www.wikidata.uk-ua.nina.az

Добровляни Калуський район Добровля ни село Калуського району Івано Франківської області на правому березі річки Лімниця

Добровляни (Калуський район)

Добровля́ни — село Калуського району Івано-Франківської області на правому березі річки Лімниця.

село Добровляни
Прапор
Вигляд із Завійської гори
Вигляд із Завійської гори
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Рада Добровлянська сільська рада
Основні дані
Перша згадка 1444
Населення 1493
Площа 8,17 км²
Густота населення 182,74 осіб/км²
Поштовий індекс 77361
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 48°59′13″ пн. ш. 24°21′02″ сх. д. / 48.98694° пн. ш. 24.35056° сх. д. / 48.98694; 24.35056Координати: 48°59′13″ пн. ш. 24°21′02″ сх. д. / 48.98694° пн. ш. 24.35056° сх. д. / 48.98694; 24.35056
Водойми Лімниця
Місцева влада
Адреса ради 77352, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Підмихайля, вул. Скородинського, 103а
Карта
Добровляни
Добровляни
Мапа

 Добровляни у Вікісховищі

Історія ред.

Зважаючи на вигідне розміщення і родючу землю тут поселення виникло в давні долітописні часи, тому дата заснування не могла зберегтися. Але у перших збережених документах (судових актах) у квітні 1444 року двічі згадується село.

Середньовіччя ред.

Детальну інформацію про Добровляни можна знайти в люстраціях королівських маєтностей. Так люстрація 1565 року повідомляє про 5 селянських господарств, імена і прізвища господарів, здані податки і повинності.

У 1648 році жителі села взяли участь у повстанні проти польського окупаційного режиму.

У 1665 році в селі було 12 господарств.

У 1684 році уже була церква Богоявлення Господнього (належала до парохії в селі Підмихайля).

У 1755 році в селі було 25 селянських господарств.

З 1848 року наявна філія парохіяльної школи (в селі було 592 мешканці).

Під чоботом окупантів ред.

У 1914 році налічувалось 1003 жителі. За роки Першої світової війни фронт 4 рази проходив селом, селяни воювали в австрійській армії, загинуло 28 осіб, лютували епідемії. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у добрівлянській церкві 6 давніх дзвонів діаметром 82, 54, 38, 34, 24, 14 см, вагою 407, 77, 27, 13, 6, 15 кг, виготовлених у 1896, 1729, 1729, 1729, 1729, 1729 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала. Крім житлових і господарських будівель, була зруйнована фабрика спирту.

У 1919 році Польща завоювала Галичину. В 1921 році в селі були 147 будинків і 860 жителів. За Польщі в селі було 2 читальні: українська «Просвіти» і проросійська Качковського. 25.12.1934 р. Митрополит Андрей Шептицький церкву виділив в самостійну парохію. В 1938 році проживало 250 родин (247 українських і 3 польські). У 1939 році в селі проживало 1160 мешканців (1150 українців і 10 поляків). Село належало до ґміни Підмихайля Калуського повіту Станиславівського воєводства.

З вибухом Другої світової війни чоловіків мобілізували в Польську армію. Війна завдала великої шкоди, фронт тричі проходив селом. Мобілізували селян і в Радянську армію: 39 загинуло, 34 повернулося з війни. 47 молодих людей вивезли на примусові роботи в Німеччину. В селі знайшли останній спочинок 12 юнаків з Надвірної — підпільників ОУН, розстріляні гестапо 4.12.1943 у Новиці.

У тих умовах ОУН і УПА стали чинити опір новим окупантам. В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Добровлянах — з 40 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші). Радянська влада організувала в селі загін «стрибків» на чолі з головою сільради Кучераком Мироном, що за Польщі очолював банду, яка грабувала селян. До загону ввійшли три сини Кучерака і ще 8 чоловіків. «Стрибки» убивали односельчан, грабували, палили господарства, більшість убивств чинив Кучерак. Повстанці спочатку ліквідували кілька «стрибків», далі — двох синів Кучерака, нарешті 14.08.1947 р. вбили і його, недобитки «стрибків» розбіглися. Але за наказом повстанців вони ще викопали труну Кучерака і викинули її в ємність з креозотом. Надалі проти селян кидали енкаведистів. П'ятеро жителів села загинули в рядах повстанців, ще 20 потрапили в руки окупантів і були вбиті або ув'язнені в таборах, звідки повернулися одиниці.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Калуському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Бережниця, Добровляни і Довге-Калуське.

Під час Великого посту 1950 року 27 родин вивезли на заслання. А решту людей примушували вступати в колгосп залякуваннями і катуваннями, і більшість піддалися. 19 серпня 1950 р. рішенням Калуського райвиконкому № 302 утворено колгосп «Нове життя», куди загнали 150 селянських господарств. А тим, хто не вступив — не дали засіяти і засадити свої ниви. Розібрали читальню біля церкви, розбирали і в людей стодоли — забирали в колгосп. А селяни працювали в колгоспі за палички і старалися всіма силами з нього втекти.

Виїжджає з села о. Степан Маркевич, попереджений про арешт за відмову перейти на православ'я під Московський патріархат. Наступний парох Кисілевський під тиском влади 31.12.1946 р. змушений був перейти до Російської православної церкви. А в 1962 році під час хрущовської кампанії церкву закрили. У травні 1985 року в білий день під райкомівським керівництвом і прикриттям міліції з собаками зібрані з усього району комуністи розбили двері, вдерлися до церкви, повиламували іконостас і престоли та усе повантажили на машини і вивезли.

Церква Богоявлення Господнього

Нові часи ред.

Але вже наближалася до кінця комуністична ніч і на хвилі проголошеної перебудови селяни 19.03.1989 р. домоглися першої Служби Божої у відновленій церкві — тепер ця громада входить в Калуське благочиння Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. А греко-католицька громада збудувала нову церкву, освячену 21 вересня 2006 року.

Церква Святого Богоявлення Господа нашого Ісуса Христа

20 травня 1986 року село передане з Новицької сільради до Підмихайлівської. Обрані в березні 2002 року депутати сільради виявили фальсифіковані рішення про розпаювання землі, додані до прийнятих раніше дійсних. Суд 14.03.2003 р. повністю довів факт фальсифікації. Однак, відповідно до чинного законодавства, скасувати незаконне рішення і повернути землю громаді повинна була Підмихайлівська сільська рада. Депутатів від Добровлян у ній була меншість, а більшість відмовлялася. На знак протесту добровлянські депутати склали повноваження. Для поповнення депутатського корпусу були призначені довибори, але громада їх бойкотувала, зібрала підписи селян та ініціювала рефередум про відокремлення сільради. На референдумі 30.05.2004 р. узяли участь 1066 з 1129 виборців села і жоден не проголосував проти відокремлення.

Івано-Франківська обласна рада рішенням 14 вересня 2004 року утворила Добровлянську сільраду в Калуському районі.

Ремонт сільради

Активну громадянську позицію мешканці села підтвердили і під час Помаранчевої революції (зокрема, відстоювали її на Майдані 21 житель Добровлян), і під час Революції гідності.

Петрів Микола Григорович, Василів Мирослав Іванович і Василів Степан Степанович опрацювали і видали в 2011 році книгу церковних метрик під назвою «Пам’ятай свій рід».

Особистості ред.

  • Голіков Микола – військовик.

Соціальна сфера ред.

  • Народний дім.
  • Школа І-ІІІ ст. на 260 місць збудована селянами методом народної будови в 1998 році, у 2011 році переобладнана в навчально-виховний комплекс І-ІІІ ст. з дитячим садочком на 20 дітей.
    Навчально-виховний комплекс
  • ФАП.
  • 426 дворів, 1466 мешканців.

Пам'ятки ред.

  • Церква Богоявлення Господнього (храмове свято 19 січня) збудована 1827 року, відновлена 1930 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 762.
  • Церква Святого Богоявлення Господа нашого Ісуса Христа збудована в 2006 році.
  • Хрест скасування панщини в 1848 р.
  • Символічна могила загиблим за волю України.

Міст ред.

Міст через Лімницю

Як у краплині води в історії добрівлянського мосту через Лімницю відбивається історія краю. За часів Речі Посполитої та за Австрії міст відповідав тогочасним вимогам: був дерев'яним, регулярно ремонтували. Руйнування Першої світової негайно відновлювали. Стояв добротний міст за Польщі, дістався він у справному стані радянським окупантам у 1939 році та німецьким у 1941 році. А за часів СРСР почалася типова радянська картина. Довгі роки будували новий бетонний міст, який після урочистого введення у 70-х роках змила вода, і при цьому загинули двоє молодих людей. Тривалий час селяни змушені були їхати додому аж через третє село (через Вістову); аж доки не залучили до будівництва німецьких будівельників, які за новою технологією забурювали глибоко в землю труби, а далі заливали опори з арматури і бетону. Словом, міст вийшов міцним і надійним. Тільки ось дорогу берегом до мосту будували радянські будівельники і свою роботу робили халтурно. І річка регулярно підмивала дорогу в місці з'єднання з мостом. І місцева влада роками просила гроші на ремонт, але ніколи той ремонт не провадився добросовісно. Як жебраки під церквою постійно роз'ятрюють рани для збирання милостині, так місцева влада поводилася з мостом для отримання коштів на ремонт. Лиш нещодавно пустили річку по центру русла і припинили розмивання берегових частин мосту.

Вулиці ред.

У селі є вулиці:

  • Богдана Хмельницького
  • Василишина
  • Василя Стефаника
  • Василя Стуса
  • Галана
  • Галицька
  • Гоголя
  • Довбуша
  • Івана Франка
  • Лесі Українки
  • Марка Черемшини
  • Миру
  • Михайла Грушевського
  • Молодіжна
  • Ольги Кобилянської
  • Романа Шухевича
  • Степана Бандери
  • Тараса Шевченка
  • Чорновола
  • Шептицького
  • 22 Січня

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015. 
  2. Жерела до істориї України-Руси, т. І, стор. 93 – Львів, НТШ, 1895. 311 с.
  3. Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 176 – Львів, НТШ, 1895.
  4. Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680-1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. - Львів: НТШ, 2008. - 768 с.
  5. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019. 
  6. Австрійський державний архів зберіг світлину знищеної фабрики спирту в Добровлянах
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32.
  8. . Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 18 січня 2016. 
  9. "Молода кров лилась вздовж дороги". На Калущині оновили могилу 12 юнаків, розстріляних 80 років тому
  10. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-8090-63-2
  11. . Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 17 січня 2016. 
  12. . Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016. 
  13. . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019. 
  14. Вийшла у світ книжка про історію родоводів Добровлян
  15. . Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022. 
  16. . Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 18 січня 2016. 
  17. . Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016. 
  18. У Добровлянах облаштували символічну могилу Січових Стрільців.
  19. . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012. 

Посилання ред.


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dobrovlya ni selo Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti na pravomu berezi richki Limnicya selo DobrovlyaniPraporViglyad iz Zavijskoyi goriViglyad iz Zavijskoyi goriKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kaluskij rajonRada Dobrovlyanska silska radaOsnovni daniPersha zgadka 1444Naselennya 1493Plosha 8 17 km Gustota naselennya 182 74 osib km Poshtovij indeks 77361Telefonnij kod 380 03472Geografichni daniGeografichni koordinati 48 59 13 pn sh 24 21 02 sh d 48 98694 pn sh 24 35056 sh d 48 98694 24 35056 Koordinati 48 59 13 pn sh 24 21 02 sh d 48 98694 pn sh 24 35056 sh d 48 98694 24 35056Vodojmi LimnicyaMisceva vladaAdresa radi 77352 Ivano Frankivska obl Kaluskij rajon s Pidmihajlya vul Skorodinskogo 103aKartaDobrovlyaniDobrovlyaniMapa Dobrovlyani u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Serednovichchya 1 2 Pid chobotom okupantiv 1 3 Novi chasi 2 Osobistosti 3 Socialna sfera 4 Pam yatki 5 Mist 6 Vulici 7 Primitki 8 PosilannyaIstoriya red Zvazhayuchi na vigidne rozmishennya i rodyuchu zemlyu tut poselennya viniklo v davni dolitopisni chasi tomu data zasnuvannya ne mogla zberegtisya Ale u pershih zberezhenih dokumentah sudovih aktah u kvitni 1444 roku dvichi zgaduyetsya selo 1 Serednovichchya red Detalnu informaciyu pro Dobrovlyani mozhna znajti v lyustraciyah korolivskih mayetnostej Tak lyustraciya 1565 roku povidomlyaye pro 5 selyanskih gospodarstv imena i prizvisha gospodariv zdani podatki i povinnosti 2 U 1648 roci zhiteli sela vzyali uchast u povstanni proti polskogo okupacijnogo rezhimu 3 U 1665 roci v seli bulo 12 gospodarstv U 1684 roci uzhe bula cerkva Bogoyavlennya Gospodnogo nalezhala do parohiyi v seli Pidmihajlya 4 U 1755 roci v seli bulo 25 selyanskih gospodarstv Z 1848 roku nayavna filiya parohiyalnoyi shkoli v seli bulo 592 meshkanci Pid chobotom okupantiv red U 1914 roci nalichuvalos 1003 zhiteli Za roki Pershoyi svitovoyi vijni front 4 razi prohodiv selom selyani voyuvali v avstrijskij armiyi zaginulo 28 osib lyutuvali epidemiyi Avstrijska armiya konfiskuvala v serpni 1916 r u dobrivlyanskij cerkvi 6 davnih dzvoniv diametrom 82 54 38 34 24 14 sm vagoyu 407 77 27 13 6 15 kg vigotovlenih u 1896 1729 1729 1729 1729 1729 rr Pislya vijni polska vlada otrimala vid Avstriyi kompensaciyu za dzvoni ale gromadi sela groshej ne pererahuvala 5 Krim zhitlovih i gospodarskih budivel bula zrujnovana fabrika spirtu 6 U 1919 roci Polsha zavoyuvala Galichinu V 1921 roci v seli buli 147 budinkiv i 860 zhiteliv Za Polshi v seli bulo 2 chitalni ukrayinska Prosviti i prorosijska Kachkovskogo 25 12 1934 r Mitropolit Andrej Sheptickij cerkvu vidiliv v samostijnu parohiyu V 1938 roci prozhivalo 250 rodin 247 ukrayinskih i 3 polski U 1939 roci v seli prozhivalo 1160 meshkanciv 1150 ukrayinciv i 10 polyakiv 7 Selo nalezhalo do gmini Pidmihajlya Kaluskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva Z vibuhom Drugoyi svitovoyi vijni cholovikiv mobilizuvali v Polsku armiyu Vijna zavdala velikoyi shkodi front trichi prohodiv selom Mobilizuvali selyan i v Radyansku armiyu 39 zaginulo 34 povernulosya z vijni 47 molodih lyudej vivezli na primusovi roboti v Nimechchinu 8 V seli znajshli ostannij spochinok 12 yunakiv z Nadvirnoyi pidpilnikiv OUN rozstrilyani gestapo 4 12 1943 u Novici 9 U tih umovah OUN i UPA stali chiniti opir novim okupantam V sichni 1946 r dlya borotbi z UPA v kozhnomu seli buv rozmishenij garnizon NKVD u Dobrovlyanah z 40 osib na dopomogu gotovi buli 1300 v Kalushi Radyanska vlada organizuvala v seli zagin stribkiv na choli z golovoyu silradi Kucherakom Mironom sho za Polshi ocholyuvav bandu yaka grabuvala selyan Do zagonu vvijshli tri sini Kucheraka i she 8 cholovikiv Stribki ubivali odnoselchan grabuvali palili gospodarstva bilshist ubivstv chiniv Kucherak Povstanci spochatku likviduvali kilka stribkiv dali dvoh siniv Kucheraka nareshti 14 08 1947 r vbili i jogo nedobitki stribkiv rozbiglisya Ale za nakazom povstanciv voni she vikopali trunu Kucheraka i vikinuli yiyi v yemnist z kreozotom Nadali proti selyan kidali enkavedistiv P yatero zhiteliv sela zaginuli v ryadah povstanciv she 20 potrapili v ruki okupantiv i buli vbiti abo uv yazneni v taborah zvidki povernulisya odinici Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Kaluskomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Berezhnicya Dobrovlyani i Dovge Kaluske 10 Pid chas Velikogo postu 1950 roku 27 rodin vivezli na zaslannya A reshtu lyudej primushuvali vstupati v kolgosp zalyakuvannyami i katuvannyami i bilshist piddalisya 19 serpnya 1950 r rishennyam Kaluskogo rajvikonkomu 302 utvoreno kolgosp Nove zhittya kudi zagnali 150 selyanskih gospodarstv A tim hto ne vstupiv ne dali zasiyati i zasaditi svoyi nivi Rozibrali chitalnyu bilya cerkvi rozbirali i v lyudej stodoli zabirali v kolgosp A selyani pracyuvali v kolgospi za palichki i staralisya vsima silami z nogo vtekti Viyizhdzhaye z sela o Stepan Markevich poperedzhenij pro aresht za vidmovu perejti na pravoslav ya pid Moskovskij patriarhat 11 Nastupnij paroh Kisilevskij pid tiskom vladi 31 12 1946 r zmushenij buv perejti do Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi A v 1962 roci pid chas hrushovskoyi kampaniyi cerkvu zakrili U travni 1985 roku v bilij den pid rajkomivskim kerivnictvom i prikrittyam miliciyi z sobakami zibrani z usogo rajonu komunisti rozbili dveri vderlisya do cerkvi povilamuvali ikonostas i prestoli ta use povantazhili na mashini i vivezli nbsp Cerkva Bogoyavlennya GospodnogoNovi chasi red Ale vzhe nablizhalasya do kincya komunistichna nich i na hvili progoloshenoyi perebudovi selyani 19 03 1989 r domoglisya pershoyi Sluzhbi Bozhoyi u vidnovlenij cerkvi 12 teper cya gromada vhodit v Kaluske blagochinnya Ivano Frankivskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu A greko katolicka gromada zbuduvala novu cerkvu osvyachenu 21 veresnya 2006 roku nbsp Cerkva Svyatogo Bogoyavlennya Gospoda nashogo Isusa Hrista20 travnya 1986 roku selo peredane z Novickoyi silradi do Pidmihajlivskoyi 13 Obrani v berezni 2002 roku deputati silradi viyavili falsifikovani rishennya pro rozpayuvannya zemli dodani do prijnyatih ranishe dijsnih Sud 14 03 2003 r povnistyu doviv fakt falsifikaciyi Odnak vidpovidno do chinnogo zakonodavstva skasuvati nezakonne rishennya i povernuti zemlyu gromadi povinna bula Pidmihajlivska silska rada Deputativ vid Dobrovlyan u nij bula menshist a bilshist vidmovlyalasya Na znak protestu dobrovlyanski deputati sklali povnovazhennya Dlya popovnennya deputatskogo korpusu buli priznacheni dovibori ale gromada yih bojkotuvala zibrala pidpisi selyan ta iniciyuvala referedum pro vidokremlennya silradi Na referendumi 30 05 2004 r uzyali uchast 1066 z 1129 viborciv sela i zhoden ne progolosuvav proti vidokremlennya Ivano Frankivska oblasna rada rishennyam 14 veresnya 2004 roku utvorila Dobrovlyansku silradu v Kaluskomu rajoni nbsp Remont silradiAktivnu gromadyansku poziciyu meshkanci sela pidtverdili i pid chas Pomaranchevoyi revolyuciyi zokrema vidstoyuvali yiyi na Majdani 21 zhitel Dobrovlyan i pid chas Revolyuciyi gidnosti Petriv Mikola Grigorovich Vasiliv Miroslav Ivanovich i Vasiliv Stepan Stepanovich opracyuvali i vidali v 2011 roci knigu cerkovnih metrik pid nazvoyu Pam yataj svij rid 14 Osobistosti red Golikov Mikola vijskovik 15 Socialna sfera red Narodnij dim Shkola I III st na 260 misc zbudovana selyanami metodom narodnoyi budovi v 1998 roci u 2011 roci pereobladnana v navchalno vihovnij kompleks I III st z dityachim sadochkom na 20 ditej 16 nbsp Navchalno vihovnij kompleks FAP 426 dvoriv 1466 meshkanciv Pam yatki red Cerkva Bogoyavlennya Gospodnogo hramove svyato 19 sichnya zbudovana 1827 roku vidnovlena 1930 roku pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 762 17 Cerkva Svyatogo Bogoyavlennya Gospoda nashogo Isusa Hrista zbudovana v 2006 roci Hrest skasuvannya panshini v 1848 r Simvolichna mogila zagiblim za volyu Ukrayini 18 Mist red nbsp Mist cherez LimnicyuYak u kraplini vodi v istoriyi dobrivlyanskogo mostu cherez Limnicyu vidbivayetsya istoriya krayu Za chasiv Rechi Pospolitoyi ta za Avstriyi mist vidpovidav togochasnim vimogam buv derev yanim regulyarno remontuvali Rujnuvannya Pershoyi svitovoyi negajno vidnovlyuvali Stoyav dobrotnij mist za Polshi distavsya vin u spravnomu stani radyanskim okupantam u 1939 roci ta nimeckim u 1941 roci A za chasiv SRSR pochalasya tipova radyanska kartina Dovgi roki buduvali novij betonnij mist yakij pislya urochistogo vvedennya u 70 h rokah zmila voda i pri comu zaginuli dvoye molodih lyudej Trivalij chas selyani zmusheni buli yihati dodomu azh cherez tretye selo cherez Vistovu azh doki ne zaluchili do budivnictva nimeckih budivelnikiv yaki za novoyu tehnologiyeyu zaburyuvali gliboko v zemlyu trubi a dali zalivali opori z armaturi i betonu Slovom mist vijshov micnim i nadijnim Tilki os dorogu beregom do mostu buduvali radyanski budivelniki i svoyu robotu robili halturno I richka regulyarno pidmivala dorogu v misci z yednannya z mostom I misceva vlada rokami prosila groshi na remont ale nikoli toj remont ne provadivsya dobrosovisno Yak zhebraki pid cerkvoyu postijno roz yatryuyut rani dlya zbirannya milostini tak misceva vlada povodilasya z mostom dlya otrimannya koshtiv na remont Lish neshodavno pustili richku po centru rusla i pripinili rozmivannya beregovih chastin mostu Vulici red U seli ye vulici 19 Bogdana Hmelnickogo Vasilishina Vasilya Stefanika Vasilya Stusa Galana Galicka Gogolya Dovbusha Ivana Franka Lesi Ukrayinki Marka Cheremshini Miru Mihajla Grushevskogo Molodizhna Olgi Kobilyanskoyi Romana Shuhevicha Stepana Banderi Tarasa Shevchenka Chornovola Sheptickogo 22 SichnyaPrimitki red Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 123 1268 1301 Arhiv originalu za 25 grudnya 2015 Procitovano 24 grudnya 2015 Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t I stor 93 Lviv NTSh 1895 311 s Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t IV stor 176 Lviv NTSh 1895 Skochilyas I Kniga reyestru katedratika Lvivskoyi pravoslavnoyi yeparhiyi 1680 1686 rr Zapiski NTSh Tom HHHH Praci Istorichno filosofskoyi sekciyi Lviv NTSh 2008 768 s Avstro Ugorshina rekvizuvala z hramiv Kalushini 355 dzvoniv Vikna 2017 11 20 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 26 veresnya 2019 Avstrijskij derzhavnij arhiv zberig svitlinu znishenoyi fabriki spirtu v Dobrovlyanah Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 32 Koli zabrali na vijnu she ne bulo j dvadcyati Arhiv originalu za 6 kvitnya 2018 Procitovano 18 sichnya 2016 Moloda krov lilas vzdovzh dorogi Na Kalushini onovili mogilu 12 yunakiv rozstrilyanih 80 rokiv tomu Reabilitovani istoriyeyu IVANO FRANKIVSKA OBLAST Kniga persha Ivano Frankivsk Misto NV 2004 S 42 Arhivovano 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ISBN 966 8090 63 2 Mikola Kocan vijt mecenat hranitel cerkvi Arhiv originalu za 22 lyutogo 2016 Procitovano 17 sichnya 2016 Cerkva Bogoyavlennya Gospodnogo 1827 Arhiv originalu za 15 serpnya 2016 Procitovano 30 chervnya 2016 Normativno pravovi akti z pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 28 zhovtnya 2019 Vijshla u svit knizhka pro istoriyu rodovodiv Dobrovlyan Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 17 kvitnya 2022 Procitovano 17 kvitnya 2022 Budut sadochki budut dochki ta sinochki Arhiv originalu za 15 serpnya 2018 Procitovano 18 sichnya 2016 Cerkva Bogoyavlennya Gospodnogo Arhiv originalu za 15 serpnya 2016 Procitovano 30 chervnya 2016 U Dobrovlyanah oblashtuvali simvolichnu mogilu Sichovih Strilciv Dovidnik geonimiv rajonu Informacijnij portal Kaluskogo rajonu Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2012 Posilannya red Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo 1881 t II stor 79 5 Arhivovano 21 lipnya 2017 u Wayback Machine B D Vasiliv M G Petriv M V Vasiliv M V Parashak Vasiliv S S Vasiliv Dobrovlyani kriz stolittya Lviv Vilna Ukrayina 2010 424 s il nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dobrovlyani Kaluskij rajon amp oldid 39366582