www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гронянка багатороздільна Botrychium multifidum S G Gmel Rupr 1 багаторічна трав яниста рослина родини вужачкові Ophioglo

Гронянка багатороздільна

Гронянка багатороздільна (Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr.) — багаторічна трав'яниста рослина родини вужачкові (Ophioglossaceae (incl. Botrychiaceae)).

Гронянка багатороздільна

У безпеці (NatureServe)
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Порядок: Вужачки (Ophioglossales)
Родина: Вужачкові (Ophioglossaceae)
Рід: Sceptridium
Вид:
Гронянка багатороздільна (S. multifidum)
Біноміальна назва
Sceptridium multifidum
(S.G.Gmel.) Nishida ex Tagawa, 1958
Синоніми

Sceptridium multifidum (S.G.Gmel.) Tagawa
Botrychium californicum
Botrychium coulteri
Botrychium matricariae
Botrychium silaifolium

Природоохоронний статус ред.

В. multifidum згідно з Червоною книгою України має статус рідкісний вид (тобто, vulnerable (VU) відповідно до категорій IUCN), внесений Додатку I до Бернської конвенції. Він же має статус Data Deficient (DD) згідно Європейського Червоного списку 2011 року. Гронянка багатороздільна включена також до регіональних Червоних списків Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської, Чернігівської областей та міста Києва.

Загальна біоморфологічна характеристика ред.

Вайя гронянки багатороздільної

Геофіт. Багаторічна трав'яна рослина з вкороченим прямим кореневищем та пучком потовщених коренів. Вайї до 10 см (максимально 32 см) завдовжки, запушені, з'являються щороку звичайно в кількості 1-2, рідше 3-4, але звичайно тільки одна з цих вай має спороносну частину. Одна із пластинок, торішня — жовтувато-зелена, інша — сильна, темно-зелена. Пластинка неспороносної частини (трофофіл) трикутна, двічі пірчастороздільна, поділяється на три частини, з яких кожна має черешечок; сегменти 1-го порядку з серцеподібною основою, широко-яйцеподібні, 2-го порядку — довгасто-яйцеподібні, з круглястими, іноді зарубчастими лопатями; черешок неспороносної частини вайї значно коротший (2-7 см), ніж черешок спороносної (5-15 см), й відходить від нього на рівні ґрунту. Спороносна частина, 2-7 см завдовжки і 1-4 см завширшки, утворює тричі пірчастороздільну волоть. Спороносить у липні-серпні. Розмножується спорами і вегетативно. Число хромосом: 2n = 90.

Наукове значення ред.

Реліктовий вид з дисперсно диз'юнктивним поширенням

Ареал виду та його поширення в Україні ред.

Тип ареалу за Мезелем: циркумполярний, помірно бореальний. Еколого-ценотична група: бореальний, лісовий. Ареал виду: Європа, Західна Азія, Гімалаї, Північна та Південна Америка (Патагонія), Австралія. В Україні спорадично трапляється у Карпатах, Поліссі (Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській областях), у Лісостепу (Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій, Черкаській, Харківській областях). Загалом в Україні зафіксовано 92 місцезростання: 54 місцезростань до 1980 року, після 1980 року – 37 місцезростань, як до так і після 1980 року – 1 місцезростання.

Чисельність та структура популяцій ред.

Дані щодо популяційної структури українських популяцій дуже обмежені. В описаних популяціях кількість спорофітів коливалася від поодиноких до більше 400. В 2000 році, велика популяція з чисельністю більше 400 особин була знайдена на Трухановому острові у Києві. Проте до нашого часу вона значно скоротилася. Даний вид не може перебувати в стані підземного спокою не більше кількох років. На Трухановому острові до нашого часу збереглася одна частина популяції вздовж лісової дороги. Досить чисельними були інші описані останнім часом популяції. Одна з них на території Боярського лісництва Боярської лісової дослідної станції, Київська область (нараховувала приблизно 100 спорофітів на ) з щільністю 7-25 рослин на 1м2. Інша популяція в Броварському лісі у Києві біля ТЕЦ-6 мала 25 спорофітів. Популяція в Деснянсько-Старогутському НПП (Сумської області ) налічувала 67 спорофітів. Популяції на вторинних післялісових луках лісового поясу Горган, складалися з 11-50 спорофітів. 11 спорофітів було описано з місцезростання у с. Вертіївка Чернігівської області. В 2004 році в Боровському районі Харківської області, було знайдено 12 спорофітів різного вікового стану. Невеликі популяції чи поодинокі особини відомі з субальпійського поясу Карпат. У випадку локуса на Трухановому острові зафіксовано присутність усіх головних вікових стадій зі значною участю ювенільних та іматурних рослин. Присутність пре-генеративних стадій відмічена також в небагаточислеьній популяції Святошинського лісопаркового господарства. Для інших популяцій наявні лише деякі дані з приводу присутності ювенільних екземплярів. Так, тільки 2 окремих ювенільних спорофіти відомі з Шумського району, Тернопільської області. Дуже часто дослідники описували популяції лише по принципу поділу на спороносні та не спороносні спорофіти. Відмічено присутність генеративних спорофітів, які в досліджені сезони не давали спорофілу.

У Білорусі та Польщі, популяції головним чином чисельні, часто складаються лише з кількох рослин. В Гужно-Ліджбарському регіональному ландшафтному парку, 14 спорофітів відмічено у 2000 та 7 у 2001. Більш чисельні популяції описано нещодавно з Польських Бещад. Вони нараховували 100-1000 спорофітів. В польських популяціях кількість спороносних та не спороносних дорослих особин також коливалася. В одні з нещодавно описаних популяцій кількість спорофітів сягала 30, в іншій - 50. Більшість рослин з популяцій Біловезької Пущі розгортали листки. Більша частина популяцій з північно-західної Польщі, зазвичай, мала або поодинокі або групи рослин.

Причини зміни чисельності ред.

Причинами зміни чисельності в Червоній книзі України вказано: випасання худоби, пожежі, відсутність екотопів відповідного типу.

Головною причиною рідкісності представників родини вужачкових є їх реліктовий характер, що виражається у вразливості до змін довкілля та антропогенного впливу. Невеликі популяції вужачкових вразливі також до впливу будь-якого випадкового фактора, що може привести до їх зникнення. Головною загрозою для вужачкових є природна сукцесія. Види родини мало конкурентоспроможні, а їх популяції займають найчастіше невеликі ділянки (на яких якісь фактори порушують щільну дернину). Тож вони легко випадають внаслідок ущільнення травостою. Відмічено, що Ophioglossaceae це рослини, яким властива к-стратегія – тобто колонізація короткий час існуючих біотопів. Одиницями розповсюдження є легкі, придатні до рознесення вітром спори, що не мають великої витривалості. Утворення та підтримання популяції залежить від придатності заселеної ділянки, контакту з грибним симбіонтом, а також підтримання біотопа відкритим внаслідок якихось порушень. Так як дані виду є низько-конкурентоспроможними, проте добре поширюються на значні відстані. В Україні та Польщі види родини часто спостерігаються у клімаксних біотопах - лісах, зокрема, заплавних та соснових. На жаль, в більшості повідомлень про загрози видам родини бракує даних регулярного моніторингу. В таких умовах усі висновки щодо  впливу сукцесії та режиму активної охорони в випадку Ophioglossaceae треба сприймати обережно. Окрім того, деякі автори прямо стверджують що конкретні методи охорони видів даної родини не розроблені. На думку американських дослідників, без заходів активної охорони (які втім мають бути добре розроблені, а також перевірені) охорона вужачкових не буде ефективною. Проте будь-які заходи чи дослідження мають бути добре обґрунтованими. Інша загроза надходить від копитних тварин чи рослиноїдних бехребетних. Кількість спроносних спорофітів може обмежувати також сухий сезон. Антропогенний вплив, такий як заліснення сухих лук, створення монокультур, та розорювання травостою під час посадки лісу на вирубках також становить загрозу. Велику загрозу становить знищення існуючих та потенційних місцезростань, в тому числі зарезервованих під створення об’єктів ПЗФ. Деструктивний вплив вирубки дерев показаний для України, Білорусі та Польщі. Ідентифіковані загрози для близького виду - гронянки півмісяцевої B. lunaria включають посуху, пожежу, заготівлю деревини, збір, вплив гербіцидів, рослиноїдних тварин, екзотичних дощових черв’яків та лісову сукцесію. Локально перевипас може бути впливовим фактором. Що стосується випалювання та заготівлі сіна то з цього приводу для України немає даних, проте такі вплив можуть бути небезпечними для чутливих рослин.

Умови місцезростання ред.

B. multifidum також має широку екологічну амплітуду. Це характерний вид угруповань Molinio-Arrhenatheretea та Nardo-Callunetea (Nardetalia). Він може зростати на післялісових луках та у лучних угрупованнях субальпійської зони. Імовірно, в лучних угрупованнях цей вид знайдений у Сумській області в заповіднику "Михайлівська цілина". Таким чином, окрім лук, ця гронянка також зростає в соснових лісах різного віку, на ділянках з мохами, гайками Betula pendula, Alnus glutinosa та болотами, краями сфагнових, в спонтанних  лісах дніпровських островів, ялинові плантації, та центральна частина заплави Прип’яті. Вид відмічений у лісах, що відновилися після рубки, наприклад, на колишньому полігоні на захід від Володимира-Волинського. Для степової зони України, в ХІХ ст., наявна інформація щодо зростання виду в районі села Велика Олександрівка Херсонської області. У Білорусі, B. multifidum первинно бореальний, але також може бути знайдений на луках класу Nardo-Callunetea. У Польщі цей вид відомий з кислих ґрунтів, більш звичайний на напівштучних середовищах бідних лук за участі вересу Calluna vulgaris (L.) Hull., та біля польових доріг, більш рідко у кислих дубових місцезростаннях у мішаних дубово-соснових лісах. Загалом в умовах України, Білорусі, Польщі та Росії ця гронянка тяжіє до напівприродних умов, зростаючи вздовж просік та доріг, по краям  доріг, по краям зростаючих полів та пасовищ, що свідчить про певний рівень залежності від антропогенної діяльності. Всередині неперервних угруповань, B. multifidum здатний розповсюджуватися в значній кількості їх варіантів.

Режим збереження популяцій та заходи охорони ред.

Необхідний додатковий моніторинг відомих популяцій і дослідження біоекологічних особливостей виду. Задля збереження чисельності і поширення популяцій необхідно забороити рубку лісів та порушення умов місцезростання. Охорона виду in situ забезпечується у наступних об’єктах ПЗФ: Карпатському біосферному заповіднику, заповіднику Михайлівська цілина, Горгани, національних парках: Карпатському, Деснянясько-Старогутському, Верховинському, Гетьманському, Черемоському, Шацькому та Голосіївському, а також у Дермансько-Мостівському РЛП. Для охорони виду необхідно також створити нові та розширити деякі існуючі об’єкти природно-заповідного фонду. Зокрема, необхідно створити національні природні парки: Дніпровські острови в Києві, Дніпровський у Чернігівській області, розширити Голосіївський (Київ) та Черемоський (Чернівецька область) НПП та створити низку заказників в локалітетах популяцій Києва на Трухановому та Долобецькому островах, а також біля Алмазного озера в Дарницькому лісництві, в лісовому урочищі Чорторийське біля с. Шевченківське (Глухівський район), та 57 кварталі Дружбівського лісництва біля с. Білиця (Ямполський район) Сумської області має бути включений до Верхньоесманського заказника. Заказники мають також бути створені біля с. Лосинець (Турківський район), Львівська область, на території Кременецького лісництва Волинського лісгоспу (Шумського району), Тернопільської області, біля с. Щедрогір (Ратнівський район) та на колишньому військовому полігоні біля Володимира-Волинського, Волинської області, біля с. Вертіївка (Ніжинський район), біля с. Углова Рудня (Ріпкінський район), Черніговська область, біля табору відпочинку «Морський», на північ від с. Лютіж (Вишгородський район), у кварталі 60 Боярського лісництва (Києво-Святошинський район), Київська область в околицях с. Гороховатка (Борівський район), Харківська область.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах ред.

Наявний досвід культивування одного з найближчих родичів гронянки багатороздільної – Botrychium robustum (Rupr.) Underw., зважаючи на що, є можливим штучне створення популяцій in situ та в ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення ред.

Має господарське та комерційне значення як лікарська рослина (в народній медицині використовують як ранозагоювальний засіб).

Примітки ред.

  1. . Tropicos. Saint Louis, Missouri: Ботанічний сад Міссурі. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 12 грудня, 2012. 
  2. . mepr.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  3. ↑ Petrovich., Didukh, I︠A︡kov (2009). Červona knyga Ukraïny : roslinnij svit = [Red data book of Ukraine : vegetable kingdom]. Kjiv: Izd. Globalkonsalting. ISBN 9789669705914. OCLC 718349279. 
  4. Іван Парнікоза, Збігнев Целька (06.2018). . http://www.myslenedrevo.com.ua/ (українська, російська,англійська). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27.08.18. 
  5. У Києві на Трухановому острові знайшли рідкісну рослину. 25.09.2023
  6. ↑ Ivan Parnikoza, Maria Chernyshenko & Zbigniew Celka (26.10.2018). (англійська). Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 28.10.18. 
  7. (рос.) Шретер А. И. Лекарственная флора Советского Дальнего Востока. — М.: Медицина, 1975. — 336 с.

Література ред.

  • Екофлора України. Том 1 / Я. П. Дідух, П. Г. Плюта, В. В. Протопопова та ін. / Відпов. ред. Я. П. Дідух. — К.: Фітосоціоцентр, 2000. — 284 c.
  • Панченко С. М. Флора національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» та проблеми охорони фіторізноманіття Новгород-Сіверського Полісся. — Суми: Університетська книга, 2005. — 170 с.
  • Флора УРСР. Том I / Під ред. О. В. Фоміна. — К.: Вид-во АН УРСР, 1936. — 200 c.
  • Сичак Н. М., Мельник В. І., Лукаш О. В., Панченко С. М. Гронянка багатороздільна / Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с. ISBN 978-966-97059-1-4

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gronyanka bagatorozdilna Botrychium multifidum S G Gmel Rupr 1 bagatorichna trav yanista roslina rodini vuzhachkovi Ophioglossaceae incl Botrychiaceae Gronyanka bagatorozdilnaOhoronnij statusU bezpeci NatureServe Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Viddil Paporotepodibni Polypodiophyta Klas Paporotevidni Polypodiopsida Poryadok Vuzhachki Ophioglossales Rodina Vuzhachkovi Ophioglossaceae Rid SceptridiumVid Gronyanka bagatorozdilna S multifidum Binomialna nazvaSceptridium multifidum S G Gmel Nishida ex Tagawa 1958SinonimiSceptridium multifidum S G Gmel TagawaBotrychium californicumBotrychium coulteriBotrychium matricariaeBotrychium silaifolium Zmist 1 Prirodoohoronnij status 2 Zagalna biomorfologichna harakteristika 3 Naukove znachennya 4 Areal vidu ta jogo poshirennya v Ukrayini 5 Chiselnist ta struktura populyacij 6 Prichini zmini chiselnosti 7 Umovi miscezrostannya 8 Rezhim zberezhennya populyacij ta zahodi ohoroni 9 Rozmnozhennya ta rozvedennya u specialno stvorenih umovah 10 Gospodarske ta komercijne znachennya 11 Primitki 12 Literatura 13 PosilannyaPrirodoohoronnij status red V multifidum zgidno z Chervonoyu knigoyu Ukrayini maye status ridkisnij vid tobto vulnerable VU vidpovidno do kategorij IUCN 2 vnesenij Dodatku I do Bernskoyi konvenciyi Vin zhe maye status Data Deficient DD zgidno Yevropejskogo Chervonogo spisku 2011 roku Gronyanka bagatorozdilna vklyuchena takozh do regionalnih Chervonih spiskiv Zakarpatskoyi Cherniveckoyi Ivano Frankivskoyi Chernigivskoyi oblastej ta mista Kiyeva Zagalna biomorfologichna harakteristika red nbsp Vajya gronyanki bagatorozdilnoyiGeofit Bagatorichna trav yana roslina z vkorochenim pryamim korenevishem ta puchkom potovshenih koreniv Vajyi do 10 sm maksimalno 32 sm zavdovzhki zapusheni z yavlyayutsya shoroku zvichajno v kilkosti 1 2 ridshe 3 4 ale zvichajno tilki odna z cih vaj maye sporonosnu chastinu Odna iz plastinok torishnya zhovtuvato zelena insha silna temno zelena Plastinka nesporonosnoyi chastini trofofil trikutna dvichi pirchastorozdilna podilyayetsya na tri chastini z yakih kozhna maye chereshechok segmenti 1 go poryadku z sercepodibnoyu osnovoyu shiroko yajcepodibni 2 go poryadku dovgasto yajcepodibni z kruglyastimi inodi zarubchastimi lopatyami chereshok nesporonosnoyi chastini vajyi znachno korotshij 2 7 sm nizh chereshok sporonosnoyi 5 15 sm j vidhodit vid nogo na rivni gruntu Sporonosna chastina 2 7 sm zavdovzhki i 1 4 sm zavshirshki utvoryuye trichi pirchastorozdilnu volot Sporonosit u lipni serpni Rozmnozhuyetsya sporami i vegetativno Chislo hromosom 2n 90 Naukove znachennya red Reliktovij vid z dispersno diz yunktivnim poshirennyam 3 Areal vidu ta jogo poshirennya v Ukrayini red Tip arealu za Mezelem cirkumpolyarnij pomirno borealnij Ekologo cenotichna grupa borealnij lisovij Areal vidu Yevropa Zahidna Aziya Gimalayi Pivnichna ta Pivdenna Amerika Patagoniya Avstraliya V Ukrayini sporadichno traplyayetsya u Karpatah Polissi Rivnenskij Zhitomirskij Kiyivskij Chernigivskij Sumskij oblastyah u Lisostepu Lvivskij Ivano Frankivskij Zakarpatskij Cherniveckij Cherkaskij Harkivskij oblastyah Zagalom v Ukrayini zafiksovano 92 miscezrostannya 54 miscezrostan do 1980 roku pislya 1980 roku 37 miscezrostan yak do tak i pislya 1980 roku 1 miscezrostannya 4 Chiselnist ta struktura populyacij red Dani shodo populyacijnoyi strukturi ukrayinskih populyacij duzhe obmezheni V opisanih populyaciyah kilkist sporofitiv kolivalasya vid poodinokih do bilshe 400 V 2000 roci velika populyaciya z chiselnistyu bilshe 400 osobin bula znajdena na Truhanovomu ostrovi u Kiyevi 5 Prote do nashogo chasu vona znachno skorotilasya Danij vid ne mozhe perebuvati v stani pidzemnogo spokoyu ne bilshe kilkoh rokiv Na Truhanovomu ostrovi do nashogo chasu zbereglasya odna chastina populyaciyi vzdovzh lisovoyi dorogi Dosit chiselnimi buli inshi opisani ostannim chasom populyaciyi Odna z nih na teritoriyi Boyarskogo lisnictva Boyarskoyi lisovoyi doslidnoyi stanciyi Kiyivska oblast narahovuvala priblizno 100 sporofitiv na z shilnistyu 7 25 roslin na 1m2 Insha populyaciya v Brovarskomu lisi u Kiyevi bilya TEC 6 mala 25 sporofitiv Populyaciya v Desnyansko Starogutskomu NPP Sumskoyi oblasti nalichuvala 67 sporofitiv Populyaciyi na vtorinnih pislyalisovih lukah lisovogo poyasu Gorgan skladalisya z 11 50 sporofitiv 11 sporofitiv bulo opisano z miscezrostannya u s Vertiyivka Chernigivskoyi oblasti V 2004 roci v Borovskomu rajoni Harkivskoyi oblasti bulo znajdeno 12 sporofitiv riznogo vikovogo stanu Neveliki populyaciyi chi poodinoki osobini vidomi z subalpijskogo poyasu Karpat U vipadku lokusa na Truhanovomu ostrovi zafiksovano prisutnist usih golovnih vikovih stadij zi znachnoyu uchastyu yuvenilnih ta imaturnih roslin Prisutnist pre generativnih stadij vidmichena takozh v nebagatochislenij populyaciyi Svyatoshinskogo lisoparkovogo gospodarstva Dlya inshih populyacij nayavni lishe deyaki dani z privodu prisutnosti yuvenilnih ekzemplyariv Tak tilki 2 okremih yuvenilnih sporofiti vidomi z Shumskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Duzhe chasto doslidniki opisuvali populyaciyi lishe po principu podilu na sporonosni ta ne sporonosni sporofiti Vidmicheno prisutnist generativnih sporofitiv yaki v doslidzheni sezoni ne davali sporofilu 6 U Bilorusi ta Polshi populyaciyi golovnim chinom chiselni chasto skladayutsya lishe z kilkoh roslin V Guzhno Lidzhbarskomu regionalnomu landshaftnomu parku 14 sporofitiv vidmicheno u 2000 ta 7 u 2001 Bilsh chiselni populyaciyi opisano neshodavno z Polskih Beshad Voni narahovuvali 100 1000 sporofitiv V polskih populyaciyah kilkist sporonosnih ta ne sporonosnih doroslih osobin takozh kolivalasya V odni z neshodavno opisanih populyacij kilkist sporofitiv syagala 30 v inshij 50 Bilshist roslin z populyacij Bilovezkoyi Pushi rozgortali listki Bilsha chastina populyacij z pivnichno zahidnoyi Polshi zazvichaj mala abo poodinoki abo grupi roslin 6 Prichini zmini chiselnosti red Prichinami zmini chiselnosti v Chervonij knizi Ukrayini vkazano vipasannya hudobi pozhezhi vidsutnist ekotopiv vidpovidnogo tipu 3 Golovnoyu prichinoyu ridkisnosti predstavnikiv rodini vuzhachkovih ye yih reliktovij harakter sho virazhayetsya u vrazlivosti do zmin dovkillya ta antropogennogo vplivu Neveliki populyaciyi vuzhachkovih vrazlivi takozh do vplivu bud yakogo vipadkovogo faktora sho mozhe privesti do yih zniknennya Golovnoyu zagrozoyu dlya vuzhachkovih ye prirodna sukcesiya Vidi rodini malo konkurentospromozhni a yih populyaciyi zajmayut najchastishe neveliki dilyanki na yakih yakis faktori porushuyut shilnu derninu Tozh voni legko vipadayut vnaslidok ushilnennya travostoyu Vidmicheno sho Ophioglossaceae ce roslini yakim vlastiva k strategiya tobto kolonizaciya korotkij chas isnuyuchih biotopiv Odinicyami rozpovsyudzhennya ye legki pridatni do roznesennya vitrom spori sho ne mayut velikoyi vitrivalosti Utvorennya ta pidtrimannya populyaciyi zalezhit vid pridatnosti zaselenoyi dilyanki kontaktu z gribnim simbiontom a takozh pidtrimannya biotopa vidkritim vnaslidok yakihos porushen Tak yak dani vidu ye nizko konkurentospromozhnimi prote dobre poshiryuyutsya na znachni vidstani V Ukrayini ta Polshi vidi rodini chasto sposterigayutsya u klimaksnih biotopah lisah zokrema zaplavnih ta sosnovih Na zhal v bilshosti povidomlen pro zagrozi vidam rodini brakuye danih regulyarnogo monitoringu V takih umovah usi visnovki shodo vplivu sukcesiyi ta rezhimu aktivnoyi ohoroni v vipadku Ophioglossaceae treba sprijmati oberezhno Okrim togo deyaki avtori pryamo stverdzhuyut sho konkretni metodi ohoroni vidiv danoyi rodini ne rozrobleni Na dumku amerikanskih doslidnikiv bez zahodiv aktivnoyi ohoroni yaki vtim mayut buti dobre rozrobleni a takozh perevireni ohorona vuzhachkovih ne bude efektivnoyu Prote bud yaki zahodi chi doslidzhennya mayut buti dobre obgruntovanimi Insha zagroza nadhodit vid kopitnih tvarin chi roslinoyidnih behrebetnih Kilkist spronosnih sporofitiv mozhe obmezhuvati takozh suhij sezon Antropogennij vpliv takij yak zalisnennya suhih luk stvorennya monokultur ta rozoryuvannya travostoyu pid chas posadki lisu na virubkah takozh stanovit zagrozu Veliku zagrozu stanovit znishennya isnuyuchih ta potencijnih miscezrostan v tomu chisli zarezervovanih pid stvorennya ob yektiv PZF Destruktivnij vpliv virubki derev pokazanij dlya Ukrayini Bilorusi ta Polshi Identifikovani zagrozi dlya blizkogo vidu gronyanki pivmisyacevoyi B lunaria vklyuchayut posuhu pozhezhu zagotivlyu derevini zbir vpliv gerbicidiv roslinoyidnih tvarin ekzotichnih doshovih cherv yakiv ta lisovu sukcesiyu Lokalno perevipas mozhe buti vplivovim faktorom Sho stosuyetsya vipalyuvannya ta zagotivli sina to z cogo privodu dlya Ukrayini nemaye danih prote taki vpliv mozhut buti nebezpechnimi dlya chutlivih roslin 6 Umovi miscezrostannya red B multifidum takozh maye shiroku ekologichnu amplitudu Ce harakternij vid ugrupovan Molinio Arrhenatheretea ta Nardo Callunetea Nardetalia Vin mozhe zrostati na pislyalisovih lukah ta u luchnih ugrupovannyah subalpijskoyi zoni Imovirno v luchnih ugrupovannyah cej vid znajdenij u Sumskij oblasti v zapovidniku Mihajlivska cilina Takim chinom okrim luk cya gronyanka takozh zrostaye v sosnovih lisah riznogo viku na dilyankah z mohami gajkami Betula pendula Alnus glutinosa ta bolotami krayami sfagnovih v spontannih lisah dniprovskih ostroviv yalinovi plantaciyi ta centralna chastina zaplavi Prip yati Vid vidmichenij u lisah sho vidnovilisya pislya rubki napriklad na kolishnomu poligoni na zahid vid Volodimira Volinskogo Dlya stepovoyi zoni Ukrayini v HIH st nayavna informaciya shodo zrostannya vidu v rajoni sela Velika Oleksandrivka Hersonskoyi oblasti U Bilorusi B multifidum pervinno borealnij ale takozh mozhe buti znajdenij na lukah klasu Nardo Callunetea U Polshi cej vid vidomij z kislih gruntiv bilsh zvichajnij na napivshtuchnih seredovishah bidnih luk za uchasti veresu Calluna vulgaris L Hull ta bilya polovih dorig bilsh ridko u kislih dubovih miscezrostannyah u mishanih dubovo sosnovih lisah Zagalom v umovah Ukrayini Bilorusi Polshi ta Rosiyi cya gronyanka tyazhiye do napivprirodnih umov zrostayuchi vzdovzh prosik ta dorig po krayam dorig po krayam zrostayuchih poliv ta pasovish sho svidchit pro pevnij riven zalezhnosti vid antropogennoyi diyalnosti Vseredini neperervnih ugrupovan B multifidum zdatnij rozpovsyudzhuvatisya v znachnij kilkosti yih variantiv 6 Rezhim zberezhennya populyacij ta zahodi ohoroni red Neobhidnij dodatkovij monitoring vidomih populyacij i doslidzhennya bioekologichnih osoblivostej vidu Zadlya zberezhennya chiselnosti i poshirennya populyacij neobhidno zaboroiti rubku lisiv ta porushennya umov miscezrostannya Ohorona vidu in situ zabezpechuyetsya u nastupnih ob yektah PZF Karpatskomu biosfernomu zapovidniku zapovidniku Mihajlivska cilina Gorgani nacionalnih parkah Karpatskomu Desnyanyasko Starogutskomu Verhovinskomu Getmanskomu Cheremoskomu Shackomu ta Golosiyivskomu a takozh u Dermansko Mostivskomu RLP Dlya ohoroni vidu neobhidno takozh stvoriti novi ta rozshiriti deyaki isnuyuchi ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Zokrema neobhidno stvoriti nacionalni prirodni parki Dniprovski ostrovi v Kiyevi Dniprovskij u Chernigivskij oblasti rozshiriti Golosiyivskij Kiyiv ta Cheremoskij Chernivecka oblast NPP ta stvoriti nizku zakaznikiv v lokalitetah populyacij Kiyeva na Truhanovomu ta Dolobeckomu ostrovah a takozh bilya Almaznogo ozera v Darnickomu lisnictvi v lisovomu urochishi Chortorijske bilya s Shevchenkivske Gluhivskij rajon ta 57 kvartali Druzhbivskogo lisnictva bilya s Bilicya Yampolskij rajon Sumskoyi oblasti maye buti vklyuchenij do Verhnoesmanskogo zakaznika Zakazniki mayut takozh buti stvoreni bilya s Losinec Turkivskij rajon Lvivska oblast na teritoriyi Kremeneckogo lisnictva Volinskogo lisgospu Shumskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti bilya s Shedrogir Ratnivskij rajon ta na kolishnomu vijskovomu poligoni bilya Volodimira Volinskogo Volinskoyi oblasti bilya s Vertiyivka Nizhinskij rajon bilya s Uglova Rudnya Ripkinskij rajon Chernigovska oblast bilya taboru vidpochinku Morskij na pivnich vid s Lyutizh Vishgorodskij rajon u kvartali 60 Boyarskogo lisnictva Kiyevo Svyatoshinskij rajon Kiyivska oblast v okolicyah s Gorohovatka Borivskij rajon Harkivska oblast 6 Rozmnozhennya ta rozvedennya u specialno stvorenih umovah red Nayavnij dosvid kultivuvannya odnogo z najblizhchih rodichiv gronyanki bagatorozdilnoyi Botrychium robustum Rupr Underw zvazhayuchi na sho ye mozhlivim shtuchne stvorennya populyacij in situ ta v botanichnih sadah 6 Gospodarske ta komercijne znachennya red Maye gospodarske ta komercijne znachennya yak likarska roslina v narodnij medicini vikoristovuyut yak ranozagoyuvalnij zasib 7 Primitki red Gronyanka bagatorozdilna Botrychium multifidum S G Gmel Rupr Tropicos Saint Louis Missouri Botanichnij sad Missuri Arhiv originalu za 24 lyutogo 2014 Procitovano 12 grudnya 2012 Chervona kniga Ukrayini mepr gov ua ua Arhiv originalu za 24 bereznya 2021 Procitovano 18 listopada 2021 a b Petrovich Didukh I A kov 2009 Cervona knyga Ukrainy roslinnij svit Red data book of Ukraine vegetable kingdom Kjiv Izd Globalkonsalting ISBN 9789669705914 OCLC 718349279 Ivan Parnikoza Zbignev Celka 06 2018 Arhiv znahidok predstavnikiv vuzhachkovih paporotej Ophioglossaceae v Ukrayini http www myslenedrevo com ua ukrayinska rosijska anglijska Arhiv originalu za 27 serpnya 2018 Procitovano 27 08 18 U Kiyevi na Truhanovomu ostrovi znajshli ridkisnu roslinu 25 09 2023 a b v g d e Ivan Parnikoza Maria Chernyshenko amp Zbigniew Celka 26 10 2018 Ophioglossaceae Psilotopsida in Ukraine anglijska Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2018 Procitovano 28 10 18 ros Shreter A I Lekarstvennaya flora Sovetskogo Dalnego Vostoka M Medicina 1975 336 s Literatura red Ekoflora Ukrayini Tom 1 Ya P Diduh P G Plyuta V V Protopopova ta in Vidpov red Ya P Diduh K Fitosociocentr 2000 284 c Panchenko S M Flora nacionalnogo prirodnogo parku Desnyansko Starogutskij ta problemi ohoroni fitoriznomanittya Novgorod Siverskogo Polissya Sumi Universitetska kniga 2005 170 s Flora URSR Tom I Pid red O V Fomina K Vid vo AN URSR 1936 200 c Sichak N M Melnik V I Lukash O V Panchenko S M Gronyanka bagatorozdilna Chervona kniga Ukrayini Roslinnij svit za red Ya P Diduha K Globalkonsalting 2009 900 s ISBN 978 966 97059 1 4 angl Christenhusz Maarten J M Zhang Xian Chun Schneider Harald 2011 A linear sequence of extant families and genera of lycophytes and ferns Arhivovano 3 listopada 2019 u Wayback Machine Phytotaxa 19 7 54 Parnikoza I Chernyshenko M amp Celka Z Ophioglossaceae Psilotopsida in Ukraine Biodiv Res Conserv 48 25 47 2017 DOI 10 1515 biorc 2017 0009 Arhivovano 25 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Posilannya red angl Gronyanka bagatorozdilna v gerbariyi MBG Missouri Botanical Garden Herbarium Botanichnogo sadu Missuri angl Kerivnictvo z likuvannya gronyankoyu bagatorozdilnoyu Arhivovano 29 veresnya 2012 u Wayback Machine angl Gronyanka bagatorozdilna Arhivovano 1 bereznya 2014 u Wayback Machine na sajti Agrarnogo Ministerstva SShA USDA Fotogalereya Arhivovano 20 travnya 2011 u Wayback Machine Gronyanka bagatorozdilna v Chervonij knizi Ukrayini Arhivovano 24 kvitnya 2014 u Wayback Machine Gronyanka bagatorozdilna v dolini Dnipra v m Kiyevi Arhivovano 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gronyanka bagatorozdilna amp oldid 40498935