www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кривко Яким Олександрович Яким Олександрович Кривко нар 21 вересня 1903 с Котлів на Полтавщині тепер Чорнобаївського рай

Кривко Яким Олександрович

Яким Олександрович Кривко (нар. 21 вересня 1903, с. Котлів на Полтавщині (тепер Чорнобаївського району Черкаської області) — пом. 14 жовтня 1980, м. Глухів, Сумська область, Українська РСР, СРСР) — український краєзнавець, історик та педагог, учасник німецько-радянської війни.

Яким Кривко
Кривко Яким Олександрович
Народився 21 вересня 1903(1903-09-21)
с. Котлів на Полтавщині (тепер Чорнобаївського району Черкаської області
Помер 14 жовтня 1980(1980-10-14) (77 років)
м. Глухів, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Поховання м. Глухів, Сумська область, Україна
Громадянство  СРСР →  Україна
Національність українець
Місце проживання м. Глухів, Сумська область, Україна
Діяльність Глухівський учительський інститут (1951—1964)
Відомий завдяки історичному краєзнавству
Alma mater Київський інститут народної освіти (1929)
Нагороди

Життєпис ред.

Яким Кривко народився 21 вересня 1903 року в селі Котлів на Полтавщині (тепер Чорнобаївського району Черкаської області). Однак, нині це село не існує, бо було затоплене водами Кременчуцького водосховища у 1959-1960-х роках). Після закінчення школи у 1920-ті роки закінчив у Золотоноші вищі педагогічні курси, а потім вступив на історико-філологічний факультет Київського інституту народної освіти. Після закінчення цього закладу вищої освіти в 1929 році в буремні роки колективізації викладав українську мову та літературу в школах та технікумах на Полтавщині, Чернігівщині. Саме в цей час почав займатись краєзнавством. З початком німецько-радянської війни 38-річного педагога було мобілізовано до лав Червоної армії. Повернувшись до мирного життя Яким Олександрович переїхав до Глухова. У 1951—1964 роках працював викладачем української мови і літератури Глухівського учительського та педагогічного інститутів, а згодом у технікумі механізації сільського господарства.

Краєзнавча діяльність ред.

В цей час Яким Кривко активно публікувався на сторінках районної газети «Народна трибуна» та інших «районках» й обласних виданнях на краєзнавчу тематику та з історії літературної спадщини. Зокрема, в 1957 році він став автором першого ґрунтовного дослідження «З історії Глухова», в 1961 році — «З історії заселення нашого краю», а в 1963 році — дослідив джерельну базу історії Глухівщини та в 1972 році «Глухів у літописах та архівних джерелах». Також дослідник вперше познайомив жителів міста та району з історією Глухівщини різних історичних періодів (зокрема, «Події російсько-шведської війни 1708—1709 років у нашому краї» в 1959 році, «Як з'явилася картопля на Глухівщині» в 1961 р., про заснування Глухівської бібліотеки в 1964 р., «З музичної спадщини Глухова» в 1965 р., «Глухівщина за 50 років» у 1967 р., «Новгород-Сіверський і Глухів» та «Путивль і Глухів» у 1971 р., «Глухівській пошті — 300 років» у 1972 р., «Декабристи і Сумщина» в 1975 р., «Городища — слов'янські поселення» у 1978 р.) та життєписами видатних, але не відомих за радянської влади земляків. Так, на початку 1960-х років розповів про композиторів з Глухова М. Березовського (1965, 1968, 1977), Д. Бортнянського (1968, 1975), Ю. Шапоріна (1968) та художників А. Лосенка, Г. Нарбута (1966, 1968), М. Мурашка (1968), В. Мохова (1968) та К. Ломикіна (1969, 1974), істориків М. Маркевича (1964), І. Кулжинський (1968), Ф. Уманця (1968), Ф. Ернста (1968), В. Романовського (1969) та О. Марковича (1968) або діяльність архітектора А. Квасова у Глухові (1966, 1968) чи мемуаристів М. Ханенка або Я. Марковича (1968) та письменника Л. Цвейфеля (1968) й поета О. Палажченка (1969), актора Л. Тарабаринова (1977), етнографа П. Литвинової-Бартош (1968) та ученого М. Філоненка-Бородича (1975).

Найціннішим за визначенням дослідників в науковій краєзнавчій діяльності Якима Кривка стала розроблення в 1959 році кольорового плакату «Зв'язки письменників з Сумщиною», який було видано у Харківському книжковому видавництві. Він був ілюстрований портретами письменників та доповнений довідковими матеріалами. Розширивши зібрану інформацію відомий краєзнавець у 1963 році виступив з публічною доповіддю на тему «Літературна географія Сумщини» в Сумах.

У дослідника було широке коло дослідницьких інтересів. Він писав про перебування у Глухові С. Васильченка (1964, 1968), Т. Шевченка (1961, 1964, 1968), А. Лосенка (1968), Я. Журби (1965, 1968), Л. Барановича (1968), М. Гоголя (1964, 1968), Г. Сковороди (1968, 1972), М. Ломоносова (1961, 1965), М. Глінки (1968), Петра І (1966), Ю. Смолича (1975), Д. Фонвізіна (1968), К. Ушинського (1974) тощо.

Вибрані праці ред.

  • Кривко Я. Литературная география Сумщины // Культурно-просветительная работа.- 1951.- № 12.
  • Кривко Я. Літературна географія Глухівщини // Літературна газета. — 1954. — 3 червня.
  • Кривко Я. Воспитательное значение краеведческого материала // Специальное среднее образование.- 1956.- № 6;
  • Кривко Я. Безграмотні таблички на пам'ятках архітектури // Радянська культура. — 1956. — 12 грудня;
  • Кривко Я. Перебування М. В. Гоголя на Глухівщині. //За перемогу. — 1957. — 7 березня.
  • Кривко Я. Історичні пам'ятки та пам'ятні місця Глухова // За перемогу. — Глухів, 1957. — 19 липня.
  • Кривко Я. Літературно-краєзнавча карта Сумщини // Радянська культура. — 1958. — 23 березня.
  • Кривко Я. Зв'язки білоруського поета Янки Журби з Україною і Глуховом // За перемогу. 1958, 13 червня.
  • Кривко Я. Історичні пам'ятки та пам'ятні місця Сумського району // Вперед. — Глухів. — 1959. — 23 січня.
  • Кривко Я. Написати історію рідного краю // Український історичний журнал. — 1961. — № 4.
  • Кривко Я. Перебування Гоголя на Глухівщині //Народна трибуна.- 1964.- 2 квітня.
  • Кривко Я. Про що розповідають назви… // Народна трибуна.- 1965.- 30 березня.
  • Кривко Я. Герой Радянського Союзу Глухівщини. //Народна трибуна. — 1965. — 3 квітня.
  • Кривко Я. Охороняти пам'ятки історії та культури // Народна трибуна. — Глухів. — 1965. — 31 серпня.
  • Кривко Я. Поет В. М. Забіла // Ком. праця. — 1968. — 10 лютого.
  • Кривко Я. Лосенко А. П.: Видатний російський художник, відомий діяч культури XVIII століття. // Народна трибуна .- 1968. — 2 березня.
  • Кривко Я. М. І. Мурашко: Літературно-мистецька географія Глухівщини.// Народна трибуна.- 1968.- 5 вересня.
  • Кривко Я. Учені — наші земляки // Прапор Жовтня. — 1970. — 7 липня. — С. 4.
  • Кривко Я. О. З історії партизанського руху нашого краю // Народна трибуна. — 1971. — 17 серпня. — С. 4.
  • Кривко Я. Родом з Кам'янця-Подільського: Наші славетні // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1973. — 28 грудня. — С. 4.

Смерть ред.

Остання публікація дослідника вийшла 27 вересня 1979 року в газеті під назвою «Історія академії наук». Загалом Яким Кривко за своє творче життя створив та опублікував понад півтисячі газетних статей про видатних діячів Глухівщини — краю, який для нього став рідним, а також з історії науки, літератури, культури, мистецтва та охорони пам'яток. Помер Яким Кривко він 14 жовтня 1980 року. Похований у Глухові.

Примітки ред.

  1. Яким Кривко: життя і творчість видатного краєзнавця Сумщини. Газета Кур'єр - ТРК Глухів. Процитовано 2 листопада 2023. 
  2. ↑ Мошик Ірина. У рідний край закоханий (До 105-ї річниці від дня народження) // Соборний майдан. 2008. № 5 (29). С. 3
  3. ↑ Фундатор краєзнавства Глухівщини. Який внесок Яким Кривко зробив для нашого краю?. Глухів.City (укр.). Процитовано 24 вересня 2023. 
  4. Глухів), Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент (м. Гриценко Андрій. Фундатор краєзнавства Глухівщини. history.sumy.ua (uk-ua). Процитовано 2 листопада 2023. 

Джерела ред.

  • Кривко Яким Олександрович у Біобібліографічному словнику краєзнавців України
  • Яким Кривко (1903—1980): до 100-річчя від дня народження: біобібліографічний покажчик. Суми, 2003, 32 с. Серія: «Краєзнавці Сумщини».

Посилання ред.

  • Ходосов К. Добрий почин // Література в школі. — 1960. — № 2.
  • Ступак Ю. В. Літературне краєзнавство — наукове життя Сумщини //Радянське літературознавство. — 1959. — № 5.
  • Мизін Г. За дальший розвиток краєзнавчої роботи // Радянська культура. — 1959. — 5 вересня.
  • Біленко 3. Літописець рідного краю // Соціалістична культура. — 1963. — № 10.
  • Демчик О. Х. Підготовка історії міст і сіл Сумщини // Український історичний журнал. — 1963. — № 2.
  • Пам'ятні місця Ромнів // Наше слово. — Варшава, 1980. — 21 вересня.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yakim Oleksandrovich Krivko nar 21 veresnya 1903 s Kotliv na Poltavshini teper Chornobayivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti pom 14 zhovtnya 1980 m Gluhiv Sumska oblast Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij krayeznavec istorik ta pedagog uchasnik nimecko radyanskoyi vijni 1 Yakim KrivkoKrivko Yakim OleksandrovichNarodivsya 21 veresnya 1903 1903 09 21 s Kotliv na Poltavshini teper Chornobayivskogo rajonu Cherkaskoyi oblastiPomer 14 zhovtnya 1980 1980 10 14 77 rokiv m Gluhiv Sumska oblast Ukrayinska RSR SRSRPohovannya m Gluhiv Sumska oblast UkrayinaGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecMisce prozhivannya m Gluhiv Sumska oblast UkrayinaDiyalnist Gluhivskij uchitelskij institut 1951 1964 Vidomij zavdyaki istorichnomu krayeznavstvuAlma mater Kiyivskij institut narodnoyi osviti 1929 Nagorodi Zmist 1 Zhittyepis 2 Krayeznavcha diyalnist 2 1 Vibrani praci 3 Smert 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis red Yakim Krivko narodivsya 21 veresnya 1903 roku v seli Kotliv na Poltavshini teper Chornobayivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Odnak nini ce selo ne isnuye bo bulo zatoplene vodami Kremenchuckogo vodoshovisha u 1959 1960 h rokah Pislya zakinchennya shkoli u 1920 ti roki zakinchiv u Zolotonoshi vishi pedagogichni kursi a potim vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo institutu narodnoyi osviti Pislya zakinchennya cogo zakladu vishoyi osviti v 1929 roci v buremni roki kolektivizaciyi vikladav ukrayinsku movu ta literaturu v shkolah ta tehnikumah na Poltavshini Chernigivshini Same v cej chas pochav zajmatis krayeznavstvom Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 38 richnogo pedagoga bulo mobilizovano do lav Chervonoyi armiyi Povernuvshis do mirnogo zhittya Yakim Oleksandrovich pereyihav do Gluhova U 1951 1964 rokah pracyuvav vikladachem ukrayinskoyi movi i literaturi Gluhivskogo uchitelskogo ta pedagogichnogo institutiv a zgodom u tehnikumi mehanizaciyi silskogo gospodarstva 2 Krayeznavcha diyalnist red V cej chas Yakim Krivko aktivno publikuvavsya na storinkah rajonnoyi gazeti Narodna tribuna ta inshih rajonkah j oblasnih vidannyah na krayeznavchu tematiku ta z istoriyi literaturnoyi spadshini Zokrema v 1957 roci vin stav avtorom pershogo gruntovnogo doslidzhennya Z istoriyi Gluhova v 1961 roci Z istoriyi zaselennya nashogo krayu a v 1963 roci doslidiv dzherelnu bazu istoriyi Gluhivshini ta v 1972 roci Gluhiv u litopisah ta arhivnih dzherelah Takozh doslidnik vpershe poznajomiv zhiteliv mista ta rajonu z istoriyeyu Gluhivshini riznih istorichnih periodiv zokrema Podiyi rosijsko shvedskoyi vijni 1708 1709 rokiv u nashomu krayi v 1959 roci Yak z yavilasya kartoplya na Gluhivshini v 1961 r pro zasnuvannya Gluhivskoyi biblioteki v 1964 r Z muzichnoyi spadshini Gluhova v 1965 r Gluhivshina za 50 rokiv u 1967 r Novgorod Siverskij i Gluhiv ta Putivl i Gluhiv u 1971 r Gluhivskij poshti 300 rokiv u 1972 r Dekabristi i Sumshina v 1975 r Gorodisha slov yanski poselennya u 1978 r ta zhittyepisami vidatnih ale ne vidomih za radyanskoyi vladi zemlyakiv Tak na pochatku 1960 h rokiv rozpoviv pro kompozitoriv z Gluhova M Berezovskogo 1965 1968 1977 D Bortnyanskogo 1968 1975 Yu Shaporina 1968 ta hudozhnikiv A Losenka G Narbuta 1966 1968 M Murashka 1968 V Mohova 1968 ta K Lomikina 1969 1974 istorikiv M Markevicha 1964 I Kulzhinskij 1968 F Umancya 1968 F Ernsta 1968 V Romanovskogo 1969 ta O Markovicha 1968 abo diyalnist arhitektora A Kvasova u Gluhovi 1966 1968 chi memuaristiv M Hanenka abo Ya Markovicha 1968 ta pismennika L Cvejfelya 1968 j poeta O Palazhchenka 1969 aktora L Tarabarinova 1977 etnografa P Litvinovoyi Bartosh 1968 ta uchenogo M Filonenka Borodicha 1975 Najcinnishim za viznachennyam doslidnikiv v naukovij krayeznavchij diyalnosti Yakima Krivka stala rozroblennya v 1959 roci kolorovogo plakatu Zv yazki pismennikiv z Sumshinoyu yakij bulo vidano u Harkivskomu knizhkovomu vidavnictvi Vin buv ilyustrovanij portretami pismennikiv ta dopovnenij dovidkovimi materialami Rozshirivshi zibranu informaciyu vidomij krayeznavec u 1963 roci vistupiv z publichnoyu dopoviddyu na temu Literaturna geografiya Sumshini v Sumah 2 U doslidnika bulo shiroke kolo doslidnickih interesiv Vin pisav pro perebuvannya u Gluhovi S Vasilchenka 1964 1968 T Shevchenka 1961 1964 1968 A Losenka 1968 Ya Zhurbi 1965 1968 L Baranovicha 1968 M Gogolya 1964 1968 G Skovorodi 1968 1972 M Lomonosova 1961 1965 M Glinki 1968 Petra I 1966 Yu Smolicha 1975 D Fonvizina 1968 K Ushinskogo 1974 tosho 3 4 Vibrani praci red Krivko Ya Literaturnaya geografiya Sumshiny Kulturno prosvetitelnaya rabota 1951 12 Krivko Ya Literaturna geografiya Gluhivshini Literaturna gazeta 1954 3 chervnya Krivko Ya Vospitatelnoe znachenie kraevedcheskogo materiala Specialnoe srednee obrazovanie 1956 6 Krivko Ya Bezgramotni tablichki na pam yatkah arhitekturi Radyanska kultura 1956 12 grudnya Krivko Ya Perebuvannya M V Gogolya na Gluhivshini Za peremogu 1957 7 bereznya Krivko Ya Istorichni pam yatki ta pam yatni miscya Gluhova Za peremogu Gluhiv 1957 19 lipnya Krivko Ya Literaturno krayeznavcha karta Sumshini Radyanska kultura 1958 23 bereznya Krivko Ya Zv yazki biloruskogo poeta Yanki Zhurbi z Ukrayinoyu i Gluhovom Za peremogu 1958 13 chervnya Krivko Ya Istorichni pam yatki ta pam yatni miscya Sumskogo rajonu Vpered Gluhiv 1959 23 sichnya Krivko Ya Napisati istoriyu ridnogo krayu Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1961 4 Krivko Ya Perebuvannya Gogolya na Gluhivshini Narodna tribuna 1964 2 kvitnya Krivko Ya Pro sho rozpovidayut nazvi Narodna tribuna 1965 30 bereznya Krivko Ya Geroj Radyanskogo Soyuzu Gluhivshini Narodna tribuna 1965 3 kvitnya Krivko Ya Ohoronyati pam yatki istoriyi ta kulturi Narodna tribuna Gluhiv 1965 31 serpnya Krivko Ya Poet V M Zabila Kom pracya 1968 10 lyutogo Krivko Ya Losenko A P Vidatnij rosijskij hudozhnik vidomij diyach kulturi XVIII stolittya Narodna tribuna 1968 2 bereznya Krivko Ya M I Murashko Literaturno mistecka geografiya Gluhivshini Narodna tribuna 1968 5 veresnya Krivko Ya Ucheni nashi zemlyaki Prapor Zhovtnya 1970 7 lipnya S 4 Krivko Ya O Z istoriyi partizanskogo ruhu nashogo krayu Narodna tribuna 1971 17 serpnya S 4 Krivko Ya Rodom z Kam yancya Podilskogo Nashi slavetni Prapor Zhovtnya Kam yanec Podilskij 1973 28 grudnya S 4 Smert red Ostannya publikaciya doslidnika vijshla 27 veresnya 1979 roku v gazeti pid nazvoyu Istoriya akademiyi nauk Zagalom Yakim Krivko za svoye tvorche zhittya stvoriv ta opublikuvav ponad pivtisyachi gazetnih statej pro vidatnih diyachiv Gluhivshini krayu yakij dlya nogo stav ridnim a takozh z istoriyi nauki literaturi kulturi mistectva ta ohoroni pam yatok Pomer Yakim Krivko vin 14 zhovtnya 1980 roku Pohovanij u Gluhovi 3 Primitki red Yakim Krivko zhittya i tvorchist vidatnogo krayeznavcya Sumshini Gazeta Kur yer TRK Gluhiv Procitovano 2 listopada 2023 a b Moshik Irina U ridnij kraj zakohanij Do 105 yi richnici vid dnya narodzhennya Sobornij majdan 2008 5 29 S 3 a b Fundator krayeznavstva Gluhivshini Yakij vnesok Yakim Krivko zrobiv dlya nashogo krayu Gluhiv City ukr Procitovano 24 veresnya 2023 Gluhiv Andrij Gricenko doktor pedagogichnih nauk docent m Gricenko Andrij Fundator krayeznavstva Gluhivshini history sumy ua uk ua Procitovano 2 listopada 2023 Dzherela red Krivko Yakim Oleksandrovich u Biobibliografichnomu slovniku krayeznavciv Ukrayini Yakim Krivko 1903 1980 do 100 richchya vid dnya narodzhennya biobibliografichnij pokazhchik Sumi 2003 32 s Seriya Krayeznavci Sumshini Posilannya red Hodosov K Dobrij pochin Literatura v shkoli 1960 2 Stupak Yu V Literaturne krayeznavstvo naukove zhittya Sumshini Radyanske literaturoznavstvo 1959 5 Mizin G Za dalshij rozvitok krayeznavchoyi roboti Radyanska kultura 1959 5 veresnya Bilenko 3 Litopisec ridnogo krayu Socialistichna kultura 1963 10 Demchik O H Pidgotovka istoriyi mist i sil Sumshini Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1963 2 Pam yatni miscya Romniv Nashe slovo Varshava 1980 21 veresnya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krivko Yakim Oleksandrovich amp oldid 40829455