? Мінога українська | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Eudontomyzon mariae (Berg, 1931) | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Lampetra mariae (Berg, 1931) | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
Міно́га украї́нська (Eudontomyzon mariae) — непаразитична прісноводна тварина, найпоширеніший вид прісноводних міног у Європі.
Ареал Редагувати
Поширена у річках басейнів морів Азовського, Балтійського і Чорного. Існують дані про присутність цього виду у басейнах Адріатичного і Егейського морів, однак для цих водойм вказуються інші представники роду: Eudontomyzon stankokaramani та Eudontomyzon hellenicus. Як вселенець відзначена у басейні Волги.
В Україні відзначається в басейнах річок Міус, Сіверський Донець, Дніпро, Дністер, Прут, Сірет, у дельті Дунаю, можливо у Південному Бузі.
У балтійському басейні поширена у басейнах річок Одра, Вісла і Німан. У Дунаї ареал пролягає до Залізних Воріт, а також одна знахідка відома з верхньої Морави, Чехія.
Опис дорослої форми Редагувати
Дорослі форми трапляються у гірських і напівгірських ділянках річок зі швидкою течією та гравійно-піщаним ґрунтом. Доросла особина зазвичай не живиться, але інколи здатна присмоктуватися до риби та пити її кров. Має довжину до 20 см, маса до 17 г, самиці дещо товщі за самців. Статевої зрілості досягає через 6 — 7 місяців після метаморфозу. Нерест проходить у квітні або травні, коли вода прогрівається до 11 —16 °C, у сонячну погоду. Самець будує гніздо (заглиблення в ґрунті), туди відкладається ікра, яка одразу запліднюється. Плодючість від 2 до 7 тис. ікринок діаметром 0,7 — 1,6 мм. Після нересту дорослі особини помирають.
Опис личинки Редагувати
Личинки, що з'являються з ікри, не схожі на дорослих особин та нагадують напівпрозорих червів. Живуть на прибережних спокійних ділянках річок, що вкриті рослинністю. Більшість часу проводять, занурившись у мул, де харчуються детритом та водоростями. У товщу води виходять тільки уночі. Відрізняються від дорослих особин меншим розміром голови, ротом у вигляді трикутної щілини, без рогових зубів, плавці розвинені слабко, очі малопомітні та вкриті шкірястою плівкою. Розвиваються протягом 5 — 6 років, на останньому році розвитку мають більшу довжину (до 22 см) та вагу, ніж дорослі особини. Метаморфоз продовжується 4 — 5 тижнів, при цьому тіло укорочується, з'являються очі, змінюється забарвлення.
Значення Редагувати
Мінога українська занесена до Червоної книги України. Промислового значення не має, личинка використовується рибалками як наживка на хижі види риб.
Посилання Редагувати
- ↑ Kottelat, M. I J. Freyhof, 2008: Handbook of European Freshwater Fishes. Kottelat, Cornol, Suïssa i Freyhof, Berlin, Germany. Publications Kottelat. Handbook of European Freshwater Fishes, xiii+ 1-646.
- Мовчан Ю. В. Риби України. — К., 2011. — 444 с.
- Лёвин Б. А. 2001. Находка украинской миноги Eudontomyzon mariae (Petromyzontidae) в Волжском бассейне. Вопросы ихтиологии. Т. 41. Вып. 6. С.849-850.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.
Джерела Редагувати
- Рыбы вод Украины: Минога украинская (Eudontomyzon mariae Berg, 1931) [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Річкові міноги [ 6 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)