Го́линь — найбільше село Калуського району Івано-Франківської області. Населення села становить близько 5 300 осіб.
| село Голинь | ||
|---|---|---|
| ||
| Країна | Україна | |
| Область | Івано-Франківська область | |
| Район | Калуський район | |
| Рада | Голинська сільська рада | |
| Облікова картка | картка | |
| Основні дані | ||
| Перша згадка | 1391 | |
| Населення | 5246 | |
| Площа | 19,37 км² | |
| Густота населення | 263,76 осіб/км² | |
| Поштовий індекс | 77343 | |
| Телефонний код | +380 03472 | |
| Географічні дані | ||
| Географічні координати | 49°00′29″ пн. ш. 24°15′22″ сх. д. / 49.00806° пн. ш. 24.25611° сх. д.Координати: 49°00′29″ пн. ш. 24°15′22″ сх. д. / 49.00806° пн. ш. 24.25611° сх. д. | |
| Водойми | Сівка, Млинівка, Середня | |
| Найближча залізнична станція | Голинь (зупинний пункт) | |
| Місцева влада | ||
| Адреса ради | 77343, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Голинь вул. 600-річчя Голиня, 18 | |
| Вебсторінка | http://www.golyn.if.ua | |
| Карта | ||
Голинь | ||
Голинь | ||
| Мапа | ||
| Голинь у Вікісховищі |
Географії Редагувати
Село розміщене на берегах річок Сівка, Чечва, Середня і Млинівка. Село розташоване на шосейній дорозі й залізниці Івано-Франківськ—Львів, за 8 км. від Калуша. На північному заході межує з с. Кадобна, на північному сході – з с.Кропивник та Сівка Калуська, на півдні – з с. Тужилів, на півночі – з селищем Брошнів, на західній межі – з с. Пійло.
Село складається з семи частин – Котятичі, Заріка, Підгора, Полянка, Посіч, Циганський кут та Гора.
Археологія Редагувати
На території села археологами виявлено 3 поселення: голіградської культури, ранньослов'янської черняхівської культури (зокрема розкопано гончарну піч) і періоду Київської Русі.
Історія Редагувати
Перша письмова згадка про це село датується 14 липня (22 липня за новим стилем) 1391 року. Трактування назви є неоднозначним. Одні науковці та жителі Голиня стверджують, що така назва з'явилася після того, як село було спустошене («оголене») монголо-татарами, інші схиляються до думки, що колись тут жив поміщик Голинський і саме на його честь і назвали село.
Нинішня південно-східна частина села Котятичі (до 1 квітня 1929 р. — присілок села Тужилів) згадувалася в документах галицького суду ще в 1440 році..
У 1515 році в селі оброблялося 3/4 лану (17,5 га). У 1578 році в селі було 4 землевласники: Іван Голинський мав 1/4 лану, Альберт Козик-Мединський — 2 лани, Мартин Козик — 1 лан, Ігнатович Голинський — 3/4 лану. Селяни активно взяли участь у повстанні 1648 року.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку), також — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. (рік побудови — 1719, 80 парохіян-господарів). Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у голиньській церкві 5 дзвонів діаметром 76, 55, 45, 38, 31, 28, вагою 205, 77, 45, 27, 15, 11 кг, виготовлених у 1886 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.
Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Голинь та постерунку (відділку) поліції.
Село відоме своїми просвітянськими, кооперативними та спортивними традиціями і служило прикладом для всього повіту.
У 1939 році в селі проживало 3170 мешканців, з них 2610 українців-грекокатоликів, 300 поляків (напливові робітники копальні), 130 українців-римокатоликів і 130 євреїв
Високу національну свідомість жителі села підтвердили участю в підпіллі ОУН та в рядах УПА. В січні 1946 р. для боротьби з УПА окупанти розмістили гарнізон НКВД в Голині з 36 осіб (на допомогу їм готові були 1300 в Калуші та гарнізони в сусідніх селах), який здійснив чимало злочинів.
Околиці Голиня багаті запасами калійних солей. У листопаді 1931 року на теренах села ввели в дію копальню, а з 1961 тут почав працювати рудник «Голинь», а через чотири роки стала до ладу потужна шахта, наприкінці СРСР почали будувати нову шахту, але кошти розікрали і шахту не добудували.
У 1948 р. утворений колгосп «30-річчя Жовтня», в 1949 р. його голова Гранда А. І. був убитий. Далі колгосп був перейменований на «Росія». Колгосп був зернового й тваринницького напрямку, мав 2216 га угідь. Крім зернових, практикувалися городні та технічні культури, зокрема льон. У тваринництві перевага надавалася вирощуванню молодняка великої рогатої худоби. Значне місце в економіці колгоспу посідало розведення птиці.
Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 156 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане.
У 2001 році на кошти уродженця села з Канади Миколи Жекала в Голині постав пам'ятник І. Я. Франку.
Населення Редагувати
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4716 осіб, з яких 2282 чоловіки та 2434 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5085 осіб.
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,86 % |
| російська | 0,08 % |
Соціальна сфера Редагувати
- Адміністративно-культурний комплекс із пам'ятним знаком «Слава героям Небесної сотні»
- Народний дім
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1886 р., пам'ятка архітектури місцевого значення № 758
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці 2018 р.
- Чоловічий монастир УПЦ КП «Благовіщення Пресвятої Богородиці»
- Школа І-ІІІ ступенів на 880 місць
- Дитяча школа мистецтв
- ДНЗ я/с «Малятко»
- Лікарська амбулаторія
- Відділення поштового зв'язку
- Стоматкабінет
- Авторизований Bosch Авто Сервіс «Автосвіт»
- Шиномонтаж
- Швейний цех
- Меблевий цех
- Сільський стадіон «Колос»
- Три придорожні ресторани: Перевесло, Родослав і Рандеву.
Вулиці Редагувати
У селі є вулиці:
- Бережницького
- Богачевського
- Богдана Хмельницького
- Василя Стуса
- Вороного
- Героїв України
- Грильовського
- Грінченка
- Залізнична
- Заньковецької
- Зарічна
- Зелена
- Івана Мазепи
- Івана Франка
- Івасюка
- Коновальця
- Лесі Українки
- Марка Вовчка
- Матківської
- Михайла Грушевського
- Михайла Коцюбинського
- Молодіжна
- Назарія Яремчука
- Незалежності
- Пам'яті
- Панаса Мирного
- Петлюри
- Просвіти
- Роксолани
- Романа Шухевича
- Сагайдачного
- Середня
- Сівецька
- Січових Стрільців
- Сосюри
- Стебельських
- Степана Бандери
- Тараса Шевченка
- Учительська
- Церковна
- Чорновола
- Чумака
- Ярослава Мудрого
- 600-річчя Голиня
Пам'ятники Редагувати
Відомі люди Редагувати
Народилися Редагувати
- Гонський Володимир Васильович — український громадсько-політичний діяч, науковець, публіцист, бард, ведучий найбільших патріотичних протестних акцій, зокрема Мовного майдану, Євромайдану, заслужений діяч мистецтв України.
- Жекало Іван Степанович (1971—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Івахнюк Василь Степанович (* 1966) — радянський та український футболіст.
- Митрополит Чернівецький і Буковинський Данило (в миру Ковальчук Михайло Степанович)
- Стебельський Степан (псевдо: «Хрін») (1914 — †9 листопада 1949, Чехія) — сотник УПА, командир сотні «Ударник-5», начальник тактичного відтинку ТВ-24 «Маківка» групи УПА-Захід. Один із засновників інженерних підрозділів УПА. Керівник операції з ліквідації заступника міністра оборони Польщі, генерала Кароля Свєрчевського. Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.
- Тетяна Ляхович (1977), спортсменка, легкоатлетка, учасниця Олімпійських ігор в Сіднеї (2000).
- Сондей Іван Степанович (1994) — український футболіст.
Працювали Редагувати
- Отець Богачевський Теодор — український священик (УГКЦ), літератор, громадський діяч. Парох села у 1921 р.
Загинули Редагувати
- Іван Рудий «Орлич» — організаційний референт ОУН Калуської округи, Лицар Срібного Хреста Заслуги УПА.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 14 серпня 2018.
- Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 stycznia 1929 r. o zmianie granic gmin wiejskich Tużyłów i Hołyń w powiecie kałuskim, województwie stanisławowskiem. Dz.U. 1929 nr 10 poz. 85[недоступне посилання](пол.)
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 83, 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 159, 258 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
- Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 28 грудня 2015.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32, 117.
- Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 6 жовтня 2015.
- Пощади не було нікому. У Голині вшанували пам’ять 11-ти земляків, вбитих 1946 року
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- На Калущині відкрили пам'ятний знак «Слава героям Небесної сотні». ФОТОФАКТ. — «Вікна», 2017.08.25.
- Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
- Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 6 листопада 2018.
- У Голині — перша в районі дитяча школа мистецтв. — «Вісті Калущини», 2010.08.26.
- 49 проєктів громад перемогли в конкурсі грантів "Село мрії" від "Ґудвеллі Україна"
- Івано-Франківська єпархія УПЦ КП
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
- У Голині відновили ще один об’єкт, пошкоджений червневою стихією. ФОТО
- Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 18 січня 2016.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 121.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 22 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
Посилання Редагувати
- Історія села Голинь Калуського району [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Географічний словник Королівства Польського і Земель слов'янських, 1882, т. 3, с. 115 [ 31 січня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)