Чабани смт У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Чабани Чабани село в Фастівському районі Київської облас

50°20′24″ пн. ш. 30°25′22″ сх. д. / 50.34000° пн. ш. 30.42278° сх. д. / 50.34000; 30.42278Координати: 50°20′24″ пн. ш. 30°25′22″ сх. д. / 50.34000° пн. ш. 30.42278° сх. д. / 50.34000; 30.42278

Найближча залізнична станція

Вишневе

Місцева влада

Адреса ради

08162, Київська обл, Фастівський р-н, смт Чабани, вул. Машинобудівників, 4

Карта

Чабани

Мапа

Чабани у Вікісховищі

Транспорт Редагувати

Селище знаходиться за 3 км від Києва — трасою Одеса-Київ (Автошлях М 05) до Києва 3 км. Тому маршрутні таксі досить часто їздять до селища. До найближчої станції метрополітену — Теремки — близько 5 км.

Історія Редагувати

Поселення на території сучасних Чабанів існували ще в неоліті, 5-4 тис. років до н. е. Поблизу селища проходить земляний вал скіфських часів. Неподалік є пагорб, на якому, за однією з версій, стояв літописний Звенигород. Самі ж Чабани були засновані в першій чверті XVIII ст. Є кілька легенд про їхнє виникнення.

У минулому це урочище біля лісу використовувалося для випасання худоби. Людей, які пасли отари овець, називали чабанами. Слово чабан тюркського походження. В урочищі спочатку будували тимчасове житло, а потім уже будували постійне житло біля дороги (для пастухів-чабанів). Назва урочища прижилась і до хутора.

Довгий час Чабани були лише невеликим хутором. Так, 1900 року тут налічувалося 25 дворів та 139 мешканців. 1926 року дворів стало 43, а мешканців — 203 особи. 1932 року населення становило вже 223 особи. У довіднику 1947 року Чабани також фігурують як хутір.

Селище міського типу Чабани (1971 р.) розташоване на південь від міста на 16-му км автостради Київ — Одеса. Воно знаходиться за масивом Теремки обабіч старого Васильківського шосе на витоку Шварнівського потічка. Навколо нього села: Новосілки, Хотів, Віта Поштова, Гатне, Теремки.

Згадується воно десь на початку XII століття при розмежуванні земельних володінь Микільсько-Пустинного (с. Гатне) та Києво-Печерського (с. Хотів) монастирів.

На початку XX ст. в час Столипінської реформи та будівництва нової Васильківської дороги на Київ, на хутір переселялись селяни з Гатного, Хотова, Віти Поштової.

Відновили допоміжне господарство Чабани. Багато жителів села у післявоєнні роки працювали в допоміжному господарстві в Чабанах. Відновили роботу колгоспу «Більшовицька весна». Тут же в Чабанах знаходився табір військовополонених німців. Згодом на цьому місці було побудовано Інститут землеробства (ВАСГНІЛ), експериментальний завод ВНДУ — тваринмаш, зональну амбулаторію та Інститут захисту рослин. Допоміжне господарство стало насінницьким радгоспом «Чабани» Інституту землеробства. Хутір переріс у село Хотівської сільської Ради.

З року в рік велась забудова Чабанів власними добротними будинками й подвірними будівлями.

Інститут землеробства Всесоюзної Академії сільськогосподарських наук (ВАСГНІЛ — південне відділення, директор Василь Миколайович Євминов) успішно вирішував проблеми селекції зернових, кукурудзи та сої для лісостепової зони та надавав практичну допомогу по веденню зернового господарства України.

Радгосп «Чабани» став дослідницьким господарством насінництва (директор Іван Олексійович Латушко).

З року в рік велася забудова одно-, дво- і багатоповерховими будинками, збільшувалась кількість населення. Чабани в 1971 році набули статус селища міського типу, до якого підпорядковано с. Новосілки. Після катастрофи на атомній станції (ЧАЕС) 1986 року на базі Інституту захисту рослин розпочав роботу філіал Всесоюзного інституту радіології, де вивчається вплив радіації на рослинний світ та надається практична допомога всім потерпілим від аварії на ЧАЕС.

До середини 1970-х років Чабани входили до складу Хотівської сільської ради, лише десь із середини 1970-х років було утворено Чабанівську сільську раду, а починаючи з 2020 року село стало центром однойменної селищної громади.

Населення Редагувати

Населення — 7000+ жителів.

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	92,27%
російська	7,21%
інші	0,52%

Пам'ятки Редагувати

ДОТ № 182 — ДОТ Київського укріпленого району, єдиний з кулеметним майданчиком і бруствером на даху. Збудований у 1930-х, пошкоджений у 2005 році.
ДОТ № 185 — підірваний ДОТ між Чабанами і Хотовим, на території електричної підстанції.
ДОТ № 186 — донині цілий ДОТ на вул. Покровській, музеєфікований.

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
Детальна інформація про відділення поштового зв'язку
Міста і села України. Київщина. Книга перша. Автор-упорядник Болгов В. В. Київ: Український видавничий консорціум, 2009. — с.491-496. — ISBN 978-966-1641-21-0.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання Редагувати

Джерело Редагувати

Облікова картка Облікова картка на сайті ВРУ^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Довідник Київської області 2009 [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)

[2] Детальна інформація про відділення поштового зв'язку

[3] Міста і села України. Київщина. Книга перша. Автор-упорядник Болгов В. В. Київ: Український видавничий консорціум, 2009. — с.491-496. — ISBN 978-966-1641-21-0.

[ukr-socialdata-mova-2001-4] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних