? Хрущ травневий | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||||||||||
| M. melolontha (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Хрущ травневий — група великих жуків роду хрущ родини пластинчастовусих, завдовжки 23—32 мм, з коренастим, широким і сильно опуклим тілом. Мешкають у Європі. До групи належать три види хрущів, які зовнішньо відрізняються мало:
- хрущ західний травневий Melolontha melolontha
- хрущ східний травневий Melolontha hippocastani
- хрущ великий травневий Melolontha pectoralis
Опис Редагувати
Низ тіла, голова й пронотум — чорні. Надкрила, ноги й вусики, полапки та пігідій від світло-коричневого, червоно-бурого до майже чорно-брунатного кольору. Характерна сильна колірна мінливість — утворює велику кількість колірних аберацій. Боки черевних сегментів з чималими трикутними плямами білого кольору (типова форма). Антени 10-членикові, з пластинчастими відростками на останніх 6—7 члениках. Голова досить маленька, втягнута в темний пронотум покритий короткими сірувато-жовтуватими волосинками. Надкрила опуклі, довгасто-овальні, з п'ятьма вузькими ребрами, покриті густими прилеглими й короткими білими або сіруватими волосинками та рідкими, довшими та настовбурченими. Основа та боки в негустих довгих жовто-сірих настовбурчених волосках, ребра в різких досить дрібних крапках. Проміжки між ребрами, на надкрилах, покриті дрібними крапками, слабкими зморшками і рівномірними тонкими й короткими білувато-сірими волосинами, що трохи закривають основне тло. Груди покриті довгими густими білувато-сірими волосинами. Пігідій витягнутий у відросток довжиною 3—5 міліметрів. Передні гомілки ззовні з 3 або 2 зубцями, причому основний зубець тупий, у самця часто ледве помітний, у вигляді закругленого виступу, тому гомілки здаються 2-зубчастими; середній зубець сильно наближений до верхнього.
Статевий диморфізм Редагувати
Антени у самця з великою булавою з 7 пластин, у самиці — з 6 дрібніших і коротших пластин. Пластини містять нюхові рецептори, які дозволяють самцю знаходити самицю. Пігідій самця має довгий і вузький відросток, у самиці коротший.
Спосіб життя Редагувати
У південній частині ареалу поява жуків відбувається зазвичай в другій половині квітня до початку червня. У північних регіонах хрущі з'являються в середині травня до кінця червня. Літають по узліссях листяних насаджень, де харчуються листям дерев і чагарників — дуб, бук, клен, в'яз, ліщина, тополя, верба, липа, волоський горіх. З плодових культур найбільшу перевагу віддають сливі та вишні, з лісових — дубу. Активні в уранішні і вечірні години, вночі можуть прилітати на штучні джерела світла.
Життєвий цикл Редагувати
Жуки відкладають яйця в ґрунт на глибину 20 — 40 см, купками по 5 — 20 штук. Віддають перевагу ґрунтам, що прогріваються, з рідким ґрунтовим покривом. Яйця овальні, білі, завбільшки 2×3 мм. Через 24- 25 або 40 — 50 днів, залежно від температури ґрунту, з них з'являються дрібні брудно-білого кольору шестиногі личинки (хробаки), які поступово виростають у великі, білі, С-подібні. Голова брунатна, з жовто-бурими щелепами, покрита міцним хітиновим панциром, очі відсутні. На анальному сегменті черевця розташовано 2 ряди по 25 — 30 дрібних щетинок конічної форми. Личинки останнього року перед перетворенням досягають довжини 45 — 65 мм. Личинки першого року харчуються гумусом, старші — мертвим і живим корінням різних рослин. У північній і середній Європі генерація 4-річна, в тепліших південних областях 3-річна. Обертання в лялечку личинок останнього віку відбувається в червні-липні в земляній колисці. Лялечка вільна, жовтувата. Стадія лялечки 30 — 40 днів. Зимує імаго. У посушливі роки з жарким літом і осінню можливий вихід невеликої кількості жуків восени. Личинки жуків потерпають від ураження бактеріальними хворобами.
Ареал Редагувати
Зустрічаються у помірній зоні Європи.
Травневі хрущі відомі з усієї території України окрім Криму. M. melolontha зустрічається майже по всій території України, M. hippocastani — окрім Чернівецької та Сумської областей. M. pectoralis виявлений лише в Закарпатті.
Економічне значення Редагувати
Один з основних шкідників плодово-ягідних і лісових насаджень в Центральній Європі, лісостеповій зоні України, на північному Сході України. У роки масового розмноження жуки можуть повністю об'їдати листя дерев. Найвідчутнішої шкоди завдається пошкодженням коріння личинками другого і третього віку з травня по вересень. Найчутливіші до пошкоджень молоді дерева, які часто гинуть. Життєві цикли цих комах вивчав та розробляв засоби захисту від них дерев О. І. Воронцов.
Видові особливості Редагувати
Три види травневих хрущів схожі між собою морфологічно, поведінкою, способом життя і екологічно, проте мають і деякі відмінності. Жуків можна відрізнити за будовою пігідію. У західного травневого хруща відросток пігідію найдовший, паралельний на кінці. Східний травневий хрущ має коротший відросток, з розширенням на кінці. Великий травневий хрущ майже не має відростка пігідію.
Великий травневий хрущ також не є шкідником, оскільки зустрічається лише у невеликому ареалі південної Німеччини й Австрії, нечисленний.
Статева поведінка Редагувати
Самці різних видів травневих хрущів орієнтуються на різні речовини у пошуку самиць для парування. Східний хрущ використовує 1,4-бензохінон, який виділяють дерева при пошкодженні їхнього листя самицями. Самець західного хруща переважно шукає самицю за запахом рослинних спиртів, суміші гексанолу[en], цис-з-гексен-1-олу[en] і транс-2-гексен-1-олу.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
- Ruther, Joachim; Reinecke, Andreas; Tolasch, Till; Hilker, Monika (2001). Make love not war: a common arthropod defence compound as sex pheromone in the forest cockchafer Melolontha hippocastani. Oecologia 128 (1): 44–47. ISSN 0029-8549. doi:10.1007/s004420100634.
- Reinecke, Andreas; Ruther, Joachim; Tolasch, Till; Francke, Wittko; Hilker, Monika (2002). Alcoholism in cockchafers: orientation of male Melolontha melolontha towards green leaf alcohols. Naturwissenschaften 89 (6): 265–269. ISSN 0028-1042. doi:10.1007/s00114-002-0314-2.
Джерела Редагувати
- Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 544.
- Савковский, П.П. (1990). Атлас вредителей плодовых и ягодных культур (вид. 5-е изд., доп. и перераб.). К.: Урожай. с. 96.
Посилання Редагувати
- Травневий хрущ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Воловник, С. В. (1990). (рос.) (вид. 2, доп.). Днепропетровск: Промінь. с. 80—88. Архів оригіналу за 2 лютого 2017.