Мико́ла Григо́рович Чеботарьо́в (* 3 (15) червня 1894, Кам'янець-Подільський — † 2 липня 1947, Москва) — український і російський математик, член-кореспондент АН СРСР, заслужений діяч науки РРФСР, засновник Казанської алгебраїчної школи.
Біографія Редагувати
На початку шляху (1894—1912) Редагувати
Микола Чеботарьов народився в Кам'янці-Подільському в сім'ї юриста. Чеботарьови часто змінювали місце проживання. Так, 1899 року вони з Кам'янця-Подільського переїхали в Одесу, згодом в Єлисаветград (нині Кропивницький). У 1903—1906 роках навчався в Єлисаветградській чоловічій гімназії. Коли сім'я Чеботарьових повернулася в Кам'янець-Подільський, продовжив навчання в місцевій чоловічій гімназії.
У М. Г. Чеботарьова потяг до математики проявився змалку. Згодом він занотував:
Київський період (1912—1921) Редагувати
В 1912 році закінчив Кам'янець-Подільську чоловічу гімназію та вступив на фізико-математичний факультет Київського університету.
В університеті ґрунтовно вивчав теорію Галуа, методи якої упродовж усього життя успішно застосовував до розв'язання майже всіх задач, що його цікавили. На другому курсі брав активну участь у математичному семінарі під керівництвом професора Д. О. Граве, виступав із доповідями та далі самостійно вивчав теорію аналітичних та алгебраїчних функцій, а також теорію алгебраїчних чисел. Самостійно довів арифметичну теорему монодромії: «композит усіх груп інерції нормального поля є групою Галуа цього поля».
1915 року Київський університет, у зв'язку з Першою світовою війною, евакуювали в Саратов. Тут М. Г. Чеботарьов і далі інтенсивно вивчав математику. Це він робив у тісному спілкуванні з Борисом Делоне (теж один з учнів Граве, згодом член-кореспондентом АН СРСР), який увів Чеботарьова в курс сучасних проблем теорії алгебраїчних чисел. Згодом саме в цій теорії Чеботарьов отримає фундаментальні результати.
В 1916 році, після закінчення університету, був залишений на фізико-математичному факультеті для підготовки до професорського звання під керівництвом Д. О. Граве.
В 1918 році склав магістерські іспити і був обраний приват-доцентом університету. Крім основної роботи, також викладав у середніх навчальних закладах Києва.
Одеський період (1921—1927) Редагувати
У 1921—1927 роках працював у вищих навчальних закладах Одеси. В 1924 році отримав запрошення на кафедру до Московського інституту цивільних інженерів. Потім повернувся до Одеси і був секретарем науково-дослідницької кафедри математики при Одеському інституті народної освіти.
В 1927 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук. Присвоєно вчене звання професора.
Казанський період (1928—1947) Редагувати
В 1927 році був запрошений на роботу до Казанського університету та обраний на конкурсній основі професором кафедри математики. В 1928 році приступив до виконання своїх обов'язків і виконував їх без перерви до кінця життя.
Узнавши про те, що до університету запрошено видатного алгебраїста, студенти з цікавістю чекали на нього. Майбутній професор Володимир Морозов, а тоді першокурсник фізмату, згадував:
В 1929 році обраний членом-кореспондентом Академії Наук СРСР.
Наукова діяльність Редагувати
Основні наукові праці Чеботарьова присвячено сучасній алгебрі.
Чеботарьов установив критерії, при яких корені трансцедентних рівнянь дійсні, удосконалив доведення теореми Кронекера — Вебера, розв'язав проблему Фробеніуса.
Праці Чеботарьова також стосуються теорії Галуа (проблема резольвент), діофантових наближень тощо.
Пишучи про Чеботарьова, один із провідних сучасних алгебраїстів Ігор Шафарефич зазначив:
Праці Редагувати
- «Основи теорії Галуа», перша частина (1934, перевидано 2004).
- «Основи теорії Галуа», друга частина (1937, перевидано 2004).
- «Теорія груп Лі» (1940, перевидано 2003).
- «Введення в теорію алгебр» (1949).
- «Теорія алгебраїчних функцій» (1948, перевидано 2004).
Нагороди та визнання Редагувати
- Орден Леніна, два ордени Трудового Червоного Прапора
- Медалі.
- Заслужений діяч науки РРФСР (1943 р.).
- Сталінська премія першого ступеня (посмертно) за фундаментальні результати, отримані при дослідженні проблеми резольвент (1948 р.)
Примітки Редагувати
- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ Чеботарёв Николай Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Архів історії математики Мактьютор
- Find a Grave — 1996.
- https://www.genealogy.math.ndsu.nodak.edu/id.php?id=73922
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- https://arxiv.org/pdf/1908.08361.pdf
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 252.
- Бородин А. И., Бугай А. С. Биографический словарь деятелей в области математики. — К., 1979. — С. 518—519.
- Шафаревич И. Р., Морозов В. В. Николай Григорьевич Чеботарев, 1894 — 1947. — Казань: Издательство Казанского университета, 2002. — 56 c.
- Кривко Я. Родом з Кам'янця-Подільського: Наші славетні // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1973. — 28 грудня. — С. 4.
- Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б. Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського. — Випуск 1. — Кам'янець-Подільський, 2003. — С. 142—146.
Електронні ресурси Редагувати
- Календар пам'ятних та знаменних дат Кіровоградщини на 2004 рік[недоступне посилання з 09.02.2021]
- (рос.)
- (рос.)
- Музей історії Казанського університету [ 11 липня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Випускники Кам'янець-Подільської гімназії 1883—1920 [ 9 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Проект математичної генеалогії. Nikolay Grigorievich Chebotarev(англ.)
- Біографія Чеботарьова(англ.)