить у чорні «вуса» з червоною плямою в центрі; поперек і надхвістя жовті; низ білувато-зеленкувато-сірий, з поперечною темною строкатістю на задній частині черева і підхвісті; першорядні махові пера бурі, з білими плямами; другорядні махові пера зверху оливково-зелені; хвіст цупкий, загострений, темно-бурий з оливковим відтінком, крайні стернові пера з білуватою смугастістю; дзьоб темно-бурий; ноги темно-сірі; райдужна оболонка ока сірувата. Доросла самка подібна до дорослого самця, але вуса повністю чорні. У молодого самця верх бурувато-зелений, пера з білуватою облямівкою; червоні «вуса» і «шапочка» поцятковані чорними плямами; низ зеленкуватий, з бурими плямами і поперечними смугами; райдужна оболонка ока коричнева. У молодої самки «вуса» цілком чорні. Маса тіла — 186—250 г, розмах крил — 40—42 см. Довжина тіла самця — 330—360 мм, довжина тіла самки — 340—371 мм.

Від сивої жовни відрізняється великою червоною «шапочкою», а дорослий птах від дорослої сивої жовни − також темною строкатістю на задній частині черева та підхвісті. Молодий птах відрізняється від молодої сивої жовни також поперечною смугастістю нижньої частини тулуба.

Політ глибоко хвилеподібний, з помахами крил на зльоті.

Голос Редагувати

Кричать птахи обох статей протягом року, при цьому їхній репертуар не відрізняється один від одного. Голос різкіший у порівнянні з жовною сивою. Видає голосний крик «кла-кла-кла», який виконується в одній тональності та може нараховувати від одного до 20 складів.

Систематика Редагувати

Вид розділяється на 4 підвиди:

  • P. v. viridis Linnaeus, 1758
  • P. v. karelini J. F. Brandt, 1841
  • P. v. sharpei (Saunders, 1872)
  • P. v. innominatus (Zarudny & Loudon, 1905)

Ареал виду та його поширення в Україні Редагувати

Гніздовий ареал охоплює Західну Євразію від Атлантичного узбережжя на сході до долини р. Волга, на півночі до Скандинавського півострова, на південь до Середземноморського узбережжя і Малої Азії. В Україні гніздиться на Поліссі, у західних районах та, спорадично, у пониззях рр. Дунай та Дністер.

Чисельність і причини її зміни Редагувати

Чисельність в Європі досить значна — становить 590—1300 тис. пар. Понад 75 % птахів мешкає на території Європи, найбільші популяції мешкають у Франції, Німеччині та Іспанії. Менш численні ці дятли в Португалії, Великій Британії, Швеції, Росії, Хорватії, Румунії та Болгарії. Загальна чисельність в Україні становить близько 500—800 пар, спостерігається її скорочення У Східному Поліссі в останні десятиріччя чисельність виду зменшилась майже в 3 рази. В Лісостепу перестав гніздитися ще в 1920-х рр. Причинами зміни чисельності є: вирубування заплавних лісів, використання пестицидів та, можливо, конкуренція за місця гніздування з численнішою жовною сивою.

Особливості біології Редагувати

Кладка

Гніздовий, осілий і кочовий птах. Оселяється в листяних і мішаних лісах, переважно річкових долин. У другій половині квітня утворює пари і видовбує дупла, переважно в м'яких породах дерев. При влаштуванні гнізда віддає перевагу старому дуплу; одне й те саме дупло може використовувати до 10 і більше років поспіль, хоча не обов'язково одними і тими самими птахами. Глибина дупла 30—50 см, діаметр 15—18 см. Кладки з 2-8 яєць з'являються у другій половині травня − на початку червня. Яйця видовжені з білою блискучою шкаралупою, їхні розміри 27—35 х 20—25 мм. Пташенята залишають гніздо в червні-жовтні.

На відміну від інших видів дятлів жовна зелена шукає їжу головним чином на землі, ніж на деревах. Живиться переважно мурахами та їхніми лялечками (основу складають роди Formica та Lasius), може їсти плоди вишні, черешні, шовковиці.

Охорона Редагувати

Знаходиться під охороною Бернської конвенції (Додаток ІІ). Включено до останнього видання Червоної книги України (2009), статус — вразливий. В Україні охороняється на об'єктах природно-заповідного фонду Полісся, західних районів та у Дунайському біосферному заповіднику.

Примітки Редагувати

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12)
  3. ↑ Cramp S., Simmons K. E. L. The Birds of the Western Palearctic. − Vol. IV: Terns to Woodpeckers. − Oxford University Press, 1986. — С. 825−836.

Джерела Редагувати

  • Гаврись Г. Г. Жовна зелена // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 472.
  • Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.

Див. також Редагувати

  • 8774 Вірідіс — астероїд, названий латинською назвою цього виду.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhovna zelenaZhovna zelena u parku v ChernivcyahOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Zhovna Picus Vid Zhovna zelenaBinomialna nazvaPicus viridis Linnaeus 1758 Poshirennya zhovni zelenoyiPosilannyaVikishovishe Picus viridisVikividi Picus viridisEOL 1177650ITIS 554121MSOP 141791NCBI 100825Fossilworks 369018Zhovna zelena 1 dyatel zelenij Picus viridis vid ptahiv rodu Zhovna rodini Dyatlovih Odin z dvoh vidiv rodu u fauni Ukrayini V Ukrayini gnizdovij osilij ta kochovij vid predstavlenij nominativnim pidvidom P v viridis Zmist 1 Opis 1 1 Morfologichni oznaki 1 2 Golos 1 3 Sistematika 2 Areal vidu ta jogo poshirennya v Ukrayini 3 Chiselnist i prichini yiyi zmini 4 Osoblivosti biologiyi 5 Ohorona 6 Primitki 7 Dzherela 8 Div takozh 9 PosilannyaOpis RedaguvatiMorfologichni oznaki Redaguvati nbsp Samka vusa povnistyu chorniSerednogo rozmiru dyatel z yaskravim zabarvlennyam Shozhij na zhovnu sivu Picus canus z yakoyu neridko plutayut Doroslij samec zverhu olivkovo zelenij na golovi chervona shapochka dovkola oka chorna plyama yaka perehodit u chorni vusa z chervonoyu plyamoyu v centri poperek i nadhvistya zhovti niz biluvato zelenkuvato sirij z poperechnoyu temnoyu strokatistyu na zadnij chastini chereva i pidhvisti pershoryadni mahovi pera buri z bilimi plyamami drugoryadni mahovi pera zverhu olivkovo zeleni hvist cupkij zagostrenij temno burij z olivkovim vidtinkom krajni sternovi pera z biluvatoyu smugastistyu dzob temno burij nogi temno siri rajduzhna obolonka oka siruvata Dorosla samka podibna do doroslogo samcya ale vusa povnistyu chorni U molodogo samcya verh buruvato zelenij pera z biluvatoyu oblyamivkoyu chervoni vusa i shapochka pocyatkovani chornimi plyamami niz zelenkuvatij z burimi plyamami i poperechnimi smugami rajduzhna obolonka oka korichneva U molodoyi samki vusa cilkom chorni Masa tila 186 250 g rozmah kril 40 42 sm Dovzhina tila samcya 330 360 mm dovzhina tila samki 340 371 mm Vid sivoyi zhovni vidriznyayetsya velikoyu chervonoyu shapochkoyu a doroslij ptah vid dorosloyi sivoyi zhovni takozh temnoyu strokatistyu na zadnij chastini chereva ta pidhvisti Molodij ptah vidriznyayetsya vid molodoyi sivoyi zhovni takozh poperechnoyu smugastistyu nizhnoyi chastini tuluba Polit gliboko hvilepodibnij z pomahami kril na zloti Golos Redaguvati Krichat ptahi oboh statej protyagom roku pri comu yihnij repertuar ne vidriznyayetsya odin vid odnogo Golos rizkishij u porivnyanni z zhovnoyu sivoyu Vidaye golosnij krik kla kla kla yakij vikonuyetsya v odnij tonalnosti ta mozhe narahovuvati vid odnogo do 20 skladiv Sistematika Redaguvati Vid rozdilyayetsya na 4 pidvidi P v viridis Linnaeus 1758 P v karelini J F Brandt 1841 P v sharpei Saunders 1872 P v innominatus Zarudny amp Loudon 1905 Areal vidu ta jogo poshirennya v Ukrayini RedaguvatiGnizdovij areal ohoplyuye Zahidnu Yevraziyu vid Atlantichnogo uzberezhzhya na shodi do dolini r Volga na pivnochi do Skandinavskogo pivostrova na pivden do Seredzemnomorskogo uzberezhzhya i Maloyi Aziyi V Ukrayini gnizditsya na Polissi u zahidnih rajonah ta sporadichno u ponizzyah rr Dunaj ta Dnister Chiselnist i prichini yiyi zmini RedaguvatiChiselnist v Yevropi dosit znachna stanovit 590 1300 tis par Ponad 75 ptahiv meshkaye na teritoriyi Yevropi najbilshi populyaciyi meshkayut u Franciyi Nimechchini ta Ispaniyi Mensh chislenni ci dyatli v Portugaliyi Velikij Britaniyi Shveciyi Rosiyi Horvatiyi Rumuniyi ta Bolgariyi 2 Zagalna chiselnist v Ukrayini stanovit blizko 500 800 par sposterigayetsya yiyi skorochennya U Shidnomu Polissi v ostanni desyatirichchya chiselnist vidu zmenshilas majzhe v 3 razi V Lisostepu perestav gnizditisya she v 1920 h rr Prichinami zmini chiselnosti ye virubuvannya zaplavnih lisiv vikoristannya pesticidiv ta mozhlivo konkurenciya za miscya gnizduvannya z chislennishoyu zhovnoyu sivoyu Osoblivosti biologiyi Redaguvati nbsp KladkaGnizdovij osilij i kochovij ptah Oselyayetsya v listyanih i mishanih lisah perevazhno richkovih dolin U drugij polovini kvitnya utvoryuye pari i vidovbuye dupla perevazhno v m yakih porodah derev Pri vlashtuvanni gnizda viddaye perevagu staromu duplu odne j te same duplo mozhe vikoristovuvati do 10 i bilshe rokiv pospil hocha ne obov yazkovo odnimi i timi samimi ptahami Glibina dupla 30 50 sm diametr 15 18 sm 3 Kladki z 2 8 yayec z yavlyayutsya u drugij polovini travnya na pochatku chervnya Yajcya vidovzheni z biloyu bliskuchoyu shkaralupoyu yihni rozmiri 27 35 h 20 25 mm 3 Ptashenyata zalishayut gnizdo v chervni zhovtni Na vidminu vid inshih vidiv dyatliv zhovna zelena shukaye yizhu golovnim chinom na zemli nizh na derevah Zhivitsya perevazhno murahami ta yihnimi lyalechkami osnovu skladayut rodi Formica ta Lasius mozhe yisti plodi vishni chereshni shovkovici Ohorona RedaguvatiZnahoditsya pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi Dodatok II Vklyucheno do ostannogo vidannya Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 status vrazlivij V Ukrayini ohoronyayetsya na ob yektah prirodno zapovidnogo fondu Polissya zahidnih rajoniv ta u Dunajskomu biosfernomu zapovidniku Primitki Redaguvati Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 a b Cramp S Simmons K E L The Birds of the Western Palearctic Vol IV Terns to Woodpeckers Oxford University Press 1986 S 825 836 Dzherela RedaguvatiGavris G G Zhovna zelena Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit pid red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 472 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Div takozh Redaguvati8774 Viridis asteroyid nazvanij latinskoyu nazvoyu cogo vidu Posilannya Redaguvatihttp www iucnredlist org apps redlist details 141791 0 Arhivovano 19 lyutogo 2012 u WebCite Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhovna zelena amp oldid 39813584