Червона рута — українська пісня, яка стала однією з найвідоміших українських пісень у світі. Автор — Володимир Івасюк — написав її в 1970 році під час навчання в Чернівецькому медичному інституті.
«Червона рута» | |
---|---|
Пісня Володимир Івасюк та Олена Кузнєцова, ВІА Смерічка, Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, «Тарас Чубай», | |
Випущено | 1 січня 1971 |
Записано | 1970 |
Жанр | Біґ-біт, Поп |
Мова | українська |
Лейбл | Мелодія |
Автор слів | Володимир Івасюк |
Композитор | Володимир Івасюк |
|
Історія створення Редагувати
У дитинстві юнак натрапив у батьковій бібліотеці на виданий 1906 року збірник коломийок, впорядкований Володимиром Гнатюком, в якому були рядки:
У грудні 1968 року Марія Соколовська, яка разом з Володимиром у Чернівецькому медичному інституті була учасницею ансамблю «Трембіта» та камерного оркестру, першою побачила варіант вірша, який згодом став піснею «Червона Рута».
За іншими даними, 1969 року В. Івасюк відвідав Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка (с. Велеснів), де натрапив на фольклорні матеріали Володимира Гнатюка, які використав для написання пісні «Червона рута». Згодом мандруючи гірськими гуцульськими селами, Володимир знайшов інші варіанти коломийки про червону руту та записав легенду про загадкове чар-зілля, яке постає в народних переказах символом вічного та чистого кохання.
13 вересня 1970 року на Театральній площі міста Чернівці у прямому ефірі телепрограми «Камертон доброго настрою» прозвучала прем'єра пісні, яку виконував дует: сам автор і Олена Кузнецова. Путівку в життя пісні дав ансамбль «Смерічка» Левка Дутковського (солісти Назарій Яремчук і Василь Зінкевич, звукорежисер Василь Стріхович). Пісню повторили через тиждень у програмі «Студентський меридіан», але вже у візуальному супроводі, який зняли в серпні в Косові.
У травні 1971 року журнал «Україна» опублікував вірш та ноти пісні, а також невелику розповідь про ансамбль «Смерічка».
Пісня дала назву першому українському музичному фільму «Червона рута», зйомки якого розпочалися на початку серпня в Яремчі. У ньому її виконував Василь Зінкевич.
У 1971 році «Червона рута» увійшла до двадцятки переможниць першої радянської «Пісні року», яких визначали за листами слухачів та глядачів. На сцені «Останкіно» її виконали Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і Володимир Івасюк. Невдовзі після цього потрапила на перші місця популярності в багатьох країнах Східної Європи.
Легенда про червону руту Редагувати
Червона рута пов'язана з українським святом Івана Купала. За переказами, в Карпатах росте цілюща рослина з червоними квітами, за допомогою якої можна привернути до себе кохану людину. Дівчина, яка її знайде і зірве, буде щаслива в коханні. На Гуцульщині та Буковині серед місцевої молоді — як хлопців, так і дівчат — побутують звичаї виходу в гори після того, як зійде сніг. Якраз у цей час — у травні-червні у високогір'ї масово розцвітає рододендрон карпатський, чудові рожеві квіти якого слугують підставою для численних романтичних легенд. Оскільки рододендрон карпатський на рівнинах природно не трапляється, а також враховуючи його лікарські властивості і красу, склалась уява про нього як про чудодійну та чаклунську рослину.
Існують і інші погляди на те, яка саме рослина відповідає червоній руті. Одні вважають її квіткою роду рутові, інші — квіткою рододендрона жовтого, яка нібито чудом раз на якийсь час цвіте червоним.
Текст пісні Редагувати
Ти признайся мені,
Звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні
У полоні печалі.
Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?
Приспів:
Червону руту
Не шукай вечорами, -
Ти у мене єдина,
Тільки ти, повір.
Бо твоя врода -
То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.
Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених,
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.
І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії.
Приспів
Відомі виконавці Редагувати
- Володимир Івасюк
- Володимир Івасюк, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук [1] [ 5 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Олена Кузнєцова,
- ВІА «Смерічка»,
- Софія Ротару [2] [ 22 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Василь Зінкевич [3] [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Назарій Яремчук [4] [ 20 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Костянтин Огнєвий
- Ярослав Євдокимов [5]
- ВІА «Корабели» (Віктор Андросов)
- Богдан Косопуд [6] [ 16 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Дарка й Славко,
- Плач Єремії,
- «Но то цо» (гурт), Польща [7]
- Stepan Pasicznyk, Лондон, 2007.
- Ґолем, Нью-Йорк, 2015.
- Тото Кутуньйо
- Вахтанг Кікабідзе
Флешмоб до 50-річчя пісні Редагувати
20 травня 2020 в Україні стартував флешмоб до 50-річчя пісні під гештегом #Chervonaruta50challenge. Ініціатор флешмобу — керівник жіночого хору «Соломія» Вінницького педагогічного коледжу Назарій Давидовський.
Цікаві факти Редагувати
- Пісня «Червона рута» стала улюбленою для фанатів українського футболу. Її виконують перед і під час футбольних матчів національної збірної. Вона стала символом спочатку неофіційним, а в 2018 — офіційною візиткою збірної.
- Понад 5200 виконавців заспівали пісню Володимира Івасюка «Червона рута» на центральній площі Сєвєродонецька. Рекорд встановили в рамках фестивалю «Ти у мене єдина» 23 серпня 2021 року о 21:30.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- П. М. Нечаєва. Наш камертон - Володимир Івасюк : спогади. — Чернівці : Букрек, 2016. — С. 10. — 500 прим. — ISBN 978-966-399-821-3.
- Барна В., Ониськів М. Івасюк Володимир Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 672. — ISBN 966-528-197-6.
- П. М. Нечаєва. Наш камертон - Володимир Івасюк : спогади. — Чернівці : Букрек, 2016. — С. 13. — 500 прим. — ISBN 978-966-399-821-3.
- П. М. Нечаєва. Наш камертон - Володимир Івасюк : спогади. — Чернівці : Букрек, 2016. — С. 15. — 500 прим. — ISBN 978-966-399-821-3.
- П. М. Нечаєва. Наш камертон - Володимир Івасюк : спогади. — Чернівці : Букрек, 2016. — С. 16. — 500 прим. — ISBN 978-966-399-821-3.
- П. М. Нечаєва. Наш камертон - Володимир Івасюк : спогади. — Чернівці : Букрек, 2016. — С. 18. — 500 прим. — ISBN 978-966-399-821-3.
- П. М. Нечаєва. Наш камертон - Володимир Івасюк : спогади. — Чернівці : Букрек, 2016. — С. 19. — 500 прим. — ISBN 978-966-399-821-3.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 5 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 5 березня 2014.
- * В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
- Міф про червону руту. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 18 вересня 2008.
- Квіти і трави Карпат. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 18 вересня 2008.
- У Вінниці зініціювали флешмоб #Червонарута50challenge і закликали до участі артистів з України та світу. day.kyiv.ua. Газета «День». оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 21 травня 2020.
- . ТСН.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
- . Новинарня. 25 серпня 2021. Архів оригіналу за 27 серпня 2021.
- . Укрінформ. 27 серпня 2021. Архів оригіналу за 30 серпня 2021.
Джерела Редагувати
- Сестра Владимира Ивасюка Оксана: «Червону руту» Володя написал в 1 восемнадцать лет [ 23 січня 2017 у Wayback Machine.] // Факты. — 2017. — № 7 (4682) (19 янв.). — С. 1, 9. (рос.)
Посилання Редагувати
- Інформація про пісню на сайті pisni.org.ua [ 27 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Сторінки пам'яті Володимира Івасюка [ 22 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- Кому Володимир Івасюк присвятив «Червону руту»? [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Ноти «Червона рута» з фортепіанним супроводом [ 2 липня 2015 у Wayback Machine.], ournotes.in.ua
- Текст, акорди, історія створення [ 13 травня 2008 у Wayback Machine.], pisni.org.ua
- ЧЕРВОНА РУТА (ЧЕРЛЕНА РУТА) — слова, ноти, відео [ 10 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Українська естрада. Пісні серця. «Червона рута»
- «Червону руту» виконують працівники американського посольства в Україні (23 серпня 2013).
- Пісні «Червона рута» виповнюється 45 років [ 13 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- 45 років в ефірі [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
- 45 років під вітрилом української пісні [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]