Чемпіонат Європи з футболу 2008 | |
---|---|
Команд | 52 (у фінальній частині: 16) |
Господар(і) турніру | Австрія |
Швейцарія | |
Час проведення | 7—29 червня 2008 |
Чемпіон | (Іспанія) (2-ий титул) |
2-е місце | Німеччина |
Зіграно матчів | 31 |
Забито м’ячів | 77 (2,48 за матч) |
Кількість глядачів | 1 140 902 (36 803 у середньому) |
Найкращий бомбардир | (Давід Вілья) (4 голи) |
Найкращий гравець | (Хаві) |
← 2004 (2012) → |
(Чемпіонат Європи з футболу) 2008 (нім. Fußball-Europameisterschaft 2008, фр. Championnat d'Europe de football 2008, італ. Campionato europeo di calcio 2008, романш. Campiunadi d'Europa da ballape 2008, скорочено «Євро-2008», офіційна назва UEFA EURO 2008™) — 13-й чемпіонат Європи з футболу, що проводився УЄФА. Турнір проходив у Австрії та Швейцарії з 7 по 29 червня 2008 року. Як і на попередньому чемпіонаті Європи, під час турніру зіграно 31 матч, в яких забито 77 м'ячів (у середньому 2,48 м'ячі за гру).
Це другий турнір в історії європейських футбольних чемпіонатів, господарями якого стали одночасно дві країни. Першим став (чемпіонат Європи 2000 року), що проходив у Бельгії та Нідерландах. Швейцарія до цього приймала (чемпіонат світу 1954 року), Австрія ж раніше не мала досвіду проведення серйозних змагань футбольних збірних. Проте УЄФА відзначила, зокрема, високу відвідуваність матчів (Молодіжного чемпіонату Європи з футболу) 2002 року у Швейцарії, яка втричі перевищила очікувану.
У турнірі взяли участь 16 команд. (Австрія) і (Швейцарія) автоматично кваліфікувалися до фінальної стадії як країни-організатори. Інші 14 учасників визначилися в (кваліфікаційному раунді), який розпочався 16 серпня 2006 року. (Іспанія), яка стала переможцем Євро-2008, отримала право взяти участь в (Кубку Конфедерацій 2009 року) в Південно-Африканській Республіці. Найкращим бомбардиром турніру став іспанець (Давид Вілья) (4 голи), а найкращим гравцем чемпіонату — його співвітчизник (Хаві).
Вибір країни-господаря чемпіонату
28 лютого 2002 року сплинув термін подачі заявок на проведення Євро-2008. Всього було зареєстровано сім кандидатів на проведення чемпіонату. На це право претендували такі країни: Австрія/Швейцарія, Хорватія/(Боснія та Герцеговина), Греція/Туреччина, Угорщина, заявка скандинавських країн «Nordic 2008» (Данія, Фінляндія, Норвегія, Швеція), Росія, Шотландія/Ірландія.
Більшість експертів бачили серед фаворитів заявки Австрії та Швейцарії, Шотландії та Ірландії, а також заявку скандинавських країн. Проте за кілька годин до засідання Виконавчого комітету УЄФА сталося непередбачуване — ввечері 11 грудня прем'єр-міністр Ірландії (Берті Агерн) заявив, що уряд Ірландії не може забезпечити проведення матчів чемпіонату на двох із потрібних стадіонів, оскільки будівництво нового національного стадіону не розпочалося через брак коштів, а оренду найбільшого стадіону країни («Кроук Парк») не дозволила Асоціація (гельського футболу), яка є його власником. Через це шанси спільної заявки Австрії та Швейцарії значно зросли.
12 грудня 2002 року Виконавчий комітет УЄФА на засіданні у Женеві ухвалив рішення про проведення чемпіонату Європи 2008 у Австрії та Швейцарії. В останньому турі голосування ця заявка перемогла заявку Угорщини. Третьою стала заявка Греції та Туреччини, а спільна заявка Хорватії та Боснії і Герцеґовини та заявка Росії вибули з боротьби ще на попередньому етапі голосування.
Міста і стадіони
Чемпіонат пройшов на восьми стадіонах: чотирьох в Австрії та чотирьох в Швейцарії. Згідно з вимогами УЄФА, стадіони чемпіонату вміщували не менше 30 000 глядачів. Найбільший з них — («Ернст-Гаппель-Штадіон») у Відні, розрахований на 53 008 місць, на якому й пройшов фінальний матч турніру. (Збірна Швейцарії) зіграла всі свої матчі на стадіоні («Санкт-Якоб Парк») у (Базелі). На цьому ж стадіоні проходила церемонія відкриття і перший матч. (Збірна Австрії) провела всі свої матчі на «Ернст-Гаппель-Штадіоні».
З вісьмох стадіонів лише «Ернст-Гаппель-Штадіон» був реконструйований, решту арен збудували спеціально до чемпіонату в 2000-ні роки ((«Вальс-Зіценгайм»), («Стад де Женев»), («Тіволі Ной»)) або спорудили на місці старих арен. У 2004 році організатори зіткнулися з проблемою реконструкції стадіону в Цюриху. Спочатку планувалося проводити матчі на перебудованому стадіоні («Гардтурм»), проте через протести населення та тривалі судові розгляди від цих планів довелося відмовитися. Проблема вирішилася, коли «Хардтурм» замінили іншою ареною — цюрихським стадіоном («Летцигрунд»). У січні 2005 року УЄФА затвердила переглянутий план. Будівництво всіх стадіонів було завершене у встановлений УЄФА строк — кінець літа 2007 року, зокрема, відкриття «Летцигрунда» відбулося 30 серпня 2007 року.
Порівняно невелика місткість стадіонів (лише найбільші стадіони Австрії «Ернст-Гаппель-Штадіон» та Швейцарії «Санкт-Якоб Парк» вміщують понад 32 000 глядачів) призвела до критики з боку учасників змагань, зокрема, тренера збірної Німеччини (Йоахіма Лева). Натомість всі квитки на матчі були продані, і стадіони практично на всіх матчах заповнилися вщерть.
Країна | Місто | Стадіон | Місткість | Клуб | Матчі |
---|---|---|---|---|---|
Швейцарія | (Базель) | («Санкт-Якоб Парк») | 42 500 | (ФК «Базель») | Матч відкриття і ще 2 групові матчі, 2 чвертьфінали, півфінал |
(Берн) | («Стад де Суїсс Ванкдорф») | 31 781 | («Янг Бойз») | 3 групових матчі | |
Женева | («Стад де Женев») | 30 084 | («Серветт») | 3 групових матчі | |
Цюрих | («Летцигрунд») | 31 000 | (ФК «Цюрих») | 3 групових матчі | |
Австрія | Відень | («Ернст-Гаппель-Штадіон») | 53 008 | («Аустрія») | 3 групові матчі, 2 чвертьфінали, півфінал та фінал |
Інсбрук | («Тіволі Ной») | 31 600 | («Ваккер») | 3 групових матчі | |
Зальцбург | («Вальс-Зіценгайм») | 31 895 | («Ред Булл») | 3 групових матчі | |
(Клагенфурт) | («Вертерзеештадіон») | 32 000 | («Аустрія Кернтен») | 3 групових матчі |
Кваліфікація
Кваліфікаційний раунд Чемпіонат Європи з футболу 2008 пройшов з 16 серпня 2006 року по 24 листопада 2007 року. (Австрія) та (Швейцарія) отримали путівки до фінальної стадії як господарі чемпіонату. У рамках групи кожна команда зіграла з кожною іншою два матчі: один на своєму полі, інший — на полі суперника.
Нижче наведено склад семи кваліфікаційних груп. Команди, що пройшли до фінального етапу, виділені зеленим.
(Польща) (Португалія) | (Італія) (Франція) | (Греція) (Туреччина) | Чехія Німеччина | (Хорватія) (Росія) | (Іспанія) (Швеція) | (Румунія) Нідерланди |
(Сербія) (Фінляндія) (Бельгія) (Казахстан) (Вірменія) (Азербайджан) | (Шотландія) Україна (Литва) Грузія (Фарерські острови) | (Норвегія) (Боснія і Герцеговина) (Молдова) (Угорщина) (Мальта) | (Ірландія) (Словаччина) Уельс (Кіпр) (Сан-Марино) | Англія (Ізраїль) (Північна Македонія) (Естонія) (Андорра) | (Північна Ірландія) (Данія) (Латвія) (Ісландія) (Ліхтенштейн) | (Болгарія) (Білорусь) (Албанія) (Словенія) (Люксембург) |
Учасники
За результатами кваліфікації місце у фінальному розіграші здобули такі команди:
Команда | Кваліфікація | Дата кваліфікації | Попередні турніри | Досягнення |
---|---|---|---|---|
(Австрія) | Кваліфікована як господар | 12 грудня 2002 | 0 | (дебют)|
(Швейцарія) | Кваліфікована як господар | 12 грудня 2002 | 22004) | ((1996),груповий турнір |
(Польща) | — 1-ше місце | 17 листопада 2007 | 0 | (дебют)|
(Португалія) | — 2-ге місце | 21 листопада 2007 | 4 ((1984), (1996), (2000), 2004) | фіналіст |
(Італія) | — 1-ше місце | 17 листопада 2007 | 62004) | ((1968), (1980), (1988), (1996), (2000),чемпіон ((1968)) |
(Франція) | — 2-ге місце | 17 листопада 2007 | 62004) | ((1960), (1984), (1992), (1996), (2000),2-разовий чемпіон |
(Греція) | — 1-ше місце | 17 жовтня 2007 | 22004) | ((1980),2004) | чемпіон (
(Туреччина) | — 2-ге місце | 21 листопада 2007 | 2 | ((1996), (2000))чвертьфінал |
Чехія | — 1-ше місце | 17 жовтня 2007 | 61, (1976)1, (1980)1, (1996), (2000), 2004) | ((1960)1 | чемпіон ((1976))
Німеччина | — 2-ге місце | 13 жовтня 2007 | 9 ((1972)2, (1976)2, (1980)2, (1984)2, (1988)2, (1992), (1996), (2000), 2004) | 3-разовий чемпіон |
(Хорватія) | — 1-ше місце | 17 листопада 2007 | 22004) | ((1996),чвертьфінал |
(Росія) | — 2-ге місце | 21 листопада 2007 | 8 ((1960)3, (1964)3, (1968)3, (1972)3, (1988)3, (1992)4, (1996), 2004) | 3 | чемпіон ((1960))
(Іспанія) | — 1-ше місце | 17 листопада 2007 | 72004) | ((1964), (1980), (1984), (1988), (1996), (2000),чемпіон ((1964)) |
(Швеція) | — 2-ге місце | 21 листопада 2007 | 32004) | ((1992), (2000),півфінал |
(Румунія) | — 1-ше місце | 17 жовтня 2007 | 3 | ((1984), (1996), (2000))чвертьфінал |
Нідерланди | — 2-ге місце | 17 листопада 2007 | 72004) | ((1976), (1980), (1988), (1992), (1996), (2000),чемпіон ((1988)) |
- 1 як (Чехословаччина)
- 2 як (ФРН)
- 3 як (СРСР)
- 4 як (СНД)
Жеребкування
Жеребкування чемпіонату Європи 2008 відбулося 2 грудня 2007 року в Культурно-конференційному центрі міста (Люцерн) (Швейцарія)..
Перед жеребкуванням команди були розподілені на чотири кошики за системою, яка використовувалася на (чемпіонатах Європи) (2000) та 2004 років: згідно з їх результатами виступів у відбіркових турнірах до (Чемпіонату світу-2006) та (Чемпіонату Європи-2008). Як і в (1992) та (1996) роках, матчі однієї групи проходили лише на двох стадіонах, і команди, що потрапили до першого кошику, мали перевагу всіх трьох групових матчів на одному стадіоні. Збірні з одного кошика не могли зустрітися між собою в груповому турнірі.
Критерії розподілу за кошиками
Команди розташовуються за рейтингом, який формується за визначеними УЄФА критеріями в такому порядку:
- Рейтинговий коефіцієнт, тобто середня кількість набраних очок в іграх відбіркових турнірів до (Чемпіонату світу-2006) та (Чемпіонату Європи-2008) (або лише в одному турнірі, якщо в іншому команда не брала участі).
- Середня кількість набраних очок в іграх останнього зіграного командою відбіркового турніру.
- Середня різниця м'ячів у цих іграх.
- Середня кількість забитих м'ячів у цих іграх.
- Середня кількість м'ячів, забитих на виїзді, в цих іграх.
- У разі рівності всіх попередніх показників команди розташовуються за жеребом.
До першого кошику потрапили (Австрія) та (Швейцарія) як господарі змагань, (Греція) як переможець чемпіонату Європи з футболу 2004, а також команда з найкращим рейтингом. До другого кошика потрапили команди з рейтингами від другого до п'ятого, до третього — команди з рейтингами від шостого до дев'ятого, до четвертого — команди з рейтингами від десятого до тринадцятого.
Команди були розподілені за кошиками таким чином:
Кошик 1 | Кошик 2 | Кошик 3 | Кошик 4 |
---|---|---|---|
|
|
|
|
Результати жеребкування
В результаті жеребкування склад груп набув такого вигляду:
(Група A) | (Група B) | (Група C) | (Група D) | |
---|---|---|---|---|
Кошик 1 | (Швейцарія) | (Австрія) | Нідерланди | (Греція) |
Кошик 2 | Чехія | (Хорватія) | (Італія) | (Швеція) |
Кошик 3 | (Португалія) | Німеччина | (Румунія) | (Іспанія) |
Кошик 4 | (Туреччина) | (Польща) | (Франція) | (Росія) |
Арбітри
Для обслуговування матчів чемпіонату Європи з футболу 2008 отримали запрошення 12 головних арбітрів та 24 (асистенти арбітра):
Країна | Головний арбітр | Помічники арбітра | |
---|---|---|---|
Австрія | |||
Бельгія | (Франк де Блекер) | ||
Англія | (Говард Вебб) | ||
Німеччина | (Герберт Фандель) | ||
Греція | |||
Італія | (Роберто Розетті) | ||
Нідерланди | (Пітер Вінк) | ||
Норвегія | |||
Словаччина | (Любош Міхел) | ||
Іспанія | (Мануель Мехуто Гонсалес) | ||
Швеція | |||
Швейцарія | (Массімо Бузакка) |
Склади команд
Склади команд-учасниць Чемпіонату Європи з футболу 2008 згідно з регламентом мали бути оголошені за десять днів до першого матчу турніру, тобто 28 травня 2008 року. Всього в заявку може бути внесено 23 футболісти (включаючи 3 воротарі). За 24 години до першого зіграного матчу команди мають право замінити травмованого гравця.
Євро-2008 став першим чемпіонатом Європи з 1992 року, в якому кожна зі збірних мала принаймні одного гравця, який виступає за кордоном. До цього три чемпіонати поспіль хоча б одна збірна складалася з гравців виключно національного чемпіонату.
На чемпіонаті Європи-2008 виступали чотири гравці з чемпіонату України — (хорвати) (Дарійо Срна) ((«Шахтар» Донецьк)) та (Огнєн Вукоєвич), який перед Євро-2008 перейшов до київського «Динамо», а також (поляк) (Маріуш Левандовський) та (румун) (Резван Рац) з донецького («Шахтаря»).
Регламент змагань
У фінальному розіграші чемпіонату Європи з футболу брали участь 16 команд. Розіграш складався з групового турніру і матчів на вибування. Всього відбувся 31 матч (на відміну від інших турнірів, таких як (чемпіонат світу) та Кубок африканських націй, матч за третє місце не проводився, а бронзові медалі отримали обидва півфіналісти).
Груповий турнір
В груповому турнірі 16 команд-учасниць були розбиті на чотири групи (позначені латинським літерам A, B, C і D); всередині групи кожна команда грала один матч з кожною іншою. За перемогу в матчі групового турніру команда здобувала три очки, за нічию — одне очко, у разі поразки команда не здобувала очок. Команди посідали місця в турнірній таблиці згідно з кількістю набраних очок. За рівної кількості очок у кількох команд для визначення кращої застосовувалися такі критерії в такому порядку:
- кількість очок, набраних лише у матчах між цими командами;
- різниця забитих і пропущених м'ячів у цих матчах;
- кількість забитих м'ячів у цих матчах (якщо команд більше двох);
- різниця забитих і пропущених м'ячів в усіх групових матчах;
- кількість забитих м'ячів в усіх групових матчах;
- у разі, якщо однакову кількість очок та однакові вищезгадані показники мають рівно дві команди, і гра між ними в останньому турі групового турніру завершується внічию, після завершення основного часу матчу одразу пробиваються (післяматчеві пенальті);
- рейтинговий коефіцієнт посіву за підсумками відбіркових турнірів до (Чемпіонату світу-2006) та (Чемпіонату Європи-2008) (див. (Чемпіонат Європи з футболу 2008 (жеребкування)));
- індекс (fair-play), який враховує кількість (жовтих) та (червоних карток), отриманих гравцями команди в усіх групових матчах;
- у випадку рівності усіх цих показників для виявлення кращої команди має бути використаний (жереб).
Матчі на вибування
Завершальна фаза змагань складалася з чотирьох чвертьфіналів, двох півфіналів і фінального матчу. На цьому етапі, якщо основний час матчу (90 хвилин) закінчується внічию, команди грають два додаткових 15-хвилинних тайми. Якщо протягом цього часу жодна команда не здобуває переваги, влаштовується серія (післяматчевих пенальті).
Результати
Груповий етап
Група А
М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | (Португалія) | 3 | 2 | 0 | 1 | 5 | 3 | +2 | 6 |
2. | (Туреччина) | 3 | 2 | 0 | 1 | 5 | 5 | 0 | 6 |
3. | Чехія | 3 | 1 | 0 | 2 | 4 | 6 | −2 | 3 |
4. | (Швейцарія) | 3 | 1 | 0 | 2 | 3 | 3 | 0 | 3 |
(Швейцарія) | 1 — 2 | (Туреччина) |
---|---|---|
(Якін) 32' | (Протокол) | (Семіх Шентюрк) 57' (Арда Туран) 90+2' |
(Санкт-Якоб Парк), (Базель) Глядачів: 39 730 Арбітр: (Любош Міхел) |
(Туреччина) | 3 — 2 | Чехія |
---|---|---|
(Арда Туран) 75' (Ніхат Кахведжі) 87' 89' | (Протокол) | (Коллер) 34' (Плашил) 62' |
За підсумками другого туру (збірна Португалії), здобувши дві перемоги у двох матчах, достроково забезпечила собі перше місце в групі та стала першою командою Євро-2008, що вийшла до плей-оф. (Швейцарія) після двох поразок, навпаки, стала першою збірною, що втратила шанси вийти до чвертьфіналу, посівши останнє місце в групі. Власника другої путівки до плей-оф визначав матч (Туреччина) — Чехія, причому команди мали абсолютно рівні показники, і тому в разі нічиєї вперше на міжнародних чемпіонатах довелося б пробивати пенальті. У цьому напруженому (7 жовтих карток, в тому числі й запасному гравцю Чехії (Мілану Барошу), та червона картка воротарю Туреччини (Волкану Демірелю)) протистоянні турецька збірна, програючи 0 — 2, за останні 15 хвилин матчу забила три м'ячі у ворота голкіпера збірної Чехії (Петра Чеха) та вийшла до чвертьфіналу.
Група B
М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | (Хорватія) | 3 | 3 | 0 | 0 | 4 | 1 | +3 | 9 |
2. | Німеччина | 3 | 2 | 0 | 1 | 4 | 2 | +2 | 6 |
3. | (Австрія) | 3 | 0 | 1 | 2 | 1 | 3 | −2 | 1 |
4. | (Польща) | 3 | 0 | 1 | 2 | 1 | 4 | −3 | 1 |
Німеччина | 2 — 0 | (Польща) |
---|---|---|
(Подольскі) 20', 72' | (Протокол) |
(Вертерзее), (Клагенфурт) Глядачів: 30 461 Арбітр: |
(Хорватія) | 2 — 1 | Німеччина |
---|---|---|
(Срна) 24' (Олич) 62' | (Протокол) | (Подольскі) 79' |
(Вертерзее), (Клагенфурт) Глядачів: 30 461 Арбітр: (Франк де Блекер) |
(Збірна Хорватії) завдяки двом перемогам та нічиїй у поєдинку між (Австрією) та (Польщею) достроково посіла перше місце в групі. Після другого туру шанси посісти друге місце мали три інші команди цієї групи. В підсумку, перемігши збірну Австрії 1 — 0, збірна Німеччини вийшла до плей-оф. У матчі Польща — Хорватія збірна Польщі так і не зуміла забити свій другий гол на чемпіонатах Європи, зазнавши поразки від резервного складу хорватської збірної. У складі хорватів відзначився (Іван Класнич), який став першим футболістом з донорською (ниркою), який забив гол на чемпіонаті Європи.
Група C
М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | Нідерланди | 3 | 3 | 0 | 0 | 9 | 1 | +8 | 9 |
2. | (Італія) | 3 | 1 | 1 | 1 | 3 | 4 | −1 | 4 |
3. | (Румунія) | 3 | 0 | 2 | 1 | 1 | 3 | −2 | 2 |
4. | (Франція) | 3 | 0 | 1 | 2 | 1 | 6 | −5 | 1 |
Нідерланди | 4 — 1 | (Франція) |
---|---|---|
(Кейт) 9' (ван Персі) 59' (Роббен) 72' (Снайдер) 90+2' | (Протокол) | (Анрі) 71' |
Результати групового турніру у так званій («Групі смерті») (яка отримала таку назву, бо її учасники на момент жеребкування посідали в рейтингу (Elo) для європейських збірних 1, 2, 4 та 8 місця) виявилися несподіваними для багатьох. Перемігши своїх суперників з великим рахунком у перших двох матчах, збірна Нідерландів достроково вийшла до плей-оф. (Румунія) відібрала очки в обох фіналістів Чемпіонату світу 2006 року, але в третьому турі не змогла здобути перемогу в грі проти Нідерландів та посіла третє місце. В останньому турі в матчі-повторенні фіналу (Чемпіонату світу-2006) (Франція) — (Італія) чинні чемпіони світу італійці здобули перемогу та вибороли друге місце, а збірна Франції фінішувала останньою.
Група D
М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | (Іспанія) | 3 | 3 | 0 | 0 | 8 | 3 | +5 | 9 |
2. | (Росія) | 3 | 2 | 0 | 1 | 4 | 4 | 0 | 6 |
3. | (Швеція) | 3 | 1 | 0 | 2 | 3 | 4 | −1 | 3 |
4. | (Греція) | 3 | 0 | 0 | 3 | 1 | 5 | −4 | 0 |
Завдяки двом перемогам у перших двох матчах групи (збірна Іспанії) достроково вийшла до плей-оф. Власник другого місця в групі визначався в останньому турі в грі (Росія) — (Швеція). У цьому матчі впевнену перемогу здобули росіяни, вперше у своїй незалежній історії вийшовши до плей-оф міжнародного турніру, а шведська збірна вперше з (2000) року не подолала груповий етап. (Збірна Греції) програла всі матчі та забила лише один гол, не спромігшись здобути очки навіть у грі з резервним складом збірної Іспанії, і показала найгірший результат для чинного чемпіона Європи з (1988) року.
Плей-оф
Цей плей-оф відрізнявся від тих, які були на інших турнірах. Команди в групах A і B відділені від команд в групах C і D до фіналу. Проте ця зміна, по-перше, збільшує ймовірність повторення групових матчів на стадії плей-оф, по-друге, унеможливлює фінал між двома командами з тієї самої половини змагання. Іншою особливістю, яка мала місце вперше за всю історію турніру, є використання лише двох найбільших стадіонів ((Санкт-Якоб Парк) у (Базелі) та (Ернст-Гаппель-Штадіон) у Відні) для проведення шести матчів плей-оф та фіналу турніру.
Чвертьфінали | Півфінали | Фінал | ||||||||
19 червня — (Базель) | ||||||||||
(Португалія) | 2 | |||||||||
25 червня — (Базель) | ||||||||||
Німеччина | 3 | |||||||||
Німеччина | 3 | |||||||||
20 червня — (Відень) | ||||||||||
(Туреччина) | 2 | |||||||||
(Хорватія) | 1 (1) | |||||||||
29 червня — (Відень) | ||||||||||
(Туреччина) ((п.)) | 1 (3) | |||||||||
Німеччина | 0 | |||||||||
21 червня — (Базель) | ||||||||||
(Іспанія) | 1 | |||||||||
Нідерланди | 1 | |||||||||
26 червня — (Відень) | ||||||||||
(Росія) ((д. ч.)) | 3 | |||||||||
(Росія) | 0 | |||||||||
22 червня — (Відень) | ||||||||||
(Іспанія) | 3 | |||||||||
(Іспанія) ((п.)) | 0 (4) | |||||||||
(Італія) | 0 (2) | |||||||||
Чвертьфінал
(Португалія) | 2 — 3 | Німеччина |
---|---|---|
(Нуну Гомеш) 40' (Поштіга) 87' | (Протокол) | (Швайнштайгер) 22' (Клозе) 26' (Баллак) 61' |
(Пенальті) | |||
(Модрич) (Срна) (Ракитич) (Петрич) | 1 — 3 | (Арда Туран) (Семіх Шентюрк) (Хаміт Алтинтоп) |
Нідерланди | 1 — 3 ((д. ч.)) | (Росія) |
---|---|---|
(ван Ністельрой) 86' | (Протокол) | (Павлюченко) 56' (Торбинський) 111' (Аршавін) 116' |
(Санкт-Якоб Парк), (Базель) Глядачів: 38 374 Арбітр: (Любош Міхел) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет