Соціал-демократія (чеськ. Sociální demokracie, SOCDEM) — лівоцентристська соціал-демократична політична партія у Чехії. заснована в 1878 році. Перебуваючи в лівоцентристській частині політичного спектру та дотримуючись проєвропейських поглядів, вона є членом Партії європейських соціалістів, Соціалістичного інтернаціоналу та Прогресивного альянсу. Демократична академія імені Масарика є партійним аналітичним центром.
| | |
| Країна | Чехія |
| Голова партії | Міхал Шмарда |
| Спікер | Їтка Павлікова |
| Засновник | Йозеф Болеслав Пецка Ладіслав Запотоцький |
| Дата заснування | 7 квітня 1878 |
| Штаб-квартира | Lidový dům Hybernská 7, Прага |
| Ідеологія | Соціал-демократія Пан'європеїзм |
| Молодіжна організація | Молоді соціал-демократи |
| Членство в міжнародних організаціях | ПЄС Соцінтерн С&Д ПА |
| Кількість членів (2022) | 7539 |
| Місць у Палаті депутатів | 0 / 200 |
| Місць у Сенаті | 1 / 81 |
| Місць у Європарламенті | 0 / 21 |
| Офіційний колір (кольори) | Пастельний червоний |
| Девіз | Людяність замість егоїзму |
| Офіційний сайт | socdem.cz |
Історія
Діяльність у період Австро-Угорщини
Чеська соціал-демократична партія є найстаршою політичною партією в Чехії. Вона була заснована в квітні 1878 році на Бржевновському з'їзді (м. Прага) чеських соціал-демократів як складова частина Соціал-демократичної партії Австрії (входила до неї до 1893) під назвою Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія (чеськ. Českoslovanská sociálně demokratická stranu dělnická). Метою партії було проголошено поширення ідей марксизму серед чеського робітничого класу, його політичне та організаційне згуртування. В кінці XIX — початку XX ст.. партія очолювала економічні та політичні виступи чеського пролетаріату: боротьбу за 8-годинний робочий день, за загальне виборче право. У 1910—1911 в партії відбувся розкол на «автономістів» і «централістів» (виступали проти відокремлення чеських профспілок від загальноавтрійського профцентру, за єдність профспілкового руху в країні). У роки Першої світової війни автономісти зайняли соціал-шовіністичну позицію, співпрацюючи з урядом Габсбургів.
Діяльність у період Чехословаччини
Після створення самостійної Чехословацької держави (1918) Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія об'єдналася з основною частиною словацьких соціал-демократів і з XII з'їзду (грудень 1918) стала іменуватися Чеська соціал-демократична робітнича партія (чеськ. Československá sociálně demokratická strana dělnická, ЧСДРП).
На початку грудня 1919 року в ЧСДРП консолідувалася революційна опозиція, так звана марксистська ліва. На XIII з'їзді (25 вересня 1920) ліве крило ЧСДРП організаційно об'єдналося в Чехословацьку соціал-демократичну робітничу партію (ліву), яка стала основою створеної в 1921 Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ). За винятком 1926—1929, коли ЧСДРП перебувала в «лояльній опозиції», її представники (аж до 1938 року) брали участь у всіх коаліційних урядах Чехословаччини.
Після Мюнхенської угоди 1938 року керівництво ЧСДРП оголосило про саморозпуск партії, а в грудні 1938 року скликало з'їзд нової, так званої Національної партії праці (чеськ. Národní strana práce, НПП), до якої увійшли як соціал-демократи, так та і деякі члени Чехословацької національно-соціалістичної партії. У березні 1939 НПП була розпущена. Після звільнення Чехословаччини в 1945 ЧСДРП відновила діяльність. З травня 1945 стався конфлікт між прихильниками тісної співпраці з комуністами (З. Фірлінгер) і прихильників ідеологічної, політичної і організаційної самостійності (В. Майєр). 27 червня 1948, після виключення з партії правих елементів, соціал-демократи об'єдналися з комуністами на основі принципів марксизму-ленінізму і на організаційній базі КПЧ.
Сучасна партія
Після Оксамитової революції в 1989 році партія була відновлена під назвою Чехословацька соціал-демократія (чеськ. Československá sociální demokracie). Після розпаду Чехословаччини у 1993 році партія стала називатися Чеська соціал-демократична партія (чеськ. Česká strana sociálně demokratická).
Після парламентських виборів 1998 року, партія отримала більшість місць, але не змогла сформувати коаліційний уряд. В результаті, партія сформувала уряд меншості, який очолив лідера партії Мілош Земан. У зв'язку з цим соціал-демократи уклали, так званий, «опозиційний договір» з Громадянською демократичною партією, що опинилася на другому місці за кількістю голосів виборців, яка зобов'язалася не блокувати роботу уряду меншини.
Партія перемогла на виборах 2002 року, отримавши 70 із 200 представників в Палаті депутатів Чехії. Голова партії — Володимир Шпідла став прем'єр-міністром. Він очолив коаліцію з двома іншими невеликими партіями — Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія і Союз свободи — Демократичний союз до своєї відставки в 2004 році, після поразки ЧСДП на виборах до Європарламенту.
З 26 червня 2004 до 26 квітня 2005 року партію очолював Станіслав Гросс, який займав посаду прем'єр міністра. Гросспішов у відставку після скандалу, що виникла через його нездатність пояснити джерело фінансових ресурсів, що використовувалися для оплати свого будинку. З 2006 року партію очолює Іржі Пароубек.
На виборах 2 і 3 червня 2006 року партія отримала 32,3% голосів і 74 з 200 місць. Вибори викликали тупикову ситуацію, так як у правих (з Партією зелених) і лівих партій було по 100 місць. Тупик був зламаний, коли два депутати ЧСДП — Мілош Мелчак і Міхал Поханка утрималася при голосуванні про довіру урядові соціал-демократів, що дозволило коаліції Громадянських демократів (ODS), Християнських демократів (KDU–ČSL) і Партії зелених (SZ) утворити уряд.
18 березня 2011 головою партії був обраний Богуслав Соботка.
Логотипи
Результати виборів
Вибори в Цислейтанії
Вибори до Імперської Ради
| Вибори | Голосів | % | Місць | +/– | Уряд |
|---|---|---|---|---|---|
| 1907 | 389,960 | 8.5 (#6) | 22 / 516 | ▲22 | Опозиція |
| 1911 | 357,234 | 7.9 (#4) | 25 / 516 | ▲3 | Опозиція |
Вибори до Чеських земських зборів
| Вибори | Голосів | % | Місць | +/– |
|---|---|---|---|---|
| 1895 | 939 | 1.1 (#8) | 0 / 244 | ▬0 |
| 1901 | 11,388 | 4.7 (#6) | 0 / 244 | ▬0 |
| 1908 | 39,443 | 9.8 (#3) | 0 / 244 | ▬0 |
Вибори в Чехословаччині
Парламентські вибори
| Вибори | Голосів | % | Місць | +/– | Уряд |
|---|---|---|---|---|---|
| 1920 | 1,590,520 | 25.7 (#1) | 74 / 281 | ▲74 | Коаліція |
| 1925 | 632,403 | 8.9 (#4) | 25 / 300 | ▼45 | Коаліція |
| 1929 | 963,462 | 13.0 (#2) | 39 / 300 | ▲10 | Опозиція |
| 1935 | 1,032,773 | 25.7 (#1) | 38 / 300 | ▼1 | Коаліція |
| 1946 | 1,590,520 | 25.7 (#1) | 37 / 300 | ▼1 | Коаліція |
| 1948 | як частина Національного фронту | 23 / 300 | ▼14 | Блок | |
| У 1948–1990 роках була об'єднана в КПЧ | |||||
| 1990 | 342,455 | 3.2 (#9) | 0 / 150 | ▬0 | Без місць |
| 1992 | 648,125 | 6.8 (#4) | 10 / 150 | ▲10 | Опозиція |
Місцеві вибори
Вибори до Ради Чеської землі
| Вибори | Голосів | % | Місць | +/– |
|---|---|---|---|---|
| 1928 | 420,298 | 12.0 (#3) | 15 / 120 | ▲15 |
| 1935 | 506,642 | 12.7 (#3) | 17 / 120 | ▲2 |
| 1946 | 533,351 | 15.0 (#4) | 18 / 120 | ▲1 |
Вибори до Ради Моравсько-Сілезької землі
| Вибори | Голосів | % | Місць | +/– |
|---|---|---|---|---|
| 1928 | 206,229 | 12.6 (#3) | 9 / 60 | ▲9 |
| 1935 | 243,415 | 12.9 (#2) | 9 / 60 | ▬0 |
| 1946 | 322,397 | 16.7 (#4) | 13 / 80 | ▲4 |
Вибори до Ради Словацької землі
| Вибори | Голосів | % | Місць | +/– |
|---|---|---|---|---|
| 1928 | 96,901 | 7.5 (#4) | 4 / 54 | ▲4 |
| 1935 | 148,984 | 9.9 (#3) | 8 / 54 | ▲4 |
Вибори до Ради землі Підкарпатської Русі
| Вибори | Голосів | % | Місць | +/– |
|---|---|---|---|---|
| 1928 | 6,412 | 2.6 (#12) | 0 / 12 | ▬0 |
| 1935 | 15,406 | 5.2 (#7) | 1 / 12 | ▲1 |
Вибори до Чеської національної ради
| Вибори | Голосів | % | Місць | +/– | Уряд |
|---|---|---|---|---|---|
| 1990 | 296,165 | 4.1 (#6) | 0 / 200 | ▬0 | Без місць |
| 1992 | 422,736 | 6.5 (#3) | 16 / 200 | ▲16 | Опозиція |
Вибори в самостійній Чехії
Вибори до Палати депутатів
| Вибори | Голосів | % | Місць | +/– | Уряд |
|---|---|---|---|---|---|
| 1996 | 1,602,250 | 26.4 (#2) | 61 / 200 | ▲45 | Підтримка |
| 1998 | 1,928,660 | 32.3 (#1) | 74 / 200 | ▲13 | Меншість |
| 2002 | 1,440,279 | 30.2 (#1) | 70 / 200 | ▼4 | Коаліція |
| 2006 | 1,728,827 | 32.3 (#2) | 74 / 200 | ▲4 | Опозиція (2006-2009) |
| Коаліція (2009-2010) | |||||
| 2010 | 1,155,267 | 22.1 (#1) | 56 / 200 | ▼18 | Опозиція |
| 2013 | 1,016,829 | 20.5 (#1) | 50 / 200 | ▼6 | Коаліція |
| 2017 | 368,347 | 7.3 (#6) | 15 / 200 | ▼35 | Опозиція (2017-2018) |
| Коаліція (2018-2021) | |||||
| 2021 | 250,397 | 4.7 (#1) | 0 / 200 | ▼15 | Без місць |
Вибори до Сенату
| Вибори | Перший тур | Другий тур | Місць | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Голосів | % | Голосів | % | Обрано | Загалом | +/– | |
| 1996 | 559,304 | 26.4 (#2) | 733,713 | 31.8 (#2) | 25 / 81 | 25 / 81 | ▲25 |
| 1998 | 208,845 | 21.7 (#3) | 121,700 | 22.7 (#3) | 3 / 27 | 23 / 81 | ▼2 |
| 2000 | 151,943 | 17.7 (#4) | 53,503 | 9.5 (#4) | 1 / 27 | 15 / 81 | ▼8 |
| 2002 | 122,397 | 18.4 (#2) | 224,386 | 27.2 (#2) | 7 / 27 | 11 / 81 | ▼4 |
| 2004 | 90,446 | 12.5 (#3) | 24,923 | 5.2 (#3) | 0 / 27 | 8 / 81 | ▼3 |
| 2006 | 204,573 | 19.2 (#2) | 120,127 | 22.7 (#2) | 6 / 27 | 13 / 81 | ▲5 |
| 2008 | 347,759 | 33.2 (#1) | 459,859 | 55.9 (#1) | 23 / 27 | 29 / 81 | ▲16 |
| 2010 | 290,090 | 25.3 (#1) | 299,526 | 44.0 (#1) | 12 / 27 | 41 / 81 | ▲12 |
| 2012 | 199,957 | 22.7 (#1) | 207,064 | 40.3 (#1) | 13 / 27 | 48 / 81 | ▲25 |
| 2014 | 226,239 | 22.0 (#1) | 165,629 | 35.0 (#1) | 10 / 27 | 35 / 81 | ▼13 |
| 2016 | 128,875 | 14.6 (#2) | 55,622 | 13.1 (#3) | 2 / 27 | 25 / 81 | ▼10 |
| 2018 | 100,478 | 9.2 (#3) | 33,887 | 8.1 (#6) | 1 / 27 | 13 / 81 | ▼12 |
| 2020 | 81,105 | 8.1 (#5) | 18,175 | 4.0 (#8) | 0 / 27 | 3 / 81 | ▼10 |
| 2022 | 43,870 | 3.9 (#7) | 10,344 | 2.2 (#9) | 0 / 27 | 1 / 81 | ▼2 |
Вибори до Європейського парламенту
| Вибори | Голосів | % | Місць | +/– |
|---|---|---|---|---|
| 2004 | 204,903 | 8.8 (#5) | 2 / 24 | ▲2 |
| 2009 | 528,132 | 22.4 (#2) | 7 / 22 | ▲5 |
| 2014 | 214,800 | 14.2 (#3) | 4 / 21 | ▼2 |
| 2019 | 93,664 | 4.0 (#8) | 0 / 21 | ▼2 |
Президентські вибори
Непрямі вибори
| Рік | Кандидат | Перший тур | Другий тур | Третій тур | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Голосів | % | Результат | Голосів | % | Результат | Голосів | % | Результат | ||
| 1993 | Не підтримали жодного кандидата | |||||||||
| 1998 | Підтримали Вацлава Гавела | 130 | 70.7 | Другий | 146 | 52.3 | Переміг | |||
| 2003 | Ярослав Буреш | 46 | 17.0 | Вибув | ||||||
| Мілош Земан | 83 | 30.2 | Вибув | |||||||
| Ян Сокол | 128 | 46.6 | Другий | 129 | 48.1 | Другий | 124 | 46.6 | Програв | |
| 2008 | Ян Швейнар | 138 | 14.2 | Другий | 135 | 48.7 | Другий | 113 | 44.8 | Програв |
| 128 | 49.1 | Другий | 141 | 47.2 | Другий | 111 | 44.0 | Програв |
Прямі вибори
| Рік | Кандидат | Перший тур | Другий тур | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Голосів | % | Результат | Голосів | % | Результат |
| 2013 | Їржі Дінстбір мол. | 829,297 | 16.1 | Четвертий | Підтримали Мілоша Земана |
| 2018 | Не підтримали жодного кандидата | ||||
| 2023 | Йозеф Стржедула | Зняв кандидатуру |
Регональні вибори
| Вибори | Голосів | % | Депутатів |
|---|---|---|---|
| 2000 | 344,441 | 14.7 (#4) | 112 / 675 |
| 2004 | 297,083 | 14.0 (#3) | 105 / 675 |
| 2008 | 1,044,719 | 35.9 (#1) | 280 / 675 |
| 2012 | 621,961 | 23.6 (#1) | 205 / 675 |
| 2016 | 386,150 | 15.3 (#2) | 125 / 675 |
| 2020 | 185,714 | 4.93 (#7) | 37 / 675 |
Муніципальні вибори
| Вибори | Голосів | % | Депутатів |
|---|---|---|---|
| 1990 | 3,811,986 | 4,96 | 1,052 |
| 1994 | 10,935,889 | 8,7 | 1,628 |
| 1998 | 13,673,268 | 17,54 | 4,259 |
| 2002 | 12,576,146 | 15,57 | 4,664 |
| 2006 | 18,021,855 | 16,61 | 4,331 |
| 2010 | 17,746,799 | 19,68 | 4,584 |
| 2014 | 12,521,613 | 12,65 | 3,806 |
| 2018 | 5,999,380 | 5,34 | 1,955 |
| 2022 | 2,49 | 799 |
Голови партії
Чехослов'янська соціал-демократична робітнича партія
- Антонін Нємец (1904–1915)
- Богуміг Шмерал (1916–1917)
- Антонін Нємец (1917–1925)
- Антонін Гампл (1925–1938)
Чехословацька соціал-демократія
- Зденєк Фірлінґер (1945–1947)
- Богуміл Лаушман (1947–1948)
Чехословацька соціал-демократія у вигнанні
- Блажей Вілім (1948)
- Вацлав Маєр (1948–1972)
- Вілем Бернард (1972-1989)
- Карел Грубий (1989–1990)
Чехословацька соціал-демократія
- Славомір Клабан (1989–1990)
- Їржі Горак (1990–1993)
Чеська соціал-демократична партія
- Мілош Земан (1993–2001)
- Владімір Шпідла (2001–2004)
- Станіслав Ґросс (2004–2005)
- Богуслав Соботка (2005–2006, в.о.)
- Їржі Пароубек (2006–2010)
- Богуслав Соботка (2011–2017)
- Мілан Хованець (2017–2018, в.о.)
- Ян Гамачек (2018–2021)
- Роман Ондерка (2021, в.о.)
- Міхал Шмарда (2021–2023)
Cоціал-демократія
- Міхал Шмарда (2023–)
Див. також
- Члени Чеської соціал-демократичної партії
Посилання
- (чес.)
- Чехословацкая социал-демократическая рабочая партия (рос.)
- Radio Praga — ЧСДП: Чешская социал-демократическая партия [ 4 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)