www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пластинчастовусі Хрущ травневий Melolontha melolontha Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини A

Пластинчастовусі

?
Пластинчастовусі

Хрущ травневий (Melolontha melolontha)
Біологічна класифікація
Підродина

Aegialiinae
Allidiostomatinae
Aphodiinae
Cetoniinae
Dynastinae
Dynamopodinae
Euchirinae
Melolonthinae
Orphninae
Pachypodinae
Phaenomeridinae
Phileurinae
Rutelinae
Scarabaeinae
Trichiinae
Valginae

Посилання
Вікісховище: Scarabaeidae
EOL: 8134
ITIS: 114493
NCBI: 7055
Fossilworks: 69312

Пластинчастовусі (Scarabaeidae) — родина ряду Твердокрилі. Довжина тіла — 0,2—15 см. Вусики у більшості видів колінчасті з 3—7-члениковою пластинчастою булавою (звідки й назва). У самців голова і передньоспинка часто з рогами і горбками. Личинки розвиваються здебільшого в ґрунті, гниючих рослинних рештках. До пластинчастовусих належать переважно гнойовики (афодіуси, скарабей), бронзівки, хрущі. Багато видів — хрущ травневий, хрущ мармуровий, кузька хлібний і кузька посівний, оленка волохата та інші — є шкідниками сільського господарства та лісівництва.

Загальна характеристика Редагувати

Загальна кількість родини близько 30 000 видів, і щорічно описується до 200 нових. Пластинчастовусі широко поширені на всіх материках, крім Антарктиди, найчисленніші вони в тропіках. На території країн колишнього СРСР відомо близько 100 видів. В Україні станом на 2012 рік виявлено 231 вид.

Більшість представників — жуки середньої величини, довжиною 2-60 мм, однак, серед видів існують і справжні гіганти, що належать до найбільших жуків у світі. Найбільшим видом родини є жук-геркулес (Dynastes hercules), що зустрічається в Центральній та Південній Америці. Самці цього жука можуть досягати довжини 160–165 мм, а за документально не підтвердженими даними — до 178 мм. Другим за величиною є вид Dynastes neptunus з максимально зареєстрованою довжиною самця 158 мм. Слідом за ними йдуть представники південно-американського роду Megasoma — Megasoma elephas, Megasoma actaeon, Megasoma mars, з довжиною тіла до 125 мм, а також азійського роду Chalcosoma, що досягають довжини 110–120 мм. До пластинчастовусих належать і найважчі жуки у світі — окремі самці ряду видів голіафів з довжиною 95-100 мм, за життя можуть важити, за одними даними, 47 грамів, а за іншими, — до 80-100 грамів.

Представники родини дуже різноманітні за формою та довжиною тіла, кольором, наявністю шипів, рогів, виростів на спинці та голові — все це робить їх однією з найулюбленіших родин серед жуків для колекціонування ентомологами.

Морфологія імаго Редагувати

Тіло компактне, короткоовальне. Форма тіла різноманітна: овальна, субквадратна, циліндрична. Колір також різниться; дорослі особини мають або не мають металевий відтінок. Представники роду Chrysina зафарбовані в різні варіанти зеленого кольору і часто несуть на надкрилах борозенки, але існують також декілька видів роду з цілком гладенькими покривами тіла і суцільним металевим забарвленням золотого чи сріблястого кольору. Деякі з видів можуть мати щетинковий чи лускатий покрив.

Голова Редагувати

Передньоспинка та голова самця жука-геркулеса. Бокова проєкція

Голова трохи підігнута і напрямлена вперед. Вусики складаються з 10 члеників (зрідка вони 9-11-членикові) з 3-7-члениковою пластинчастою булавою, що у певних родів здатна розкриватися у вигляді віяла. Апікальні членики булави голі (у значної частини хрущів) чи повністю, чи частково вкрита сірими волосками. У представників Troginae та Trogidae такі відступи редуковані, а у триб Geotrupini та Lethrini повністю розділяють око на дві частини.

Різна будова мандибул: зазвичай сильно хітинізовані зі зубцями, але у копрофагів вони м'які та листовидні. Мандибули добре помітні зверху, але у деяких груп вони заховані під верхньою губою. Максили мають 4-члениковий полапок, і нижня губа зі 3-члениковим полапком.

Систематика Редагувати

Існує чимало класифікацій пластинчастовусих, але найчастіше родину поділяють на 14 підродин за системою Шольця та Гребеннікова 2005 року зі змінами:

Молекулярногенетичний аналіз Редагувати

Станом на 2023 рік було проведено 22 дослідження стосовно монофілетичного (спільного) походження всіх груп пластинчастовусих, зокрема гнойовиків та рослинноїдних. З них лише 10 підтверджують монофілію, тоді як 12 заперечують.

Примітки Редагувати

  1. В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
  2. , Clarke H. and Grebennikov, Vasily V. "15. Scarabaeoidea Latreille, 1802". Volume 1 Coleoptera, Beetles. Morphology and Systematics, edited by Rolf G. Beutel and Richard A.B. Leschen, Berlin, Boston: De Gruyter, 2016, pp. 443-526. https://doi.org/10.1515/9783110373929-018 (англ.)
  3. Dietz, L., Seidel, M., Eberle, J., Misof, B., Pacheco, T.L., Podsiadlowski, L. et al. (2023) A transcriptome-based phylogeny of Scarabaeoidea confirms the sister group relationship of dung beetles and phytophagous pleurostict scarabs (Coleoptera). Systematic Entomology, 1– 15(англ.)

Джерела Редагувати

  • Медведев С. И. Семейство Scarabaeidae. Фауна СССР. Насекомые жесткокрылые. Том 10, вып. 1-4. 1949–1952. 514 с. (рос.)
  • Николаев Г. В. Пластинчатоусые жуки (Scarabaeoidea) Казахстана и Средней Азии. — Алма-Ата: Наука, 1987. — 232 с. — 1000 экз. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
PlastinchastovusiHrush travnevij Melolontha melolontha Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Skarabeoyidni Scarabaeoidea Rodina Plastinchastovusi Scarabaeidae Latreille 1802 PidrodinaAegialiinaeAllidiostomatinaeAphodiinaeCetoniinaeDynastinaeDynamopodinaeEuchirinaeMelolonthinaeOrphninaePachypodinaePhaenomeridinaePhileurinaeRutelinaeScarabaeinaeTrichiinaeValginaePosilannyaVikishovishe ScarabaeidaeEOL 8134ITIS 114493NCBI 7055Fossilworks 69312Plastinchastovusi Scarabaeidae rodina ryadu Tverdokrili Dovzhina tila 0 2 15 sm Vusiki u bilshosti vidiv kolinchasti z 3 7 chlenikovoyu plastinchastoyu bulavoyu zvidki j nazva U samciv golova i perednospinka chasto z rogami i gorbkami Lichinki rozvivayutsya zdebilshogo v grunti gniyuchih roslinnih reshtkah Do plastinchastovusih nalezhat perevazhno gnojoviki afodiusi skarabej bronzivki hrushi Bagato vidiv hrush travnevij hrush marmurovij kuzka hlibnij i kuzka posivnij olenka volohata ta inshi ye shkidnikami silskogo gospodarstva ta lisivnictva Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Morfologiya imago 2 1 Golova 3 Sistematika 3 1 Molekulyarnogenetichnij analiz 4 Primitki 5 DzherelaZagalna harakteristika RedaguvatiZagalna kilkist rodini blizko 30 000 vidiv i shorichno opisuyetsya do 200 novih Plastinchastovusi shiroko poshireni na vsih materikah krim Antarktidi najchislennishi voni v tropikah Na teritoriyi krayin kolishnogo SRSR vidomo blizko 100 vidiv V Ukrayini stanom na 2012 rik viyavleno 231 vid 1 Bilshist predstavnikiv zhuki serednoyi velichini dovzhinoyu 2 60 mm odnak sered vidiv isnuyut i spravzhni giganti sho nalezhat do najbilshih zhukiv u sviti Najbilshim vidom rodini ye zhuk gerkules Dynastes hercules sho zustrichayetsya v Centralnij ta Pivdennij Americi Samci cogo zhuka mozhut dosyagati dovzhini 160 165 mm a za dokumentalno ne pidtverdzhenimi danimi do 178 mm Drugim za velichinoyu ye vid Dynastes neptunus z maksimalno zareyestrovanoyu dovzhinoyu samcya 158 mm Slidom za nimi jdut predstavniki pivdenno amerikanskogo rodu Megasoma Megasoma elephas Megasoma actaeon Megasoma mars z dovzhinoyu tila do 125 mm a takozh azijskogo rodu Chalcosoma sho dosyagayut dovzhini 110 120 mm Do plastinchastovusih nalezhat i najvazhchi zhuki u sviti okremi samci ryadu vidiv goliafiv z dovzhinoyu 95 100 mm za zhittya mozhut vazhiti za odnimi danimi 47 gramiv a za inshimi do 80 100 gramiv Predstavniki rodini duzhe riznomanitni za formoyu ta dovzhinoyu tila kolorom nayavnistyu shipiv rogiv virostiv na spinci ta golovi vse ce robit yih odniyeyu z najulyublenishih rodin sered zhukiv dlya kolekcionuvannya entomologami nbsp Samec Chalcosoma caucasus ostriv Yava dovzhina tila 110 mm nbsp Samec Megasoma elephas Meksika dovzhina tila 110 mm nbsp Samec Megasoma actaeon Pivdenna Amerika dovzhina tila 110 mm nbsp Samec Goliafa Goliathus goliatus Kamerun nbsp Samec zhuka gerkulesa Dynastes hercules lichyi z Peru dovzhinoyu 144 mm nbsp Samec Dynastes neptunus z Kolumbiyi dovzhina tila 145 mm Morfologiya imago RedaguvatiTilo kompaktne korotkoovalne Forma tila riznomanitna ovalna subkvadratna cilindrichna Kolir takozh riznitsya dorosli osobini mayut abo ne mayut metalevij vidtinok Predstavniki rodu Chrysina zafarbovani v rizni varianti zelenogo koloru i chasto nesut na nadkrilah borozenki ale isnuyut takozh dekilka vidiv rodu z cilkom gladenkimi pokrivami tila i sucilnim metalevim zabarvlennyam zolotogo chi sriblyastogo koloru Deyaki z vidiv mozhut mati shetinkovij chi luskatij pokriv Golova Redaguvati nbsp Perednospinka ta golova samcya zhuka gerkulesa Bokova proyekciyaGolova trohi pidignuta i napryamlena vpered Vusiki skladayutsya z 10 chlenikiv zridka voni 9 11 chlenikovi z 3 7 chlenikovoyu plastinchastoyu bulavoyu sho u pevnih rodiv zdatna rozkrivatisya u viglyadi viyala Apikalni chleniki bulavi goli u znachnoyi chastini hrushiv chi povnistyu chi chastkovo vkrita sirimi voloskami U predstavnikiv Troginae ta Trogidae taki vidstupi redukovani a u trib Geotrupini ta Lethrini povnistyu rozdilyayut oko na dvi chastini Rizna budova mandibul zazvichaj silno hitinizovani zi zubcyami ale u koprofagiv voni m yaki ta listovidni Mandibuli dobre pomitni zverhu ale u deyakih grup voni zahovani pid verhnoyu guboyu Maksili mayut 4 chlenikovij polapok i nizhnya guba zi 3 chlenikovim polapkom Sistematika RedaguvatiIsnuye chimalo klasifikacij plastinchastovusih ale najchastishe rodinu podilyayut na 14 pidrodin za sistemoyu Sholcya ta Grebennikova 2005 roku zi zminami 2 Aphodiinae Leach 1815 Scarabaeinae Latreille 1802 Pachypodinae Erichson 1840 Orphninae Erichson 1847 Allidiostomatinae Arrow 1940 Dynamopodinae Arrow 1911 Aclopinae Milne Edwards 1850 Euchirinae Hope 1840 Phaenomeridinae Erichson 1847 Melolonthinae MacLeay Leach in Samouelle 1819 Rutelinae MacLeay 1819 Dynastinae MacLeay 1819 Cetoniinae Leach 1815 Valginae Mulsant 1842Molekulyarnogenetichnij analiz Redaguvati Stanom na 2023 rik bulo provedeno 22 doslidzhennya stosovno monofiletichnogo spilnogo pohodzhennya vsih grup plastinchastovusih zokrema gnojovikiv ta roslinnoyidnih Z nih lishe 10 pidtverdzhuyut monofiliyu todi yak 12 zaperechuyut 3 Primitki Redaguvati V V Martynov Kontrolnyj spisok plastinchatousyh zhukov Coleoptera Scarabaeoidea fauny Ukrainy Izvestiya Harkovskogo entomologicheskogo obshestva 2012 T 20 Vyp 2 S 11 44 ros Clarke H and Grebennikov Vasily V 15 Scarabaeoidea Latreille 1802 Volume 1 Coleoptera Beetles Morphology and Systematics edited by Rolf G Beutel and Richard A B Leschen Berlin Boston De Gruyter 2016 pp 443 526 https doi org 10 1515 9783110373929 018 angl Dietz L Seidel M Eberle J Misof B Pacheco T L Podsiadlowski L et al 2023 A transcriptome based phylogeny of Scarabaeoidea confirms the sister group relationship of dung beetles and phytophagous pleurostict scarabs Coleoptera Systematic Entomology 1 15 angl Dzherela RedaguvatiMedvedev S I Semejstvo Scarabaeidae Fauna SSSR Nasekomye zhestkokrylye Tom 10 vyp 1 4 1949 1952 514 s ros Nikolaev G V Plastinchatousye zhuki Scarabaeoidea Kazahstana i Srednej Azii Alma Ata Nauka 1987 232 s 1000 ekz ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Plastinchastovusi amp oldid 39909565