www.wikidata.uk-ua.nina.az

Красильщик Ісаак Матвійович Ісаа к Матві йович І цик Мо йшевич Краси льщик 14 квітня1857 Кишинів 16 листопада 1921 Кишин

Красильщик Ісаак Матвійович

Ісаа́к Матві́йович (І́цик Мо́йшевич) Краси́льщик (14 квітня1857, Кишинів — 16 листопада 1921, Кишинів) — російський ентомолог, що працював в Україні. Один з перших у світі розробників мікробіологічних способів захисту рослин.

Красильщик Ісаак Матвійович
Народився 14 квітня 1857(1857-04-14)
Кишинів, Бесарабська губернія
Помер 16 листопада 1920(1920-11-16) (63 роки)
Кишинів, Королівство Румунія
Країна Російська імперія→  Румунія
Діяльність ентомолог
Alma mater Імператорський Новоросійський Університет
Галузь ентомологія
Науковий ступінь доктор природничих наук
Відомий завдяки: розробці мікробіологічного захисту рослин

Біографія Редагувати

І. М. Красильщик народився 1857 року в Кишиневі (Бессарабська губернія), закінчив місцеву гімназію і природниче відділення фізико-математичного факультету Імператорський Новоросійський університет (1882). Того ж року він захистив дисертацію «К истории развития и систематике рода Polytoma Ehrenberg». У ній досліджено рід одноклітинних зелених водоростей. Основний зміст роботи викладений у «Записках Новороссийского общества естествоиспытателей» (1882) та журналі «Zoologischer Anzeiger» (1882). Робота виконана під керівництвом знаного біолога Л. С. Ценковського. Здобувши після її захисту ступінь доктора природознавства (PhD), І. Красильщик надалі підтримував тісні контакти із І. І. Мечниковим. Ісаак Матвійович наступні роки працював у галузі прикладної ентомології у Бессарабській, Подільській, Полтавській та Херсонській губерніях. Він вивчав зародження саранових зграй у дельті Дунаю. З 1883 року був розслідувачем-експертом одеської Філоксерної комісії Спілки сільського господарства Південної Росії.

Того ж року його запросили до Сміли (нині Черкаської області) на щойно засновану дослідну станцію в маєтку графа О. О. Бобринського. Тут молодий біолог мав на практиці перевірити ефективність щойно відкритого І. І. Мечніковим мікробіологічного методу для боротьби з буряковим довгоносиком. Тут у 1884 році І. Красильщик налагодив промислове виробництво грибка мускардини — паразита довгоносиків.

Після вимушеного згортання цих робіт І. М. Красильщик працював у Кишиневі. Після єврейських погромів у цьому місті разом з родиною виїхав до Берліна, де і жив у 1905—1907 роках, а потім повернувся до Кишинева. Похований на єврейському цвинтарі у Бендерах.

Сім'я Редагувати

  • Дружина (другий шлюб з 1891 року) Рахіль Менделевна, уроджена Фукельман (згодом Роза і Раіса Михайлівна Красильщик)(? — 1906) — донька бессарабського купця 2-ї гільдії Менделя Лейбовича Фукельмана
  • Син Михайло Ісаакович Красильщик (1892, Кишинів — 1959, там же) — хірург, доктор медичних наук, професор кафедри шпитальної хирургії Кишинівського медичного інституту, зав. хірургічним відділенням Кишинівської єврейської лікарні (до 1941 року) і 2-ї міської лікарні (до 1959 року); автор праць по хірургії щитоподібної залози.
  • Син Олександр Ісаакович Красильщик (1893—1936)
  • Син Леонід Ісаакович Красильщик (1904—?)
  • Донька Зинаїда Ісааківна Красильщик (1896—1949, Єкатеринбург) — до 1917 року навчалася у Київському медичному інституті, закінчила економічний факультет Інституту червоної професури при ЦВК СРСР (Москва) (1927), працювала викладачем у Свердловську і Пермі, здобула звання професора; репресована

Науково-практична діяльність Редагувати

Вивчаючи хвороби бурякового довгоносика, І. М. Красильщик відкрив збудника «червоної мюскардини» — Tarichium uvella Krass. (= Sorosporella uvella Krass.), выд якої довгоносики гинуть. Він також продовжував дослідження І. І. Мечникова стосовно боротьби зі шкідником зернових — хлібним жуком-кузькою.

У Смілі І. Красильщик за досить короткий строк опанував основні методики вивчення хвороб комах і налагодив виробництво грибка мускардини на розбавленому пивному суслі. О. Бобринський погодився віддати одну зі своїх будівель під «мускардиновий завод». І. Красильщику вдалося максимально механізувати технологію, робочі виконували лише нескладні операції. Установка в Смілі виробила за чотири місяці 1884 року 54 кг спор. Лабораторні перевірки препарату (суміші спор і піску) виявили його високу ефективність у знищенні шкідника. Для виробничого випробовування на плантаціях буряку потрібно було 400 кг мускардини. 1885 року Спілка цукрозаводчиків асигнувала 10 тис. золотих карбованців на масштабні випробовування, завод модернізовали. Технологія розведення грибка вимагала доробки. Однак, через загальну кризу цукрової промисловості програма виробничих експериментів лишилася невиконаною.

І. М. Красильщик у 1892 р. виділив із личинок пластинчатовусих жуків не лише гриби, а й два види ентомопатогенних бактерій: Bacillus septicus insectorum (спричиняла загибель жуків удвічі-втричі рази швидше, ніж мюскардина) і Bacillus tracheїtis sive graphitosis (від неї гинули навіть великі личинки травневого хруща.

У Кишиневі вчений заснував «Бесарабське товариство природознавців та любителів природознавства» при Зоологічному сільськогосподарському та ремісничому музеї Бессарабського губернського земства (1904). У 1911 році при цьому ж земстві він організував у Біо-ентомологічну станцію, яку і очолював до 1915 року.

У його творчому доробку понад 50 праць із захисту рослин — від сарани, лучного метелика, метеликів-плодожерок, жуків тощо. Декілька праць вийшли друком у французьких наукових виданнях.

Цікавий напрям робіт І. М. Красильщика як винахідника. Він розробив і успішно випробував цинкові кільця, які фіксувалися на стовбурах дерев для ловіння комах. Цей винахід експонувався на виставці у Києві. Для облаштування протисаранових канав ентомолог розробив спеціальну мотику (1885).

На початку своєї наукової кар'єри вчений описав як нові для науки один рід і два види Джгутикових.

Основні праці Редагувати

  • Грибные болезни, как средство в борьбе с насекомыми, повреждающими свекловичные плантации. Западное киевское отделение Императорского русского технологического общества, 1885.
  • О грибных болезнях у насекомых: С приложением описания двух новых для виноградных кустов в Бессарабии грибных болезней. Одесса: Типография «Одесского вестника», 1886.
  • О системе в исследовании виноградников при сплошных осмотрах. Одесса: Издательство Одесской филлоксерной комиссии. Типография Е. Фесенка, 1888.
  • Бродильные грибки и их влияние на улучшение качества виноградного вина. СПб, 1891.* К вопросу о действии ядов на насекомых // Труды Бюро по энтомологии. — 1903. — Т. 4, № 3. — 26 с.
  • Отчёт о работах по борьбе с филлоксерою и исследованию виноградников в Кишинёвском уезде в 1893 году. Одесса: Типография Е. И. Фесенка, 1894.
  • Саранча в дельте Дуная: Предварительный отчёт о поездке весною 1886 г. для исследования саранчи в Измаильском уезде и в Румынии. Одесса: Типография «Славянская» H. Хрисогелоса, 1886.
  • Новые споровики, вызывающие болезни и смертность у насекомых. Кишинёв: Типография Бессарабского губернского правления, 1908.
  • К вопросу о дезинфекции растений путём окуривания: Дезинфекция окоренённых виноградных саженцев от филлоксеры. СПб, 1909.
  • Некоторые данные из морфологии и биологии яблонной плодожорки (Sarpocapsa pomonella L.) и сливовой плодожорки (Sarpocapsa funebrana Tr.) (с Н. Н. Витковским). Кишинёв: Типография Бессарабского губернского правления, 1912.
  • Критическое выступление г. Шевырева: Ответ И. М. Красильщика. Литотипография Ю. И. Гузика, 1913.
  • Как бороться с луговым мотыльком. Био-энтомологическая станция при Бессарабском губернском земстве. — К.: Типо-литография "С. В. Кульженко, 1914. [Плакат]
  • Био-энтомологическая станция при Бессарабском губернском Земстве. — Кишинев: Типография В. Якубовича, аренд. Н. Гребенщиков [ б.г.]. — 10 с.
  • О луговом мотыльке. Био-энтомологическая станция при Бессарабском губернском земстве//Газета «Бессарабская жизнь» от 14.07.1915.

(Див. також Примітки)

Примітки Редагувати

  1. Липшиц С. Ю. Русские ботаники: Т. 4. — М. : Изд-во Моск. об-ва испытат. природы, 1952, с. 450
  2. Фокін А. В., Філіпова К. Є. І. М. Красильщик — унікальне явище російської ентомології. — В кн. «Біологічні дослідження — 2014»: Збірник наукових праць V Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених і студентів. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2014. — С. 396—398
  3. ↑ Зинаида Исааковна Красильщик (1896—?)— В кн. Костицын В. И. Ректоры Пермского университета. 1916—2006. Изд. 2-е, перераб. и доп. — Пермь, 2006, с. 104—108
  4. Еврейское кладбище в Бендерах. Справочник — http://forum-pmr.net/archive/index.php/t-110396.html [ 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  5. Красильщик И. Грибные эпидемии как средство борьбы с насекомыми, повреждающими свекловичные плантации // Зап. Киевск. отдел. Имп. русск. об-ва по свеклосахарной пром-ти. — 1885. — Т. 15, № 3. — С. 29–46
  6. Красильщик И. М. Как бороться с хлебным жуком? // Сельское хозяйство и лесоводство. — 1909. — Т. 230.– С. 324—338
  7. Гамалія В. М. Історія розвитку біологічних методів боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин і подальші перспективи їх застосування // Вісник Дніпропетровського університету, Серія "Історія і філософія науки і техніки, 2013, 1-2, № 21, с. 91—98 — http://vestnikdnu.dp.ua/uk/content/2013/gamalia.html [ 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  8. Оптимізація інтегрованого захисту посівної цибулі від шкідників на основі виділення головних екологічних та економічних чинників та застосування нових агентів біологічного методу — http://www.bestreferat.ru/referat-216618.html [ 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  9. Воловник С. В. У истоков биометода // Защита растений. — 1979. — № 11. — С. 40.
  10. Красильщик И. М. К вопросу об улучшении способов борьбы с вредными насекомыми (о насекомоубивающих бактериях) / И. М. Красильщик // Земледельческая газета. — 1892. — № 22–27
  11. Тумановский Р. Ф. 75-летие отечественной периодики по защите растений // Защита растений от вредителей и болезней. — 1962. — № 9 . — С. 60–61
  12. Рекало Е. Л. Саранча в Бессарабии и Румынии в 1885-86 гг. // Труды Одесской энтомологической коммисии. — Одесса: «Славянская типография» Н. Хрисогелос, 1887. — 102 с.
  13. К истории развития и систематике рода Polytoma Ehr.: Исследование о P. uvella Ehr. и P. spicata n. sp. Одесса: Типография П. А. Зелёного (бывш. Г. Ульриха), 1882
  14. Материалы к естественной истории и систематике флагеллат: Исследование о Gercobodo laciniaegerens nov. gen. et nov. sp. Одесса: Типография «Одесского вестника», 1886

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Isaa k Matvi jovich I cik Mo jshevich Krasi lshik 14 kvitnya1857 Kishiniv 16 listopada 1921 Kishiniv rosijskij entomolog sho pracyuvav v Ukrayini Odin z pershih u sviti rozrobnikiv mikrobiologichnih sposobiv zahistu roslin Krasilshik Isaak MatvijovichNarodivsya 14 kvitnya 1857 1857 04 14 Kishiniv Besarabska guberniyaPomer 16 listopada 1920 1920 11 16 63 roki Kishiniv Korolivstvo RumuniyaKrayina Rosijska imperiya RumuniyaDiyalnist entomologAlma mater Imperatorskij Novorosijskij UniversitetGaluz entomologiyaNaukovij stupin doktor prirodnichih naukVidomij zavdyaki rozrobci mikrobiologichnogo zahistu roslin Zmist 1 Biografiya 1 1 Sim ya 2 Naukovo praktichna diyalnist 3 Osnovni praci 4 Primitki 5 LiteraturaBiografiya RedaguvatiI M Krasilshik narodivsya 1857 roku v Kishinevi Bessarabska guberniya zakinchiv miscevu gimnaziyu i prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Imperatorskij Novorosijskij universitet 1882 Togo zh roku vin zahistiv disertaciyu K istorii razvitiya i sistematike roda Polytoma Ehrenberg U nij doslidzheno rid odnoklitinnih zelenih vodorostej Osnovnij zmist roboti vikladenij u Zapiskah Novorossijskogo obshestva estestvoispytatelej 1882 ta zhurnali Zoologischer Anzeiger 1882 Robota vikonana pid kerivnictvom znanogo biologa L S Cenkovskogo Zdobuvshi pislya yiyi zahistu stupin doktora prirodoznavstva PhD I Krasilshik nadali pidtrimuvav tisni kontakti iz I I Mechnikovim Isaak Matvijovich nastupni roki pracyuvav u galuzi prikladnoyi entomologiyi u Bessarabskij Podilskij Poltavskij ta Hersonskij guberniyah Vin vivchav zarodzhennya saranovih zgraj u delti Dunayu Z 1883 roku buv rozsliduvachem ekspertom odeskoyi Filoksernoyi komisiyi Spilki silskogo gospodarstva Pivdennoyi Rosiyi 1 Togo zh roku jogo zaprosili do Smili nini Cherkaskoyi oblasti na shojno zasnovanu doslidnu stanciyu v mayetku grafa O O Bobrinskogo Tut molodij biolog mav na praktici pereviriti efektivnist shojno vidkritogo I I Mechnikovim mikrobiologichnogo metodu dlya borotbi z buryakovim dovgonosikom Tut u 1884 roci I Krasilshik nalagodiv promislove virobnictvo gribka muskardini parazita dovgonosikiv 2 Pislya vimushenogo zgortannya cih robit I M Krasilshik pracyuvav u Kishinevi Pislya yevrejskih pogromiv u comu misti razom z rodinoyu viyihav do Berlina de i zhiv u 1905 1907 rokah a potim povernuvsya do Kishineva 3 Pohovanij na yevrejskomu cvintari u Benderah 4 Sim ya Redaguvati Druzhina drugij shlyub z 1891 roku Rahil Mendelevna urodzhena Fukelman zgodom Roza i Raisa Mihajlivna Krasilshik 1906 donka bessarabskogo kupcya 2 yi gildiyi Mendelya Lejbovicha Fukelmana Sin Mihajlo Isaakovich Krasilshik 1892 Kishiniv 1959 tam zhe hirurg doktor medichnih nauk profesor kafedri shpitalnoyi hirurgiyi Kishinivskogo medichnogo institutu zav hirurgichnim viddilennyam Kishinivskoyi yevrejskoyi likarni do 1941 roku i 2 yi miskoyi likarni do 1959 roku avtor prac po hirurgiyi shitopodibnoyi zalozi Sin Oleksandr Isaakovich Krasilshik 1893 1936 Sin Leonid Isaakovich Krasilshik 1904 Donka Zinayida Isaakivna Krasilshik 1896 1949 Yekaterinburg do 1917 roku navchalasya u Kiyivskomu medichnomu instituti zakinchila ekonomichnij fakultet Institutu chervonoyi profesuri pri CVK SRSR Moskva 1927 pracyuvala vikladachem u Sverdlovsku i Permi zdobula zvannya profesora represovana 3 Naukovo praktichna diyalnist RedaguvatiVivchayuchi hvorobi buryakovogo dovgonosika I M Krasilshik vidkriv zbudnika chervonoyi myuskardini Tarichium uvella Krass Sorosporella uvella Krass vyd yakoyi dovgonosiki ginut 5 Vin takozh prodovzhuvav doslidzhennya I I Mechnikova stosovno borotbi zi shkidnikom zernovih hlibnim zhukom kuzkoyu 6 U Smili I Krasilshik za dosit korotkij strok opanuvav osnovni metodiki vivchennya hvorob komah i nalagodiv virobnictvo gribka muskardini na rozbavlenomu pivnomu susli O Bobrinskij pogodivsya viddati odnu zi svoyih budivel pid muskardinovij zavod I Krasilshiku vdalosya maksimalno mehanizuvati tehnologiyu robochi vikonuvali lishe neskladni operaciyi Ustanovka v Smili virobila za chotiri misyaci 1884 roku 54 kg spor Laboratorni perevirki preparatu sumishi spor i pisku viyavili jogo visoku efektivnist u znishenni shkidnika Dlya virobnichogo viprobovuvannya na plantaciyah buryaku potribno bulo 400 kg muskardini 1885 roku Spilka cukrozavodchikiv asignuvala 10 tis zolotih karbovanciv na masshtabni viprobovuvannya zavod modernizovali Tehnologiya rozvedennya gribka vimagala dorobki 7 Odnak cherez zagalnu krizu cukrovoyi promislovosti programa virobnichih eksperimentiv lishilasya nevikonanoyu 8 9 I M Krasilshik u 1892 r vidiliv iz lichinok plastinchatovusih zhukiv ne lishe gribi a j dva vidi entomopatogennih bakterij Bacillus septicus insectorum sprichinyala zagibel zhukiv udvichi vtrichi razi shvidshe nizh myuskardina i Bacillus tracheyitis sive graphitosis vid neyi ginuli navit veliki lichinki travnevogo hrusha 10 U Kishinevi vchenij zasnuvav Besarabske tovaristvo prirodoznavciv ta lyubiteliv prirodoznavstva pri Zoologichnomu silskogospodarskomu ta remisnichomu muzeyi Bessarabskogo gubernskogo zemstva 1904 U 1911 roci pri comu zh zemstvi vin organizuvav u Bio entomologichnu stanciyu yaku i ocholyuvav do 1915 roku U jogo tvorchomu dorobku ponad 50 prac iz zahistu roslin vid sarani luchnogo metelika metelikiv plodozherok zhukiv tosho 11 Dekilka prac vijshli drukom u francuzkih naukovih vidannyah Cikavij napryam robit I M Krasilshika yak vinahidnika Vin rozrobiv i uspishno viprobuvav cinkovi kilcya yaki fiksuvalisya na stovburah derev dlya lovinnya komah Cej vinahid eksponuvavsya na vistavci u Kiyevi Dlya oblashtuvannya protisaranovih kanav entomolog rozrobiv specialnu motiku 1885 12 Na pochatku svoyeyi naukovoyi kar yeri vchenij opisav yak novi dlya nauki odin rid i dva vidi Dzhgutikovih 13 14 Osnovni praci RedaguvatiGribnye bolezni kak sredstvo v borbe s nasekomymi povrezhdayushimi sveklovichnye plantacii Zapadnoe kievskoe otdelenie Imperatorskogo russkogo tehnologicheskogo obshestva 1885 O gribnyh boleznyah u nasekomyh S prilozheniem opisaniya dvuh novyh dlya vinogradnyh kustov v Bessarabii gribnyh boleznej Odessa Tipografiya Odesskogo vestnika 1886 O sisteme v issledovanii vinogradnikov pri sploshnyh osmotrah Odessa Izdatelstvo Odesskoj filloksernoj komissii Tipografiya E Fesenka 1888 Brodilnye gribki i ih vliyanie na uluchshenie kachestva vinogradnogo vina SPb 1891 K voprosu o dejstvii yadov na nasekomyh Trudy Byuro po entomologii 1903 T 4 3 26 s Otchyot o rabotah po borbe s fillokseroyu i issledovaniyu vinogradnikov v Kishinyovskom uezde v 1893 godu Odessa Tipografiya E I Fesenka 1894 Sarancha v delte Dunaya Predvaritelnyj otchyot o poezdke vesnoyu 1886 g dlya issledovaniya saranchi v Izmailskom uezde i v Rumynii Odessa Tipografiya Slavyanskaya H Hrisogelosa 1886 Novye sporoviki vyzyvayushie bolezni i smertnost u nasekomyh Kishinyov Tipografiya Bessarabskogo gubernskogo pravleniya 1908 K voprosu o dezinfekcii rastenij putyom okurivaniya Dezinfekciya okorenyonnyh vinogradnyh sazhencev ot filloksery SPb 1909 Nekotorye dannye iz morfologii i biologii yablonnoj plodozhorki Sarpocapsa pomonella L i slivovoj plodozhorki Sarpocapsa funebrana Tr s N N Vitkovskim Kishinyov Tipografiya Bessarabskogo gubernskogo pravleniya 1912 Kriticheskoe vystuplenie g Shevyreva Otvet I M Krasilshika Litotipografiya Yu I Guzika 1913 Kak borotsya s lugovym motylkom Bio entomologicheskaya stanciya pri Bessarabskom gubernskom zemstve K Tipo litografiya S V Kulzhenko 1914 Plakat Bio entomologicheskaya stanciya pri Bessarabskom gubernskom Zemstve Kishinev Tipografiya V Yakubovicha arend N Grebenshikov b g 10 s O lugovom motylke Bio entomologicheskaya stanciya pri Bessarabskom gubernskom zemstve Gazeta Bessarabskaya zhizn ot 14 07 1915 Div takozh Primitki Primitki Redaguvati Lipshic S Yu Russkie botaniki T 4 M Izd vo Mosk ob va ispytat prirody 1952 s 450 Fokin A V Filipova K Ye I M Krasilshik unikalne yavishe rosijskoyi entomologiyi V kn Biologichni doslidzhennya 2014 Zbirnik naukovih prac V Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi molodih uchenih i studentiv Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 S 396 398 a b Zinaida Isaakovna Krasilshik 1896 V kn Kosticyn V I Rektory Permskogo universiteta 1916 2006 Izd 2 e pererab i dop Perm 2006 s 104 108 Evrejskoe kladbishe v Benderah Spravochnik http forum pmr net archive index php t 110396 html Arhivovano 20 lyutogo 2017 u Wayback Machine Krasilshik I Gribnye epidemii kak sredstvo borby s nasekomymi povrezhdayushimi sveklovichnye plantacii Zap Kievsk otdel Imp russk ob va po sveklosaharnoj prom ti 1885 T 15 3 S 29 46 Krasilshik I M Kak borotsya s hlebnym zhukom Selskoe hozyajstvo i lesovodstvo 1909 T 230 S 324 338 Gamaliya V M Istoriya rozvitku biologichnih metodiv borotbi zi shkidnikami silskogospodarskih roslin i podalshi perspektivi yih zastosuvannya Visnik Dnipropetrovskogo universitetu Seriya Istoriya i filosofiya nauki i tehniki 2013 1 2 21 s 91 98 http vestnikdnu dp ua uk content 2013 gamalia html Arhivovano 20 lyutogo 2017 u Wayback Machine Optimizaciya integrovanogo zahistu posivnoyi cibuli vid shkidnikiv na osnovi vidilennya golovnih ekologichnih ta ekonomichnih chinnikiv ta zastosuvannya novih agentiv biologichnogo metodu http www bestreferat ru referat 216618 html Arhivovano 20 lyutogo 2017 u Wayback Machine Volovnik S V U istokov biometoda Zashita rastenij 1979 11 S 40 Krasilshik I M K voprosu ob uluchshenii sposobov borby s vrednymi nasekomymi o nasekomoubivayushih bakteriyah I M Krasilshik Zemledelcheskaya gazeta 1892 22 27 Tumanovskij R F 75 letie otechestvennoj periodiki po zashite rastenij Zashita rastenij ot vreditelej i boleznej 1962 9 S 60 61 Rekalo E L Sarancha v Bessarabii i Rumynii v 1885 86 gg Trudy Odesskoj entomologicheskoj kommisii Odessa Slavyanskaya tipografiya N Hrisogelos 1887 102 s K istorii razvitiya i sistematike roda Polytoma Ehr Issledovanie o P uvella Ehr i P spicata n sp Odessa Tipografiya P A Zelyonogo byvsh G Ulriha 1882 Materialy k estestvennoj istorii i sistematike flagellat Issledovanie o Gercobodo laciniaegerens nov gen et nov sp Odessa Tipografiya Odesskogo vestnika 1886Literatura RedaguvatiPonomarev V P Bioentomologicheskaya stanciya Sadovodstvo vinogradarstvo i vinodelie Moldavii 1983 12 Enciklopediya vinogradarstva gl red A I Timush Kishinev Gl red Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1986 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krasilshik Isaak Matvijovich amp oldid 38189021