Хохол — етнофолізм, зневажлива назва українця, вживана на побутовому рівні серед росіян. У російській пресі та рунеті етнонім «хохли» має найвищий індекс згадуваності з-поміж усіх інших етнонімів.
Ця назва з'явилась у XVII столітті й могла походити від оселедця — характерної зачіски в козаків.
Від цього слова походять і образливі російські назви України — Хохляндія, Хохландія та Хохлостан.
Етимологія
Українське слово хохо́л («чуб, пелех») походить від давньоруського *хохолъ, яке зафіксовано в формі особистого імені Хохолъ (XV ст.) та назви риби хохолъкъ («йорж»). Далі зводиться до прасл. *xoxolъ, від якого також виникли споріднені слова в інших слов'янських мовах: рос. хохо́л («задертий (на голові) жмут волосся або пір'я»), біл. хахо́л («чуб, хохол»), болг. хо̂́ха̣л, чеськ. chochol і словац. chochol («хохол, пучок пір'я чи волосся на голові»), пол. chochoł, chochół («чуб, кінець снопа, пучок»), в.-луж. khochoł, н.-луж. chochoł («верхівка, пагорб, чуб»), полаб. *ch’üöch’ol («чуб»). Варто зазначити, що пол. chachoł («зневажлива назва українця») є запозиченням з російської мови, і його слід не плутати з питомим chochoł.
Використання в українській мові
Слово «хохол» у значенні «несвідомий українець» — той що зрікся самобутності приставши до тюркизму[прояснити], ляхства, москальства тощо використовують і українці. Ось як це обіграв у вірші «До українців» поет Віктор Баранов:
Версію про російське походження цього слова підтверджує слово «хохлушка» — суфікс -ушк- (-юшк-) властивий російській мові (для прикладу — старушка, дедушка, матушка, батюшка, девушка, жёнушка, Любавушка, травушка-муравушка).
У словнику Лесі Ставицької «Український жарґон» подано регіональне молодіжне значення цього слова — неформальна назва клубу XXL у місті Херсон.
Примітки
- Хохол // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- (рос.)
- (рос.)
- Хахол [ 28 червня 2021 у Wayback Machine.] // Украдене ім'я: Чому русини стали українцями / Є. П. Наконечний; Передмова Я. Дашкевича. — 3-є, доп. і випр. вид. — Львів, 2001. — 400 с. — ISBN 966-02-1895-8.
- (рос.)Етимологічний словник Фасмера стор.796 [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Ставицька Леся. Українська лексика в російському та польському жаргонно-сленговому вокабулярі / Александр Бирих (нім. Alexander Bierich) // Субстандартные варианты славянских языков. — Київ : Peter Lang. Internationaler Verlag der Wissenschaften, 2008. — № 17 (Серпень). — С. 198. — ISSN 0930-7281. — ISBN 978-3-631-57010-4. з джерела 17 грудня 2018. Процитовано.
- хохо́л // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — С. 205—206. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- Трубачов Олег Миколайович. xoxolъ // Етимологічний словник слов'янських мов. — М. : Наука, 1981. — Т. 8 (*xa — *jьvьlga). — С. 54.
Посилання
- Хохол // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2017. — 1000 екз.
- https://inslav.ru/images/stories/pdf/1992_Studia_polonica.pdf [ 19 серпня 2021 у Wayback Machine.]