Михайло Михайлович Цехановський (26 травня (7 червня) 1889 — 22 червня 1965) — радянський художник і режисер мультиплікації українського походження, Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1964).
Цехановський Михайло Михайлович | |
---|---|
Народження | 7 червня 1889 Проскурів, Подільська губернія, Російська імперія |
Смерть | 22 червня 1965 (76 років) |
Москва, СРСР | |
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР |
Навчання | The First Saint-Petersburg Gymnasiumd, юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету і Московське училище живопису, скульптури та зодчества |
Діяльність | режисер, художник, ілюстратор, кінорежисер, сценарист, аніматор, автор щоденника |
Напрямок | анімація |
Працівник | Совкіноd і Союзмультфільм |
У шлюбі з | Vera Tsekhanovskayad |
Нагороди | |
Сайт | animator.ru/db/?p=show_person&pid=1015 |
| |
Цехановський Михайло Михайлович у Вікісховищі |
Рання біографія ред.
Мати Зінаїда Григорівна пішла з життя на першому році життя маленького Михайла — у 1899 році, коли їй було 32 роки. Батько — дійсний статський радник, цукрозаводчик Михайло Юрійович Цехановський (1859—1929), 1918 року емігрував до Німеччини, потім у Париж.
Михайло Цехановський — випускник Першої Санкт-Петербурзькій гімназії. Почав малювати в гімназії, а в 1908—1910 роках працював у Парижі у приватній скульптурній майстерні. Потім, у 1911—1914 роках навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету, який не закінчив. Потім навчався в Імператорській Академії мистецтв (Санкт-Петербург), а в 1918 році закінчив Московське училище живопису, ліплення і зодчества.
З 1918 по 1923 рік служив у Червоній Армії, де займався прикладною художньої та скульптурною роботою. Потім повернувся в Петроград, де продовжив заняття прикладними роботами і працював інструктором-художником Державного художньо-промислового технікуму.
Книжкова ілюстрація ред.
З 1926 року Михайло Цехановський працює у видавництві «Веселка» та в дитячій редакції Ленгізу над ілюстраціями дитячих і юнацьких книг, разом із Володимиром Лебедєвим. М.Цехановський, поряд з Соломоном Телінгатером прийняв запропонований Ель Лисицьким конструктивістський графічний метод. Серед авторів ілюстрованих Цехановським книг — Ілля Іонов («Топотун і книжка»), М. Ільїн («Кишеньковий товариш», «Людина і стихія»), Самуїл Маршак («Пошта», «Пригоди столу і стільця», «Сім чудес»), Борис Житков («Ураган», «Телеграма», «Оповідання про техніку», «Про цю книгу»). Також Цехановський друкував так звані «кінокнижки» — «М'яч», «Бім-Бом», «Поїзд», при перекиданні сторінок яких створювалася коротка мультиплікація, що містила деякі кінематографічні прийоми.
Мультиплікація ред.
З 1928 по 1936 і з 1938 по 1942 роки Михайло Цехановський працює режисером-мультиплікатором на Ленінградській кінофабриці «Совкіно» (потім «Ленфільм»). Першою кінороботою Цехановського став мультфільм «Пошта» (1928), заснованої на власних ілюстрації до книги С. Маршака, і розвиваючий конструктивістський метод, реалізований у книзі. У 1929 році Цехановський разом з Євгеном Шолпо та Арсенієм Авраамовим стояв біля витоків «мальованого звуку» — синтезування музичних творів за допомогою графічного зображення звукових доріжок на кіноплівці.
У 1930 році вийшла озвучена версія «Пошти» (композитор Володимир Дешевов, конферанс Даниїла Хармса), яка стала першим радянським звуковим мультфільмом. Також «Пошта» стала першим радянським мультфільмом, мала широку аудиторіюю. Це перший радянський мультфільм, який широко демонструвався за кордоном, а розфарбована вручну версія стала першим радянським кольоровим фільмом. Також новизною фільму стали несподівані діагональні ракурси і ритмічна, синхронізована зі звуком, організація малюнка. Експериментальний звуковий фільм «Пасифік 231» (1931 рік, 10 хв.) на музику Артюра Онеггера використав ідею повної синхронності звуку і зображення у витонченій візуально-звуковій композиції, що включає монтаж зйомок дій диригента і оркестру, що збігаються з рухами складових частин паровоза
Мультфільм «Казка про попа і наймита його Балду» за однойменною казкою О. С. Пушкіна повинен був стати першим повнометражним фільмом Цехановського і п'ятим фільмом, музику до якого писав Дмитро Шостакович.
Робота над фільмом почалася в 1933 році, Шостакович написав частина партитури в 1933—1934 роках. В процесі творчості, у листопаді 1934 року композитор писав: «Маса гострих, гіперболічних положень, гротескних персонажів… Писати музику легко і весело». У 1936 році Шостакович був змушений зупинити роботу після появи статті «Сумбур замість музики», що критикувала «формалізм» в роботах композитора. Також виникали організаційні проблеми на кіностудії, а механічно взаємопов'язані рухи чорно-білих персонажів представлялися критикам такими, що суперечать «високому стилю пушкінської казки». Зрештою, мультиплікація до фільму була відзнята майже повністю, і здана на зберігання до архіву Ленфільму, де була знищена пожежею, викликаною бомбардуванням Ленінграда на початку Радянсько-німецької війни в 1941 році. З повнометражного фільму зберігся лише шестихвилинний фрагмент «Базар» з віршами Олександра Введенського і недописана і розрізнена партитура Шостаковича, відновлена і дописанная учнем композитора Вадимом Біберганом у 2005 році
У 2013 році на XVII фестивалі архівного кіно «Білі Стовпи» в Держфільмфонді був публічно продемонстрований експериментальний фільм М. Цехановського «Гопак» (1931) — один з перших радянських звукових мультфільмів, знайдений в чеському кіноархіві Миколою Ізволовим та Сергієм Каптерьовим.
Родина ред.
Перша дружина — Антоніна Віссаріонівна Китаєва.
Друга дружина (з 1926 року) — Віра Всеславівна Цехановська (Шенгелідзе) (25.12.1902 — 25.04.1977), працювала асистентом і співрежисером на картинах чоловіка.
Бібліографія ред.
- М. Ильин. Карманный товарищ. Гиз, М. — Л. 1927
- М. Ильин. Человек и стихия. Л.: Гидрометеоиздат, 1947
- И. Ионов. Топотун и книжка. Л.: Гиз, 1926
- Б. Житков. Ураган. М.— Л., Гиз, 1926
- Б. Житков. Телеграмма. М. — Л., Гиз, 1927. — 30 с.
- Б. Житков. Рассказы о технике. М. — Л.: Детгиз, 1947
- С. Маршак. Почта. Работа на камнях В. В. Цехановской и П. Соколова. «Радуга», Ленинград, Москва. 1927. 10 с.
- С. Маршак. Семь чудес. Работа на камнях П. Соколова. «Радуга», Ленинград-Москва, 1927. — 8 с.
- С. Маршак. Приключения стола и стула. Работа на камнях В. В. Цехановской. «Радуга», 1928. — 10 с.
- С. Маршак. Почта. Детиздат ЦК ВЛКСМ, 1937. — 21 с.
- Е. Полонская Про пчёл и про Мишку-медведя. Л. — М.: Гиз, 1927. — 10 с.
- Л. Савельев Пионерский устав. Л.: Гиз, 1926. — 12 с.
- Кузнецова В. А., Кузнецов Э. Д. Цехановский. — Л.: Художник РСФСР, 1973. — 114 с. — 10 000 экз.
Фільмографія ред.
- 1929 — Пошта
- 1931 — Гопак (Танець)
- 1931 — Пасифік 231
- 1936 — Казка про попа і наймита його Балду (більша частина фільму загублена)
- 1936 — Прапор нації (мультиплікаційна вставка в ігровий фільм)
- 1940 — Казка про дурного мишеня
- 1941 — Кіноконцерт 1941 року, (Вальс квітів з балету «Лускунчик»)
- 1942 — Ялинка (Новорічна казка) (спільно з Петром Носовим)
- 1944 — Телефон
- 1948 — Квітка-семибарвиця — Премія Мкф в Маріанських Лазнях (1949) за кращий фільм для дітей
- 1950 — Казка про рибака і рибку — Приз Кінофестивалю в Карлових Варах (1951)
- 1952 — Каштанка
- 1954 — Царівна-Жаба — Приз «Срібний дубовий листок» (1960) Кінофестивалі в Мар-дель-Платі
- 1956 — Дівчинка в джунглях (спільно з В. Цехановською) — Заохочувальний диплом Всесоюзного кінофестивалю (1958)
- 1958 — Оповідь про Чапаєва (спільно з В. Цехановською)
- 1959 — Легенда про заповіті мавра (спільно з В. Цехановською)
- 1960 — Лисиця, бобер та інші (спільно з В. Цехановською)
- 1962 — Дикі лебеді (спільно з В. Цехановською)
- 1964 — Пошта (спільно з В. Цехановською)
- 1966 — Іван Іванович захворів…
- 1931 — Пасифік 231
- 1940 — Казка про дурне мишеня
- 1941 — Кіноконцерт 1941 року
- 1964 — Пошта (спільно з Самуїлом Маршаком, В. Цехановською)
- 1929 — Пошта
- 1944 — Телефон (спільно з І. Івановим-Вано, В. Цехановською)
- 1964 — Пошта (спільно з Б. Корнєєвим)
- 1966 — Іван Іванович захворів…
- 1997 — рос. Михаил Цехановский. Драматическая графика. 56 мин., Режисер: Сергій Серьогін
Примітки ред.
- ↑ Bendazzi G. Foundations - The Golden Age — Taylor & Francis, 2016. — P. 81. — ISBN 978-1-138-85452-9
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Венжер Н. Я., Капков С. В. animator.ru — 2000.
- ↑ Советский экран: двухнедельный иллюстрированный журнал. - М.: Союз работников кинематографии СССР, 1964. - 582 с. Процитовано 1 січня 1964.(рос.)
- Дыхание воли. Дневники Михаила ЦЕХАНОВСКОГО // Киноведческие записки : журнал. — 2001. — № 54. — С. 172, 208—211.(рос.)
- Российское зарубежье во Франции 1919—2000. Биографический словарь в трёх томах. Т. 3: С—Я / под общ. ред. Л. Мнухина, М. Авриль, В. Лосской. — М.: Наука, Дом-музей Марины Цветаевой, 2010. — С. 462. — 760 с. — ISBN 978-5-02-036267-3.
- Элеонора Гайлан Когда-то… Воспоминания о ленинградской предвоенной мультипликации // Киноведческие записки : журнал. — Москва, 2005. — № 73. — ISSN 0235-8212. Процитовано 2005.(рос.)
- Євгеній Штейнер. Цехановский Михаил Михайлович. Биография. Аниматор.ру. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 4 січня 2011.
- Кузнецова В. А., Кузнецов Э. Д. Цехановский. — Л.: Художник РСФСР, 1973. — 114 с.(рос.)
- Сергей Капков. Михаил Цехановский // Энциклопедия отечественной мультипликации. — Алгоритм, 2006. — С. 699. — 810 с. — 3000 экз. — ISBN 5-9265-0319-4.(рос.)
- Художники-иллюстраторы книг С. Я. Маршака. «Недописанная страница». Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 4 січня 2011.
- Evgeny Steiner. Stories for little comrades: revolutionary artists and the making of early Soviet children's books. — illustrated. — University of Washington Press, 1999. — P. 214. — ISBN 0295977914.(англ.)
- Кузнецова В. А., Кузнецов Э. Д. От страницы к кадру // Цехановский. — Л.: Художник РСФСР, 1973. — С. 42-45. — 114 с.(рос.)
- Смирнов, А. Рисованный звук. Термен-центр. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 23 квітня 2011.
- ↑ Изволов Н. Из истории рисованного звука в СССР, или медиа без медиума // Советская власть и медиа : журнал. — 2005. — С. 365-377.(рос.)
- Светлана Ким, Александр Дерябин. . — № 54. — ISSN 0235-8212.
- Вероника Бруни (18 січня 2015). Николай Изволов: В поисках утраченной "Почты" мы нашли неизвестный текст Хармса. Культпросвет. Процитовано 7 квітня 2016.
- Лариса Малюкова. Гулливеры до-диснеевской эпохи // Энциклопедия отечественной мультипликации / Сергей Капков. — М.: Алгоритм, 2006. — С. 16. — 810 с. — 3000 экз. — ISBN 5-9265-0319-4.
- John Riley. The Tale of the Priest and His Worker Balda // Dmitri Shostakovich: a life in film. — illustrated. — I.B.Tauris, 2005. — Vol. 3. — P. 24. — 150 p. — (Filmmakers' Companion Series). — ISBN 1850437092.(англ.)
- Александр Медведев. . Пермский академический театр оперы и балета имени Петра Ильича Чайковского. Архів оригіналу за 1 грудня 2007. Процитовано 4 січня 2011.
- Шостакович Дмитрий. Сказка о попе и работнике его Балде. Музыка к мультипликационному фильму. Соч. 36. Сказка о глупом мышонке. Музыка к мультипликационному фильму. Соч 56. // Новое собрание сочинений. — Партитура. — М.: DSCH, 2005. — Т. 126. — 390 с. — (Серия XIV: Киномузыка). — ISBN 9781001539720.(рос.)
- 2 февраля 2013 г. XVII фестиваль архивного кино «Белые Столбы» в Госфильмофонде(рос.)
- Георгий Бородин. . — № 73. — ISSN 0235-8212.
- Любовь Аркус. Цехановский Михаил Михайлович. Энциклопедия отечественного кино. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 4 січня 2011.
- Цехановский Михаил Михайлович. Фильмография. Аниматор.ру. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 4 січня 2011.
Література ред.
- Кузнецова В. А., Кузнецов Э. Д. Цехановский. — Л.: Художник РСФСР, 1973. — 114 с. — 10 000 экз.
Посилання ред.
- Цехановский Михайло Михайлович — РДАЛМ
- Цехановский Михайло Михайлович — animator.ru