Плей-оф чемпіонату світу з футболу 1990 — другий і останній етап світової футбольної першості 1990 року, за результатами якого визначався чемпіон світу. Учасниками плей-оф були шістнадцять команд, визначених на груповій стадії. Змагання проходили за олімпійською системою у період з 23 червня по 8 липня 1986 року, починаючи з 1/8 фіналу. Переможець у кожній парі визначався за результатами однієї гри.
Плей-оф завершився фінальною грою на стадіоні «Стадіо Олімпіко» в Римі, в якій збірна ФРН мінімально, завдяки єдиному голу, забитому з пенальті наприкінці гри, здолала збірну Аргентини, взявши реванш за поразку у фіналі попередньої світової першості і здобувши свій третій Кубок світу.
Учасники ред.
До плей-оф виходили команди, що посіли перші два місця у кожній із шести груп першого етапу, а також найкращі чотири із шести команд, що посіли треті місця.
Турнірна піраміда ред.
1/8 фіналу | Чвертьфінали | Півфінали | Фінал | |||||||||||
24 червня – Турин | ||||||||||||||
Бразилія | 0 | |||||||||||||
30 червня – Флоренція | ||||||||||||||
Аргентина | 1 | |||||||||||||
Аргентина пп | 0 (3) | |||||||||||||
26 червня – Верона | ||||||||||||||
Югославія | 0 (2) | |||||||||||||
Іспанія | 1 | |||||||||||||
3 липня – Неаполь | ||||||||||||||
Югославія дч | 2 | |||||||||||||
Аргентина пп | 1 (4) | |||||||||||||
25 червня – Дженоа | ||||||||||||||
Італія | 1 (3) | |||||||||||||
Ірландія пп | 0 (5) | |||||||||||||
30 червня – Рим | ||||||||||||||
Румунія | 0 (4) | |||||||||||||
Ірландія | 0 | |||||||||||||
25 червня – Рим | ||||||||||||||
Італія | 1 | |||||||||||||
Італія | 2 | |||||||||||||
8 липня – Рим | ||||||||||||||
Уругвай | 0 | |||||||||||||
Аргентина | 0 | |||||||||||||
23 червня – Барі | ||||||||||||||
ФРН | 1 | |||||||||||||
Чехословаччина | 4 | |||||||||||||
1 липня – Мілан | ||||||||||||||
Коста-Рика | 1 | |||||||||||||
Чехословаччина | 0 | |||||||||||||
24 червня – Мілан | ||||||||||||||
ФРН | 1 | |||||||||||||
ФРН | 2 | |||||||||||||
4 липня – Турин | ||||||||||||||
Нідерланди | 1 | |||||||||||||
ФРН пп | 1 (4) | |||||||||||||
23 червня – Неаполь | ||||||||||||||
Англія | 1 (3) | Фінал | ||||||||||||
Камерун дч | 2 | |||||||||||||
1 липня – Неаполь | 7 липня – Барі | |||||||||||||
Колумбія | 1 | |||||||||||||
Камерун | 2 | Італія | 2 | |||||||||||
26 червня – Болонья | ||||||||||||||
Англія дч | 3 | Англія | 1 | |||||||||||
Англія дч | 1 | |||||||||||||
Бельгія | 0 | |||||||||||||
1/8 фінала ред.
Камерун — Колумбія ред.
Камерун | Колумбія |
|
|
Асистенти арбітра: |
Чехословаччина — Коста-Рика ред.
Чехословаччина | Коста-Рика |
|
|
Бразилія — Аргентина ред.
Бразильські футболісти домінували протягом більшої частини гри, утім наприкінці матчу Дієго Марадона здійснив сольний прохід від центрально лінії до лінії карного майданчику Бразилії, звідки відпасував на Клаудіо Каніджу, який пробив повз голкіпера Клаудіо Таффарела, що вийшов з воріт, забивши єдиний гол у двобої.
Бразилія | Аргентина |
|
|
Асистенти арбітра: |
ФРН — Нідерланди ред.
ФРН | Нідерланди |
|
|
Асистенти арбітра: |
Ірландія — Румунія ред.
Ірландія | Румунія |
|
|
Асистенти арбітра: |
Італія — Уругвай ред.
Італія | Уругвай |
|
|
Іспанія — Югославія ред.
Іспанія | Югославія |
|
|
Асистенти арбітра: |
Англія — Бельгія ред.
Англія | Бельгія |
|
|
Асистенти арбітра: |
Чвертьфінали ред.
Аргентина — Югославія ред.
Аргентина | Югославія |
|
|
Асистенти арбітра: |
Ірландія — Італія ред.
Ірландія | Італія |
|
|
Асистенти арбітра: |