www.wikidata.uk-ua.nina.az

Храмова гора Хра мова гора івр ה ר ה ב י ת Гар га Байт араб الحرم القدسي الشريف аль Харам аль Кудс аш Шаріф благородне с

Храмова гора

Хра́мова гора́ (івр. הַר הַבַּיִת‎,Гар га-Байт, араб. الحرم القدسي الشريف‎, аль-Харам аль-Кудс аш -Шаріф — «благородне святилище») — пагорб над Кедронською долиною у південно-східній частині старого міста Єрусалима. Храмова гора — обнесена високими стінами прямокутна площа, що виділяється над іншими частинами Старого міста. Висота кам'яної стіни у найвищому місці 45 метрів. Загальний об'єм кам'яної кладки стіни близько двохсот тисяч кубічних метрів - трохи менше об'єму кладки, наприклад, третьої піраміди (піраміди Менкаура) на плато Гіза. Раніше тут стояв Єрусалимський Храм. Зараз на ній розташовані мусульманські святині — Мечеть Аль-Акса (далека мечеть) і Ма́сджид Ку́ббат ас-Са́хра (відома також як Купол Скелі), побудовані Абд аль-Маліком у 691 році. Храмова гора є священним місцем для послідовників юдаїзму та ісламу.

Храмова гора
івр. הר הבית‎
Храмова гора, вид з південного сходу
Храмова гора, вид з південного сходу
31°46′40″ пн. ш. 35°14′08″ сх. д. / 31.77777777780577750° пн. ш. 35.235555555583772502° сх. д. / 31.77777777780577750; 35.235555555583772502Координати: 31°46′40″ пн. ш. 35°14′08″ сх. д. / 31.77777777780577750° пн. ш. 35.235555555583772502° сх. д. / 31.77777777780577750; 35.235555555583772502
Країна  Ізраїль
Регіон Єрусалим
Система Єрусалимські пагорбиd
Тип пагорб
священна гора
Компаунд
мечеть і район міста
Висота 743 м
Храмова гора
Храмова гора (Ізраїль)
 Храмова гора у Вікісховищі

Історія Редагувати

Юдеїв, християн та мусульман поєднують з Храмовою горою багато релігійних подій та традицій. За переданнями Талмуду, з цього місця Бог взяв землю для створення Адама. На цьому місці Адам, пізніше Каїн і Авель, Мелхіседек і Ной приносили свої жертви. Храмова гора традиційно ототожнюється з місцевістю Моріа — так називається земля на якій стоїть Храмова гора і на якій Авраам, випробовуваний Господом, мав принести у жертву свого сина Ісаака (1 М. 22:1-2). У юдейській, християнській і мусульманській традиціях це те саме місце. На Храмовій горі цар Давид викупив за п'ятдесят шеклів тік у якогось Аравни (євусеянина) (2 Сам. 24:18-25) і спорудив жертовник Богу Ізраїлю, а його син і спадкоємець престолу — Соломон побудував там Перший Храм у X столітті до н. е (957 р. до н. е — освячений 951 до н. е.). У 586 році до н. е. Перший Храм був зруйнований Навуходоносором. Після повернення євреїв в Єрусалим з вавилонського полону у 515 році до н. е. був побудований Другий Храм. Цар Ірод під час розпочатої ним реконструкції Храму у 22 році до н. е. збільшив площу Храмової гори, звівши навколо неї потужну підпірну стіну і засипав землею проміжок між стіною і пагорбом. Реконструкція тривала і спадкоємцями Ірода — Агріппою I і Агріппою II аж до Юдейської війни 67 року н. е. Храм Ірода проіснував до 70 року н. е., коли був зруйнований римлянами під проводом Тита. Після цього римляни будують на Храмовій Горі Храм Юпітера і дещо пізніше там було побудовано християнську церкву. Після захоплення арабами Палестини у 638 році на Храмовій Горі вони побудували свої храми.

У ісламі Храмова Гора є третім за значенням місцем після Мекки і Медіни. Сюди здійснив пророк Мухаммед свою нічну поїздку з Заповідної у Найвіддаленішу мечеть (мечеть аль-Акса)(сура 17. вірш 1). Сьогодні на Храмовій горі розташовані дві ісламські святині, присвячені цій події — мечеть аль-Акса, що означає найдальша, та Купол Скелі, зведений над Каменем заснування, з якого Магомет здійнявся в небо.

Третій храм Редагувати

Докладніше Третій храм[en]

Зображення майбутнього Храму за книгою пророка Єзекіїль. Малюнок французького архітектора XIX ст. Ш.Шипье[fr]

Ідея відновлення Третього Храму на Храмовій горі в Старому місті залишається ключовим предметом напруженості між мусульманами та євреями через існування Куполу Скелі, ісламське святилище, побудоване на місці першого та другого єврейських храмів під час правління Омейядів наприкінці 7 століття.

Новітня історія Редагувати

У періоди правління Палестиною арабів, османів і британців, євреї не допускалися на Храмову гору. Британська мандатна адміністрація ввела спеціальний орган по опіці над святими місцями ісламу на Храмовій горі — ВАКФ, чи Ісламська рада (Muslim Council), орган який отримав фактичну владу над усією територією Храмової гори. Після закінчення Війни за незалежність Ізраїлю у 1948 році, Храмова гора разом з усім Східним Єрусалимом перейшла під контроль Йорданії. До 1967 року євреї не допускалися не тільки на Храмову гору, але й до Стіни Плачу. Під час Шестиденної війни, в ході боїв за Єрусалим, ізраїльські десантники встановили контроль над Храмовою горою. Однак незабаром, за наказом міністра оборони Моше Даяна, ізраїльський прапор було спущено, і повноваження Ісламської ради щодо Храмової гори знову були офіційно підтверджені. З 1967 року на Храмову гору був відкритий доступ усім охочим у відведені дні й години.

Доступ до Храмової гори Редагувати

Доступ до Храмової гори можливий через одинадцять воріт із північної та східної сторін. Всі ворота охороняються поліцією Ізраїлю та співробітниками ВАКФ, оскільки доступ до Храмової гори через 10 воріт дозволений лише для мусульман. Представникам іншої віри можливий доступ лише через Марокканські ворота. Прохід дозволений лише у часи між молитвою та з суботи до четверга. Не дозволено приносити з собою культові речі, затримуватися для молитви не-мусульманам.

Теракти Редагувати

У січні та липні 2017 року на Храмовій горі сталось декілька терактів, що привели до загибелі семи правоохоронців та чотирьох терористів.

Галерея Редагувати

Панорама Редагувати

Вид на Храмову Гору з Оливкової гори

Примітки Редагувати

  1. Erwin Reidinger: «The Temple Mount Platform in Jerusalem from Solomon to Herod: An Archaeological Re-Examination.» У: Assaph, Studies in Art History, Volume 9, Tel Aviv 2004, 1-64. ISSN 0333-6476(англ.)
  2. Erwin Reidinger: «Der Tempel in Jerusalem: Datierung nach der Sonne.» У: Biblische Notizen, Aktuelle Beiträge zur Exegese der Bibel und Ihrer Welt. Neue Folge, Heft n.128, Salzburg 2006, 81-104 (Summary 102,103). ISSN 0178-2967(нім.)
  3. The Early Arab Period – 638–1099. Jerusalem: Life Throughout the Ages in a Holy City. Bar-Ilan University Ingeborg Rennert Center for Jerusalem Studies. March 1997. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 24 квітня 2007. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Храмова гора



Це незавершена стаття з єврейської історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про юдаїзм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hra mova gora ivr ה ר ה ב י ת Gar ga Bajt arab الحرم القدسي الشريف al Haram al Kuds ash Sharif blagorodne svyatilishe pagorb nad Kedronskoyu dolinoyu u pivdenno shidnij chastini starogo mista Yerusalima Hramova gora obnesena visokimi stinami pryamokutna plosha sho vidilyayetsya nad inshimi chastinami Starogo mista Visota kam yanoyi stini u najvishomu misci 45 metriv Zagalnij ob yem kam yanoyi kladki stini blizko dvohsot tisyach kubichnih metriv trohi menshe ob yemu kladki napriklad tretoyi piramidi piramidi Menkaura na plato Giza Ranishe tut stoyav Yerusalimskij Hram Zaraz na nij roztashovani musulmanski svyatini Mechet Al Aksa daleka mechet i Ma sdzhid Ku bbat as Sa hra vidoma takozh yak Kupol Skeli pobudovani Abd al Malikom u 691 roci Hramova gora ye svyashennim miscem dlya poslidovnikiv yudayizmu ta islamu Hramova goraivr הר הבית Hramova gora vid z pivdennogo shoduHramova gora vid z pivdennogo shodu31 46 40 pn sh 35 14 08 sh d 31 77777777780577750 pn sh 35 235555555583772502 sh d 31 77777777780577750 35 235555555583772502 Koordinati 31 46 40 pn sh 35 14 08 sh d 31 77777777780577750 pn sh 35 235555555583772502 sh d 31 77777777780577750 35 235555555583772502Krayina IzrayilRegion YerusalimSistema Yerusalimski pagorbidTip pagorb svyashenna gora Kompaund mechet i rajon mistaVisota 743 mHramova goraHramova gora Izrayil Hramova gora u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Tretij hram 2 Novitnya istoriya 3 Dostup do Hramovoyi gori 4 Terakti 5 Galereya 6 Panorama 7 Primitki 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiYudeyiv hristiyan ta musulman poyednuyut z Hramovoyu goroyu bagato religijnih podij ta tradicij Za peredannyami Talmudu z cogo miscya Bog vzyav zemlyu dlya stvorennya Adama Na comu misci Adam piznishe Kayin i Avel Melhisedek i Noj prinosili svoyi zhertvi Hramova gora tradicijno ototozhnyuyetsya z miscevistyu Moria tak nazivayetsya zemlya na yakij stoyit Hramova gora i na yakij Avraam viprobovuvanij Gospodom mav prinesti u zhertvu svogo sina Isaaka 1 M 22 1 2 U yudejskij hristiyanskij i musulmanskij tradiciyah ce te same misce Na Hramovij gori car David vikupiv za p yatdesyat shekliv tik u yakogos Aravni yevuseyanina 2 Sam 24 18 25 i sporudiv zhertovnik Bogu Izrayilyu a jogo sin i spadkoyemec prestolu Solomon pobuduvav tam Pershij Hram u X stolitti do n e 957 r do n e 1 osvyachenij 951 do n e 2 U 586 roci do n e Pershij Hram buv zrujnovanij Navuhodonosorom Pislya povernennya yevreyiv v Yerusalim z vavilonskogo polonu u 515 roci do n e buv pobudovanij Drugij Hram Car Irod pid chas rozpochatoyi nim rekonstrukciyi Hramu u 22 roci do n e zbilshiv ploshu Hramovoyi gori zvivshi navkolo neyi potuzhnu pidpirnu stinu i zasipav zemleyu promizhok mizh stinoyu i pagorbom Rekonstrukciya trivala i spadkoyemcyami Iroda Agrippoyu I i Agrippoyu II azh do Yudejskoyi vijni 67 roku n e Hram Iroda proisnuvav do 70 roku n e koli buv zrujnovanij rimlyanami pid provodom Tita Pislya cogo rimlyani buduyut na Hramovij Gori Hram Yupitera i desho piznishe tam bulo pobudovano hristiyansku cerkvu Pislya zahoplennya arabami Palestini u 638 roci na Hramovij Gori voni pobuduvali svoyi hrami U islami Hramova Gora ye tretim za znachennyam miscem pislya Mekki i Medini Syudi zdijsniv prorok Muhammed svoyu nichnu poyizdku z Zapovidnoyi u Najviddalenishu mechet mechet al Aksa sura 17 virsh 1 Sogodni na Hramovij gori roztashovani dvi islamski svyatini prisvyacheni cij podiyi mechet al Aksa sho oznachaye najdalsha ta Kupol Skeli zvedenij nad Kamenem zasnuvannya z yakogo Magomet zdijnyavsya v nebo 3 Tretij hram Redaguvati Dokladnishe Tretij hram en nbsp Zobrazhennya majbutnogo Hramu za knigoyu proroka Yezekiyil Malyunok francuzkogo arhitektora XIX st Sh Shipe fr Ideya vidnovlennya Tretogo Hramu na Hramovij gori v Staromu misti zalishayetsya klyuchovim predmetom napruzhenosti mizh musulmanami ta yevreyami cherez isnuvannya Kupolu Skeli islamske svyatilishe pobudovane na misci pershogo ta drugogo yevrejskih hramiv pid chas pravlinnya Omejyadiv naprikinci 7 stolittya Novitnya istoriya RedaguvatiU periodi pravlinnya Palestinoyu arabiv osmaniv i britanciv yevreyi ne dopuskalisya na Hramovu goru Britanska mandatna administraciya vvela specialnij organ po opici nad svyatimi miscyami islamu na Hramovij gori VAKF chi Islamska rada Muslim Council organ yakij otrimav faktichnu vladu nad usiyeyu teritoriyeyu Hramovoyi gori Pislya zakinchennya Vijni za nezalezhnist Izrayilyu u 1948 roci Hramova gora razom z usim Shidnim Yerusalimom perejshla pid kontrol Jordaniyi Do 1967 roku yevreyi ne dopuskalisya ne tilki na Hramovu goru ale j do Stini Plachu Pid chas Shestidennoyi vijni v hodi boyiv za Yerusalim izrayilski desantniki vstanovili kontrol nad Hramovoyu goroyu Odnak nezabarom za nakazom ministra oboroni Moshe Dayana izrayilskij prapor bulo spusheno i povnovazhennya Islamskoyi radi shodo Hramovoyi gori znovu buli oficijno pidtverdzheni Z 1967 roku na Hramovu goru buv vidkritij dostup usim ohochim u vidvedeni dni j godini Dostup do Hramovoyi gori RedaguvatiDostup do Hramovoyi gori mozhlivij cherez odinadcyat vorit iz pivnichnoyi ta shidnoyi storin Vsi vorota ohoronyayutsya policiyeyu Izrayilyu ta spivrobitnikami VAKF oskilki dostup do Hramovoyi gori cherez 10 vorit dozvolenij lishe dlya musulman Predstavnikam inshoyi viri mozhlivij dostup lishe cherez Marokkanski vorota Prohid dozvolenij lishe u chasi mizh molitvoyu ta z suboti do chetverga Ne dozvoleno prinositi z soboyu kultovi rechi zatrimuvatisya dlya molitvi ne musulmanam Terakti RedaguvatiU sichni ta lipni 2017 roku na Hramovij gori stalos dekilka teraktiv sho priveli do zagibeli semi pravoohoronciv ta chotiroh teroristiv Galereya Redaguvati nbsp Yerusalimskij Hram nbsp Kupol Skeli nbsp Stina plachuPanorama Redaguvati nbsp Vid na Hramovu Goru z Olivkovoyi goriPrimitki Redaguvati Erwin Reidinger The Temple Mount Platform in Jerusalem from Solomon to Herod An Archaeological Re Examination U Assaph Studies in Art History Volume 9 Tel Aviv 2004 1 64 ISSN 0333 6476 angl Erwin Reidinger Der Tempel in Jerusalem Datierung nach der Sonne U Biblische Notizen Aktuelle Beitrage zur Exegese der Bibel und Ihrer Welt Neue Folge Heft n 128 Salzburg 2006 81 104 Summary 102 103 ISSN 0178 2967 nim The Early Arab Period 638 1099 Jerusalem Life Throughout the Ages in a Holy City Bar Ilan University Ingeborg Rennert Center for Jerusalem Studies March 1997 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 24 kvitnya 2007 Posilannya RedaguvatiHramova Gora Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Yerusalimski Hrami v Islami Arhivovano 13 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hramova gora nbsp Ce nezavershena stattya z yevrejskoyi istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro yudayizm Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hramova gora amp oldid 35947643