www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хотінь Калуш У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Хотінь значення Хотінь один з районів малоповерхової с

Хотінь (Калуш)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хотінь (значення).

Хотінь — один з районів малоповерхової садибної забудови Калуша (до 1972 року — село міської ради). Межує: на півдні — з селом Підмихайля (через Лімницю), на сході — з районом міста Підгірки, на півночі — з районом міста Загір'я (через залізничну колію), на заході — з селом Добровляни (через Лімницю) і привокзальною частиною міста.[1]

Хотінь
Калуш
Хотінь

Школа
Загальна інформація
49°00′40″ пн. ш. 24°22′44″ сх. д. / 49.01111° пн. ш. 24.37889° сх. д. / 49.01111; 24.37889Координати: 49°00′40″ пн. ш. 24°22′44″ сх. д. / 49.01111° пн. ш. 24.37889° сх. д. / 49.01111; 24.37889
Адмінодиниця Калуш
Поштовий індекс 77310
Головні вулиці Вулиця Київська (основна), вулиця Козацька, вулиця Гайдамацька, вулиця Львівська
Заклади освіти
та культури 		Народний дім, школа №9

Історія Редагувати

Відсутність збережених писемних документів за XIV ст. не дозволяє ні стверджувати, ні заперечувати існування села Хотінь до першої письмової згадки про село 12 листопада 1436 року.

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького.

У 1880 році — село Калуського повіту, 1009 мешканців (з них 870 греко-католиків, 54 юдеї), місцева греко-католицька парафія, руїни стародавнього замку.

У 1881 р. село дуже потерпіло від великої повені.

У 1883 р. місцевий парох Гнат Рожанський зумів організувати переможну виборчу кампанію до Галицького сейму в Калуському виборчому окрузі для Юліяна Романчука, яка стала стартом успішної політичної кар'єри для останнього та причиною негайного отруєння пароха польськими шовіністами.

У 1893 році з Хотіня прокладений міський водогін довжиною 2,5 км.

За Польщі село належало до гміни Подміхалє.

У 1939 році в селі проживало 1990 осіб, з них 1530 українців-грекокатоликів, 170 українців-латинників, 250 поляків (напливові робітники копальні солі) і 40 євреїв).

Після анексії СРСР в 1939 році Західної України розпочата насильницька радянізація. На «виборах» 22 жовтня 1939 р. депутатом Народних Зборів Західної України від округу № 45 обраний учитель з Підмихайля Омелян Григорович Козак 1890 р.н.

В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, в Хотіні — з 12 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші).

24 березня 1949 року рішенням Калуського райвиконкому № 4 в селі утворено колгосп «Перемога», куди загнали 73 селянські господарства. Потім його приєднали до колгоспу «Росія» в Голині.

Кампанія 1951 року проти неугодних священиків торкнулась і місцевого пароха Юркевича М. А., в якого комуністична влада відібрала господарські будівлі та землю.

До 1960 року село належало до Пійлівської сільради, опісля — до Калуської міськради. Рішенням облвиконкому 13.11.1964 Хотінь включений до складу Калуша у статусі робітничого селища. У зв'язку з цим 12.01.1965 рішенням міськвиконкому № 1 перейменовано вулиці Хотіня.

20 березня 1972 Калушу присвоєно статус міста обласного підпорядкування і підпорядкований міськраді Хотінь утратив статус селища.

Сучасність Редагувати

Район малоповерхової садибної забудови. Включає вулиці Андрія Коса, Баюрака, Бічна Гуцульська, Бічна Орлика, Бічна Хоткевича, Бойківська, Гайдамацька, Героїв Крут, Гірнича, Гнатюка, Головацького, Гуцульська, Довбуша, Залізнична, Залізняка, Йосипа Сліпого, Кандиби, Київська, Козацька, Корольова, Костомарова, Лімницька, Львівська, Марії Підгірянки, Олександра Олеся, Орлика, Полуботка, Рильського, Спортивна, Степанівної, Степова, Труша, Хоткевича, Шкрумеляка, Яремчука.

1989 року відновлена діяльність хотінської церкви (після використання її комуністичною владою під атеїстичний музей), повернулася в лоно УГКЦ.

У 90-х роках міськвиконкомом роздані під забудову землі на східній околиці (поблизу водозабору водогону) і західній (у тому числі й відселеним через просідання ґрунту над шахтними виробітками в центрі Хотіня). На західній околиці зведена фабрика меблів Миро-Марк [ 10 грудня 2015 у Wayback Machine.]. Традиційним заняттям багатьох жителів Хотіня є виробництво бетонних криничних кілець.

Соціальна сфера Редагувати

Відомі люди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 14 грудня 2015. 
  2. С. Томашівський. Жерела до істориї України-Руси, т. IV. [ 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, НТШ, 1895. — с. 284.
  3. Chocin, wieś, pow. kałuski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 601. (пол.)
  4. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 3 листопада 2017. 
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32.
  6. Рішення виконкому Хотінської сільської ради № 10 від 28 червня 1951 р.
  7. У Калуші ремонтують тротуари на трьох вулицях. ФОТОФАКТ. — «Вікна», 2018.09.14.
  8. . Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
  9. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017. 
  10. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017. 
  11. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015. 
  12. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 10 травня 2018. 
  13. Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 18 серпня 2019. 
  14. У Калуші відкрили меморіальну дошку загиблому воїну АТО Павлу Ліщинському. Архів оригіналу за 1 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015. 
  15. . Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 19 листопада 2020. 
  16. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 3 квітня 2018. 
  17. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів : Каменяр, 1965. — 84 с.
  • Василь Цапів. Про що розповідають назви вулиць м. Калуша. — Калуш : Калуська друкарня, 2005. — 350 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hotin znachennya Hotin odin z rajoniv malopoverhovoyi sadibnoyi zabudovi Kalusha do 1972 roku selo miskoyi radi Mezhuye na pivdni z selom Pidmihajlya cherez Limnicyu na shodi z rajonom mista Pidgirki na pivnochi z rajonom mista Zagir ya cherez zaliznichnu koliyu na zahodi z selom Dobrovlyani cherez Limnicyu i privokzalnoyu chastinoyu mista 1 HotinKalushHotinShkolaZagalna informaciya49 00 40 pn sh 24 22 44 sh d 49 01111 pn sh 24 37889 sh d 49 01111 24 37889 Koordinati 49 00 40 pn sh 24 22 44 sh d 49 01111 pn sh 24 37889 sh d 49 01111 24 37889Adminodinicya KalushPoshtovij indeks 77310Golovni vulici Vulicya Kiyivska osnovna vulicya Kozacka vulicya Gajdamacka vulicya LvivskaZakladi osvitita kulturi Narodnij dim shkola 9 Zmist 1 Istoriya 2 Suchasnist 3 Socialna sfera 4 Vidomi lyudi 5 Primitki 6 Div takozh 7 DzherelaIstoriya RedaguvatiVidsutnist zberezhenih pisemnih dokumentiv za XIV st ne dozvolyaye ni stverdzhuvati ni zaperechuvati isnuvannya sela Hotin do pershoyi pismovoyi zgadki pro selo 12 listopada 1436 roku 1 U 1648 roci zhiteli sela brali aktivnu uchast u narodnomu povstanni za sho yih ochikuvala krivava rozprava pislya vidhodu Hmelnickogo 2 U 1880 roci selo Kaluskogo povitu 1009 meshkanciv z nih 870 greko katolikiv 54 yudeyi misceva greko katolicka parafiya ruyini starodavnogo zamku 3 U 1881 r selo duzhe poterpilo vid velikoyi poveni U 1883 r miscevij paroh Gnat Rozhanskij zumiv organizuvati peremozhnu viborchu kampaniyu do Galickogo sejmu v Kaluskomu viborchomu okruzi dlya Yuliyana Romanchuka yaka stala startom uspishnoyi politichnoyi kar yeri dlya ostannogo ta prichinoyu negajnogo otruyennya paroha polskimi shovinistami 4 U 1893 roci z Hotinya prokladenij miskij vodogin dovzhinoyu 2 5 km Za Polshi selo nalezhalo do gmini Podmihalye U 1939 roci v seli prozhivalo 1990 osib z nih 1530 ukrayinciv grekokatolikiv 170 ukrayinciv latinnikiv 250 polyakiv naplivovi robitniki kopalni soli i 40 yevreyiv 5 Pislya aneksiyi SRSR v 1939 roci Zahidnoyi Ukrayini rozpochata nasilnicka radyanizaciya Na viborah 22 zhovtnya 1939 r deputatom Narodnih Zboriv Zahidnoyi Ukrayini vid okrugu 45 obranij uchitel z Pidmihajlya Omelyan Grigorovich Kozak 1890 r n V sichni 1946 r dlya borotbi z UPA v kozhnomu seli buv rozmishenij garnizon NKVD v Hotini z 12 osib na dopomogu gotovi buli 1300 v Kalushi 24 bereznya 1949 roku rishennyam Kaluskogo rajvikonkomu 4 v seli utvoreno kolgosp Peremoga kudi zagnali 73 selyanski gospodarstva Potim jogo priyednali do kolgospu Rosiya v Golini Kampaniya 1951 roku proti neugodnih svyashenikiv torknulas i miscevogo paroha Yurkevicha M A v yakogo komunistichna vlada vidibrala gospodarski budivli ta zemlyu 6 Do 1960 roku selo nalezhalo do Pijlivskoyi silradi opislya do Kaluskoyi miskradi Rishennyam oblvikonkomu 13 11 1964 Hotin vklyuchenij do skladu Kalusha u statusi robitnichogo selisha U zv yazku z cim 12 01 1965 rishennyam miskvikonkomu 1 perejmenovano vulici Hotinya 20 bereznya 1972 Kalushu prisvoyeno status mista oblasnogo pidporyadkuvannya i pidporyadkovanij miskradi Hotin utrativ status selisha Suchasnist RedaguvatiRajon malopoverhovoyi sadibnoyi zabudovi Vklyuchaye vulici Andriya Kosa Bayuraka Bichna Guculska Bichna Orlika Bichna Hotkevicha Bojkivska Gajdamacka Geroyiv Krut Girnicha Gnatyuka Golovackogo Guculska Dovbusha Zaliznichna Zaliznyaka Josipa Slipogo Kandibi Kiyivska Kozacka Korolova Kostomarova 7 Limnicka Lvivska Mariyi Pidgiryanki Oleksandra Olesya Orlika Polubotka Rilskogo Sportivna Stepanivnoyi 8 Stepova Trusha Hotkevicha 9 Shkrumelyaka Yaremchuka 1989 roku vidnovlena diyalnist hotinskoyi cerkvi pislya vikoristannya yiyi komunistichnoyu vladoyu pid ateyistichnij muzej povernulasya v lono UGKC U 90 h rokah miskvikonkomom rozdani pid zabudovu zemli na shidnij okolici poblizu vodozaboru vodogonu i zahidnij u tomu chisli j vidselenim cherez prosidannya gruntu nad shahtnimi virobitkami v centri Hotinya Na zahidnij okolici zvedena fabrika mebliv Miro Mark Arhivovano 10 grudnya 2015 u Wayback Machine 10 Tradicijnim zanyattyam bagatoh zhiteliv Hotinya ye virobnictvo betonnih krinichnih kilec Socialna sfera RedaguvatiCerkva svyatogo Mikoli UGKC 1888 roku pobudovi 11 i cvintar Shkola I II st 9 12 13 na stini vstanovlenij barelyef zahisniku luganskogo aeroportu Pavlu Lishinskomu 14 Klub zhitlovogo masivu Hotin 15 16 Tradicijno ye okremim viborchim okrugom ta viborchoyu dilniceyu 17 okremoyu likarskoyu dilniceyu miskoyi polikliniki Transport avtobusnij marshrut 2 Hotin Karpatska keramika Arhivovano 22 grudnya 2015 u Wayback Machine nbsp Starij korpus shkoli nbsp Starij cvintar nbsp Novij cvintar nbsp Mebleva fabrika Miro MarkVidomi lyudi RedaguvatiOleg Psyuk ukrayinskij reper zasnovnik i frontmen gurtu Kalush Primitki Redaguvati Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 13 124 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 14 grudnya 2015 S Tomashivskij Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t IV Arhivovano 5 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Lviv NTSh 1895 s 284 Chocin wies pow kaluski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 601 pol Kileri ta zamovniki smerti Gnata Rozhanskogo dosi nenazvani Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2017 Procitovano 3 listopada 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 32 Rishennya vikonkomu Hotinskoyi silskoyi radi 10 vid 28 chervnya 1951 r U Kalushi remontuyut trotuari na troh vulicyah FOTOFAKT Vikna 2018 09 14 U Kalushi prodovzhuyut steliti novij asfalt FOTOFAKT Vikna 2018 05 15 Arhiv originalu za 15 travnya 2018 Procitovano 16 travnya 2018 Stalo vidomo na yakih vulicyah u Kalushi planuyut remont merezh vulichnogo osvitlennya Vikna 2017 01 25 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 Na teritoriyu Miro Marku nikogo ne puskayut Vogneborci dosi likvidovuyut pozhezhu FOTO Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 Vasil Kurnik Stepan Bandera u Hotini buvav Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2015 Pro viznachennya teritorij obslugovuvannya zagalnoosvitnimi navchalnimi zakladami mista Arhiv originalu za 25 kvitnya 2018 Procitovano 10 travnya 2018 U Kaluskij ZOSh 9 zbuduvali vnutrishni tualeti ta vstanovili pozhezhnu signalizaciyu Vikna 2019 08 17 Arhiv originalu za 18 serpnya 2019 Procitovano 18 serpnya 2019 U Kalushi vidkrili memorialnu doshku zagiblomu voyinu ATO Pavlu Lishinskomu Arhiv originalu za 1 veresnya 2015 Procitovano 1 veresnya 2015 U Kalushi shukayut novogo direktora narodnogo domu v Hotini Arhiv originalu za 1 grudnya 2020 Procitovano 19 listopada 2020 Hotin doluchivsya do Velikodnoyi toloki FOTO Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 3 kvitnya 2018 Viborcha dilnicya 260965 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2021 Procitovano 21 zhovtnya 2021 Div takozh RedaguvatiVulici Kalusha Hrami Kalusha Karta Kalusha Arhivovano 29 travnya 2018 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiIvano Frankivska oblast Administrativno teritorialnij podil Lviv Kamenyar 1965 84 s Vasil Capiv Pro sho rozpovidayut nazvi vulic m Kalusha Kalush Kaluska drukarnya 2005 350 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hotin Kalush amp oldid 38222082