Вістова́ — село Калуського району Івано-Франківської області на правому березі річки Лімниця.
село Вістова | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Калуський район |
Рада | Вістівська сільська рада |
Основні дані | |
Перша згадка | 1460 |
Населення | 1220 |
Площа | 13,05 км² |
Густота населення | 93,49 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77351 |
Телефонний код | +380 03472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°01′22″ пн. ш. 24°28′47″ сх. д. / 49.02278° пн. ш. 24.47972° сх. д.Координати: 49°01′22″ пн. ш. 24°28′47″ сх. д. / 49.02278° пн. ш. 24.47972° сх. д. |
Водойми | Лімниця |
Найближча залізнична станція | Вістова (зупинний пункт) |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77351, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Вістова, вул. Шевченка, 36 |
Карта | |
Вістова | |
Вістова | |
Мапа | |
Вістова у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Галичина здавна є зоною осілого землеробства, тому безперервність поселень у зручних для рільництва місцях сягає понад тисячоліття. Але масив уцілілих писемних пам'яток починається з XV сторіччя, коли зустрічаємо згадку про Вістову. Згадується село 1460 року в книгах галицького суду.[1]
За народними переказами, на території сучасного села стояла колись вежа, звідки вартові подавали вісті (сигнали) про наближення ворога. Звідси й назва села — Вістова.
Детальні ж описи села містяться в люстраціях королівських маєтностей. Так 1565 року наводиться інформація про 20 селянських господарств, імена і прізвища усіх господарів та двох підсадків (родин без господарств), сільського ватамана, корчмаря, попа (отже, вже була церква), а також детально описуються грошові, натуральні та трудові повинності. Саме їх непосильність зумовили участь жителів Вістови у народному повстанні 1648 року.
1 січня 1875 року введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і відкритий у селі пристанок.
У 1880 році налічувалося 140 будинків з 766 мешканцями в селі та 1 будинок з 7 мешканцями на території фільварку (702 греко-католики, 15 римо-католиків, 56 юдеїв; 717 українців, 17 поляків, 39 німців).
У 1939 році в селі проживало 1200 мешканців (1155 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 30 поляків і 5 євреїв).
5 квітня 1944 р. в лісі між Боднаровом і Вістовою повстанці роззброїли мадярів, що їхали на 4-х автомобілях. За це мадяри арештували 8 українців із сіл Вістова і Мислів.
В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Вістові — з 50 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші, 300 — в Ріп'янці, 300 — в Яворівці і т. д.).
14 жовтня 1949 року рішенням Калуського райвиконкому № 294 в селі утворено колгосп, куди закріпачили 86 селянських господарств, і колгосп по-садистськи назвали «імені Шевченка».
Церква Редагувати
Вперше церква Різдва Христового згадується 1684 року без дати побудови. У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. сільська церква описується як дерев'яна, збудована 1720 року коштом парохіян. Парохія налічувала 40 парохіян-господарів.
Нинішня церква Різдва Христового (храмове свято 7 січня) збудована 1886 року Іваном Данилківом, тут іконостас та образи, які виконав відомий художник Корнило Устиянович, пам'ятка архітектури місцевого значення № 756. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у вістівській церкві 5 дзвонів діаметром 69, 50, 48, 40, 39, вагою 169, 52, 43, 27, 24 кг, виготовлених у 1906 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала. Церковна громада належить до Калуського благочиння Івано-Франківської єпархії ПЦУ.
Соціальна сфера Редагувати
- Через село проходить залізниця, є пристанок.
- Школа І-ІІ ст. на 200 учнівських місць стала до ладу в 1986 році.
- ФАП.
- Народний дім.
- 308 дворів, 1264 мешканці.
- Правління Калуського держлісгоспу, тартак, ряд інших виробництв.
Вулиці Редагувати
У селі є вулиці:
- Богдана Хмельницького
- Довженка
- Івана Франка
- Каракая
- Лесі Українки
- Лісова
- Мисливська
- Набережна
- Нова
- Польова
- Санаторна
- Січових Стрільців
- Тараса Шевченка
- Чорновола
- Героїв України (колишня 9 Травня)
Відомі люди Редагувати
- о. Денис Лукашевич — парох села, довголітній в'язень радянських концтаборів.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 14 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 17 січня 2016.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.380, № 3866 (лат.)
- . Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.
- Жерела до істориї України-Руси, т. І, стор.94 — Львів, НТШ, 1895. — 311 с.
- Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 176—177 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
- Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
- Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
- Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- Івано-Франківська єпархія УАПЦ
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
- У Вістовій знесли пам'ятник радянським "визволителям"
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
- У селах Калуської громади деколонізували назви 13 вулиць
- Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
Посилання Редагувати
- Історія села Вістова Калуського району [ 4 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Wistowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 618. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |